На відзначення Міжнародного дня архівів представляємо широкому загалу документ з історії розвитку архівної справи XVIII ст. – копію атестата (свідоцтва про службу) архіваріуса Генерального архіву Малоросійської колегії Герасима Адамовича. Цей документ надає уявлення як про кар’єрне зростання чиновника (від канцеляриста до архіваріуса і титулярного радника), так і про соціальний статус людини (походження, чини, річний оклад, склад родини).
За свідченням самого Герасима Адамовича, рід Адамовичів походив з дрібної польської шляхти, представники якої переселились на територію Лівобережної України. Батько Герасима Адамовича Григорій був священником в місті Глухів. Сам Герасим був одружений з дочкою військового товариша Осипа Юркевича – Агрипиною, з якою мали чотирьох синів: Семена, Степана, Володимира та Миколу, а також двох дочок: Варвару та Уляну. Мешкав з родиною в Глухові. Службу почав 1766 року канцеляристом у Другій Малоросійській колегії, з 1778 року працював на посаді архіваріуса при Генеральному архіві колегії, в 1781 році отримав чин архіваріуса і полкового писаря з річним окладом в 200 рублів, із запровадженням намісництв був приписаний архіваріусом до Новгород-Сіверського намісництва, прийняв на зберігання в архів намісництва справи з Колегії, Скарбової канцелярії, Генеральної лічильної комісії, розбирав за намісництвами матеріали Рум’янцевського опису (Генерального опису всіх десяти полків Гетьманщини). За значні досягнення та сумлінну 20-річну працю отримав чин титулярного радника (згідно з Табелем про ранги – 9-й клас з 14-ти), після чого за рішенням дворянського повітового зібрання і губернського предводителя дворянства Новгород-Сіверського намісництва Герасима Адамовича та його нащадків було внесено до шостої частини дворянської родословної книги.
ЦДІАК України, ф. 54, оп. 3, спр. 13629, арк. 8.
ЦДІАК України, ф. 54, оп. 3, спр. 13629, арк. 8.