_

 Центральний державний історичний архів України, м.Київ
(ЦДІАК України)

Тел./факс: (044) 275-30-02
E-mail: [email protected]

Конституція Пилипа Орлика

До 312-ї річниці Конституції Пилипа Орлика

В житті кожної держави, так само, як і кожної людини, існують певні моменти, які визначають її подальший розвиток на багато років вперед. На превеликий жаль, документальний слід таких подій здебільшого губиться десь в анналах історії і лише іноді, з глибин століть, з нетрів архівних чи музейних сховищ, виринає артефакт, що, здається, був захований від людського ока самим часом і лише чекав слушного моменту на свою появу.

Саме така історія трапилась з документом, що відомий широкому загалу під назвами “Пакти й конституції законів та вольностей Війська Запорозького...”, “Правовий уклад та конституції законів та вольностей Війська Запорозького...”, “Уклад прав і вольностей Війська Запорізького та угоди...”, “Договори і постановлення між новообраним гетьманом Пилипом Орликом і всим Військом Запорозьким…”, “Конституція Пилипа Орлика” чи “Бендерська конституція” – оригінал цього документу, написаний староукраїнською мовою, було знайдено співробітниками ЦДІАК України в 2008 р. у фондах Російського державного архіву давніх актів, м. Москва.

Документ зберігався серед інших паперів у справі, де, окрім самої Конституції, знаходились документи, які висвітлювали шлях її потрапляння до архіву: копія листа фаворита імператриці Катерини ІІ Платона Зубова від 1792 р. та копія “канцелярской цедули“ (записки) з Державної колегії іноземних справ в її ж Московський архів від 1800 р. щодо надісланих “разных документов, касающихся до запорожцев на двадцати писанных полулистах, ...которые по редкости и древности своей заслуживают особливого уважения“.

Про існування Конституції гетьмана Пилипа Орлика історикам було відомо давно, текст документу неодноразово публікувався у 40–50-х роках ХІХ ст., спершу латинською мовою, пізніше – староукраїнською, але обидва рази для публікацій використовувались копії, тому що оригінал вважався втраченим.

Оригінальність цієї Конституції (“Договоров и постановлений...”) підтверджується власноручним підписом (наприкінці присяги) новообраного гетьмана Пилипа Орлика та печаткою Війська Запорозького на рожевому воску з червоною стрічкою, а конфірмаційної грамоти – підписами шведського короля Карла ХІІ та його секретаря Мюллерна на підтверджувальному дипломі і місцем, де раніше була печатка, яка, на жаль, не збереглася.

"Існує також скорочена редакція (екстракт) статей Конституції латинською мовою, яка зберігається в колекції “Cosacica” (“Kosacerna”) у фондах Національного архіву Швеції в Стокгольмі "(без преамбули, присяги та підпису гетьмана)" наступними словами: "…(без преамбули, присяги та підпису гетьмана) – саме вона була представлена широкому загалу в серпні і вересні минулого року в Софії Київський".

* * *

Конституція Пилипа Орлика увібрала в себе не лише передові досягнення української та європейської політичної думки, але й стала новим кроком у їх розвитку. Ця пам’ятка – це втілена в мову правових норм філософія й ідеологія “суспільного договору”. Для появи такого документу в історії української політичної та правової свідомості було достатньо підстав. Більшість положень даного документу мають концептуальний характер і віддзеркалюють особливість українського політичного мислення на початку XVIII ст. Прийнята в м. Бендери Конституція за своєю формою є договором гетьмана зі старшиною і всім Військом Запорозьким, а за змістом – документом, що в політико-правових поняттях того часу обґрунтовує права України на державну самостійність та її державний устрій.

В преамбулі документу викладається коротка історія козацтва та української державності з метою обґрунтування права козацької верстви виступати репрезентантом державницьких інтересів української нації. Окрім ідеологічного обґрунтування подій, в преамбулі чітко вказано і на іншу причину прийняття документу – дотримання традиційних демократичних принципів організації державної влади, недопущення перетворення гетьманської влади в деспотичну.

Пилип Орлик та старшина прагнули виробити таку модель суспільства, яка б містила у собі найголовніші здобутки Війська Запорозького як держави, використавши надбання та традиції козацького минулого. Ідеї, висловлені в цьому документі, є наслідком розвитку політичної культури тогочасної України.

Шістнадцять статей Конституції присвячені таким проблемам: питанням віри та захисту прав українського православ’я; недоторканій цілісності кордонів, гарантом чого повинні були стати договори гетьмана зі шведським королем, якому разом з нащадками надавався титул постійних Протекторів України; відновленню стратегічного союзу з Кримським ханством задля забезпечення спокою на південних кордонах та збройної допомоги татар у боротьбі з Москвою; відновленню прав Війська Запорозького Низового на його землях; закріпленню основних принципів організації влади в козацькій державі (проголошенню обмеження прерогатив гетьманської влади з метою уникнення загрози встановлення деспотичного правління; затвердженню головних функцій у вирішенні громадських справ за Генеральною старшиною); затвердженню інституту Генеральних скарбників задля слідкування за державними прибутками і видатками; визначенню адміністративних обов’язків і прав гетьмана та полковників, як керівників територіально-адміністративних одиниць держави та встановленню чіткого порядку набуття старшиною урядових посад та формування вертикалі виконавчої влади; гарантуванню особливого статусу козацьких вдів та сиріт, звільняючи їх від повинностей та податків, а також самоврядних прав міст та їхніх жителів; зобов’язанню гетьмана та урядовців слідкувати за розумністю податків та повинностей та загальним характером їх розподілу і виконання тощо.

Гарантією дотримання записаних у Конституції “непорушних громадських вольностей” повинна була стати присяга новообраного гетьмана Пилипа Орлика та підтверджувальний “диплом” шведського короля Карла XII.

Копії оригіналу Конституції староукраїнською мовою й скороченої редакції латинською мовою, так само, як і всі інші, відомі на сьогодні копії цього документу, зберігаються в Центральному державному історичному архіві України, м. Київ і були опубліковані в спільному виданні Інституту історії України НАН України, ЦДІАК України та Національної бібліотеки України ім. В.І.Вернадського "Пакти і Конституції Української козацької держави (до 300-річчя створення)", Львів, 2011.

Ольга Вовк
начальник відділу давніх актів
Центрального державного історичного архіву України, м. Київ


Документи

Головна сторінка         Про архів         Довідковий апарат         Часті питання         Контактна інформація

Copyright © 2021 - ЦДІАК України
Всі права застережені