_

 Центральний державний історичний архів України, м.Київ
(ЦДІАК України)

Адреса: 03110, м. Київ-110,
вул. Солом'янська, 24
Тел./факс: (044) 275-30-02
E-mail: mail.cdiak@arch.gov.ua



До 180-ї річниці з дня народження літературознавця Миколи Ілліча Стороженка

«Высокочтимому товарищу и учителю», «Дорогому профессору-гуманисту», «Лучшему другу людей», «Светлому человеку, дорогому другу» – ці написи, зроблені на жалобних вінках учнями та друзями, які прийшли проводити в останню путь Миколу Ілліча Стороженка холодним ранком 16 січня 1906 року, були зовсім не даниною традиції, а щирою скорботою за талановитим вченим, небайдужою і цікавою людиною, яким його знали за життя.

Майбутній професор народився 22 травня 1836 року в одному з родових маєтків старовинного козацького роду Стороженків – селі Іржавець Прилуцького повіту Полтавської губернії. У віці 10 років вступив до Першої київської гімназії, яку закінчив зі срібною медаллю, і у 1855 р. був зарахований до історико-філологічного факультету Московського університету. Ще студентом Микола Ілліч почав виявляти дослідницьке обдарування, друкуючи статтю під назвою «Розбір «Малоросійського літературного збірника» (1859), присвячену українському слову та народним переказам, любов до яких він увібрав, зростаючи на рідній Полтавщині, і яку проніс крізь усе життя. На формування світогляду та наукових інтересів Миколи Стороженка значно вплинули його університетські викладачі – видатний філолог-славіст О. Бодянський, відомий своїми працями з української історії та літератури, якого Микола Ілліч знав з дитинства, а також професори Ф. Буслаєв, С. Шевирьов, П. Кудрявцев, Т. Грановський. Серед захоплень молодого вченого також театр. Акторська майстерність М. Щепкіна, а надто І. Самаріна, який зачаровував публіку своїми шекспірівськими образами, викликала у нього інтерес до творчості Вільяма Шекспіра. Намагання співставити та порівняти західноєвропейські та російські літературні тенденції лягло в основу його наукових досліджень, а сам Шекспір та його літературні попередники стали предметом вивчення Стороженка-вченого.

Викладацьку практику Миколі Ілліч розпочав наприкінці 1862 р. у Першому московському училищі, як викладач російської словесності. П’ять успішних публічних лекцій про Шекспіра, прочитані молодим вчителем, остаточно переконали його присвятити себе вивченню творчості великого англійця. Для того, щоб заглибитися у дослідження літературного надбання поета, Стороженко кілька разів відвідує Англію та Францію, збираючи і вивчаючи не лише свідоцтва, що стосувалися життя та творчості Шекспіра. Його увагу також привертають більш ранні автори – Лілі та Марло, під впливом яких сформувався літературний геній Шекспіра. У 1869 р. з-під пера вченого виходить праця «Шекспірівська критика у Німеччині». 1872 року Стороженко захистив магістерську дисертацію «Попередники Шекспіра. Епізод з історії англійської драми в епоху Єлизавети». Ці дві роботи принесли йому міжнародне визнання, оскільки глибина та масштаб цих досліджень перевершили навіть роботи співвітчизників англійського драматурга. Він став першим російським дослідником, який вивчав творчість Шекспіра та його епоху за оригінальними документами.

Того ж 1872 р. Микола Ілліч був затверджений доцентом кафедри Історії загальної літератури, яка щойно утворилася при Московському університеті. Наступні відрядження за кордон «с ученою целью», здійснені ним у 1873, 1875-1876, вилилися у докторську дисертацію «Роберт Грін, його життя та твори», захистивши яку у Санкт-Петербурзькому університеті 1878 р. він отримав ступінь доктора історії загальної літератури. Ця монографія, присвячена Стороженком своєму наставнику О. Бодянському, була перекладена англійською мовою. За значний внесок у шекспірознавство М. І. Стороженко був обраний віце-президентом Нового Лондонського Шекспірівського товариства. Його праці на тему англійської драми та творчості Шекспіра до сьогодні вважаються класикою літературознавства і не втрачають своєї актуальності.

Але, як людина дієва, Микола Ілліч не міг обмежитися лише Шекспіром й зарубіжними літераторами та драматургами. Яскравий представник російської інтелігенції, робота та творче життя якого були пов’язані з Москвою та університетом, Микола Ілліч ніколи не забував про своє українське коріння.

