_

 Центральний державний історичний архів України, м.Київ
(ЦДІАК України)

Адреса: 03110, м. Київ-110,
вул. Солом'янська, 24
Тел./факс: (044) 275-30-02
E-mail: mail.cdiak@arch.gov.ua



200 років від закладки наріжного каменю
київського римо-католицького собору Святого Олександра

Вид на собор Святого Олександра з Печерська.
Фото кінця ХІХ ст

Царський сад. Вид на собор Святого Олександра.
Листівка кін. ХІХ–поч. ХХ ст.

Однією з основних архітектурних домінант стародавнього Києва, незважаючи на численні зміни у забудові столиці останніх років, залишається велична споруда римо-католицького собору Святого Олександра. Тривалою і сповненою труднощів є історія його будівництва. Сама поява храму є свого роду незвичайною подією, оскільки це сталося у ХІХ сторіччі – найменш сприятливому для розвитку та діяльності Римо-католицької церкви на землях Центральної України. Здебільшого українські римо-католицькі храми виникли або до включення наших земель до складу Російської імперії, або у часи помірного лібералізму стосовно національних та релігійних меншин, більша частина якого припадає на період правління Миколи ІІ (1894–1917 р.). Виключення становлять парафіяльні храми, збудовані місцевими магнатами у своїх маєтках – такі як собор Святого Йоана Хрестителя у Білій Церкві, або собор Успіння Пресвятої Діви Марії в Умані. На цьому тлі храм Святого Олександра виділяється, бо він збудований не на особисті, а на громадські кошти – і призначений для користування численної київської католицької громади.

Нерідко можна почути судження, що собор Святого Олександра названо на честь Олександра І. Це – хибна думка. Безумовно, Олександр І мав пряме відношення до появи цієї будівлі, оскільки саме він 1815 р. надав дозвіл на її спорудження. Але собор освячено на честь Святого Олександра І – папи і мученика (105-115), і мучеництво небесного покровителя у якійсь мірі відбилося на долі посвяченого йому храму. Будівництво, що розпочалося 1817 р., тривало аж до 1842 р., оскільки київська католицька громада не здатна була швидко зібрати необхідні кошти.

Традиційно днем освячення собору Святого Олександра вважається 30 серпня, оскільки саме у цей день було освячено його наріжний камінь у 1817 р. і у цей-таки день, 25 років по тому, освятили завершену будівлю.

Історія спорудження собору, так само, як її сьогодення, неодноразово розкривалася у численних наукових публікаціях. Для ознайомлення із докладною історичною довідкою про храм достатньо перейти на відповідну сторінку офіційного сайту парафії.

Н. Орда. Вулиця Трьохсвятительська у Києві.
Гравюра. Друга пол. ХІХ ст.

Парафіяльний будинок собору Святого Олександра.
Фото 1941 р. (з фондів Державного архіву м. Києва)

Звертаємо увагу читача на документи, представлені на виставці. На жаль, більшість найяскравіших та найцікавіших джерел, пов’язаних із будівництвом культових споруд тієї частини України, яка входила до складу Російської імперії, відклалися у фондах зарубіжних архівів. Проте ЦДІАК України зберігає численні документальні пам’ятки, які свідчать про історію найстарішої римо-католицької парафії Києва. Серед них значний інтерес являють листи першого настоятеля ще не збудованого храму – о. Вікентія Головні ОР (біля імен священиків, які є монахами якогось згромадження, традиційно ставиться абревіатура, що означає їхню орденську приналежність; у даному випадку “OP” означає “Ordo praedicatorum”, тобто, “Орден проповідників”, більш відомий як домініканці). Листи о. Вікентія носять організаційний характер і розкривають перший період існування парафії, її дрібні негаразди, нестачу коштів на добудову храму а також цікаві побутові подробиці, зокрема, описання укріплення монахами вул. Трьохсвятительської.

Описання собору, складене у 1850 р. і подане настоятелем храму о. П. Змігродським, на розгляд київського, подільського і волинського губернатора у 1897 р. містить історичні відомості щодо початкового етапу історії собору. Протокол засідання Київської духовної консисторії від 30 квітня 1897 р., під час якого вирішувалося питання можливості побудови у Києві нового парафіяльного римо-католицького храму, відображає статистичну картину щодо чисельності католицької громади Києва наприкінці ХІХ ст.

Також на виставці представлено декілька документів, які відображають активну громадську діяльність, що велася при соборі Святого Олександра, що був осередком не лише духовного, але також суспільного і культурного життя католиків столиці Південно-Західного краю. Серед інших інтерес викликає інформація про видання у м. Києві католицького часопису “Lud Boży”(“Божий народ”), засновником якого був настоятель парафії Святого Олександра о. Казимир Ставинський і редакція якого знаходилася у парафіяльному будинку собору – першій кам’яній споруді на вул. Костьольній. Будинок було зведено 1826 р. У зміненому вигляді він існує і досі.

О. Станіслав Жуковський.
Фото 1917 р.

О. Теофіл Скальський.
Близько 1920 р.

Багаторічним редактором часопису “Lud Boży” був о. Станіслав Жуковський, який продовжував роботу над ним до самого закриття у 1918 р.

Неабиякий інтерес являє також рапорт волинського губернатора київському, подільському і волинському генерал-губернатору про перевірку благонадійності настоятеля парафії Святого Олександра о. Теофіла Скальського. Т. Скальський є однією з легендарних осіб парафії та у цілому Римо-католицької церкви України. Неустанною активною громадською діяльністю він привертав увагу спочатку царських, а пізніше і радянських спецслужб. І якщо царські чиновники обмежувалися лише пильним наглядом, до радянська влада вкинула о. Теофіла до в’язниці, звідки йому вдалося врятуватися лише чудом.

У 2013 р. парафіяни собору Святого Олександра встановили у храмі пам’ятну дошку, присвячену о. Теофілу. Він є на сьогодні єдиним з настоятелів парафії, який удостоївся такої честі, оскільки показав себе не лише як активний церковний та громадський діяч, але і як сміливий громадянин, який пройшов із парафією тяжкий період Першої світової війни та зміни влад у Києві у 1918 р. та червоного терору.

Меморіальна дошка, присвячена о. Теофілу Скальському,
встановлена 2013 р. у собрі Святого Олександра
(фото: Г. В. Путова, 2017 р.)

Ця невелика документальна виставка є лише малою краплею у морі вже висвітлених історичних фактів про будівлю собору Святого Олександра та осіб, пов’язаних із нею. Проте маємо надію, що вона внесе свіжий струмінь у сприйняття українською громадою історії нашої столиці і розкриє для широкого загалу нові цікаві факти про одну з найстарших та найвеличніших сакральних кам’яних споруд Києва, яка цьогоріч святкує свій перший великий ювілей.





Підготувала Ганна Путова,
начальник відділу довідкового апарату
та обліку документів ЦДІАК України


Документи

Головна сторінка         Про архів         Довідковий апарат         Звернення громадян         Контакти

Copyright © 2017 - ЦДІАК України
Всі права застережені