_

 Центральний державний історичний архів України, м.Київ
(ЦДІАК України)

Адреса: 03110, м. Київ-110,
вул. Солом'янська, 24
Тел./факс: (044) 275-30-02
E-mail: mail.cdiak@arch.gov.ua




Генеральний опис Лівобережної України
1765–1769 років
Окремі томи Генерального опису Лівобережної України.

Виставку присвячено історії складання Генерального опису (перепису) Лівобережної України – причинам і способам його проведення, документальному оформленню за полками, стану збереженості цього унікального комплексу документів дотепер і використанню його дослідниками.

Портрет П. О. Рум’янцева. Худ. Т. Г. Шевченко.
Гравюра з видання: Полевой Н. Русские полководцы. – СПб., 1845.

Організація й проведення перепису нерозривно пов’язані з іменем Петра Олександровича Рум’янцева (1725–1796), російського державного діяча й полководця, якого 1764 р., після ліквідації гетьманського правління, було призначено президентом 2-ї Малоросійської колегії й генерал-губернатором Лівобережної України (Малоросії). Саме через це Генеральний опис відомий ще й під назвою “Рум’янцевський”.

Новопризначений високопосадовець прибув в Україну 1764 р. й після інспекційного об’їзду ввіреної йому території наказав приступити до проведення Генерального опису, що являв собою перепис населення й облік земельного фонду та іншого майна на території Гетьманської України. Його здійснення відбувалося згідно з секретною інструкцією, наданою П. О. Рум’янцеву російською імператрицею Катериною ІІ в листопаді 1764 р. На виконання цієї інструкції П. О. Рум’янцев розробив документи для практичного проведення перепису, найперше правила і інструкції для штаб-офіцерів, які мали очолити комісії в кожному з 10 українських полків (у ці комісії було залучено й представників козацької старшини). Крім того, було розроблено ще 4 інструкції – для опису міст, козацьких володінь, великих приватновласницьких маєтностей, а також рангових і монастирських володінь. Документально оформлені відомості, зібрані згаданими комісіями, й склали Генеральний (Рум’янцевський) опис Малоросії. Його зміст: подвірні реєстри оподаткування населення з вказівкою статі, віку, працездатності, розміру податків, облік міст і містечок, сіл, хуторів, ремісничих цехів; облік рангових, старшинських, приватновласницьких, монастирських і церковних володінь; облік козацьких і селянських дворів і бездворових хат з зазначенням кількості ріллі, сіножатей, лісів, млинів, винокурень, шинків, пасік, а також худоби. Важливими є документи про підтвердження прав на володіння землею, маєтками (універсали, купчі записи на землі, ліси, сіножаті тощо, заповіти, дарчі записи на майно, формулярні списки козацької старшини, розпорядження (ордери) Генеральної військової канцелярії, рішення Генерального військового суду, царські грамоти, укази Сенату і т. п.).

Перепис розпочато у жовтні 1765 р.; продовжувався до 1768 р. Його не завершено: у зв’язку з розгортанням російсько-турецької війни 1768–1774 рр. П. О. Рум’янцев своїм наказом від 10 лютого 1769 р. припинив проведення перепису. Всі матеріали тоді було передано до архіву Малоросійської колегії в Глухові. Відомо про складення частини білового (тобто остаточного) примірника опису, зокрема в Київському і Переяславському полках.

Співробітники відділу давніх актів ЦДІА УРСР Хомутецька З. С., науковий співробітник, та Чунтулова В. Д., старший науковий співробітник описують документи Генерального опису Лівобережної України м. Київ, вересень 1958 р.
ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного од. обл. 0-061095-2.

Деякий час до цих документів ніхто не звертався, вони зберігалися в безладі у вологому підвалі. З утворенням 1782 р. намісництв Генеральний опис розібрав і описав архіваріус Г. Адамович (йому допомагали 10 канцеляристів), після чого документи було розділено між Київським, Новгород-Сіверським і Чернігівським намісництвами, де вони зберігалися у відповідних казенних палатах. Починаючи з 2-ї пол. 19 ст., томи Генерального опису розійшлися по різних сховищах, зокрема Києва, Харкова, Чернігова, Петрограда. Напередодні і невдовзі після закінчення війни 1941–1945 рр. основну частину цих справ було сконцентровано у Київському центральному архіві давніх актів (з 1944 р. – ЦДІА УРСР; тепер ЦДІАК України).

Портрет М. І. Голенищева-Кутузова. Худ. Т. Г. Шевченко.
Гравюра з видання: Полевой Н. Русские полководцы. – СПб., 1845.

Початок наукового вивчення Генерального опису припадає на 60-ті рр. 19 ст., коли український історик О. М. Лазаревський, виявивши в Чернігові значну частину документів, разом з М. Константиновичем опрацював їх і видав працю “Обозрение Румянцевской описи”. Тепер існує низка досліджень на основі цього цінного джерела, однак його науковий потенціал далеко не вичерпано, а до реалізації ідеї корпусної публікації документів Генерального опису ще навіть не приступали.

В ЦДІАК України, крім власне томів Генерального опису, зберігається велика кількість документів, присвячених проведенню цього перепису, зокрема ролі й участі в ньому П. О. Рум’янцева та інших російських офіцерів (у т. ч. М. І. Кутузова), ставленні козацької старшини й усього українського населення до перепису тощо.



Виставку підготовлено
провідним науковим співробітником відділу давніх актів Л. А. Сухих,
начальником відділу давніх актів О. Б. Вовк.



Документи

Головна сторінка         Про архів         Довідковий апарат         Звернення громадян         Контакти

Copyright © 2016 - ЦДІАК України
Всі права застережені