Центральний державний історичний архів України, м.Київ
(ЦДІАК України)

Вітаємо з чудовим святом самобутньої, неповторної, барвистої української культури – з Днем вишиванки!

Щороку в третій четвер травня відзначається Всесвітній день вишиванки. Виши́ва́нка (новітня назва українського національного вбрання, традиційні назви – соро́чка, ви́шита соро́чка, виши́вана соро́чка) має спільне походження з вишитими сорочками слов'янських народів Східної та Центральної Європи. В сербів та хорватів відома назва – кошуля, в поляків – кошуля, в білорусів – кошуля, в чехів – рубашка та кошуля. У наших пращурів були різні вишивані сорочки, їх носили як повсякденний так і як святковий одяг. Традиційна вишивка сорочок має оберегове значення й різниться залежно від регіону України.

На межі XIX–XX століть вишивана українська чоловіча сорочка відокремлюється від традиційного костюму, і починає носитися в поєднанні з європейським одягом. Провідну роль у започаткуванні моди вдягати вишиванку під піджак надають Івану Франку, який «відрізнявся од загалу своїм костюмом – вишиваною сорочкою серед пишних комірців і краваток» З XX століття вишита сорочка носиться окремо, разом з костюмом, як святковий, патріотичний та культовий одяг.

У багатьох українських родинах як сімейні реліквії зберігаються рушники, сорочки, вишиті бабусями, прабабусями.

Зараз наші сучасники, сучасниці вдягаючи сорочки, сукні з традиційною українською вишивкою підкреслюють свою належність до українців, а іноземці – демонструють свою симпатію, прихильність Україні, підтримку нашого народу в боротьбі за звільнення українських земель від рашиської навали.