Номер фонду | 220 |
Назва фонду | Колекція документів, зібраних Київською археографічною комісією |
Номер і назва опису | 1 |
Крайні дати | 1369–1899 |
Кількість справ | 694 |
Номер справи | Назва справи | Крайні дати | Кількість аркушів |
1 | Руський староста Отто з Пільче надає Йоганнові Гаустерові та його спадкоємцям староство в Новому Селі (Нейдорфі), яке переводить на магдебурзьке право.
Мова латинська, пергамент. Віднесено до унікальних документів. | 16 серпня 1369 р. | 1 |
2 | Князь Мазовії та Русі Болеслав надає підконюшому Миколі з Шиманова і його спадкоємцям війтівство в Чарноціні Варшавського пов.
Мова латинська, пергамент. Віднесено до унікальних документів. | 3 травня 1451 р. | 1 |
3 | Препозит і брати монастиря св. Христофора віддають будинок і подвір’я, що їм належать і знаходяться поблизу церкви св. Доната, в оренду за 6 грошів річного чиншу Юлію з Пенноно та Марку з Суераналле.
Мова латинська, пергамент. Віднесено до унікальних документів. | 20 березня 1453 р. | 1 |
4 | Генеральний суддя Сандомирської землі Петро і генеральний підсудок цієї ж землі Микола підтверджують, що Павло з Свинева і Зємяків продав свою землю Іванові з Свинева.
Мова латинська, пергамент. Віднесено до унікальних документів. | 8 березня 1463 р. | 1 |
5 | Третейські судді стольник Яцько з Бібла, войський Петро з Ваповець, перемиський ловчий Адам з Ожека, Якуб Бірецький з Білобоків та інші вирішують спір між перемиським єпископом Іваном та перемиським каштеляном Добеславом, присуджуючи два дворища в с. Бишковцах цьому останньому.
Мова латинська, пергамент. Віднесено до унікальних документів. | 6 липня 1469 р. | 1 |
6 | Князь Мазовії та Русі Казимир підтверджує, що він продав міщанинові з Ломжі Мартинові Масюті війтівство у Пйонтниці Вишнівської землі.
Мова латинська, пергамент. Віднесено до унікальних документів. | 5 серпня 1471 р. | 1 |
7 | Третейські судді Яків з Кочина, Яків з Павшиць, Іван з Прибиславиць та Пакосій з Шикориць вирішують спір між Станіславом Лігензою з Гожиць та братами Яковом, Іваном і Вишеком з Отвинова про пасовище кметів.
Мова латинська, пергамент. Віднесено до унікальних документів. | 18 жовтня 1475 р. | 1 |
8 | Суддя Подільської землі Сигізмунд з Ягельниці та підсудок Подільської землі Сигізмунд з Вижпковець підтверджують, що орендарка Колубаївець Єлизавета записала капітулові кафедрального костьолу в Кам’янці 50 гривень, забезпечених половиною с. Колубаївці.
Мова латинська, пергамент. Віднесено до унікальних документів. | 5 травня 1486 р. | 1 |
9 | Намісник Софійського монастиря Антоній Крицький, за дорученням київського митрополита Йосифа, визначає межу між сіножатями Києво-Пустинно-Микільського монастиря та сіножатями підданих Київської митрополії Стефаном, Гнатом, Горностаєм та ін., що живуть біля Спаса на Берестові.
Мова українська. | 24 червня 1508 р. | 1 |
10 | Сигізмунд І підтверджує, що Петро Прусиновський з Білобок продав сандомирському підчашому, лянцкоронському орендареві Станіславові з Бжезя с. Білобоки Переворського пов. Перемиської землі.
Мова латинська, пергамент. | 6 лютого 1510 р. | 1 |
11 | Сигізмунд І дозволяє підсудкові Краківської землі Іванові з Бєхова та його синові Іванові продати відкупний чинш 20 гривень, записаних на Плешівському Бжегу, Кокотові і Следзевичах у Краківському пов.
Мова латинська, пергамент. | 1 березня 1510 р. | 1 |
12 | Михайло Павша заповідає Києво-Пустинно-Микільському монастирю с. Клим’ятин Черкаського пов.
Мова українська, пергамент. | 25 серпня 1512 р. | 1 |
13 | Cигізмунд І дарує овруцькому наміснику Семену Федоровичу Полозовичу маєтки Гостомель Київського пов., Ставок Житомирського пов., Гладковичі Овруцького пов., що раніше належали опальному кн. Івану Глинському і підтверджує володіння Полозовича в Білогородській вол. Київського пов., які дарував йому король Олександр.
Мова українська, пергамент. | 6 травня 1514 р. | 1 |
14 | Сигізмунд І, на прохання ігумена і старців Києво-Пустинно-Микільського монастиря, забороняє київському воєводі Андрію Якубовичу Немировичу брати в монастирі коней і підводи для королівських гінців, полювати в їхніх володіннях і користуватись під час походів слугами монастиря.
Мова українська. | 17 грудня 1514 р. | 1 |
15 | Овруцький намісник Семен Полозович, на прохання ченців Києво-Пустинно-Микільського монастиря, висилає на місце розслідування їх кривд свого брата Рака Полозовича і визнає слушним розгляд справи монастиря з підданими Єльців та Івана Михайловича про повернення монастиреві землі, що заповів йому Булгак Лисичонок.
Мова українська. | 17 жовтня 1514 р. | 1 |
16 | Сигізмунд І, у зв’язку з тим, що київський воєвода Андрій Якубович Немирович не зважив на заборону 1514 р., вдруге забороняє йому брати коней і підводи для королівських гінців у Києво-Пустинно-Микільському монастирі, полювати в його володіннях і користуватись під час походів слугами монастиря.
Мова українська. | 17 грудня 1515 р. | 1 |
17 | Князь Лев Буремський з дружиною, зятем і дочкою продає Степану Воропаєвичу за 200 кіп грошей литовської монети полугрошової лічби маєток Вільгощі, який вони викупили на прохання померлого Олехна Скорути у Михайла Руденського за 50 кіп грошів широких чеської монети.
Мова українська, пергамент. | 3 травня 1522 р. | 1 |
18 | Сигізмунд І, на прохання хорунжого Перемиської землі Івана Боротинського, підтверджує документ судді Краківської землі Івана Пєньонжека і підсудка цієї ж землі Миколи Ташицького, виданий в Кракові 12 січня 1523 р., про те, що Себастіан Яновський, власник Яновичів, Бойовичів та Гусаковичів, подарував села Бойовичі та Гусаковичі Іванові Боратинському.
Мова латинська, пергамент. | 17 січня 1523 р. | 1 |
19 | Сигізмунд І залишає королівського придворного Івана Печихвоського орендарем с. Шаньова Львівського пов.
Мова латинська, пергамент. | 16 лютого 1527 р. | 1 |
20 | Сигізмунд І, на прохання троцького городничого кн. Петра Михайловича, дозволяє йому заснувати в маєтку Острожець Волинського воєводства місто з магдебурзьким правом, де оселити поляків, українців, євреїв і вірменів.
Мова українська, пергамент. | 29 червня 1528 р. | 1 |
21 | Сигізмунд І підтверджує дарування троцьким воєводою Яном Заберезинським служебнику Семену 12 огородників, земель, лісів і сіножатей в маєтку Олитському і передає їх у володіння його сину Яну Семеновичу.
Мова українська, пергамент. | 2 березня 1535 р. | 1 |
22 | Сигізмунд І підтверджує грамоту Владислава ІІІ, видану в Пйотркові 16 грудня 1438 р., про затвердження всіх прав, привілеїв і вольностей, наданих його попередниками всім мешканцям королівства.
Мова латинська, пергамент. | 14 грудня 1537 р. | 1 |
23 | Сигізмунд І вирішує спір між Дмитром і Іваном Борсаковськими, з одного боку, та Михайлом Гумецьким, з другого, залишаючи Борсаковських власниками с. Борщівці поблизу Скали.
Мова латинська, пергамент. | 12 січня 1546 р. | 1 |
24 | Сигізмунд І надає Петрові Барановському, його дружині Анні та їх дочці в довічне користування с. Кониківці Перемиської землі.
Мова латинська, пергамент. | 19 січня 1548 р. | 1 |
25 | Сигізмунд Август підтверджує, що Мартин Пєжхніцький дарував с. Никонковичі, частину с. Сороки і війтівство в Щирці Руського воєводства королівському секретареві, краківському віце-старості й бургграфові Петрові Боратинському.
Мова латинська, пергамент. | 3 серпня 1552 р. | 1 |
26 | Сигізмунд Август надає краківському бургграфові, королівському секретареві Петрові Боратинському та його синові в довічне користування війтівство на Щирецькому передмісті Острів та мито в Щирці.
Мова латинська, пергамент. | 23 серпня 1552 р. | 1 |
27 | Княгиня Богдана Четвертинська та її чоловік підскарбій Іван Андрійович дарують після своєї смерті племіннику князя маршалку Петру Загоровському третю частину маєтків у Вишкові, Лукові, Четвертні, Навозі, Годомичах, Копилях, Суську, [Славожичах, Носачевичах] на Волині.
Мова українська, пергамент. | 25 грудня 1552 р. | 1 |
28 | Підскарбій кн. Іван Андрійович дарує своєму племіннику маршалку Петру Загоровському третю частину маєтків своєї дружини кн. Богдани Четвертинської у Вишкові, Лукові, Четвертні, Навозі, Годомичах, Копилях, Суську, [Славожичах, Носачевичах] на Волині після смерті його і дружини.
Мова українська, пергамент. | 28 грудня 1552 р. | 1 |
29 | Сигізмунд Август, враховуючи заслуги краківського бургграфа і віце-старости, королівського секретаря Петра Боратинського, звільняє на 10 років його міщан м. Гусакова Руського воєводства від усіх мит, податків та зборів.
Мова латинська, пергамент. | 13 січня 1554 р. | 1 |
30 | Сигізмунд Август підтверджує витяг з міських актових книг Старої Варшави від 7 липня 1544 р. про те, що варшавський райця Іван Фігура дарував раді міста право опікуватися шпиталем і каплицею св. Тройці на вул. Довгій за мурами Варшави.
Мова латинська, пергамент. | 1 грудня 1556 р. | 1 |
31 | Сигізмунд Август, враховуючи заслуги королівського секретаря і придворного Петра Бажі з Бложева в лівонській війні, залишає в його користуванні Нове Село та дозволяє рубати ліс біля маєтків Смерекова і Блищивід Руського воєводства.
Мова латинська, пергамент. | 24 жовтня 1557 р. | 1 |
32 | Княгиня Богдана Четвертинська дарує племінниці Федорі Загоровській частину маєтків Четвертня, Навоз, […] на Волині.
Мова українська, пергамент. | 30 січня 1558 р. | 1 |
33 | Віленський воєвода, канцлер Великого князівства Литовського кн. Микола Радзивілл викликає кн. Богдану Четвертинську до королівської комісії для розгляду справи про захоплення її навозькими підданими Боровицької землі у Луцькому пов., що належала князям Матвію, Івану та Василю Четвертинським.
Мова українська. | 20 лютого 1558 р. | 2 |
34 | Сигізмунд Август, на прохання Андрія Зимницького, підтверджує грамоту Казимира, видану в Ланцуті 11 лютого 1367 р., якою свідчиться, що українці брати Останко і Дереняк з Ожовиць продали села Косму і Мікуличі руському старості Отто з Пільче.
Мова латинська, пергамент. | 16 грудня 1558 р. | 1 |
35 | Cигізмунд Август, у зв’язку зі скаргою Федори Загоровської на захоплення кн. Матвієм Четвертинським Хребтівської землі в маєтку Четвертня, що подарувала їй дружина вуйка кн. Богдана Четвертинська в 1558 р., наказує кн. Івану Чарторийському та маршалку Петру Мильському викликати кн. Матвія Четвертинського до суду для розгляду цієї справи.
Мова українська. | 7 січня 1559 р. | 1 |
36 | Сигізмунд Август, у зв’язку зі скаргою кн. Богдани Четвертинської і маршалка Петра Загоровського на захоплення кн. Матвієм Четвертинським частини мита з маєтку Четвертня у 1558 р., наказує кн. Івану Чарторийському і маршалку Петру Мильському викликати кн. Матвія Четвертинського до суду для розгляду цієї справи.
Мова українська. | 7 січня 1559 р. | 1 |
37 | Княгиня Богдана Четвертинська позичає у племінника маршалка Петра Загоровського і його дружини Федори Сангушко 1000 кіп грошів литовських під заклад маєтків в селах Суськ, Руді Носачевичі та Петрашевичі Луцького пов.
Мова українська, пергамент. | 1 лютого 1559 р. | 1 |
38 | Сигізмунд Август, у зв’язку зі скаргою житомирського старости кн. Романа Сангушка на захоплення у його сестри Федори Загоровської кн. Матвієм Четвертинським Хребтівської землі в маєтку Четвертня, що подарувала їм, як дружині племінника чоловіка, кн. Богдана Четвертинська в 1558 р., наказує кн. Олександру Чарторийському та маршалку Петру Мильському викликати кн. Матвія Четвертинського до суду для розгляду цієї справи.
