_

 Центральний державний історичний архів України, м.Київ
(ЦДІАК України)

Адреса: 03110, м. Київ-110,
вул. Солом'янська, 24
Тел./факс: (044) 275-30-02
E-mail: mail.cdiak@arch.gov.ua



...Гетьмане ясновельможний, священний це обов'язок: хто себе скував святими зобов'язаннями, той не боїться благодійного служіння, бо хто слугує, той і торожествує...

До 380-річчя від дня народження
та 310-річчя від дня смерті видатного українського державного
та політичного діяча, Гетьмана України Івана Степановича Мазепи.

Іван Степанович Мазепа народився 20 березня 1639 р. в с. Мазепинці на Білоцерківщині в родині городового отамана Стефана-Адама Мазепи-Колединського гербу “Курч” і Марії з роду Мокієвських. Освіту отримав у Києво-Могилянському колегіумі, пізніше навчався у Варшаві, Кракові, Девентері (Голландія), відвідав Німеччину, Францію, Італію.

ЦДІАК України,
ф. 725, оп. 2, спр. 93, арк. 4.

У 1659 р. Іван Мазепа за рекомендаціями батька і гетьмана Івана Виговського розпочав свою службу при дворі короля Яна ІІ Казимира. В рамках дипломатичної місії він проводив перемовини з гетьманами Іваном Виговським, Юрієм Хмельницьким, Павлом Тетерею. В 1663 р. брав участь у поході короля Яна ІІ Казимира на Лівобережну Україну; залишився в родовому маєтку і після смерті батька в 1665 р. отримав уряд чернігівського підчашого.

У 1669 р. Іван Мазепа при гетьманському дворі Петра Дорошенка став ротмістром надвірної корогви, а згодом, за деякими свідченнями, й генеральним осавулом. Його здібності не залишилися без уваги гетьмана − в червні 1674 р. Дорошенко відправив Мазепу з місією до Криму і Туреччини. Під час подорожі біля р. Інгул останній потрапив до рук запорожців Івана Сірка і був відправлений до Батурина − резиденції гетьмана Ліовобережної України Івана Самойловича. Іван Мазепа зумів завоювати довіру гетьмана, який оцінив його уміння й досвід у дипломатичних стосунках і надав звання військового осавула.

Перший Кримський похід об’єднаних московсько-козацьких військ проти Кримського ханату влітку 1687 р. завершився поразкою: татари підпалили степ і війська союзників вимушені були відступити, не маючи змоги забезпечити свою армію провіантом. Командуючий армією, фаворит царівни Софії, Василь Голіцин скористався ситуацією і всю провину за невдалу військову операцію переклав на гетьмана Івана Самойловича, якого було усунуто від посади, заарештовано й заслано до Сибіру. За підтримки козацької старшини 25 липня 1687 р. на Генеральній раді булаву отримав Іван Мазепа. Новий гетьман і старшина склали присягу і підписали пункти, які отримали назву “Коломацькі статті”.

Правління Івана Мазепи тривало найдовше за усіх інших гетьманів України – 22 роки. Його дипломатичний талант і природня харизма, великий життєвий і політичний досвід дозволили нейтралізувати низку неприйнятних ухвал з боку московскої влади й до початку XVIII ст. зберігати в Україні автономний державний устрій, визначений за часів його попередників. Гетьман багато опікувався православ’ям, щедро жертвував на будівництво й облаштування храмів та монастирів та інші церковні потреби. Саме його коштом будувалися церкви в Києві, Чернігові, Батурині, Глухові, Лубнах, Переяславі та багатьох інших містах. Своїми універсалами він надавав, підтверджував та охороняв права власності на маєтності різних монастирів. Не обійшов своєю увагою гетьман й Києво-Печерську лавру – за його сприяння та його коштом було збудовано та відновлено Троїцьку церкву, Церкву Всіх Святих, Онуфріївську вежу, Микільську больницьку церкву та багато інших, отримано патріаршу грамоту 1688 року на підтвердження ставропігії Лаври, видано універсали на надання й підтвердження прав Лаври на земельні володіння як самого Печерського монастиря, так і його вотчин.

ЦДІАК України,
ф. 725, оп. 2, спр. 93, арк. 5.


* * *


На виставці представлено документи з ф. 128, Києво-Печерська Свято-Успенська лавра, які безпосередньо стосуються взаємовідносин гетьмана Івана Мазепи з Лаврою, зокрема його універсали на підтвердження за монастирем ґрунтів, лісів, млинів, гребель тощо. Частина універсалів гетьмана збереглася в оригіналах, частина – в пізніших копіях у сумаріушах документів монастиря на підтвердження права власності від різних можновладців. У цих копіях бачимо спробу (ймовірно, після оголошення його “зрадником”) витерти ім’я гетьмана в документах, але його роль у житті країни і церкви була настільки вагомою, що ані затирання імені, ані знищення портретів не змогли стерти пам'ять про нього.

Це далеко не вичерпний пласт документів гетьмана Івана Мазепи, що зберігаються у фондах ЦДІАК України. З його іменем тим чи іншим чином пов’язано багато подій як у світському, так і в церковному житті України; відповідно до цього збереглося багато документів, які було створено і за життя самого гетьмана, і в пізніші часи. Варто зауважити, що хоча більшість документів гетьмана Івана Мазепи з фондів ЦДІАК України неодноразово видавалась протягом кінця ХІХ – початку ХХІ століть, дослідження з цієї тематики актуальні і сьогодні, тому представлена збірка документів може бути цікавою як для науковців, так і для пересічних громадян.

Виставку підготувала
начальник відділу давніх актів
О. Б. Вовк



Документи

Головна сторінка         Про архів         Довідковий апарат         Звернення громадян         Контакти

Copyright © 2019 - ЦДІАК України
Всі права застережені