Не можна сказати, що він коли-небудь обстоював ідею української державності, але любов до всього, що мало відношення до його батьківщини, проявилася також і в його науковому доробку. В одному з листів до свого брата Миколи Володимировича Стороженка у 1886 р. він пише, як вплинув на нього приїзд до свого маєтку у Мармизівці Лохвицького повіту Полтавської губернії, куди він із родиною кожного року приїздив на відпочинок: «Приехавши сюда я подобно Антею получил силу от родной земли и менее чем в неделю окончил одну работу, которую никак не мог окончить в Москве».

Стороженко стає одним з перших біографів та дослідників творчості Т. Г. Шевченка, про якого чув ще від О. Бодянського. У листі все до того ж Миколи Володимировича, датованому груднем 1887 р. є такі рядки: «Нечего и говорить, что предложение Ваше относительно К[іевской] С[тарины] я принимаю с благодарностью и готов сделать все возможное для литературы и старины народа, кровную связь с которым я недавно ощутил весьма живо во время пребывания здесь труппы Кропивницкого; весь вопрос в том, как найти время исполнить все, что хочется».

Стороженко видає ряд статей, в яких вперше друкує виявлені ним у Санкт-Петербурзі документи та невідомі раніше твори Кобзаря. Особистий літературний хист, творче чуття, спогади друзів, близько знайомих з геніальним українським митцем, дозволили Стороженкові розгледіти велич та значення Шевченка. В одній зі статей, присвячених поету, Микола Ілліч писав: «в его песнях отразилась коллективная душа украинского народа, который, по меткому выражению Костомарова, как бы избрал его своим уполномоченным, чтобы он поведал миру его судьбу и страдания и озарил бы светом поэзии все, что таилось в народной душе».

Енциклопедизм та глибина Миколи Ілліча Стороженка, як вченого, гармонійно поєднувалася в ньому з талантом лектора і викладача. У спогадах учнів і студентів він постає розумним, тонким оповідачем, який у простій і зрозумілій формі доносив до слухача безліч фактичного матеріалу, щедро й доречно приправляючи розповідь витонченим гумором. Його кабінет у Рум’янцевському музеї, бібліотекарем якого він був призначений на початку 1893 року, а також його московська квартира були місцем, куди за потреби міг завітати за порадою чи допомогою будь-хто зі студентів чи знайомих. Дружба з Л. Толстим, М. Сеченовим, К. Тімірязєвим, М. Єрмоловою, Вол. Соловйовим, В. Розановим та іншими знаними діячами культури, надзвичайна гостинність зробили його помешкання центром літературної Москви. 35-літній ювілей науково-літературної діяльності Миколи Ілліча Стороженка був урочисто відзначений 1894 року у Москві.

У лютому 1896 року Миколу Ілліча спіткало величезне горе – померла його дружина Ольга Іванівна, яку він гаряче кохав і життя з якою вважав своїми найщасливішими роками. Ця трагічна подія дуже вплинула на здоров’я самого Стороженка. Він продовжує працювати, але сили й енергія, зазвичай притаманні йому у всьому, за що би він не брався, потроху лишають його. Останні роки життя він був прикутий до інвалідного візка.

Помер Микола Ілліч у Москві 12 (23) січня 1906 року, відспівування відбулося при церкві Московського університету. Поховали М. І. Стороженка на Ваганьківському кладовищі. Свою бібліотеку, яка складалася більш ніж з 2000 томів, він заповів передати до університету, в якому пропрацював все своє життя.

У Центральному державному історичному архіві України, м. Київ, зберігається фамільний фонд 261, Стороженки. Серед документів цього фонду, представлених на виставці, копія формулярного списку М. І. Стороженка, а також копії листів, які, вочевидь, готувалися до видання Миколою Володимировичем Стороженком у багатотомнику «Стороженки. Фамільний архів», вирізка з московської газети «Новости дня» з повідомленнями про відзначення 35-річного ювілею наукової діяльності професора, а також рукописні копії з газетних некрологів з повідомленнями про смерть та похорон М. І. Стороженка у Москві.


Виставку підготувала
начальник відділу використання інформації документів
В. В. Москалець


Документи

Головна сторінка         Про архів         Довідковий апарат         Звернення громадян         Контакти

Copyright © 2016 - ЦДІАК України
Всі права застережені