Мова українська. | 12 березня 1559 р. | 1 |
39 | Сигізмунд Август наказує кременецькому старості Петру Семашку і волинському зем’янину Михайлу Єлу-Малинському викликати на чергові судові рочки зем’янина Михайла Боговитина Шумбарського для розгляду справи про захоплення його батьком Петром Боговитиним Шумбарським Юсківських і Татаринівських земель зем’янина Андрія Куневського.
Мова українська. | 25 квітня 1559 р. | 2 |
40 | Сигізмунд Август наказує ковельському старості Фронку Фалчевському надати житомирському старості кн. Роману Сангушку землі, рівноцінні тим, які були у нього відрізані до королівських земель під час “волочної помери” в маєтках Торговищі і Задиби.
Мова українська. | 30 вересня 1559 р. | 1 |
41 | Сигізмунд Август підтверджує м. Володимиру магдебурзьке право.
Мова українська, пергамент. | 6 березня 1560 р. | 1 |
42 | Сигізмунд Август доручає кн. Матвію Четвертинському та судді Луцького земського суду Гаврилі Бокію призначити розгляд справи про володіння грунтами в маєтку Рудки між волинським зем’янином Андрієм Рудецьким, його братами Антоном і Гневошем, з одного боку, та волинським зем’янином Щасним Генсинським і його дружиною Ганною, з другого боку; одночасно віленський воєвода Микола Радзивілл, троцький воєвода Григорій Ходкевич, після невинесення рішення комісією з Михайла Свинюського і заступаючого маршалка Олександра Жоравницького щодо володіння тими ж особами полем і дібровою в Липибоках, вирішують цю справу на користь Генсинських.
Мова українська. | 18 липня 1560 р. | 2 |
43 | Сигізмунд Август наказує князям Вишневецьким бути готовими до виступу на війну та зібрати і віддати податки зі своїх маєтків до королівського скарбу.
Мова українська. | 18 листопада 1560 р. | 2 |
44 | Сигізмунд Август, на прохання магістра теології, пріора провінції домініканців у Польщі Мельхіора, в зв’язку з тим, що згоріли грамоти монастиря св. Тройці у м. Володимирі, відновлює право монастиря на земельні володіння.
Мова латинська, пергамент. | 25 січня 1561 р. | 1 |
45 | Сигізмунд Август наказує князям Андрію, Костянтину та Максиму Вишневецьким з’явитися до замка Зелборк 15 травня до війська гетьмана Миколи Радзивілла в зв’язку з війною з Лівонією.
Мова українська. | 10 травня 1561 р. | 1 |
46 | Сигізмунд Август наказує князям Андрію, Костянтину і Максиму Вишневецьким з’явитися до замку Речиця до війська луцького, брацлавського і вінницького старости кн. Богуша Корецького в зв’язку з війною з Московською державою.
Мова українська. | 15 квітня 1562 р. | 2 |
47 | Сигізмунд Август наказує Юхновичу Ярмолинському і Андрієві Чолганському припинити образи і погрози вбити слугу Яна Шимковича Петра […].
Мова українська. | 4 лютого 1564 р. | 1 |
48 | Cигізмунд Август, на прохання Філона Кмити, підтверджує йому право володіння маєтком Метейківщина Київського воєводства, що купив його дядько Криштоф Кмита у Богдана Ласки і яке перейшло йому в спадщину після смерті дядька і батька.
Мова українська, пергамент. | 21 липня 1565 р. | 1 |
48 а | Ян Деадер з дружиною та дітьми і Зіновія Сонянка з дітьми заповідають до церкви Архангела Михайла Євангеліє.
Мова староукраїнська. | 3 жовтня 1566 р. | 1 |
50 | Сигізмунд Август наказує луцькому, брацлавському і вінницькому старості кн. Богушу Корецькому віддати володимирському підкоморію Олександру Сангушку його підданих, що втекли до Голишівського маєтку князя.
Мова українська. | 1 лютого 1569 р. | 1 |
51 | Сигізмунд Август затверджує Івана Бєйковського орендарем с. Кониківці та війтівства в ньому, припиняючи судову справу проти Анни Барановської та інших орендарів, що не сплатили орендну плату за село і війтівство.
Мова латинська, пергамент. | 21 травня 1569 р. | 1 |
52 | Сигізмунд Август, у зв’язку зі скаргою судді Кременецького земського суду Андрія Куневського на невірне вирішення в Луцькому гродському суді його справи з Ганною Острієвською про виплату їй грошей за збитки в загарбаній маєтності, наказує луцькому, брацлавському і вінницькому старості кн. Богушу Корецькому розглянути цю справу самому ще раз.
Мова українська. | 16 липня 1569 р. | 2 |
53 | Сигізмунд Август, враховуючи заслуги предків Івана Боратинського з Сладкович, дозволяє йому та його підданим – мешканцям Гусакова та сіл Бойовичі, Сладковичі, Тамановичі, Хамковичі, Містатичі і Буди, а також мешканцям с. Дроздівці пасти худобу і рубати ліс біля Мостиська та ряду сіл, розташованих над р. Вишнею, і в лісах Радохоня та Красного Поля Перемиського староства, з обов’язковою поставкою до Перемиського замку 20 колод вівса щорічно.
Мова латинська, пергамент. | 11 серпня 1569 р. | 1 |
54 | Сигізмунд Август забороняє зем’янину Кременецького пов. Станіславу Лащу і його дружині Зофії Конарській забирати землі судді Кременецького земського суду Андрія Куневського в маєтках Юсківці і Татаринівці, що захопив у нього Михайло Боговитин Шумбарський – брат Зофії.
Мова українська. | 10 травня 1571 р. | 2 |
55 | Сигізмунд Август забороняє зем’янці Кременецького пов. Анні Шумбарській, вдові Михайла Шумбарського, забирати землі судді Кременецького земського суду Андрія Куневського в маєтках Юсківці і Татаринівці, що захопив у нього батько Михайла – Петро Боговитин Шумбарський.
Мова українська. | 10 травня 1571 р. | 2 |
56 | Сигізмунд Август наказує Михайлу Жоравницькому, в зв’язку зі скаргою Яроша Вілги і його дружини Ганни Острієвської на суддю Кременецького земського суду Андрія Куневського за невиплату грошей, взятих ним ще в 1566 р., ввести Вілгих у володіння маєтком Кунів Луцького пов.
Мова українська. | 30 травня 1571 р. | 2 |
57 | Київський воєвода кн. Костянтин Острозький наказує білгородському державцеві Самуелю Горностаю та писареві Київського гродського суду Андрію Сурину розглянути скаргу київського духівництва про захоплення їх грунтів підданими київського підвоєводи Соколовського.
Мова польська. | 14 вересня 1571 р. | 1 |
58 | Сигізмунд Август, враховуючи великі заслуги доктора медицини і мистецтв, фізика Іоана Б’єджицького, віддає йому в користування два лани та два городи в с. Чарноціні Ломжицького староства та усуває попередніх орендарів Станіслава, Якова, Петра, Івана, Анну і Дороту – дітей Матвія Гутовського за те, що вони фальсифікували грамоту Сигізмунда І.
Мова латинська, пергамент. | 8 жовтня 1571 р. | 1 |
59 | Сигізмунд Август підтверджує, що вдова сандомирського хорунжого Миколи Тарла Ядвіга уступила своєму зятеві сокальському старості Юрієві Мнішкові з Великих Кунчиць та своїй дочці Ядвізі оренду маєтків Домбровець з передмістям Домбровою та селами Зажече, Бжесцє, Ляси, Мащова Воля (Бєчського пов.), села Роги, Міще, Люб’ятова, Гориці Лезини, Маркуська, Залізя, Сяночок, Струже Велике і Струже Мале (Сяноцького староства), Дороговиж, Устя, Розвадів, Надріччя, Дубно, Стільсько, Ілів і Веринь та недавно заснований Миколаїв, а також села Горожану Велику, Горожану Малу і Ричків (Львівського староства).
Мова латинська, пергамент. | 8 листопада 1571 р. | 1 |
60 | Луцький і острозький єпископ Іона Красинський розподіляє землі між кафедральною церквою св. Михаїла і священником Андрієм в с. Рожище.
Мова українська. | 4 лютого 1574 р. | 1 |
61 | Стефан Баторій стверджує грамоту Сигізмунда Августа, видану в Любліні 15 липня 1560 р., в якій підтверджуються та повторюються дві грамоти:
1. Великого литовського князя Олександра, видана в таборі біля Заславля 28 липня 1497 р., про переведення Луцька з руського чи волинського права на магдебурзьке і заснування в ньому війтівства. 2. Великого литовського князя Олександра, видана у Вільно 20 березня 1503 р., про підтвердження всіх привілеїв, вольностей і грамот, наданих його попередниками луцьким міщанам. Мова латинська, пергамент. | 22 жовтня 1576 р. | 1 |
62 | Стефан Баторій підтверджує, що отримав від Костянтина Корнякта плату за оренду мит, внесену наперед в зв’язку з війною, та залишає його орендарем мит на три роки.
Мова латинська, пергамент. | 28 жовтня 1577 р. | 1 |
63 | Стефан Баторій, на прохання пріора монастиря домініканців у Володимирі Миколи з Добра, підтверджує та повторює три грамоти:
1. Литовського великого князя Олександра, видану 17 липня 1497 р. в Луцьку, про надання монастиреві десятої мірки з млина на р. Лузі, півкопи широких грошів щоквартально з володимирського мита. 2. Сигізмунд І, видану 19 червня 1538 р. в Кракові, про підтвердження десятої мірки з млина, а також угоду володимирського старости кн. Федора і запису в духівниці млинаря Янушка про млин на р. Лузі. 3. Сигізмунда Августа, видану 25 січня 1561 р. у Вільно (див. док. № 43). Мова латинська, пергамент. | 4 липня 1578 р. | 1 |
64 | Королівський секретар Василь Красенський продає луцькому старості, ключнику і городничому Олександру Жоравницькому війтівство в м. Луцьку за 12 000 кіп грошів литовських.
Мова українська, пергамент. | 29 грудня 1578 р. | 1 |
65 | Стефан Баторій викликає до Берестейського земського суду берестейського зем’янина Олехна Костомлоцького для розгляду справи про невиплату ним 340 кіп грошів пріору Берестейського монастиря св. Тройці кн. Станіславу Єндровському, що він взяв у нього в заставу частини маєтку Костомлоцьке.
Мова українська. | 29 травня 1580 р. | 1 |
66 | Стефан Баторій підтверджує та повторює витяг з тексту грамоти Сигізмунда Августа від 1545 р., якою наділяє луцький парафіяльний костьол св. Якуба та його ректора земельними угіддями та встановлює їх межі.
Мова латинська, пергамент. | 8 січня 1581 р. | 1 |
67 | Королівський повноважений Адам Потоцький повідомляє брацлавського підкоморія Лавріна Пісочинського і його дружину Магдалену Дубицьку про те, що брацлавський земський возний Дмитро Щикитинський був побитий підданими Федора Олеши і його дружини Опросимії Дубицької під час вручення їм королівського листа про закінчення опіки над Магдаленою Дубицькою і ввід її у володіння спадковим двором і селами Кам’яногірка, Жорнищі і двором у м. Вінниці.
Мова українська. | 13 квітня 1583 р. | 2 |
68 | Cтефан Баторій викликає до королівського суду суддю Київського гродського суду Івана Солтана для розгляду справи про захоплення ним у київського митрополита Онисифора Петровича Дєвочки збору мита з продажу худоби.
Мова українська. | 1 березня 1585 р. | 1 |
69 | Королівський повноважений Адам Потоцький доручає брацлавському підкоморію Лавріну Пісочинському та Миколі Суликовському діяти від його імені під час розгляду у суді справи про побиття Адама Потоцького Федором Олешою.
Мова українська. | 10 квітня 1585 р. | 1 |
70 | Лист кременецького войського Федора Сенюти Ляховецького до брацлавського підкоморія Лавріна Пісочинського про лист “великого Володимира, власным єзыком руским переписаный”.
Мова українська. | 14 квітня 1587 р. | 1 |
71 | Сигізмунд ІІІ дозволяє брацлавському підкоморію Лавріну Пісочинському вписати до книг королівської канцелярії дарчий запис його дружини Магдалени Дубицької від 1588 р. на маєток Дубники в Литві, двори і маєтки в Кам’яногірці, Жорниці, Піщане, Головачівці, двір у м. Вінниці Брацлавського воєводства, який був внесений до книг Володимирського гродського суду в 1588 р.
Мова українська. | 15 березня 1589 р. | 2 |
72 | Сигізмунд ІІІ дозволяє видати з королівської канцелярії лист короля Стефана Баторія, писаний в Городні 1585 р., про згоду смоленського воєводи Філона Кмити повернути своїй сестрі Магдалені Дубицькій після закінчення опіки спадковий маєток Овдіївку, що він назвав Шепіївкою, в Брацлавському воєводстві і грунти в маєтку Кам’яногірка.
