_

 Центральний державний історичний архів України, м.Київ
(ЦДІАК України)

Адреса: 03110, м. Київ-110,
вул. Солом'янська, 24
Тел./факс: (044) 275-30-02
E-mail: mail.cdiak@arch.gov.ua


До 120-річчя від дня народження Михайла Афанасійовича Булгакова

Михайло Булгаков народився 15 (за старим стилем 3) травня 1891 року в сім’ї викладача Київської духовної академії Афанасія Івановича Булгакова в Києві на Воздвиженській вулиці, 28 – в будинку священника Матвія Бутовського і за два тижні був ним охрещений у церкві Воздвиження Чесного Хреста Господнього на Подолі.

У 1909 році майбутній письменник закінчив київську Першу імператорську Олександрівську гімназію і цього ж року став студентом медичного факультету Київського університету Св. Володимира. Влітку 1908 р. Михайло Булгаков познайомився з саратовською гімназисткою Тетяною Миколаївною Лаппа, що приїхала до Києва на канікули, а через п’ять років вони одружилися.

Навесні 1916 року, в розпал першої світової війни, Булгаков успішно склав випускні іспити в університеті і почав працювати лікарем у прифронтових шпиталях Кам’янець-Подільського і Чернівців. Невдовзі він був переведений на посаду лікаря Нікольської земської лікарні Сичовського повіту Смоленської губернії, а з вересня 1917 р. працював у Вяземській міській земській лікарні завідувачем інфекційного та венерологічним відділенням.

На початку 1918 року Булгаков повертається з дружиною до Києва і оселяється на Андріївському узвозі, в будинку № 13, де від 1906 року жила його родина.

У 1919 році, перебуваючи на службі на Північному Кавказі, Михайло Афанасійович почав свій творчий шлях: в газеті "Грозний" вийшла перша публікація – фейлетон "Грядущие перспективы", а в січні 1920 року в "Кавказской газете" (Владикавказ) фейлетон “В кафе”.

З весни 1920 року Булгаков працював завідувачем літературного відділу підвідділу мистецтв Владикавказького ревкому, потім – завідувачем театрального відділу цього ж підвідділу, читав лекції перед виставами оперної та драматичної трупи місцевого Російського театру, написав п’єсу "Самооборона" (гумореска на одну дію), прем’єра якої відбулася 4 червня 1920 року на сцені Першого Радянського театру Владикавказу.

21 жовтня 1920 року відбулася прем’єра п’єси "Братья Турбины (Пробил час)", а вже 28 жовтня Комісія з обстеження діяльності підвідділу мистецтв різко розкритикувала діяльність цієї установи і Булгакова звільнили з роботи. Але він продовжував писати – працював над комедією "Глиняные женихи (Вероломный папаша)", за 10 днів створив п’єсу "Парижские коммунары".

Восени 1921 році Булгаков приїхав до Москви і працював секретарем Літературного відділу, завідувачем хроніки тижневика "Торгово-промышленный вестник", репортером газети "Рабочий". В лютому 1922 року в газеті "Правда” з’явився його репортаж "Эмигрантская портняжная фабрика" – перший булгаковський твір, що вийшов в московській пресі.

20 квітня 1923 року Булгаков вступив у Всеросійський Союз письменників, а наприкінці літа закінчив повість "Дьяволиада", яку подав до альманаху "Недра". В журналі "Россия" за 1925 року вийшла перша, а потім друга частини булгаковського роману "Белая гвардия". У січні 1925 року Булгаков почав писати повість "Собачье сердце". 7 травня 1926 року в кімнаті Булгакова відбувся обшук – було вилучено машинописні примірники повісті "Собачье сердце", а також рукописи щоденника.

5 жовтня 1926 року відбулася прем’єра п’єси "Белая гвардия" під назвою "Дни Турбиных" у МХАТі, а 28 жовтня – прем’єра "Зойкиной квартиры" в театрі ім. Вахтангова. На початку 1928 року Булгаков працював над п’єсою “Бег”, репетиції якої почалися у МХАТі та в ленінградському Большому драмтеатрі вже того ж року.

В травні 1929 року письменник запропонував у видавництво "Недра" главу "Мания фурибунда" з роману "Копыто инженера" (однієї з найбільш ранніх редакцій твору "Мастер и Маргарита"), що була підписана псевдонімом "К. Тугай".

У 1938 році Булгаков завершив останню рукописну редакцію роману "Мастер и Маргарита". Восени 1939 року в Михайла Булгакова було виявлено тяжку спадкову хворобу, від якої помер його батько – нефросклероз. 10 березня 1940 р. Михайла Булгакова не стало.

* * *

Документальна база Центрального державного історичного архіву України, м. Київ, містить відомості, що стосуються окремих сторінок біографії М. А. Булгакова. На виставці представлені метричні записи про його народження, вступ у перший шлюб, а також автографи його рапортів часів служби в медичних установах Російського товариства Червоного Хреста. Також виставка містить прохання батька Михайла Булгакова – Афанасія Івановича – про розгляд його творів, як підстави для присвоєння докторського ступіня.

Виставку підготував
спеціаліст відділу
використання інформації документів
Я. М. Бульбонюк


Документи

1891 р. – Метрична книга церкви Воздвиження Чесного Хреста Господнього на Подолі в м. Києві.
Під № 67 від 3 травня запис про народження Михайла Афанасійовича Булгакова.
(ф. 127, оп. 1078, спр. 837, арк. 234 зв.-235).



1913 р. – Метрична книга церкви Миколи Доброго на Подолі в м. Києві.
Під № 9 від 26 квітня – запис про вступ у шлюб Михайла Афанасійовича Булгакова з Лаппа Тетяною Миколаївною.
(ф. 127, оп. 1080, спр. 344, арк. 63 зв.-64).



1916 р., квітня 4. – Прохання випускника медичного факультету університету св. Володимира М. А. Булгакова до завідувача медичною частиною Російського товариства Червоного Хреста при арміях Південно-Західного фронту надати посаду лікаря в одному з медичних закладів Червоного Хреста.
(ф. 719, оп. 2, спр. 1169, арк. 1).



1916 р., вересня 13. – Рапорт молодшого лікаря Самарського шпиталю Червоного Хреста М. А. Булгакова завідувача медичною частиною Російського товариства Червоного Хреста при арміях Південно-Західного фронту про звільнення зі служби в Червоному Хресті, в зв’язку з призивом на військову службу.
(ф. 719, оп. 2, спр. 1169, арк. 19).



1916 р. – Посвідчення молодшого лікаря Михайла Афанасійовича Булгакова під час служби в Російському товаристві Червоного Хреста.
(ф. 719, оп. 2, спр. 1169, арк. 23-24).



1906 р., жовтня 14. – Прохання екстраординарного професора Київської духовної академії Афанасія Булгакова до ради Академії про розгляд його наукових статей як дисертації для отримання ступеня доктора богослов’я.
(ф. 711, оп. 3, спр. 2908, арк. 1).



на початок

Головна сторінка         Про архiв         Довідковий апарат         Звернення громадян         Контакти

Copyright © 2016 - ЦДІАК України
Всі права застережені