_

 Центральний державний історичний архів України, м.Київ
(ЦДІАК України)

Тел./факс: (044) 275-30-02
E-mail: [email protected]

1 травня 2024

Центральний державний історичний архів України, м. Київ
передав копії унікальних кипчацьких книг представникам Посольства Республіки Казахстан в Україні

У середу, 1 травня 2024 р., Центральний державний історичний архів України, м. Київ урочисто передав цифрові копії актових книг Кам’янець-Подільського вірменського війтівського суду, написаних вірмено-кипчацькою мовою, представникам Посольства Республіки Казахстан в Україні для розповсюдження цих копій серед наукових інституцій Казахстану.

Участь у заході взяли директор Центрального державного історичного архіву України, м. Київ Ярослав Файзулін, радники Посольства Республіки Казахстан в Україні Аслан Алібеков, Ермек Катренов, Даурен Сатибалдін, представники казахського мецената Айдина Рахімбаєва, який подарував Центральному державному історичному архіву України, м. Київ п’ять сучасних комп’ютерів.

“Центральний державний історичний архів України, м. Київ зберігає найбільшу у світі колекцію вірмено-кипчацьких пам’яток – 28 актових книг Кам’янець-Подільського вірменського війтівського суду XVI-XVII ст. Ці унікальні писемні документи, написані давньою вірмено-кипчацькою мовою, що є прамовою багатьох народів Середньої Азії, у тому числі казахів, киргизів, узбеків, але яка натепер вважається вмираючою. Щоб зберегти ці пам’ятки, сприяти їх дослідженню ЦДІАК України передає через Посольство Республіки Казахстан в Україні науковим й освітнім установам Казахстану цифрові копії кипчацьких книг. Сподіваємося, що в майбутньому спільними зусиллями ці унікальні історичні пам’ятки будуть віднесені до Світової спадщини Юнеско”, - відзначив директор ЦДІАК України Ярослав Файзулін.

Історична довідка

У Центральному державному історичному архіві України, м. Київ (ЦДІАК України) зберігається унікальне джерело з історії тюркомовних вірменських колоній на теренах України – це 28 книг протоколів (актових книг) Кам’янець-Подільського вірменського війтівського суду за 1529–1663 рр., загальним обсягом більше ніж вісім тисяч аркушів, написаних вірмено-кипчацькою мовою (кипчацькою мовою і вірменськими літерами) (ЦДІАК України, ф. 39, Кам’янець-Подільський магістрат, оп. 1, спр. 8, 11, 12, 14, 15, 17, 19-а, 20, 22, 24–37, 40–42, 157 і 158).

Актові книги містять записи з різних питань адміністративного, фінансового, господарчого і побутового характеру: наймання на службу урядників, присяги війтів на війтівство, цехові статути (зокрема, цеху шевців та різників), виконання заповітів, набуття спадщини і розподіл майна за заповітом, майнові та земельні суперечки, оренда будинків, шинків та млинів, сплата податків, збирання податків на викуп полонених із турецької неволі, стягнення боргів, майнові суперечки, образи, побиття тощо.

Відмінною рисою колекції цих книг є те, що в інших містах, де існували вірменські громади, різні сторони життя і діяльності громад записувалися як в актові книги, так і оформлювалися у вигляді окремих документів. Натомість вірменська громада м. Кам’янець-Подільського, яка була однією з найчисленніших в Україні, залишила по собі комплекс актових книг, до яких протягом тривалого часу записувалися всі відомості щодо функціонування громади і ці книги були основними для фіксації фактів різного характеру. Це дає можливість дослідити життя і діяльність національної громади в комплексі, що є надзвичайно рідкісним для подібного роду досліджень.

На початку ХІ ст. вірмени частково переселилася до Північного Причерномор’я, Київської Русі, території Криму, а звідти – до Галичини та на Поділля, де вони заснували колонії в Києві, Львові, Кам’янець-Подільську та інших містах. Під час свого життя в Криму і Бессарабії вірмени тісно спілкувалися з кипчаками і почали використовувати їх мову. Можливо, саме тому для ведення власного судочинства вони використали кипчацьку мову (яка є однією з кипчако-половецьких мов, яка свого часу була розповсюджена в регіонах Євразії, знаних як “Дешт-і-Кипчак”, тобто Половецький або Кипчацький степ – в нього частково входили території сучасних Росії, України, Казахстану, Молдови та Румунії. Починаючи з XIII ст. кипчацька мова була мовою міжетнічного спілкування Золотої Орди, пізніше заклала підвалини багатьох тюркських мов: кримськотатарської, татарської, башкірської, казахської, кумикської, ногайської та ін.) і вірменські літери. Таке незвичайне поєднання вірменських традицій з кипчацькою мовою створило унікальну писемну пам’ятку, яка крім всього іншого відображає той факт, що життя в еміграції не лише не стало для вірменської громади причиною для втрати самобутності, але й збагатило її новим культурним надбанням.

Небагаточисельна вірмено-кипчацька писемна спадщина є доволі різноманітною і включає в себе історичні хроніки, правові кодекси й актові матеріали, художні твори, філологічні праці, церковно-релігійну та природничо-наукову літературу. Відомі на сьогодні рукописи зберігаються в різних архівосховищах і бібліотеках Австрії, Вірменії, Італії, Нідерландів, Польші, Румунії, Росії, України та Франції. Так, наприклад, в Національній бібліотеці в Парижі зберігаються “Венеційська хроніка” та “Хроніка Польщі”, а також один з варіантів “Кам’янецької хроніки”, укладеної мешканцями м. Кам’янець-Подільський братами Аґопом і Авксентом в 1650–1652 рр., інший, більш повний, варіант знаходиться в Бібліотеці Конгрегації вірменських мхітарістів у Венеції. Актові книги вірменських війтівських судів зберігаються (крім ЦДІАК України) у двох Бібліотеках Конгрегації вірменських мхітаристів у Відні та Венеції, а також у приватних зібраннях у Польщі.

На сьогодні збірка з 28 актових книг Кам’янець-Подільського вірменського війтівського суду з фонду ЦДІАК України є найбільшою у світі колекцією локального зберігання.

Історичну довідку підготувала начальник Відділу давніх актів ЦДІАК України Ольга Вовк

Головна сторінка         Про архів         Довідковий апарат         Часті питання         Контактна інформація

Copyright © 2024 - ЦДІАК України
Всі права застережені