Мова українська. | 27 березня 1589 р. | 2 |
73 | Сигізмунд ІІІ нагадує шляхті і всім жителям Польщі, а також урядовим особам Київського, Брацлавського і Волинського воєводств про відкладення у судах розгляду всіх справ з брацлавським підкоморієм Лавріном Пісочинським до звільнення його від депутатських обов’язків по укладанню мирного договору Польщі з “домом Ракуским” [Австрією].
Мова українська. | 20 травня 1589 р. | 1 |
74 | Сигізмунд ІІІ підтверджує Василю Боговитиновичу його володіння двором у м. Кременці.
Мова українська. | 15 березня 1590 р. | 1 |
75 | Луцький земський суд видає копію фундушевого запису князя на Олиці та Несвіжу Станіслава Радзивілла на заснування костьола і парафіяльної школи в Олиці.
Засвідчена копія, Мови українська і латинська, пергамент. | 11 жовтня 1593 р. | 1 |
76 | Литовський канцлер Лев Сапега викликає до свого суду Лавріна Свяцького, який, за скаргою Тимоша Маркевича Краснодворського та його брата Івана, захопив маєток їх батька.
Мова польська. | 3 квітня 1594 р. | 1 |
77 | Французький король Генріх ІV наказує королівському казначейству видати генеральному скарбнику Франції Йоану де [Фурі] 50 талярів з королівської каси.
Мова французька, пергамент. | 18 липня 1594 р. | 1 |
78 | Юрій Римінський підтверджує, що села Будораж, Буще, Півче, Воля, новоосажене с. Борщівка і с. Мізоч Малий, які захопив київський воєвода кн. Костянтин Острозький, належать Луцькій та Острозькій єпископії.
Мова українська. | 13 липня 1598 р. | 1 |
79 | Волинський каштелян Михайло Мишка-Варковський, на прохання будоразького урядника луцького і острозького єпископа Кирила Терлецького, підтверджує, що села Будораж, Буще, Півче, Воля, новоосажене с. Борщівка, с. Мізоч Малий, які захопив київський воєвода кн. Костянтин Острозький, здавна належать Луцькій та Острозькій єпископії.
Мова українська. | 14 липня 1598 р. | 1 |
80 | Дмитро Порицький записує своїй дружині Гальшці частину своїх маєтків замість тих грошей, що взяв за нею у посаг.
Мова українська, пергамент. | [XV ст.] | 1 |
81 | Сигізмунд ІІІ, за скаргою луцького і острозького єпископа Кирила Терлецького і капітулу луцької церкви св. Іоана Богослова, викликає до королівського суду київського воєводу кн. Костянтина Острозького, який відібрав у Луцької і Острозької єпископії двір в с. Точивєки і наніс їй збитки у 4000 кіп литовських грошів.
Мова українська. | 26 квітня 1600 р. | 1 |
82 | Луцький староста і ключник Микола Семашко продає Яну Кашевському м. Острожець з присілками у Луцькому пов. Волинського воєводства за 12 000 кіп литовських грошів.
Мова українська, пергамент. | 15 травня 1602 р. | 1 |
83 | Віленський священник Григорій Жданович просить членів Луцького братства відправити жито…
Мова українська. | 13 лютого 1603 р. | 2 |
84 | Сигізмунд ІІІ підтверджує та повторює грамоту Стефана Баторія, видану 23 лютого 1585 р. у Варшаві, згідно з якою власник Гусакова і Золочковичів Костянтин Корнякт має право збирати мито в Гусакові та Золочковичах.
Мова латинська, пергамент. | 9 березня 1603 р. | 1 |
85 | Сигізмунд ІІІ підтверджує грамоту Сигізмунда Августа, видану 16 липня 1550 р. в Пйотркові на прохання краківського віце-старости Петра Боратинського, згідно з якою один ярмарок в Гусакові перенесено з дня св. Катерини на день св. Станіслава, встановлено другий ярмарок в день св. Трійці та перенесено на інший день щотижневі торги.
Мова латинська, пергамент. | 9 березня 1603 р. | 1 |
86 | Сигізмунд ІІІ наказує священникам головної церкви св. Іоана Богослова та церкви св. Офанасія в м. Луцьку бути присутніми під час розмежування в с. Гнідава земель між Симоном Круневичем і м. Луцьком.
Мова українська. | 11 серпня 1604 р. | 1 |
87 | Сигізмунд ІІІ підтверджує та повторює грамоту Сигізмунда Августа, видану 15 березня 1553 р. в Кракові, згідно з якою мешканці м. Кам’янця-Подільської землі римсько-католицького, грецького та вірменського обрядів звільняються від сплати мит.
Мова латинська, пергамент. | 25 лютого 1609 р. | 1 |
88 | Лжедмитрій ІІ наказує київському старості Яну Петру Сапезі поставити коней для армії.
Мова російська. Копія XVII ст., фрагмент без кінця. | 18 травня 1609 р. | 1 |
89 | Сигізмунд ІІІ, враховуючи заслуги сандецького старости Станіслава Любомирського, передає йому після смерті брата Йоахіма в довічне користування Добчицьку оренду з фільварками Гайок, Віпари, села Кжинка, Таргошин, а також м. Тимбарк з фільварком і староством, містечко Липницю Верхню, села Липницю Долішню і Раброт Краківського воєводства.
Мова латинська, пергамент. | 20 липня 1610 р. | 1 |
90 | Сигізмунд ІІІ підтверджує і повторює умову, складену 23 серпня 1610 р. у Володимирі, між київським митрополитом Потієм, капітулом і священниками соборної церкви св. Пречистої у Володимирі, з одного боку, і пріором монастиря св. Трійці у Володимирі Габріелем та монахами монастиря, з другого боку, про обмін грунтами у Володимирі в зв’язку з розбудуванням монастиря.
Мова польська, пергамент. | 19 грудня 1611 р. | 1 |
91 | Князі на Олиці та Несвіжу Микола-Христофор та Альберт-Станіслав Радзивілли, на прохання війта, райців, лавників і громади Олики, підтверджують і повторюють грамоту їх діда віленського воеводи, найвищого маршалка Великого князівства Литовського Миколи Радзивілла та їх батька жамойтійського старости Станіслава Радзивілла, видану 31 травня 1564 р. і затверджену Сигізмундом Августом, про надання Олиці магдебурзького права.
Мова латинська, пергамент. | 21 червня 1612 р. | 1 |
92 | Дозорця Сковшинської волості слонімського маршалка Григорія Тризни Дмитро Жицький встановлює кордони між землями мешканця с. Кузьмицьке Ісаї Нагорного і його сябра Марка Ухаревича.
Мова українська. | 15 травня 1614 р. | 2 |
93 | Сигізмунд ІІІ наказує урядникам Луцького гродського суду, згідно з рішенням вального сейму у Варшаві, ув’язнити Григорія Богушевича на 12 тижнів і оштрафувати на 200 гривень за образу волинського ловчого Олександра Хренницького.
Мова українська. | 16 березня 1615 р. | 2 |
94 | Архімандрит Києво-Печерської лаври Єлісей Плетенецький припиняє всі судові справи з Федором Єльцем і його братами після встановлення меж лаврського маєтку Чоповичі і с. Головки, що належало Єльцям.
Мова українська. | 4 жовтня 1617 р. | 2 |
95 | Статут кравецького цеху в м. Ковелі.
Мова українська, пергамент. | 30 травня 1618 р. | 1 |
96 | Раїна Сум’янка Русіянова свідчить про виплату їй кн. Анною Ходкевичевою-Корецькою 2 тисяч польських злотих боргу.
Мова українська. | 2 березня 1619 р. | 1 |
97 | Сигізмунд ІІІ підтверджує грамоту Сигізмунда Августа, видану 28 лютого 1546 р. у Вільно, якою підтверджено грамоту Сигізмунда І, видану 10 липня 1540 р. у Вільно, про надання, на прохання луцького єпископа Юрія Пальчевського, магдебурзького права с. Торчин з перетворенням його на місто.
Мова латинська, пергамент. | 17 липня 1619 р. | 1 |
98 | Волинська православна шляхта – члени Луцького братства доручають луцьким міщанам, а також членам братства нагляд за побудовою братської церкви, школи і шпиталю в Луцьку.
Мова українська. | 1 вересня 1619 р. | 1 |
99 | Сигізмунд ІІІ дарує Криштофу Валентовичу землі за заслуги під час війни з Московською державою.
Мова польська, пергамент. | 29 грудня 1620 р. | 1 |
100 | Статут братства Хрестовоздвиженської церкви м. Луцька.
Мова українська. | 1620 р. | 8 |
101 | Міщанин м. Києва Яцько Шох і його дружина Анна продають міщанинові Семену Мануйловичу дім і землю в м. Києві за 90 кіп грошів литовських.
Мова українська. | 20 серпня 1622 р. | 2 |
102 | Молдавський господар Іона Стефан підтверджує дяку Аврааму, його сестрі Оксані і всім їх спадкоємцям право власності на четверту частину с. Лукчани, що він купив у Аннасія Пісоцького за 250 срібних талярів, с. Кулишовці, що він купив у Григорія Холовка за 200 срібних талярів, села Новоселиці, Росошани і половину с. Нелиповичі Хотинської вол.
Мова українська, пергамент. | 5 вересня 1622 р. | 1 |
103 | Сигізмунд ІІІ наказує волинському воєводі кн. Янушу Заславському, каштеляну Миколі Фірлею, холмському підкоморію Яну Скашевському, луцькому підкоморію Юрію Гулевичу, володимирському підкоморію Роману Гостському розмежувати спірні землі між с. Смидин Яна Фірлея і м. Вижвою Ковельського староства, що належало ковельському старості Павлу Криському.
Мова українська. | 19 лютого 1624 р. | 2 |
104 | Сигізмунд ІІІ наказує волинському воєводі кн. Янушу Заславському, каштеляну Миколі Фірлею, холмському підкоморію Яну Скашевському, луцькому підкоморію Юрію Гулевичу, володимирському підкоморію Роману Гостському розмежувати спірні землі між с. Смидин Яна Фірлея і с. Шани Ковельського староства, що належало ковельському старості Павлу Криському.
Мова українська. | 19 лютого 1624 р. | 2 |
105 | Мешканка м. Києва Овдотія Путивець за дорученням свого чоловіка, запорозького козака Йосипа Путивця, що знаходився в поході, продає в присутності києвоспаського священника Ієва Будоразького і друкаря Степана Беринди дім з садибою у Києві за 200 кіп грошів литовських запорозькому товаришеві Тимофію Олександровичу.
Мова українська. | 1 вересня 1624 р. | 4 |
106 | Подільський воєвода і володимирський староста кн. Адам Олександр Сангушко, на підтвердження грамот королів від Олександра до Стефана Баторія, дозволяє домініканському монастирю у Володимирі тримати шинок і торгувати там горілкою, винами і пивом.
Мова польська, пергамент. | 15 березня 1625 р. | 1 |
107 | Урбан VIII повідомляє костьол францисканців у Ряшеві Краківської єпархії, що віруючі, які прослухають заупокійну месу перед вівтарем св. Христа цього ж костьолу, будуть звільнені від перебування в чистилищі після смерті.
Мова латинська, пергамент. | 20 липня 1625 р. | 1 |
108 | Сигізмунд ІІІ викликає до королівського суду Шимона Золоторевича, Олександра Бедерманова, Яна Носацького, Нестера Партичицева, бурмистрів і райців, Івана Половковичова, писаря, всіх лавників і присяжників, міщан і передміщан м. Луцька для розгляду справи за скаргою екзарха і єпископа луцького та острозького Ієреміяша Почаповського і ігумена луцького монастиря св. Пречистої Макарія Созанського за напад на їх підданих – міщан під час торгів, ув’язнення їх на кілька днів і стягнення з них поза мірою 50 польських злотих як королівського побору.
Мова українська. | 6 грудня 1625 р. | 2 |
109 | Сигізмунд ІІІ викликає до королівського суду ігумена Києво-Кирилівського монастиря Софронія Лабунського і всіх монахів монастиря, а також війта, бурмистра, райців, лавників і міщан м. Києва для встановлення, кому з них належить Карпилівський грунт у м. Києві.
Мова польська. | 2 березня 1627 р. | 1 |
110 | Сигізмунд ІІІ вирішує спір між старшими братства церкви св. Теодора у Львові Семеном Коронкою і Ференсом Свічарем, позивачами, і Андрієм Мидлярем, відповідачем, присуджуючи грунт, на якому Андрій Мидляр збудував будинок, братству і зобов’язуючи відповідача платити чинш братству.
Мова латинська. | 22 лютого 1628 р. | 3 |
111 | Київський митрополит Іов Борецький забороняє братству Слуцької Преображенської церкви кривдити слуцького протопопа Андрія Мужиловського.
Мова українська. | 23 вересня 1629 р. | 2 |
112 | Сигізмунд ІІІ дає охоронний лист Іванові Бонк-Лянцкоронському, засудженому за напад на с. Задибську Волю, щоб він протягом шести місяців став перед судом.
