_

 Центральний державний історичний архів України, м.Київ
(ЦДІАК України)

Адреса: 03110, м. Київ-110,
вул. Солом'янська, 24
Тел./факс: (044) 275-30-02
E-mail: [email protected]


ДО 26-ї РІЧНИЦІ КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ

Питання збереження національної державності сьогодні, як ніколи раніше, постало перед українським суспільством – агресія російської федерації проти нашої країни стала викликом нашим державотворчим традиціям і демократичним засадам. Подальший розвиток конституціоналізму вимагає швидкого, але вдумливого вирішення багатьох проблем, які накопичувались останні десятиліття нашої незалежності. Від керівництва нашої держави громадяни очікують правильного вибору, який дозволить нашій країні знову воз’єднатись і разом подолати всі виклики, які закидає нам сьогодення.

Тому сьогодні ми представляємо широкому загалу документи, які висвітлюють історію конституційної думки та ідеї української державності – від Литовських Статутів до створення першої української конституції, відомої під назвами “Пакти й конституції законів та вольностей Війська Запорозького”, “Правовий уклад та конституції законів та вольностей Війська Запорозького”, “Уклад прав і вольностей Війська Запорозького та угоди”, “Конституція Пилипа Орлика” чи ”Бендерська конституція”.

Історія держав твориться “мечем та пером”. Історія козацької України-Гетьманщини – це історія від Зборівського договору 1649 року, що започаткував утворення на українських землях держави “Військо Запорозьке”, шляхом військових перемог і невдач, підписання договорів з Річчю Посполитою, Москвою, Кримським Ханатом, шведськими королями, і до ліквідації інституту гетьманства після усунення від влади Кирила Розумовського.

Прийняття гетьманом Богданом Хмельницьким протекторату Московської держави спиралось на сподівання, що спільна православна віра забезпечить дотримання сторонами прийнятих на себе зобов’язань, проте це не справдилось. Порушення досягнутих домовленостей та давніх прав козацтва з боку московських урядовців після смерті гетьмана призводило до того, що Військо Запорозьке “...мусило власною кров’ю та відважним повстанням захищати недоторканість своїх законів і вольностей, захист яких сам Бог, месник беззаконня, милостиво підтримував”. Таким чином обґрунтовувався антимосковський виступ гетьмана Івана Мазепи, який продовжив традиції європейської орієнтації країни як у справі боротьби за свободу нації, так і у відновленні союзницьких відносин зі Шведським королівством. Його наступник, Пилип Орлик, окрім ідеологічного обґрунтування права на незалежність держави, в своїй Конституції задекларував дотримання традиційних демократичних принципів організації державної влади, не допущення перетворення гетьманської влади в деспотичну.

Українські державотворці припускалися помилок, зазнавали багатьох невдач. Серед основних причин цих невдач найбільше виділяються дві, нагальні дотепер: це внутрішня незгода, відсутність єдності, відома ще з прадавніх часів (“чрез незгоду всі пропали, самі себе звоювали”) і віра в те, що хтось нам допоможе стати на ноги й збудувати власну державу.

І все ж зусилля наших попередників не минули марно – їх політична спадщина стала свідченням політичної зрілості всієї української нації, їх ідеї стали основою для подальших теоретичних пошуків українських політичних мислителів державницької орієнтації.

Українська козацька держава будувалася ціною неймовірних зусиль, героїзму й самопожертви мільйонами людей, які поклали своє життя в її ім’я і задля неї. Наш обов’язок – не зганьбити їхню пам’ять, не втратити їхніх завоювань і втримати їхні досягнення. Шануймося і Слава Україні!

* * *

На виставці представлено документи з фондів і колекцій Центрального державного історичного архіву України, м. Київ.

Ольга Вовк
начальник відділу давніх актів
Центрального державного історичного архіву України, м. Київ


Документи

Головна сторінка         Про архів         Довідковий апарат         Часті питання         Контактна інформація

Copyright © 2022 - ЦДІАК України
Всі права застережені