_

 Центральний державний історичний архів України, м.Київ
(ЦДІАК України)

Адреса: 03110, м. Київ-110,
вул. Солом'янська, 24
Тел./факс: (044) 275-30-02
E-mail: mail.cdiak@arch.gov.ua




Архієпископ Чернігівський і Новгород-Сіверський
Іоан (Максимович),
митрополит Тобольський та Сибірський

До 1030-річчя хрещення Русі

Не сторожа велика на зброю багата,
А любов ворожнечу могла б подолати,
Влада краще спокійна, розумна та мирна,
На смирення — не силу — у світі опірна.
Всі пожиточні будуть тоді повеління —
В довгім мирі триває премудре правління!

Максимович Іван. “Феатрон или Позор нравоучительный…”, Чернігів. – 1708.

Архієпископ Іоан (світське ім’я – Максимович (Васильківський) Іван Максимович), народився у грудні 1651 р. у м. Ніжині. На думку дослідників, походив з роду української козацької старшини: його батько – дрібний шляхтич Максим Васильківський, який мешкав у м-ку Васильків, мав на відкупі шинки і млини, що належали до володінь Києво-Печерської лаври. Іван, так само, як, ймовірно, і його брати (Василь, Петро, Дмитро, Григорій, Михайло, Антон) отримав освіту в Києво-Могилянському колегіумі, куди його було зараховано в 1669 р. за рекомендацією Лазаря Барановича. Закінчивши в 1673 р. навчання, викладав у своїй Alma mater курси поетики, риторики та латинської мови.

У 1676 р. прийняв від архімандрита Києво-Печерської лаври Інокентія Ґізеля чернечий постриг з іменем Іоан; через деякий час його було рукопокладено на ієродиякона та ієромонаха. У 1678–1679 рр. був у складі делегації печерських ченців, відряджених до Москви у справі отримання коштів на ремонт лаврських укріплень та передання у відомство Лаври двох монастирів – Трубчевського Чолнського та Брянського Свенського (згодом перейменованого в Новопечерський). В останньому з них Іоан Максимович був намісником з 1681 по 1696 рр. Викладав в Чернігівській “латинській школі”, переведеній в 1689 р. за ініціативи Лазаря Барановича та гетьмана Івана Мазепи з Новгород-Сіверського.

В 1695 р. Івана Максимовича було висвячено на архімандрита Чернігівського Єлецького Успенського монастиря, а після смерті Феодосія Углицького одноголосно обрано (в листопаді 1696 р.) з трьох кандидатур (Лаврентія Крщоновича, Михайла Лежайського та самого Іоана Максимовича) і висвячено (в січні 1697 р.) патріархом Адріаном в сан Чернігівського і Новгород-Сіверського архієпископа.

Керуючи єпархією протягом чотирнадцяти років, Іоан Максимович переймався як укріпленням її соціально-економічного статусу, так і продовжував культурно-просвітницькі традиції попередників – підвищив статус Чернігівської школи до колегіуму, запрошував найкращих викладачів, збагачував книгосховища книгами з власної бібліотеки; в друкарні Троїцько-Іллінського монастиря видавалися твори Іоана Максимовича богословського змісту (“Алфавит собранный, рифмами сложенный…”, 1705 р.; “Зерцало от писания Божественного…”, 1705 р. з присвятою гетьману Івану Мазепі; “Богородице Дєво нареченная, от Троици Пресвятия пред веки сложенная…”, 1707 р.; “Осьм блаженства євангельские…”, 1708 р. та інші), а також деякі твори просвітницького характеру іноземних авторів у перекладі (наприклад, переклад твору Бенедикта Гестена “Царский путь Креста Господня…”, 1709 р., а також переклад твору Вільгельма Стратемана “Феатрон или Позор історіческий…”, який архієпископ Іоан Максимович зробив на 12 років раніше за перші російські переклади – його “Феатрон или Позор нравоучителный…” було видано в 1708 р.).

У 1711 р. згідно з указом Синоду архієпископа Іоана Максимовича було висвячено на митрополита Тобольського і Сибірського. На цій посаді він заступив хворого Філофея Лещинського і протягом останніх років свого життя провадив широку місіонерську діяльність, а також опікувався просвітництвом.

Закінчив свій земний шлях Іоан Максимович 10 липня 1715 р., його було поховано в м. Тобольську в кафедральному Успенському соборі в притворі в ім’я преподобних святих Антонія і Феодосія Печерських. Через двісті років, в 1916 р., його було канонізовано під іменем Святителя Іоана.

* * *

На виставці представлено документи з фондів Центрального державного історичного архіву України, м. Київ, що стосуються життя і діяльності Чернігівського і Новгород-Сіверського архієпископа Іоана Максимовича – це, передусім, документи з ф. 57, Генеральний опис Лівобережної України, ф. 133, Чернігівський Борисоглібський кафедральний монастир, та ф. 157, Чернігівський Єлецький Успенський чоловічий монастир, які свідчать про його походження, перебування та діяльність в сані архієпископа, а також його літературні та богословські твори з ф. 739, Колекція стародруків.

Виставку підготувала
начальник відділу давніх актів
О. Б. Вовк


Документи

Головна сторінка         Про архів         Довідковий апарат         Звернення громадян         Контакти

Copyright © 2018 - ЦДІАК України
Всі права застережені