Мова латинська. | 9 серпня 1630 р. | 1 |
113 | Сигізмунд ІІІ наказує ігумену Києво-Пустинно-Микільського монастиря Серапіону Бельському бути присутнім в маєтку монастиря с. Літки Київського воєводства для охорони його кордонів під час розмежування в Овруцькому старостві грунтів київського каштеляна Гаврила Гостського із спадкоємцями київського підкоморія Стефана Немирича в зв’язку з тим, що с. Літки прилягає до цих володінь.
Мова польська. | 17 лютого 1631 р. | 1 |
114 | Київський митрополит Ісайя Копинський схвалює і підтверджує статут Луцького братства.
Мова українська. | 1 березня 1632 р. | 1 |
115 | Владислав ІV, на прохання Шимона Золоторевича, бурмистра Івана Козацького, райці Блажея Себастіяновича від поспільства м. Луцька, підтверджує, в зв’язку зі своєю коронацією, всі привілеї місту, що давали попередні литовські князі і польські королі.
Мова польська, пергамент. | 5 березня 1633 р. | 1 |
116 | Владислав ІV призначає, на прохання послів від Волинського воєводства на вальний сейм у зв’язку з його коронацією, Олександра Пузину з Козельська луцьким і острозьким православним єпископом з метою припинення релігійних міжусобиць.
Мова українська, пергамент. | 18 березня 1633 р. | 1 |
117 | Опікуни сина і дочки кн. Кароля Корецького – волинський каштелян Микола Чарторийський і литовський канцлер Альбрехт Станіслав Радзивілл передають вуйкові сина померлого – брацлавському воєводі Станіславу Потоцькому – опіку над сином кн. К. Корецького Самуелем.
Мова польська. | 12 листопада 1633 р. | 1 |
118 | Коронний підскарбій Ян Микола Данилович свідчить про виплату кам’янецьким каштеляном Олександром Пісочинським кварти за с. Сулимирку.
Мова польська. | 10 червня 1634 р. | 1 |
119 | Мирна угода між Туреччиною і Польщею.
Мова польська. Копія XVII ст. | 8 вересня 1634 р. | 3 |
120 | Владислав ІV, на прохання бурмистра, райців і всього поспільства м. Ковеля, підтверджує грамоти: Сигізмунда Августа від 17 липня 1555 р. на право збирання мостового податку для відбудови міських стін; Сигізмунда ІІІ від 5 листопада 1611 р. про незбирання млинового податку з ремісників міста і заборону євреям селитися у місті серед християн; Сигізмунда ІІІ від 28 листопада 1611 р. про підтвердження магдебурзького права місту; Сигізмунда ІІІ від 5 березня 1619 р. про заборону євреям орендувати побори з міщан.
Мова польська, пергамент. | 22 березня 1635 р. | 1 |
121 | Ігумен Чорненського монастиря ієродіакон Сильвестр заповідає після його смерті передати всі церковні книги, худобу і своє майно монастирю, а друкарню, яку він заснував разом з попереднім ігуменом Павлом Мотковичем Гянцею у Луцьку, передати Луцькому православному братству.
Мова українська. | 9 серпня 1635 р. | 1 |
122 | Владислав ІV, на прохання краківського каштеляна кн. Януша Острозького, власника м. Межиріч Волинського воєводства, повторює і підтверджує грамоту Сигізмунда ІІІ від 18 лютого 1605 р. про надання міщанам міста магдебурзького права, затвердження ярмарків і торгів, а також вільного шинкування горілкою, вином і медом.
Мова польська. Копія. | 29 березня 1638 р. | 1 |
123 | Владислав ІV викликає до сеймового суду бобруйського міщанина Шибету, що називав себе Самуелем Скориною, і синів померлого Адама Тиші-Биковського Єреміяша, Габріеля, Яна і Павла в справі звинувачення Теодором Тишею-Биковським у тому, що вони наважилися вважати його незаконнонародженим сином Василя Тиші-Биковського.
Мова польська. | 16 квітня 1638 р. | 2 |
124 | Владислав ІV викликає до сеймового суду возного генерала Київського, Брацлавського, Волинського і Чернігівського воєводств Миколу Реновського в справі звинувачення його Теодором Тишею-Биковським за фальшиве свідчення, що останній є незаконнонародженим сином Василя Тиші-Биковського.
Мова польська. | 16 квітня 1638 р. | 2 |
125 | Владислав ІV викликає до сеймового суду Єреміяша, Габріеля, Яна і Павла Тишів-Биковських в справі захоплення ними м. Ходорків у їх брата і стрия Теодора Тиші-Биковського і неправдивого свідчення, що він не є законнонародженим сином Василя Тиші-Биковського.
Мова польська. | 16 червня 1639 р. | 2 |
126 | Чернігівський підкоморій Адам Кисіль віддає Юрію і Магдалені Голубам в оренду с. Вепринське Чернігівського воєводства за 20 тисяч польських злотих.
Мова польська. | 5 серпня 1639 р. | 2 |
127 | Волинський чашник Лаврентій Древинський повідомляє Луцьке православне братство про своє розпорядження відносно суми, яку він заповідає братству.
Мова українська. | 14 січня 1640 р. | 1 |
128 | Коронний конюший кн. Владислав на Острогу і Заславлю викликає до Луцького гродського суду волинського чашника Лаврентія Древинського в справі невиправданого звинувачення київського митрополита Петра Могили, луцького і острозького єпископа Афанасія Пузини, Олександра Мозелі, Яна, Володимира і Катерини Гулевичів в нападі на с. Боголюбське.
Мова українська. | 14 березня 1640 р. | 1 |
129 | Владислав ІV, у зв’язку з неявкою позивачів, звільняє грека Олександра Мозелю від королівського суду в справі звинувачення його князями Корецькими в привласненні дорогоцінностей грецьких царів, що були у померлого монаха Корецького монастиря Афанасія, колишнього акридонського архієпископа, які потрапили до нього у Константинополі під час війни з Туреччиною.
Мова польська. | 21 грудня 1640 р. | 2 |
130 | Владислав ІV вирішує на користь Олександра Мозелі справу про оренду с. Теремне Луцького пов. з волинським чашником Лавріном Деревинським у зв’язку з неодноразовою його неявкою до королівського суду.
Мова польська. | 22 грудня 1640 р. | 2 |
131 | Зем’янин Брацлавського воєводства Гордій Житинський дарує сину Миколі частину Іванівського і Ярошівського маєтків над річками Бугом і Вілавкою Вінницького пов. Брацлавського воєводства.
Мова польська. | 6 квітня 1641 р. | 2 |
132 | Владислав ІV викликає на генеральний сейм Івана Студницького, сина Габріеля Студницького з Закрочинського пов., як уповноваженого Габріеля, Яна і Павла Тишів-Биковських, у зв’язку зі скаргою Теодора Тиші-Биковського за наклепницьку скаргу, внесену Г. Студницьким до Грабовецьких гродських книг та за фальсифікацію королівського декрету в справі між Теодором Тишею-Биковським, з одного боку, та Єремією, Габріелем, Яном і Павлом Тишами-Биковськими, з другого боку.
Мова латинська. | 1 жовтня 1641 р. | 2 |
133 | Владислав ІV наказує відкласти розгляд на вальному коронному сеймі справи по обвинуваченню Єреміяшем, Габріелем, Яном і Павлом Тишами-Биковськими Теодора Тиші-Биковського у тому, що він є незаконнонародженим сином Василя Тиші-Биковського, в зв’язку з тим, що позвані не з’явились до суду.
Мова польська. | 6 жовтня 1641 р. | 2 |
135 | Владислав ІV викликає на генеральний сейм Єремію Тишу-Биковського в зв’язку зі скаргою Теодора Тиші-Биковського за подання наклепницької скарги, внесеної Яном Студницьким до Грабовецьких гродських книг та фальсифікацію королівського декрету в справі між Т. Тишею-Биковським, з одного боку, та Єремією, Габріелем, Яном і Павлом Тишами-Биковськими, з другого боку.
Мова латинська. | 2 березня 1643 р. | 2 |
136 | Владислав IV викликає на генеральний сейм Яна Студницького, сина Габріеля Студницького з Закрочинського пов., як уповноваженого Габріеля і Павла Тишів-Биковських, у зв’язку зі скаргою Теодора Тиші-Биковського за наклепницьку скаргу, внесену Г. Студницьким до Грабовецьких гродських книг та за фальсифікацію королівського декрету в справі між Т. Тишею-Биковським, з одного боку, та Єремією, Габріелем, Яном і Павлом Тишами-Биковськими, з другого боку.
Мова латинська. | 2 березня 1643 р. | 2 |
138 | Владислав ІV призначає комісарів для розгляду справи між київським каштеляном Олександром Пісочинським і Миколою Шенським за володіння королівським с. Бобрик Новгородського пов.
Мова польська. | 29 січня 1644 р. | 2 |
139 | Владислав ІV видає охоронний лист на 6 місяців Марціану Арцишевському і його синам Івану та Миколі для підготовки реабілітації у справі звинувачення їх у вбивстві їх дружини і матері, що має розбирати Головний трибунальський суд.
Мова польська. | 27 квітня 1644 р. | 1 |
140 | Шляхта Брацлавского воєводства приймає на сеймику постанову про подання Миколою Житинським переконливіших доказів свого шляхетського походження.
Мова польська. | 12 вересня 1644 р. | 5 |
141 | Владислав ІV видає охоронний лист ще на 6 місяців Марціану Арцишевському і його синам Івану та Миколі для підготовки реабілітаціїї у справі звинувачення їх у вбивстві їх дружини і матері, що має розбирати Головний трибунальський суд.
Мова польська. | 26 жовтня 1644 р. | 1 |
142 | Ремісники шевського цеху м. Києва за завданням цехмістра Дениса Павловича знімають копію з грамоти Владислава IV від 20 січня 1634 р., виданої в таборі на Богдановій околиці під Смоленськом, в якій він повторює і підтверджує грамоту Сигізмунда ІІІ від 3 січня 1591 р. про надання привілеїв всім ремісникам м. Києва.
Мова польська. | 12 листопада 1645 р. | 1 |
143 | Владислав ІV дозволяє Олександру Мозелю, враховуючи його заслуги перед державою у ліфляндських, волинських і прусських війнах, заснувати на Зубцевському грунті в Луцьку шпиталь при церкві св. Христа Луцького братства.
Мова польська. | 11 грудня 1645 р. | 1 |
144 | Владислав ІV підтверджує шлюбну умову від 19 жовтня 1645 р. між князем Лівонії, Семигалії та Курляндії Якубом та дочкою бранденбурзького електора Людовіка Каролоттою про посаг нареченої в коштовностях і передачу з боку нареченого дружині замків та префектури Шрунден, Дюрбен, Гробин, міст Лібава, Верхній і Нижній Бартів, Рудів та Гейлігенах.
Мови латинська та німецька, пергамент. | 20 квітня 1646 р. | 4 |
145 | Владислав ІV підтверджує виписаний з Луцьких гродських книг заповіт Олександра Мозеля, що помер 27 березня 1647 р., про передачу всіх його маєтків, рухомого і нерухомого майна та грошових капіталів Луцькому братству.
Мова польська. | 3 червня 1647 р. | 1 |
146 | Архімандрит Києво-Печерської лаври Інокентій Гізель повідомляє Слуцькому братству про від’їзд київського митрополита Сильвестра Косова до Варшави і дозволяє священнику Якову правити службу до повернення митрополита.
Мова українська. | 25 червня 1648 р. | 2 |
147 | Лист київського митрополита Сильвестра Косова міщанам і православному братству Слуцька про ще більші старання у служінні Богу.
Мова українська. | 26 червня 1648 р. | 1 |
148 | Ян Казимир, на прохання гетьмана Богдана Хмельницького, дарує Іліашу і Яцьку Таранським за особисту хоробрість в битвах з татарами звільнення мешканців їх хуторів від усіх повинностей, крім несення військової служби.
Мова польська. | 27 березня 1649 р. | 1 |
149 | Ян Казимир підтверджує статути київських цехів: кравецького, чоботарного, слюсарного, шорного, ковальського, встановлених Київським магістратом 18 лютого 1649 р.
Мова польська, пергамент. | 3 травня 1649 р. | 1 |
150 | Олексій Михайлович наказує Федору Івановичу Лаптєву їхати в маєток Дмитриєве Галицького пов. для затвердження в правах на володіння маєтком удови Пелагії Блудової та її другого чоловіка Спиридона Сноксарева.
Мова російська. Тогочасна копія. | 23 вересня 1649 р. | 1 |
151 | Київський митрополит Сильвестр Косов дозволяє Слуцькому православному братству вибрати нового ігумена Слуцького монастиря замість священника Пацевського.
