_

 Центральний державний історичний архів України, м.Київ
(ЦДІАК України)

Адреса: 03110, м. Київ-110,
вул. Солом'янська, 24
Тел./факс: (044) 275-30-02
E-mail: mail.cdiak@arch.gov.ua


Київське Відродження

М. О. Врубель.
Фото 1889 р.

А. В. Прахов.
Портрет роботи
І. М. Крамського. 1879

2016 рік є роком двох визначних для Києва ювілеїв – 170-річчя від дня народження Адріана Вікторовича Прахова і 160-річчя від дня народження Михаїла Олександровича Врубеля.

Адріан Прахов, як видатний мистецтвознавець та археолог, спричинився до збереження та відновлення багатьох архітектурних і художніх пам’яток України, зокрема, Чернігівщини та Волині; протягом 1887 – 1897 рр. викладав у Київському університеті Св. Володимира. Але найбільші плоди його невтомна дослідницька праця та організаторський дар принесли у справі реставрації й оформлення київських храмів: Кирилівської церкві, Софійського та Володимирського соборів. Також завдяки А. В. Прахову Київ може пишатися першими і наймасштабнішими монументальними творами М. О. Врубеля.

Здійснювані під керівництвом А. В. Прахова у 1884 – 1897 рр. реставраційно-відновлювальні роботи у Кирилівській церкві та Софійському соборі, а також завершення внутрішнього оформлення Володимирського собору стали глибокою віхою у його житті; робота М. О. Врубеля у Кирилівській церкві та Софійському соборі значно вплинули на світогляд та подальший творчий розвиток художника, адже саме Київ став місцем його знайомства з візантійською живописною традицією. Для самого ж міста, його історії, культури та духовності вплив цих непересічних людей є неоціненним.

Кирилівська церква у Києві. Фото кінця ХІХ ст.

Серйозні дослідницькі роботи у Кирилівській церкві та Софійському соборі А. В. Прахов розпочав у 1880 р. Значною мірою завдяки йому нині у цьому храмі можна бачити унікальні оригінальні розписи ХІІ ст. До реставраційних робіт А. В. Прахов залучив близько тридцяти учнів школи М. І. Мурашка, зокрема І. С. Їжакевича, І. Ф. Селезньова, С. П. Костенка, М. К. Пимоненка. У 1881 – 1882 рр. А. В. Прахов, перед від’їздом у довготривале закордонне відрядження, звернувся до професора Санкт-Петербурзької Академії мистецтв П. П. Чистякова з проханням порекомендувати художника, який зміг би написати образи для нового іконостасу, не виходячи за межі виділеного для цього невеликого кошторису. Сам А. В. Прахов згадував про це так:

“Только что кончил, как кто-то постучал в дверь.
– Войдите! – крикнул П. П. Чистяков.
Дверь мастерской отворилась, и вошел с довольно большой папкой в руках стройный, худощавый молодой человек среднего роста. С лицом не русского типа. Одет он был аккуратно, в студенческую форму, даже со шпагой, которую студенты в то время неохотно носили.
– А вот – на ловца и зверь бежит! Вот тебе и художник! Лучшего, более талантливого и более подходящего для выполнения твоего заказа я никого не могу рекомендовать...”

Іконостас Кирилівської церкви.

Так доля звела Адріана Прахова і Михаїла Врубеля. У короткий термін та у рамках кошторису художник створив не лише чотири образи іконостасу (“Христос”, “Богоматір”, “Святий Кирило”, “Святий Афанасій”), але й цілий ряд настінних розписів: композиції “Зішестя Святого Духа” та “Ангели з лабарами”, напівпостать Христа, голови пророків Моїсея і Соломона на хорах храму; “Надгробний плач” у ниші нартексу та інші. Для Врубеля це був перший досвід монументального живопису – і одразу надзвичайно вдалий і значущий як для самого художника так і для вітчизняного мистецтва.

Одночасно з проведенням робіт у Кирилівській церкві, Врубель за завданням Прахова здійснив реновацію зображень ангелів у нещодавно очищеному куполі Софійського собору і орнаментальне оформлення інтр’єрів Володимирського собору.

Лист М. О. Врубеля до А. В. Прахова з описанням робіт, виконаних у куполі Софійського собору. [1884 р.].
З фондів відділу рукописів Державної Третьяковської галереї у Москві.

Купол Софійського собору.
Зображення трьох з чотирьох ангелів навколо мозаїчного зображення Христа-Пантократора належать пензлю М. О. Врубеля.

Роботи з оформлення інтер'єрів новозбудованого Володимирського собору здійснювалися під керівництвом А. В. Прахова від 1884 по 1896 рр. Саме він заохотив до роботи у соборі В. М. Васнєцова, М. В. Нестерова, П. О. Сведомського, О. О. Сведомського, В. О. Котарбінського. Сам Прахов виконав проекти усіх мармурових та бронзових деталей, а також окремих монументальних та меблевих орнаментів.

Інтер’єр Володимирського собору.
Розписи П. О. Сведомського, В. О. Котарбінського, В. М. Васнецова, М. О. Врубеля.
Фото з сайту http://vlsobor.com

Вклад А. В. Прахова та М. О. Врубеля у сучасну культуру є неоціненним. Унікальна колекція творів М. О. Врубеля, що знаходиться нині у Київському національному музеї російського мистецтва, головним чином складається з робіт, збережених у сім’ї Прахових. Документальні свідоцтва про діяльність А. В. Прахова зберігаються у декількох архівних та музейних установах м. Києва. Фонд А. В. Прахова у ЦДІАК України в основному відображає процес інтер’єрних робіт у Володимирському соборі. Документи інших фондів архіву розкривають також історію відновлення Кирилівської церкви та Софійського собору.

Запрошуємо згадати людей, завдяки яким Київ набув риси, без котрих тепер його важко уявити, а вітчизняні історія, археологія та мистецтвознавство незрівнянно збагатилися.

Г. В. Путова,
начальник відділу
довідкового апарату та обліку документів


Документи

Головна сторінка         Про архів         Довідковий апарат         Звернення громадян         Контакти

Copyright © 2016 - ЦДІАК України
Всі права застережені