_

 Центральний державний історичний архів України, м.Київ
(ЦДІАК України)

Адреса: 03110, м. Київ-110,
вул. Солом'янська, 24
Тел./факс: (044) 275-30-02
E-mail: mail.cdiak@arch.gov.ua


До 140-річчя від дня народження Лесі Українки: поетеси, драматурга та громадсько-політичного діяча

Леся Українка (справжнє ім’я Лариса Петрівна Косач) народилася 13 (25) лютого 1871 року в місті Новограді-Волинському. Мати, Ольга Петрівна Драгоманова-Косач – письменниця, яка творила під псевдонімом Олена Пчілка. Батько – високоосвічений поміщик, який дуже любив літературу і живопис. Дитячі роки Лесі пройшли на Волині: у Новограді-Волинському, Луцьку, Колодяжному. Взимку 1881 р. дівчинка сильно застудилася і почала хворіти (в 1883 р. хворобу діагностували як туберкульоз кісток). Через негаразди зі здоров’ям здобула домашню освіту під керівництвом приватних учителів та матері. Вона вивчила багато європейських мов, включаючи і слов’янські (російську, польську, болгарську та ін.), а також давньогрецьку, латинську. Про рівень її освіти може свідчити той факт, що у 19-літньому віці написала для своїх сестер підручник «Стародавня історія східних народів», який було надруковано в Катеринославі 1918 р. Леся Українка займалася також перекладами творів світових класиків: М. Гоголя, А. Міцкевича, Г. Гейне, В. Гюго, Гомера та ін.

Писати поезії Лариса Косач почала рано в 9-річному віці було написано вірш «Надія». Першими були надруковано в 1884 р. у львівському журналі «Зоря» вірші «Конвалія» і «Сафо», під якими вперше з'явилось ім'я — Леся Українка. Наступного року у Львові вийшла збірка її переглядів з Миколи Гоголя. Літературна діяльність Лесі Українки пожвавилася з середини 80-х рр., коли Косачі переїхали до Києва і вона увійшла до літературного гуртка «Плеяда». Перша збірка її поезій «На крилах пісень» була надрукована у Львові в 1893 р. (друге видання – в Києві в 1904 р.). У Львові ж в 1899 р. вийшла і друга її збірка – «Думи і мрії», третю збірку – «Відгуки», було надруковано в 1903 р. в Чернівцях. Після видання третьої збірки Леся Українка протягом десяти років написала понад сотню віршів, з яких половина за її життя не була надрукована.

У другій половині 90-х років ХІХ ст. Леся Українка звертається до драматургії. Перша її драма – «Блакитна троянда» (1896 р.) з життя української інтелігенції. Далі вона, широко використовуючи теми і образи світової літератури, розвинула новий жанр – драматичну поему. До найвизначніших творів Лесі Українки належать драми «Камінний господар» (1912 р.) і «Лісова пісня» (1911 р.). «Лісова пісня» вершина творчості великої поетеси. Головна героїня драми-феєрії Мавка – не тільки поетичний образ казкової істоти, а й філософське узагальнення всього прекрасного, вічно живого.

Особливе місце у творчій біографії Лесі Українки займає фольклор. Вже на початку 90-х рр. Леся Українка друкує в “Житті і слові” підбірку “Купала на Волині”. Широтою інтересів відзначається рукописний зошит пісень із с. Колодяжне, куди ввійшли веснянки, колядки, весільні, родинно-побутові, жниварські та ліричні пісні. Під час перебування в Карпатах поетеса записувала гуцульські мелодії; в 1903 р. вона друкує збірник “Дитячі гри, пісні, казки”. У 1904 р. у неї виникає задум видати “Народні пісні до танцю” (54 тексти). Леся Українка стає ініціатором видання українського героїчного епосу, у 1908 р. записує на фонографі думи у виконанні кобзаря з Харківщини Г. Гончаренка. 30 записів веснянок і обжинкових пісень з голосу Лесі Українки зробив композитор М. Лисенко. 225 пісень увійшли до книги “Народні мелодії. З голосу Лесі Українки”, яку впорядкував і видав 1917 р. К. Квітка.

З 1893 р. вона перебуває під таємним наглядом, підтримує тісні зв'язки з особами, які були на засланні і багатьма студентами “сумнівної політичної благонадійності”. У 1900-х рр. міцніють зв'язки Лесі Українки з соціал-демократичним рухом. З групою товаришів вона займається розповсюдженням соціалістичної і марксистської літератури, перекладом праць теоретиків соціалізму, виданням цих творів за кордоном і транспортуванням у Росію. У 1907 р. при обшуку у Лесі Українки вилучено 121 брошуру, серед них були три видання “Маніфесту Комуністичної партії”, три праці В І. Леніна, чотири праці К. Маркса, п'ять — Ф. Енгельса, біографія К. Маркса і Ф. Енгельса та ін.

Датовані 1913-м — останнім роком життя — твори свідчать, що Лесю Українку не лишають роздуми про громадянські обов'язки митця, його творчий подвиг. Образ співця стає в центрі останньої драматичної поеми — “Оргія”. Свій ліро-епічний триптих — “Що дасть нам силу?”, “Орфеєве чудо”, “Про велета”, в якому звучить думка про суспільне перетворюючу місію мистецтва, письменниця присвятила І. Франкові і надіслала до ювілейного збірника на його честь.

Леся Українка померла 19 липня (1 серпня) 1913 р. в грузинському містечку Сурамі. Тіло її перевезли до Києва і поховали на Байковому кладовищі.

* * *

Документальна база Центрального державного історичного архіву України, м. Київ, містить відомості, які стосуються, передусім, суспільно-політичного життя Лесі Українки: протокол її допиту під час арешту в 1907 р., довідка про склад родини Косачів, складена в департаменті поліції. На виставці також представлена метрична книга церкви Вознесіння Господнього на Деміївці в м. Києві, яка містить запис про вступ у шлюб К. В. Квітки з Л. П. Косач.

Виставку підготував головний спеціаліст відділу
використання інформації документів Я. М. Бульбонюк


Документи

1901 р. – Агентурні відомості про склад родини Косачів, зібрані Київським губернським жандармським управлінням
(ф. 274, оп. 1, спр. 590, арк. 64).



1907 р. – Метрична книга церкви Вознесіння Господнього на Деміївці в м. Києві. Під № 143 за 25 липня запис про вступ у шлюб К. В. Квітки з Л. П. Косач
(ф. 127, оп. 1080, спр. 164, арк. 335 зв.-336).



1907 р., березня 8. – Протокол допиту Л. П. Косач
(ф. 317, оп. 7, спр. 2213, арк. 33 і зв.).



1906 р. – Довідка Київського губернського жандармського управління про благонадійність Л. П. Косач
(ф. 274, оп. 1, спр. 1624, ч. І, арк. 181).




на початок

Головна сторінка         Про архiв         Довідковий апарат         Звернення громадян         Контакти

Copyright © 2016 - ЦДІАК України
Всі права застережені