Мова українська. | 12 вересня 1650 р. | 1 |
152 | Ян Казимир на прохання міщан м. Володимира і для того, щоб вони не приєднувались до козаків Богдана Хмельницького, повторює і підтверджує три документи:
1. Владислава ІV від 10 березня 1633 р. про підтвердження грамоти Сигізмунда І від 17 липня 1509 р. про надання м. Володимиру магдебурзького права; Сигізмунда І від 30 червня 1532 р. про право збору мостового податку міщанами міста; Сигізмунда Августа від 12 жовтня 1570 р. про дозвіл війту залишати кожного року сумлінних членів магістрату на другий рік, збудувати ратушу, мати різні ремісничі цехи, три ярмарки на рік; Сигізмунда Августа від 12 жовтня 1570 р. про дозвіл оселюватись прийшлим людям на пустих площах з вимогою побудуватися за 6 тижнів; Сигізмунда ІІІ від 15 лютого 1615 р. про те, що всі, хто мешкає в місті, повинні сплачувати податки нарівні з міщанами. 2. Владислава ІV від 20 березня 1633 р. про збір і порядок зберігання подушного податку з міщан міста. 3. Постанову бурмистра, радців, лавників і цехмістрів від 13 вересня 1632 р. про виплату ремісниками податку на користь міста. Мова польська, пергамент. | 7 березня 1652 р. | 6 |
153 | Богдан Хмельницький підтверджує Києво-Пустинно-Микільському монастирю право на стягнення десятини і покотельщини з козаків, що живуть на монастирських землях.
Мова українська. | 30 травня 1652 р. | 1 |
154 | Станіслав Кенарський, який знаходився при молдавському господарі, повідомляє коронного мечника, снятинського старосту Лянцкоронського про те, що при Богдані Хмельницькому не лишилось жодного татарина, всі кримські і буджацькі татари припинили військові дії і готуються до наступу на Річ Посполиту; про підготовку Туреччини до війни з Венецією і призначення Мурат-Паші головнокомандуючим турецьких військ, а також про переговори Туреччини з Францією в зв’язку з війною з Венецією.
Мова польська. | 2 лютого 1654 р. | 2 |
155 | Богдан Хмельницький просить московського патріарха Никона звернутися до царя для підтвердження привілеїв Київської митрополії.
Мова українська. | 25 травня 1654 р. | 1 |
157 | Богдан Хмельницький звільняє жителів с. Насташки від військових постоїв.
Мова українська. | 14 жовтня 1654 р. | 1 |
158 | Конюший Великого князівства Литовського Богуслав Радзивілл просить слуцького архімандрита терміново приїхати у важливих справах до Могильова.
Мова польська. | 15 березня 1655 р. | 2 |
159 | Богдан Хмельницький дозволяє київським священникам ситити мед.
Мова українська. | 6 квітня 1655 р. | 1 |
160 | Ян Казимир передає війтівство в с. Гнойниці Сандомирського воєводства ротмістрові Іванові Валеріанові Хлебовському.
Мова латинська. | 3 квітня 1656 р. | 1 |
161 | Ян Казимир надає брацлавському підстольникові Стефанові Пісочинському війтівство у Брянську, якщо йому вдасться відібрати це війтівство з рук теперішніх власників.
Мова латинська. | 16 квітня 1656 р. | 1 |
162 | Богдан Хмельницький забороняє козакам і старшині користуватись землями, лісами та сіножатями, що належать Максаківському монастиреві Чернігівського полку.
Мова українська. | 5 червня 1656 р. | 1 |
163 | Київський митрополит Сильвестр Косов наказує нестановицькому і волосовицькому отаманам не перешкоджати Видубицькому монастирю збирати медову данину і десятину.
Мова українська. | 19 вересня 1656 р. | 1 |
165 | Павло Тетеря дарує Києво-Межигірському монастиреві фільварк в с. Попівцях над р. Трубіж, Калитинський гай під с. Циблі та сіножать за с. В’юнищі.
Мова українська. | 18 травня 1658 р. | 1 |
166 | Ян Казимир, враховуючи прихильність Івана Виговського до Польської корони, додає нові емблеми до його герба “Абданк”.
Мова латинська, пергамент. | 13 листопада 1658 р. | 1 |
167 | Ян Казимир дозволяє Регіні Горчинській передати право володіння селами Порубинці або Вітанці та Лелота Летичівського пов. Подільського воєводства своїм синам Станіславу і Яну Горчинським.
Мова латинська. | 4 травня 1659 р. | 1 |
169 | Юрій Хмельницький підтверджує вдові київського війта Катерині Сомкович право володіння грунтами, будинками, городами, коморами на ринку у Києві, що належали її чоловікові.
Мова українська. | 8 лютого 1660 р. | 1 |
171 | Великий гетьман литовський, віленський воєвода Павло Ян Сапега забороняє офіцерам свого війська стягувати військові податки, займатися реквізицією харчів та чинити будь-яку кривду підданим Слуцького православного капітулу.
Мова польська. | 24 червня 1661 р. | 1 |
172 | Львівський єпископ Йосип Шумлянський звертається до духівництва Київської митрополії в зв’язку зі смертю митрополита Діонісія Балабана.
Мова українська. | 1 серпня 1663 р. | 2 |
173 | Ян Казимир, на прохання ігумена Макошинського монастиря Віктора Боблецевича і гетьмана Павла Тетері, підтверджує монастиреві права на острови Вадків і Пастухів, даровані київським воєводою Адамом Киселем і чернігівським єпископом Лазарем Барановичем.
Мова польська. | 13 січня 1664 р. | 1 |
174 | Павло Тетеря забороняє старшині Київського полку записувати до козаків підліських і остапівських підданих Києво-Пустинно-Микільського монастиря.
Мова українська. | 20 […] 1664 р. | 1 |
175 | Олексій Михайлович за великі військові заслуги перед Російською державою надає прилуцькому полковнику Лазареві Горленку дворянство і дарує йому с. Ольшане Прилуцького полку.
Мови українська і російська. | 17 листопада 1665 р. | 2 |
176 | Ян Казимир відкладає розгляд справи Єреміяша, Габріеля і Михайла Тишів-Биковських з Юхимом, Михайлом і Олександром Єзлицями про володіння м. Ходорковом до з’ясування всіх обставин.
Мова польська. | 18 травня 1666 р. | 1 |
177 | Київський полковник Василь Дворецький передає в оренду Мишкові Потурченку і Яцькові Стрільченку старі бортні дерева на Бирківській землі церкви св. Василя Кесарійського у м. Києві з тим, щоб вони віддавали церкві по 3 белці меду на рік.
Мова українська. | 28 червня 1666 р. | 1 |
179 | Публічний нотарій Варфоломій у 1667 р. під час понтифікату папи Олександра VII списав 12 пунктів угоди між аббатом Кастрокатинського монастиря у Великому князівстві Литовському Пляцитом Васненським та аббатом Монтекасинського монастиря, за якою Кастрокатинський монастир, заснований полоцьким воєводою Йосифом Карлом Копецом, приєднується до Монтекасинського монастиря.
Мови латинська та італійська, пергамент. | 7 травня 1667 р. | 1 |
180 | Іван Брюховецький на прохання ігумена Києво-Пустинно-Микільського та Пивського монастирів Олексія Тура дозволяє реставрувати знищений татарами Пивський монастир і оселити на його землях слободи.
Мова українська. | 8 жовтня 1667 р. | 1 |
181 | Олексій Михайлович дякує отаманові, старшині й мешканцям Лебедина за відмову підтримати Івана Брюховецького.
Мова російська. Копія кінця ХІХ ст. | 19 лютого 1668 р. | 2 |
182 | Михайло Вишневецький підтверджує привілей Сигізмунда ІІІ, виданий кам’янецькому ткацькому цеху 22 березня 1600 р., а також підтверджує і повторює рішення цехмістрів цього ж цеху (затверджені кам’янецьким бурмистром і радниками 19 лютого 1669 р.) про боротьбу з партачами й вірменськими купцями, які порушують цеховий привілей.
Мови латинська і польська, пергамент. Копія кінця ХІХ ст. | 26 жовтня 1669 р. | 1 |
183 | Михайло Вишневецький підтверджує і повторює витяг з книг Скажеценського гродського уряду від 2 червня 1665 р. з текстом грамоти Яна Казимира, виданої у Варшаві 30 липня 1661 р., якою підтверджується і повторюється договір, складений в Зайончкові Великому 7 квітня 1661 р. марієнбурзьким підкоморієм, зайончківським орендарем Іоаном Гейденштейном про передачу Зайончкова Великого на 60 років в оренду старостам і мешканцям цього ж села.
Мови латинська і польська, пергамент. | 10 травня 1670 р. | 1 |
184 | Магістрат Стародуба дає бурмистру магістрату Івану Михайловичу витяг з магістратських книг запису про продаж йому Іваном Шалудяком з с. Гриденки дому з городами та сіножатями за 60 кіп грошів литовських.
Мова українська. | 19 вересня 1670 р. | 2 |
186 | Дем’ян Многогрішний дозволяє Києво-Братському монастиреві ситити мед для збільшення коштів Києво-Могилянської академії.
Мова українська. | 28 березня 1671 р. | 1 |
187 | Михайло Вишневецький підтверджує Києво-Михайлівському монастиреві права на володіння маєтками Глеваха, Юр’ївка, Вета, Березівка та ін.
Мова польська, пергамент. | 30 жовтня 1671 р. | 1 |
188 | Михайло Вишневецький затверджує статут ремісничих цехів м. Великі Очі.
Мова польська, пергамент. | 15 березня 1673 р. | 1 |
189 | Іван Самойлович підтверджує грамоту царя про дозвіл ректору Києво-Могилянської колегії та ігумену Києво-Братського монастиря Сильвестру Головчичу 6 разів на рік ситити мед для збільшення коштів колегії.
Мова українська. | 24 квітня 1673 р. | 1 |
190 | Михайло Вишневецький дає каштелянові Холмської землі Яну Пісочинському та його дружині Олені Гулевичівні, засудженим на вигнання рішенням Луцького гродського суду від 10 червня 1673 р., охоронний лист на шість місяців.
Мова латинська. | 10 липня 1673 р. | 1 |
191 | Петро Дорошенко дозволяє підданим Пивського монастиря рубати ліс в Чигиринській сотні.
Мова українська. | 16 грудня 1673 р. | 1 |
192 | Князь Олександр Януш Острозький, син краківського воєводи, дозволяє новогрудському старості Яну Пісочинському побудувати дім в м. Дубні.
Мови польська і латинська. | Не пізніше 1673 р. | 1 |
193 | Старший Віленського братства при церкві св. Духа Климентій Вижка та братчики Іван Більмацевич-Жичевський і Лукаш Кучарський повідомляють Слуцьке братство про рішення сейму ліквідувати залежність православних братств від константинопольського патріарха і підкорити їх владі єпископів.
Мова польська. | 1 жовтня 1676 р. | 1 |
194 | Фрагмент папської булли.
Мова латинська, пергамент. | 1677 р. | 1 |
195 | Київський митрополит Антоній Вінницький призначає своїм намісником у Великому князівстві Литовському слуцького архімандрита Феофана Креховецького.
Мова українська. | 12 квітня 1679 р. | 1 |
196 | Ян ІІІ на прохання князя Лівонії, Курляндії і Жемайтії Якуба підтверджує шлюбний контракт, складений 27 вересня 1678 р. між князем Лівонії, Курляндії і Жемайтії Фрідріхом-Казимиром та княжною Насау Софією-Емілією.
Мова латинська, пергамент. | 13 квітня 1679 р. | 1 |
197 | Ян ІІІ пропонує Луцькому братству прийняти участь в колоквіумі для розгляду спорів між православними і уніатами, який має відбутися в Любліні 24 січня 1680 р.
Мова польська. | 9 жовтня 1679 р. | 1 |
198 | Федір Олексійович на прохання ігумена Києво-Пустинно-Микільського монастиря Варлаама Ясинського підтверджує грамоту Олексія Михайловича про закріплення за монастирем всіх земель і володінь, дарованих польськими королями і руськими князями.
Мова російська. | 20 березня 1681 р. | 1 |
199 | Ян ІІІ звільняє маєтки Шепеличі, Ворохобовичі, Дранки, Зубковичі, Літки, Остапи та Радогоща в Овруцькому пов. Київського воєводства, що належать Києво-Пустинно-Микільському монастиреві, від зборів на утримання війська і від постоїв.
Мова польська. | 31 березня 1681 р. | 1 |
200 | Черський гродський уряд дає витяг з своїх книг з копіями трьох документів, поданих для внесення священником Симеоном Пакальським:
1. Договору про продаж с. Жабенця підкоморієм Черської землі Теофілем Гжибовським черському священникові Андрієві Хавлосу, складеного 1 липня 1641 р. перед Варшавським гродським урядом; 2. Витягу з духівниці варшавського каноніка Андрія Хавлоса, складеної 27 травня 1643 р. у Варшаві, згідно з якою він записав 3000 злотих священникам черського парафіяльного костьолу; 3. Рішення познанського єпископа Андрія Шолдрського від 9 червня 1645 р. про підтвердження згаданого запису Андрія Хавлоса. Мова латинська. | 16 серпня 1681 р. | 4 |
201 | Уряд Глухівського магістрату видає з книг магістрату екстракт запису про продаж ігуменею Глухівського Спаського монастиря Анастасією греблі на р. Івоть, рудні, двох млинів на р. Буда гетьманові Івану Самойловичу за тисячу польських злотих.
