_

 Центральний державний історичний архів України, м.Київ
(ЦДІАК України)

Адреса: 03110, м. Київ-110,
вул. Солом'янська, 24
Тел./факс: (044) 275-30-02
E-mail: mail.cdiak@arch.gov.ua


На вшанування пам'яті загиблих героїв

Українська революція 1917–1921 рр. має багато героїчних та трагічних сторінок. На жаль, з об’єктивних причин не всі події тих років належним чином вивчені.

Однією з таких малодосліджених подій є битва у містечку Літки Остерського повіту Чернігівської губернії (тепер село Літки Броварського району Київської області) між українськими та більшовицькими військами. Загальнодоступна інформація про цей бій базується на свідченнях очевидців та їхніх нащадків. Брак документальних відомостей породив міф навколо Літківського бою – начебто він відбувся 21 січня (3 лютого) 1918 р. між юнкерами Першої Київської юнацької школи ім. гетьмана Б. Хмельницького та червоним військом М. Муравйова після бою під Крутами.

Працівниками ЦДІАК України було проведено пошукову роботу за інформацією метричних книг православних Миколаївської та Троїцької церков містечка Літки за 1918 р., проте у частинах про смерть не було знайдено жодних згадок про поховання кількох десятків загиблих у бою, що свідчило б про значні військові дії у тій місцевості. Натомість у метричній книзі Троїцької церкви містечка Літки за 1919 р. було виявлено відомості, що дають підставу спростувати більшість поширених фактів про дату, учасників та кількість загиблих під час Літківського бою.

Зокрема, було виявлено записи №№ 4-17, 18, 19 про смерть та поховання вояків УНР, які загинули 18-20 січня (за старим стилем) 1919 року та були поховані 22 січня (4 лютого за новим стилем) того ж року у загальній братській могилі на новому кладовищі (що при дорозі у с. Семиполки).

Слід зазначити, що записи у вказаній метричній книзі велись не у встановленому та типографським засобом надрукованому формулярі, а на аркушах прибутково-видаткового журналу, дрібним нерозбірливим почерком.

За записами №№ 4-17 встановлено, що 19 січня/1 лютого 1919 року були вбиті у битві чотирнадцять воїнів 1-го та 2-го Чорноморських Українських полків (куренів) з армії Петлюри (української Директорії). Серед загиблих – Київської губернії Васильківського повіту Олександр Коротенко. Імен та прізвищ решти вбитих встановити не вдалося. Причиною смерті зазначено: вбиті у битві при наступі армії радянських українських військ (більшовиків), підібрані на вулицях містечка Літок.

Запис № 18 засвідчив смерть 18 січня (за старим стилем) 1919 року воїна одного з полків української Директорії, імені та прізвища якого встановити не вдалося. Причиною смерті стало вбивство розвідкою більшовиків під час перебування на варті на заставі.

У записі № 19 зазначено, що 20 січня (за старим стилем) 1919 року помер від ран, отриманих у битві 19 січня/1 лютого, воїн армії української Директорії, Полтавської губернії міста Прилук Анатолій Іванович Кисловський, 25 років.

Усі загиблі були поховані 22 січня (за старим стилем) 1919 року священиком Олексієм Александровським з дияконом Федором Ярошевським у загальній братській могилі згідно з наказом начальника семиполківської міліції від 3 лютого № 181, виконуючи розпорядження командира 1-го Богунського українського радянського полку.

Виходячи із зазначеної інформації, можемо констатувати, що 19 січня (1 лютого за новим стилем) 1919 року у містечку Літки відбувся бій вояків 1-го та 2-го Чорноморських куренів армії УНР проти більшовицьких військ (можливо червоноармійців 1-го радянського Богунського полку, командир М. Щорс). Загалом внаслідок зазначених бойових дій у містечку Літки загинуло та померло від ран 16 вояків УНР, які були поховані 22 січня (4 лютого за новим стилем) 1919 р. у братській могилі. Відомі імена та прізвища двох з них – Олександр Коротенко з Васильківського повіту Київської губернії та Анатолій Іванович Кисловський з міста Прилуки Полтавської губернії. Факт загибелі та чисельність вбитих в бою з радянського боку у метричній книзі не зафіксовано. Більшовики захопили Літки і, продовживши наступ, 5 лютого увійшли до Києва.

Таким чином кілька коротких рядків з метричної книги дали змогу через 100 років уточнити відомості про одну з драматичних сторінок історії боротьби українського народу за свою незалежність.


Головна сторінка         Про архiв         Довідковий апарат         Звернення громадян         Контакти

Copyright © 2019 - ЦДІАК України
Всі права застережені