Мова українська. | 9 березня 1682 р. | 2 |
202 | Патріарх Іоаким призначає ієромонаха Іларіона суздальським митрополитом.
Мова російська. | 16 квітня 1682 р. | 1 |
203 | Ян ІІІ, на прохання міщан м. Степані, що належало дружині гетьмана Радзивілла Катерині, дозволяє влаштовувати два ярмарки на рік.
Мова польська, пергамент. | 17 травня 1682 р. | 1 |
204 | Ян ІІІ на прохання князя Лівонії, Курляндії і Жемайтії Фрідріха Казимира підтверджує, згідно з привілеями попередніх королів, право князя та його підданих вільно визнавати протестанську релігію аугсбурзького обряду.
Мова латинська, пергамент. | 25 березня 1683 р. | 1 |
205 | Іван і Петро Олексійовичі дарують стольнику Василю Лаговчину, за особливу хоробрість у війні з Туреччиною, маєток в с. Макарів Речицького стану Кромського повіту.
Мова російська. | 4 серпня 1683 р. | 1 |
206 | Іван Самойлович на прохання ігумена Антонія Радивіловського і братії Києво-Пустинно-Микільського монастиря, дозволяє користуватись млиновими землями, які у 1656 р. гетьман Петро Дорошенко купив за 85 кіп грошів литовських у чигирин-дубровського мірошника Андрія Ілляшенка на р. Сулі, поблизу Чигирин-Дуброви і згодом передав монастиреві.
Мова українська. | 12 березня 1684 р. | 1 |
207 | Іван і Петро Олексійовичі дарують новгородцю Якову Воронову землі в Новгородському пов. за особливу хоробрість у війні з Туреччиною.
Мова російська. | 8 серпня 1684 р. | 1 |
208 | Іван Самойлович за скаргою Київського магістрату забороняє київському сотникові і отаману шинкувати горілкою і вписувати без дозволу гетьмана людей до козацького реєстру.
Мова українська. | 24 вересня 1684 р. | 1 |
209 | Ян ІІІ призначає Федора Калину довічно священником церкви в с. Добрушині з правом користування церковними землями.
Мова польська, пергамент. | 24 березня 1686 р. | 1 |
210 | Статті, що були видані Іваном, Петром і Софією Олексійовичами гетьману Івану Мазепі і всьому Запорозькому Війську.
Мови українська та російська. Копія XVIII ст. | 25 липня 1687 р. | 11 |
211 | Іван Мазепа підтверджує колишньому понорницькому сотникові Андрію Нестеренку власність на Османівський млин на р. Верба під с. Верба і млин на р. Рогожці під с. Дирчином Седнівської сотні.
Мова українська. | 10 січня 1688 р. | 1 |
212 | Іван, Петро і Софія Олексійовичі, на прохання переяславського полковника Радіона Райча, підтверджують грамоту царя Олексія Михайловича від 1674 р. і універсал гетьмана Івана Мазепи від 4 липня 1687 р. про дарування йому м. Березані і млинів на р. Недрі Переяславського полку.
Мова російська. Копія початку ХІХ ст. | 15 червня 1688 р. | 2 |
213 | Іван і Петро Олексійовичі дарують генеральному судді Саві Прокоповичу, на його прохання, с. Кудрівку Сосницької сотні, двір Бражин у Воронежі, млини на р. Ясмань і займище Борове за військові заслуги під час чигиринського та кримських походів.
Мова російська, пергамент. | 20 вересня 1689 р. | 1 |
214 | Іван Мазепа, на прохання Іллі Жиленка, дарує йому, враховуючи його військові заслуги, с. Держанівку Козелецької сотні.
Мова українська. | 29 грудня 1689 р. | 1 |
215 | Іван і Петро Олексійовичі, на прохання гетьмана Івана Мазепи, дарують колишньому чернігівському судді Пантелеймону Радичу, за особисту хоробрість у війнах з Туреччиною участь у кримських походах, с. Буянки Ройської сотні, с. Сахнівку Седнівської сотні, млин на р. Стрижні під Черніговом, хутір Москалі.
Мова російська, пергамент. | 3 березня 1690 р. | 1 |
216 | Ян ІІІ призначає возного Київського, Волинського і Брацлавського воєводств [прізвище не проставлено].
Мова польська. | квітень 1690 р. | 1 |
217 | Іван Мазепа дарує Стефану Петровському с. Ждани Сенчанської сотні.
Мова українська. | 17 грудня 1691 р. | 1 |
218 | Генеральний військовий суд ділить згідно з заповітом Антона Левитченка, його двір і рухоме майно між дружиною Марією та сестрою Олександрою.
Мова українська. | 6 травня 1692 р. | 2 |
219 | Іван Мазепа на прохання ігумена Києво-Пустинно-Микільського монастиря Іоасафа Кроковського дозволяє на місці спустілого містечка Максимівки Миргородського полку оселити слободу і підтверджує право володіння містечком Городище того ж полку і всіма володіннями Пивського монастиря, об’єднаного з Києво-Пустинно-Микільським монастирем.
Мова українська. | 16 червня 1693 р. | 1 |
220 | Іван і Петро Олексійовичі на прохання київського митрополита Варлаама Ясинського та Івана Мазепи підтверджують ігумену Києво-Братського монастиря і ректору Києво-Братської школи Іоасафу Кроковському статут школи, заснованої митрополитом Петром Могилою.
Мова російська, пергамент. | 11 січня 1694 р. | 1 |
221 | Іван Мазепа за скаргою війта і всього Київського магістрату суворо забороняє київському сотнику і отаману таємне, без сплати військового податку, шинкування горілкою і попереджує, що в разі продовження цього шинок буде конфіскований на користь магістрату, а власник шинку буде заарештований.
Мова українська. | 6 червня 1694 р. | 2 |
222 | Польний коронний гетьман, краківський воєвода Щенсний Казимир Потоцький підтверджує, що отримав з коронного скарбу юргельт у 8800 польських злотих гетьманської платні за 1694 р.
Мова польська. | 26 жовтня 1694 р. | 1 |
223 | Іван і Петро Олексійовичі дарують стольнику Василю Лаговчину маєток в с. Баламутове Тульського пов. за військові заслуги під час війни з Польщею.
Мова російська. | 7 травня 1695 р. | 1 |
224 | Ян ІІІ призначає писаря Луцького земського суду Дмитра Жабокрицького луцьким і острозьким єпископом.
Мова польська, пергамент. | 12 травня 1695 р. | 1 |
225 | Іван і Петро Олексійовичі дарують Григорію Афанасієвичу Трегубову маєток с. Жеребей Суздальського пов. за військові заслуги під час війни з Польщею.
Мова російська. | 24 травня 1695 р. | 1 |
226 | Великий гетьман литовський Казимир-Ян Сапега звільняє духівництво і монастирі Слуцької архімандрії від утримання військ.
Мова польська. | 26 вересня 1696 р. | 1 |
227 | Великий гетьман литовський Казимир-Ян Сапега звільняє духівництво і монастирі Слуцької архімандрії від утримання військ.
Мова польська. | 27 жовтня 1697 р. | 1 |
229 | Іван Мазепа дозволяє пирятинському сотникові Семену Вакуленкові брати частину прибутків з млина на р. Удаї.
Мова українська. Тогочасна копія. | 29 серпня 1698 р. | 1 |
230 | Іван Мазепа підтверджує право глухівського сотника Олексія Турянського на володіння млинами на ріках Шостці і Ясмані.
Мова українська. | 5 липня 1699 р. | 1 |
232 | Петро І затверджує Дмитра Полоцького війтом Києва.
Мова російська, пергамент. | 29 лютого 1700 р. | 1 |
233 | Іван Мазепа забороняє прилуцькому полковникові Дмитру Горленкові захоплювати його березовицьким підданим землі новопоселених підданих Новицького.
Мова українська. | 14 червня 1701 р. | 1 |
234 | Петро І підтверджує ректору Києво-Братської школи Прокопію Калачинському свою грамоту від 11 січня 1694 р. про затвердження статуту школи.
Мова російська, пергамент. | 26 вересня 1701 р. | 1 |
235 | Іван Мазепа наказує київському і ніжинському полковникам розшукати заарештованого Власа, що втік з батуринської в’язниці.
Мова українська. | 15 жовтня 1701 р. | 1 |
236 | Канцлер Великого князівства Литовського кн. Карл-Станіслав Радзивілл забороняє євреям м. Олики наймати служниць християнок, в разі порушення цього магістрат повинен карати винних шеститижневим ув’язненням, а при повторенні – виганяти з міста.
Мова польська. | 24 травня 1702 р. | 1 |
238 | Київський митрополит Варлаам Ясинський дозволяє ієромонаху Слуцького братського монастиря Феодосію Волковичу сповідати прихожан.
Мова українська. | 19 січня 1705 р. | 1 |
239 | Іван Мазепа дозволяє Київському магістратові збирати побережний податок для ремонту ратуші.
Мова українська. | 25 квітня 1705 р. | 2 |
240 | Петро І підтверджує Києво-Братському монастиреві право на володіння с. Мостище на р. Ірпінь.
Мова російська, пергамент. | 5 серпня 1706 р. | 1 |
241 | Царський постельничий гр. Гаврило Головкін забороняє російським військам обтяжувати Київський магістрат військовими повинностями і брати коней у мешканців міста без дозволу губернатора Андрія Гулиця.
Мова російська. | 22 вересня 1706 р. | 1 |
242 | Петро І дарує стольнику і полковнику Івану Конищеву маєтки в Можайському пов. Гуревської волості, в селах Тулигузове, Свиридове, в пустоші Павликовій, Кожиній, Ігнатіївській, Іванівській, Бакаревій, Собакиній, Киселевій, Бобовій, Шишивневій, Гребінкиній за військові заслуги під час кримських походів.
Мова російська. | 30 жовтня 1706 р. | 1 |
243 | Лист нейбурзької княжни до генерал-майора кн. Михайла Галіцина з проханням звільнити її маєтки в Слуцькому князівстві від утримання військ.
Мови польська, латинська. | 14 грудня 1706 р. | 2 |
244 | Генерал-майор кн. Михайло Галіцин звільняє маєтки нейбурзької княжни в Слуцькому князівстві від утримання військ.
Мова російська. | 27 лютого 1707 р. | 1 |
245 | Іван Мазепа забороняє Київському магістрату і Києво-Кирилівському монастирю порушувати земельні володіння одне одного між р. Сирцем і Преваркою (передмістя Києва).
Мова українська. | 30 серпня 1707 р. | 1 |
246 | Білоруський митрополит Сильвестр Святополк-Четвертинський наказує писареві Слуцького капітулу Григорієві Михневичу вести докладний облік прибутків церкви св. Миколи у Слуцьку.
Мова українська. | 3 грудня 1707 р. | 1 |
247 | Білоруський єпископ Сильвестр Святополк-Четвертинський дає обітницю київському митрополиту Варлааму Ясинському на вірність православній релігії.
Мова українська. | Не раніше 1707 р. | 2 |
248 | Омелян Олешкович продає Мартину Киселю поле за 19 кіп.
Мова українська. | 30 квітня 1708 р. | 1 |
249 | Іван Скоропадський, за скаргою Київського магістрату, забороняє київському сотнику і козакам шинкувати горілкою.
Мова українська. | 28 січня 1709 р. | 1 |
250 | Іван Скоропадський підтверджує лист прилуцького полковника від 1702 р. про дарування срібнянському сотнику Антону Трохимовичу с. Карпилівки Срібнянської сотні Прилуцького полку.
Мова українська. | 19 травня 1709 р. | 1 |
251 | Іван Скоропадський, на прохання срібнянського сотника Антона Трохимовича, дозволяє йому збирати десятину з срібнян, поволян і харитонівців, що заволоділи с. Карпилівкою Срібнянської сотні Прилуцького полку в зв’язку з тим, що сорок років воно було пустирем.
Мова українська. | 19 травня 1709 р. | 1 |
252 | Петро І забороняє російським військам самочинно стягувати податки для армії з київських міщан.
Мова російська. | 4 серпня 1709 р. | 1 |
253 | Білоцерківський полковник Семен Палій дарує Онуфріївському Спаському монастиреві (м. Жаботин Черкаського пов.) млин на р. Стугні поблизу с. Мала Салтанівка.
Мова українська. | 14 жовтня 1709 р. | 1 |
254 | Іван Скоропадський підтверджує срібнянському сотнику Антону Трохимовичу володіння с. Карпилівкою Срібнянської сотні Прилуцького полку.
Мова українська. | 12 січня 1710 р. | 1 |
255 | Іван Скоропадський дає генеральному судді Олексію Турянському право насипати греблі на річках Улиці, Черні, Змінці, Знобівці Новгородської сотні за довголітню службу у Запорозькому війську.
Мова українська. | 28 березня 1710 р. | 1 |
256 | Іван Скоропадський наказує київському полковнику з старшиною не чинити перешкод війту м. Києва Дмитру Полоцькому і магістрату у зборі помірного податку, прибутків від горілки, а також звільняє київських різників від виплати індукти за худобу, що привозиться у місто.
Мова українська. | 16 січня 1713 р. | 1 |
257 | Іван Скоропадський вдруге забороняє військовому екзактору і його факторам стягувати індукту з київських різників при придбанні ними рогатої худоби на ярмарках.
Мова українська. | 22 серпня 1713 р. | 1 |
258 | Фельдмаршал Борис Шереметьєв забороняє російським військам без його дозволу, а також дозволу фельдмаршала кн. О. Меншикова, великого канцлера гр. Г. Головкіна, київського губернатора кн. м. Голіцина переобтяжувати київських міщан військовими повинностями.
Мова російська. | 8 жовтня 1713 р. | 1 |
259 | Петро І наказує секретареві Петру Курбатову виплатити платню гетьману Івану Скоропадському, генеральній старшині і полковникам Лівобережної України.
Мова російська. | 27 січня 1714 р. | 1 |
260 | Петро І повідомляє гетьмана Івана Скоропадського, що він дозволяє старшині і запорозьким козакам, які втекли до Туреччини разом з Іваном Мазепою, повернутися в Україну.
Мова російська. | 1 лютого 1715 р. | 1 |
261 | Петро І наказує гетьману Івану Скоропадському стежити за зовнішньою торгівлею України, щоб українські товари вивозились за кордон тільки через порт Ригу.
Мова російська. | 6 лютого 1715 р. | 1 |
262 | Петро І наказує гетьману Івану Скоропадському перевести новгородського сотника в іншу сотню в зв’язку з призначенням ним на цю посаду гадяцького протопопа Федора Лісовського, який не підтримав гетьмана Івана Мазепу.
Мова російська. | 7 лютого 1715 р. | 1 |
263 | Петро І повідомляє гетьмана Івана Скоропадського про дозвіл торгівлі України з Кримом і заборону торгівлі з Запорожжям у зв’язку із зрадою цареві, забороняє гетьманові мати зносини з іноземними державами без відома царя, забороняє переселення мешканців Лівобережної України на правий берег Дніпра.
Мова російська. | 10 лютого 1715 р. | 1 |
264 | Іван Скоропадський підтверджує універсал прилуцького полковника про закріплення за срібнянським сотником Антоном Троциною млинів на річках Лисогорі, Галці і біля с. Харитонівки Прилуцького полку.
Мова українська. | 11 лютого 1715 р. | 1 |
265 | Петро І повідомляє гетьмана Івана Скоропадського про те, що з трьох кандидатур на архімандрита Києво-Печерської лаври він вибрав ігумена Києво-Михайлівського монастиря Іоанікія Сенютовича і наказує гетьману відправити його через Глухів до Москви.
Мова російська. | 17 лютого 1715 р. | 1 |
266 | Петро І наказує гетьману Івану Скоропадському надавати допомогу київському генерал-губернаторові кн. Михайлу Голіцину у будуванні Києво-Печерської фортеці і нових фортець в Україні.
Мова російська. | 2 квітня 1715 р. | 1 |
267 | Петро І повідомляє гетьмана Івана Скоропадського про амністію, за відмову підтримати Івана Мазепу, полтавському полковникові Івану Черняку, що звинувачувався в обтяженні податками козаків і посполитих.
Мова російська. | 5 квітня 1715 р. | 1 |
268 | Іван Скоропадський повідомляє військового товариша Дмитра Горленка про виклик його з дружиною і дітьми до Москви в зв’язку з посилкою ним чолобитної цареві.
Мова українська. | 1 травня 1715 р. | 1 |
269 | Іван Скоропадський повідомляє військового товариша Дмитра Горленка про повторний виклик його до Москви.
Мова українська. | 23 травня 1715 р. | 1 |
270 | Петро І повідомляє гетьмана Івана Скоропадського про призначення серба Михайла Милорадовича гадяцьким полковником за заслуги в війні з Туреччиною.
Мова російська. | 10 липня 1715 р. | 1 |
271 | Рейнський курфюрст, генерал-фельдмаршал Карл-Філіп разом з дочкою Єлизаветою-Августою затверджують Федора Волковича слуцьким і копильським архімандритом замість дуже старого Йосипа Лапицького.
Мова латинська. | 30 липня 1715 р. | 1 |
272 | Петро І наказує гетьману Івану Скоропадському розквартирувати на зиму російські драгунські полки генерала Рена – 5 полків в Київській губ., 2 – в Слободських полках Київської губ., 2 – в Слободських полках Азовської губ. – для захисту України від можливого вторгнення турків і татар.
Мова російська. | 17 жовтня 1715 р. | 1 |
273 | Петро І дозволяє мешканцям України давати поштових коней росіянам, що проїздять Україною, тільки по подорожних і за власні гроші.
Мова російська. | 17 жовтня 1715 р. | 1 |
274 | Петро І повідомляє гетьмана Івана Скоропадського про народження царевича Петра.
Мова російська. | 30 жовтня 1715 р. | 1 |
275 | Київський митрополит Іосаф Кроковський призначає грозовського ігумена Федора Волковича архімандритом Слуцького Троїцького монастиря.
Мова українська. | 15 листопада 1715 р. | 1 |
276 | Петро І наказує гетьману Івану Скоропадському не давати російським офіцерам драгунських полків, що стоять на зимових квартирах в Україні, для їхньої кухні провіанту понад їх платню.
Мова російська. | 14 грудня 1715 р. | 1 |
277 | Члени Слуцького православного братства скаржаться київському митрополиту Тимофію Щербацькому про захоплення Слуцької архімандрії білоруським єпископом Сильвестром Святополк-Четвертинським.
Мова польська. | 26 липня 1716 р. | 2 |
278 | Іван Скоропадський дозволяє надвірному таємному радникові Саві Рогозинському збирати індукту і евекту на території України.
Мова українська. | 6 листопада 1716 р. | 1 |
279 | Мозирський маршалок Антон Оскерка, радник Андрій-Ернест Кобер, ошм’янський чашник Томаш Волан і слуцький підскарбій Михайло Бенський дають від імені нейбурзької княгині охоронний лист колишньому слуцькому архімандритові Йосипові Лапицькому від наїздів і знущань білоруського єпископа Сильвестра Святополк-Четвертинського.
Мова польська. | 21 квітня 1717 р. | 1 |
280 | Іван Скоропадський підтверджує ігуменові Рихлівського монастиря Діонісію Домбровському права монастиря на володіння с. Будище Чернігівського полку.
Мова українська. | 23 квітня 1717 р. | 1 |
281 | Голова генерального капітулу ордену бенедиктинців у Польщі, пріор Сецеховського монастиря Йосип Курдвановський надає кн. Йосипові Друцькому-Любецькому право користуватися всіма привілеями ордену.
Мова латинська. | Вересень 1717 р. | 1 |
282 | Рейнський курфюрст, головний скарбник Римської імперії Карл-Філіп разом з дочкою, княгинею на Біржах, Дуб’єнку, Слуцьку і Копилі, Єлизаветою Августою наказують прогнати з Слуцького монастиря насильників, що захопили його від імені Білоруського єпископства та відновити в монастирі владу Федора Волковича, підпорядкованого Київській митрополії.
Мова латинська. | 22 жовтня 1717 р. | 1 |
283 | Канцлер Великого князівства Литовського Кароль-Станіслав Радзивілл повідомляє бурмистрів, лавників і поспільство Олики про те, що всі ті мешканці міста, які не побудуються на вільних площах до червня місяця, втратять право на ці площі.
Мова польська. | 31 січня 1718 р. | 1 |
284 | Канцлер Великого князівства Литовського Кароль-Станіслав Радзивілл повідомляє бурмистрів, лавників і поспільство Олики про сплату податків тими мешканцями міста, що мають будівлі на магістратському грунті.
Мова польська. | 31 січня 1718 р. | 1 |
285 | Іван Скоропадський підтверджує права Києво-Печерської лаври на земельні володіння в Ніжинському полку.
Мова українська. | 13 липня 1719 р. | 1 |
286 | Іван Скоропадський наказує стародубському полковому обозному Захареві Іскрі повернути Погарській ратуші частину млина, що їй належить на погарській греблі.
Мова українська. | 25 травня 1720 р. | 1 |
287 | Великий коронний гетьман Адам Сенявський надає відбудованому після турецького руйнування м. Миколаєву Летичівського повіту магдебурзьке право.
Мова польська. Копія ХІХ ст. | 22 червня 1720 р. | 1 |
288 | Петро І підтверджує всі привілеї Києво-Печерської лаври, надані грамотами, що згоріли під час пожежі 1718 р., а саме: київського князя Андрія Боголюбського 1159 р., константинопольського патріарха Максима 1481 р., константинопольського патріарха Ієремії 1597 р., константинопольського патріарха Рафаїла 1603 р., єрусалимського і палестинського патріарха Феофана 1620 р., єрусалимського патріарха Паїсія 1649 р., константинопольського патріарха Парфенія 1657 р., константинопольського патріарха Іоанікія 1659 р., московського патріарха Іоанікія 1688 р. на ставропігію лаврі, а також підтверджує свої власні грамоти: від 12 червня 1697 р. про обрання архімандритом Лаври ректора Києво-Братського монастиря Іоасафа Кроковського, від 7 березня 1711 р. про обрання архімандритом Лаври Афанасія Мисловського, від 17 жовтня 1715 р. про обрання архімандритом Лаври Іоанікія Сенютовича. Петро І також підтверджує грамоти царів Олексія Михайловича, Федора Олексійовича, Івана і Петра Олексійовичів на всі володіння Лаври. | 16 жовтня 1720 р. | 8 |
292 | Луцький, острозький і переяславський православний єпископ Кирило Шумлянський призначає священника Романа Козюлича настоятелем церви св. Варвари в м. Слуцьку Слуцької архімандрії.
Мова українська. | 16 липня 1721 р. | 1 |
293 | Київський губернатор кн. Петро Олексійович Галіцин оголошує указ Петра І від 1712 р. про заборону купцям бракувати срібну і мідну монету, що має пошкоджену печатку монетного двору.
Мова російська. | 29 липня 1721 р. | 1 |
297 | Македонський архієпископ Стефан-Юстініан повідомляє про призначення константинопольським патріархом Єремією слуцького архімандрита Федора Волковича ігуменом Слуцького Братського монастиря.
Мова польська. | 24 грудня 1724 р. | 1 |
298 | Петро І дарує новгород-сіверському сотникові Семенові Галецькому с. Михайлівку Бакланської сотні, с. Витомль Погарської сотні, млин на р. Судості коло Погар.
Мови українська і польська. Тогочасна копія. | грудень 1724 р. | 1 |
300 | Київський генерал-губернатор кн. Іван Трубецькой забороняє козакам м. Києва шинкувати горілкою.
Мова російська. | 31 травня 1726 р. | 1 |
301 | Київський генерал-губернатор кн. Іван Трубецькой забороняє козакам м. Києва шинкувати горілкою.
Мова російська. | 31 травня 1726 р. | 1 |
313 | Генерал ордену босих кармелітів Філіп надає маршалкові Йосипу Мнішкові, його дружині Констанції та їх дітям право користуватися всіма привілеями ордену.
Мова латинська. | 13 липня 1729 р. | 1 |
318 | Данило Апостол просить Анну Іванівну не віддавати індуктний збір на території України на відкуп севському мешканцю Петру Шереметцову, який збирав індукту понад міру з українських, грецьких і єврейських купців.
Мова українська. | Жовтень 1730 р. | 1 |
319 | Данило Апостол підтверджує Київському магістратові права на володіння селами Преварка, Стрельники, Бирковець, передмістями Кожем’яки, Біскупщина, островами Осетщина, Труханів і Муромець.
Мова українська. | 20 липня 1731 р. | 1 |
320 | Данило Апостол підтверджує обрання київським війтом Дмитра Полоцького.
Мова українська. | 20 липня 1731 р. | 1 |
322 | Анна Іоанівна дарує стародубському полковому судді Миколі Ханенкові села Перегони і Дешковичі Погарської сотні.
Мова російська. | 13 грудня 1732 р. | 1 |
323 | Анна Іоанівна наказує Данилові Апостолові розслідувати разом з київським генерал-губернатором Шереметьєвим спори за земельні володіння між київськими монастирями і магістратом.
Мова російська. | 16 лютого 1733 р. | 1 |
328 | Канцелярія міністерського правління розподіляє с. Студенку та слободу Сліпорід Ніжинського полку між спадкоємцями Петра Уманця.
Мова українська. | 29 грудня 1735 р. | 1 |
330 | Анна Іоанівна призначає Павла Войнича київським війтом замість померлого війта Дмитра Полоцького.
Мова російська, пергамент. | 7 вересня 1736 р. | 1 |
331 | Генерал ордену францисканців Вінцентій надає великому підкоморієві Великого князівства Литовського Георгієві Мнішкові та його синові право користуватися всіма привілеями ордену.
Мова латинська. | 27 квітня 1737 р. | 1 |
333 | Православний єпископ бацький, сегединський і єргаський Вісаріон Павлович призначає Симеона Синаїта священником церкви св. Дмитра в с. Богоєве.
Мова церковнослов’янська. | 8 грудня 1737 р. | 1 |
339 | Генерал-фельдмаршал гр. фон Мініх наказує офіцерам російської армії не розквартировуватись без дозволу в будинках київського війта, бурмистрів і райців на Подолі.
Мова російська. | 5 лютого 1740 р. | 1 |
343 | Київський генерал-губернатор Михайло Леонтьєв звільняє членів Київського магістрату від постою військ і поставки провіанту військовим частинам взимку.
Мова російська. | 19 вересня 1742 р. | 1 |
344 | Єлизавета Петрівна підтверджує київському митрополитові Тимофію грамоти патріарха Іоакима від 1688 р., Петра І від 1720 р., Петра ІІ від 1728 р. про надання Києво-Печерській лаврі ставропігії.
Мова російська, пергамент. | 3 листопада 1742 р. | 4 |
345 | Єлизавета Петрівна, на прохання київського архієпископа Рафаїла, підтверджує грамоту Івана і Петра Олексійовичів від 1694 р. та грамоту Петра І від 1701 р. про правила прийому і навчання у Києво-Братській школі та утримання її на гроші з військового скарбу.
Мова російська, пергамент. | 11 грудня 1742 р. | 2 |
346 | Голова ордену камедулів надає надворному маршалкові кн. Георгію Мнішкові право користуватися всіма привілеями ордену.
Мова латинська. | не раніше 1742 р. | 1 |
347 | Генерал ордену францисканців Йоан-Баптист Мінуччі надає надвірному маршалкові Георгієві Мнішку, його дружині Більгільді та родичам першого і другого ступеня право користування всіма привілеями ордену.
Мова латинська. | 16 липня 1743 р. | 1 |
352 | Генерал ордену домініканців Томас Риполль надає кн. Георгієві Мнішкові і його дружині Більгільді право користуватися всіма привілеями ордену.
Мова латинська. | 19 березня 1745 р. | 1 |
353 | Кримський хан Селім Гірей скаржиться київському генерал-губернаторові Михайлу Івановичу Леонтьєву на прикордонні сутички запорозьких козаків з ногайськими татарами.
Мова турецька. | 22 липня 1745 р. | 1 |
363 | Єлизавета Петрівна затверджує призначення архімандрита Слуцького православного монастиря Йосифа Оранського архімандритом Києво-Печерської лаври.
Мова російська, пергамент. | 20 лютого 1749 р. | 5 |
366 | Провінціал ордену реформаторів-францисканців в Угорщині Стефан Новак надає надворному маршалкові, сяноцькому, любачівському, грудзвонзькому старості Георгієві-Августові-Вандалинові Мнішкові право користуватися всіма привілеями ордену.
Мова латинська. | 3 серпня 1749 р. | 1 |
368 | Син кримського хана Давлат-Гірея Арслан-Гірей скаржиться київському генерал-губернатору Михайлу Леонтьєву відносно прикордонних сутичок з запорозькими козаками.
Мова турецька. | 1749 р. | 1 |
370 | Кирило Розумовський призначає хорунжого Переяславського полку Михайла Лукашевича полковим осавулом цього ж полку.
Мова українська. | 28 липня 1752 р. | 1 |
371 | Єлизавета Петрівна призначає намісника лаври Луку архімандритом Києво-Печерської лаври.
Мова російська, пергамент. | 10 серпня 1752 р. | 4 |
375 | Кирило Розумовський дарує глинському сотникові Антону Крижанівському сіножать під м. Лукомлем Лубенського полку.
Мова українська. | 9 січня 1755 р. | 1 |
377 | Єлизавета Петрівна затверджує поручика Івана Сичевського київським війтом.
Мова російська, пергамент. | 31 грудня 1755 р. | 1 |
381 | Сенат посилає Кирилові Розумовському “Статут малоросійських прав” для перегляду його до затвердження урядом.
Мова російська. | 18 травня 1756 р. | 1 |
384 | Кирило Розумовський присвоює звання військового товариша келермейстеру гетьманського дому Василю Романовському.
Мова українська. | 14 липня 1759 р. | 1 |
387 | Август ІІІ оголошує шляхті Волинського воєводства про скликання передсеймового сеймика в Луцьку 25 серпня 1760 р.
Мова польська. | 12 червня 1760 р. | 1 |
392 | Август ІІІ на прохання власника новозаснованого на місці с. Глинники Луцького пов. Волинського воєводства міста Аннопіль, познанського воєводи Антонія Прус-Яблонівського, дозволяє влаштовувати в місті ярмарки двічі на рік.
Мова польська, пергамент. | 8 вересня 1761 р. | 1 |
393 | Август ІІІ дозволяє коронному регентові, королівському полковникові Йосифу-Каетанові Дудіну-Карвицькому заснувати місто Великий Мізоч в Луцькому повіті і надає магдебурзьке право цьому місту.
Мова польська, пергамент. | 23 вересня 1761 р. | 2 |
394 | Провінціал ордену францисканців-реформаторів Великопольщі Діонісій Сідрі надає надвірному маршалкові Георгієві Мнішкові титул генерального апостольського синдика і дає йому право користуватися всіма привілеями ордену.
Мова латинська. | 25 червня 1762 р. | 1 |
395 | Кирило Розумовський доносить Петрові ІІІ про покарання бунчукового товариша Федора Костенецького за затримку у себе указу Єлизавети Петрівни від 26 серпня 1741 р. і про відправку указу до Сенату.
Мова російська. | 27 червня 1762 р. | 1 |
413 | Кирило Розумовський звільняє зі служби монастириського сотника Івана Романовича в чині полкового судді.
Мова українська. | 4 жовтня 1763 р. | 1 |
430 | Станіслав Август видає з книг Коронної метрики копію польською мовою запису від 2 серпня 1590 р., складеного українською мовою, про продаж за 60 кіп грошів литовських Іваном Загоровським брацлавському воєводі кн. Янушу Збаразькому городища Володарське, селища Розволоззя, названого Великою Слободою Київського воєводства.
Мова польська. | 27 червня 1765 р. | 5 |
474 | Переяславський і бориспільський єпископ Іов призначає священника Авраама Кисилівського протопресвітером православних церков Тетіївської протопопії.
Мова російська. | 28 жовтня 1772 р. | 1 |
484 | Переяславський і бориспільський єпископ Іов призначає Петра Станкевича священником церкви св. Михаїла в с. Вороному Животівської протопопії.
Мова російська. | 12 листопада 1774 р. | 1 |
514 | Менський возний Костянтин Сичевський продає київському міщанину Степанові Розлачу крамницю у Києві на Подолі, в Холстинному ряді, за 150 крб. російською срібною монетою.
Мова українська. | 8 жовтня 1778 р. | 2 |
532 | Молдавський господар Костянтин Димитру Муруз підтверджує боярину Кості Кириловичу права на с. Бабаєшти.
Мова молдавська. | 4 лютого 1781 р. | 2 |
562 | Станіслав Август підтверджує привілеї Сигізмунда Августа від 4 квітня 1557 р. і 1 липня 1564 р., Сигізмунда ІІІ від 1 травня 1589 р. і 15 жовтня 1592 р. та повторює свій привілей від 28 вересня 1791 р. про надання м. Крилову Київського воєводства магдебурзького права.
Мова польська, пергамент. | 30 березня 1792 р. | 4 |
571 | Губернський предводитель дворянства Григорій Кирицький і повітові дворянські депутати Новгород-Сіверської губернії підтверджують дворянське походження Дем’яна Ботяновського-Скорчевського.
Мова російська, пергамент. | 19 вересня 1795 р. | 1 |
578 | Становий сейм Галичини й Лодомерії підтверджує шляхетство Івана, Антона, Ігнатія та другого Івана Семенівських.
Мова латинська, пергамент. | 1 серпня 1801 р. | 1 |
582 | Волинське дворянське зібрання підтверджує дворянство братів Антона і Йосифа Станишевських.
Мова польська, пергамент. | 2 липня 1803 р. | 1 |
589 | Київське дворянське зібрання підтверджує дворянство Пилипа Мацеєвського.
Мова польська. | 10 вересня 1808 р. | 1 |
590 | Каталікос Єфрем призначає єпископа Григорія єпископом Волощини, Молдавії і Бессарабії.
Мова старовірменська. | 15 грудня 1810 р. | 1 |
591 | Олександр І затверджує статут Першої київської гімназії.
Мова російська, пергамент. | 13 жовтня 1811 р. | 7 |
595 | Олександр І надає полковникові Івану Сухозанету чин генерал-майора.
Мова російська, пергамент. | 26 квітня 1817 р. | 1 |
596 | Олександр І надає лейб-гвардії прапорщикові Василеві Романовському чин поручика.
Мова російська, пергамент. | 5 березня 1823 р. | 1 |
599 | Микола І надає генерал-майору Івану Сухозанету чин генерал-лейтенанта.
Мова російська, пергамент. | 27 грудня 1826 р. | 1 |
602 | Московське дворянське зібрання підтверджує дворянство колезького асесора Максима Купріянова.
Мова російська, пергамент. | 28 березня 1829 р. | 1 |
603 | Московське дворянське зібрання підтверджує дворянство колезького асесора Максима Купріянова.
Мова російська, пергамент. Тогочасна копія. | 28 березня 1829 р. | 1 |
604 | Московське дворянське зібрання підтверджує дворянство Миколи Купріянова.
Мова російська, пергамент. | 16 травня 1829 р. | 1 |
605 | Московське дворянське зібрання підтверджує дворянство підканцеляриста Олексія Купріянова.
Мова російська, пергамент. | 16 травня 1829 р. | 1 |
606 | Ректор Віленського університету та префект медичного факультету цього ж університету Вацлав Пелікан надає Павлові Никифоровичеві Яновицькому з Волині звання доктора медицини.
Мова латинська, пергамент. | 27 січня 1830 р. | 1 |
608 | Микола І надає юнкерові Іполітові Меринському чин корнета.
Мова російська, пергамент. | 15 липня 1837 р. | 1 |
609 | Православні єпископи Іраклії – Діонісій, Кизика – Іоанім, Никодії – Діонісій, Халкидона – Ієрофій, Дернона – Неофій, Неонесарії – Кирил, Боснії – Ігнатій, Маронії – Апфілій, Стромниці – Іоан, Дирахіона – Іоанікій повідомляють християн Анкирської митрополії про обрання Ієрофія митрополитом Анкири.
Мова новогрецька. | Серпень 1845 р. | 1 |
610 | Микола І надає поручикові Степану Деконському чин штабс-капітана.
Мова російська, пергамент. | 30 грудня 1848 р. | 1 |
611 | Микола І надає портупей-прапорщикові Олександру Сухозанету чин прапорщика лейб-гвардії.
Мова російська, пергамент. | 30 грудня 1848 р. | 1 |
614 | Олександр ІІ надає колезькому раднику Афанасію Роговичу чин статського радника.
Мова російська, пергамент. | Січень 1857 р. | 1 |
618 | Херсонське губернське дворянське зібрання підтверджує дворянство колезького регістратора Валеріана Маньковського.
Мова російська, пергамент. | 10 листопада 1865 р. | 1 |
620 | Рада Варшавського університету видає Юліанові Сигізмунду Єзерському диплом про закінчення ним медичного факультету і присвоєння йому звання лікаря.
Мова російська, пергамент. | 31 травня 1888 р. | 1 |
621 | Президент Французької республіки нагороджує статського радника Миколу Забугіна орденом Почесного легіону.
Мова французька. | 12 травня 1891 р. | 1 |
627 | Запис невідомою особою військових подій, що сталися під час визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького (1648–1654 рр.).
Мова польська. | [XVIII ст.] | 8 |
630 | Катерина ІІ оголошує указ про ліквідацію Запорізької Січі.
Мова російська. | 3 серпня 1775 р. | 2 |
644 | Князь Костянтин Іванович Острозький підтверджує за вдовою і дітьми вінницького війта Шульги право власності на села Котенів і Трибісів Брацлавського пов., надані йому королем Олександром.
Мова українська. | 14 березня 1508 р. | 1 |
662 | Черкаський староста Остафій Дашкевич підтверджує кордони володінь Києво–Пустинно–Микільського монастиря біля Пів і Білобережжя, засвідчені старожилами, і забороняє черкаським міщанам і козакам захоплювати монастирські угіддя. Мова українська. | 18 червня 1527 р. | 1 |
687 | Грамота (фірман) турецького султана Мухаммеда IV Мустафи гетьманові Богдану Хмельницькому та всьому Війську Запорозькому про гарантування військово-політичної допомоги з боку кримського хана Іслама Гірея ІІІ та Туреччини.
Мова турецька. Тогочасна копія. | 1651 р. | 1 |
690 | Жалувана грамота царя Петра Олексійовича київському митрополитові Варлааму Ясинському на підтвердження виданої 1691 р. і втраченої у 1697 р. під час пожежі Києво-Софійського кафедрального монастиря жалуваної грамоти про затвердження Ясинського на посаді митрополита та про повернення Київській митрополії Глухівської, Конотопської і Борзнянської протопопій.
Мова російська, пергамент. | 1 квітня 1700 р. | 1 |