|
ДО 26-ї РІЧНИЦІ КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ
Питання збереження національної державності сьогодні, як ніколи раніше, постало перед українським суспільством – агресія російської федерації проти нашої країни стала викликом нашим державотворчим традиціям і демократичним засадам. Подальший розвиток конституціоналізму вимагає швидкого, але вдумливого вирішення багатьох проблем, які накопичувались останні десятиліття нашої незалежності. Від керівництва нашої держави громадяни очікують правильного вибору, який дозволить нашій країні знову воз’єднатись і разом подолати всі виклики, які закидає нам сьогодення.
Тому сьогодні ми представляємо широкому загалу документи, які висвітлюють історію конституційної думки та ідеї української державності – від Литовських Статутів до створення першої української конституції, відомої під назвами “Пакти й конституції законів та вольностей Війська Запорозького”, “Правовий уклад та конституції законів та вольностей Війська Запорозького”, “Уклад прав і вольностей Війська Запорозького та угоди”, “Конституція Пилипа Орлика” чи ”Бендерська конституція”.
Історія держав твориться “мечем та пером”. Історія козацької України-Гетьманщини – це історія від Зборівського договору 1649 року, що започаткував утворення на українських землях держави “Військо Запорозьке”, шляхом військових перемог і невдач, підписання договорів з Річчю Посполитою, Москвою, Кримським Ханатом, шведськими королями, і до ліквідації інституту гетьманства після усунення від влади Кирила Розумовського.
Прийняття гетьманом Богданом Хмельницьким протекторату Московської держави спиралось на сподівання, що спільна православна віра забезпечить дотримання сторонами прийнятих на себе зобов’язань, проте це не справдилось. Порушення досягнутих домовленостей та давніх прав козацтва з боку московських урядовців після смерті гетьмана призводило до того, що Військо Запорозьке “...мусило власною кров’ю та відважним повстанням захищати недоторканість своїх законів і вольностей, захист яких сам Бог, месник беззаконня, милостиво підтримував”. Таким чином обґрунтовувався антимосковський виступ гетьмана Івана Мазепи, який продовжив традиції європейської орієнтації країни як у справі боротьби за свободу нації, так і у відновленні союзницьких відносин зі Шведським королівством. Його наступник, Пилип Орлик, окрім ідеологічного обґрунтування права на незалежність держави, в своїй Конституції задекларував дотримання традиційних демократичних принципів організації державної влади, не допущення перетворення гетьманської влади в деспотичну.
Українські державотворці припускалися помилок, зазнавали багатьох невдач. Серед основних причин цих невдач найбільше виділяються дві, нагальні дотепер: це внутрішня незгода, відсутність єдності, відома ще з прадавніх часів (“чрез незгоду всі пропали, самі себе звоювали”) і віра в те, що хтось нам допоможе стати на ноги й збудувати власну державу.
І все ж зусилля наших попередників не минули марно – їх політична спадщина стала свідченням політичної зрілості всієї української нації, їх ідеї стали основою для подальших теоретичних пошуків українських політичних мислителів державницької орієнтації.
Українська козацька держава будувалася ціною неймовірних зусиль, героїзму й самопожертви мільйонами людей, які поклали своє життя в її ім’я і задля неї. Наш обов’язок – не зганьбити їхню пам’ять, не втратити їхніх завоювань і втримати їхні досягнення. Шануймося і Слава Україні!
* * *
На виставці представлено документи з фондів і колекцій Центрального державного історичного архіву України, м. Київ.
Ольга Вовк
начальник відділу давніх актів
Центрального державного історичного архіву України, м. Київ
Документи
Українські землі у складі Великого князівства Литовського
1566 р. – Статут Великого князівства Литовського (ІІ-й Статут).
ЦДІАК України, ф. 250, оп. 3, спр. 34, арк. 1, 1а, 1б, 31, 14 зв.–15, 94зв.–95. Мова польська. Копія рукописна [XVIII ст.].
1566 р. – Статут Великого князівства Литовського (ІІ-й Статут).
ЦДІАК України, ф. 250, оп. 3, спр. 34, арк. 1, 1а, 1б, 31, 14 зв.–15, 94зв.–95. Мова польська. Копія рукописна [XVIII ст.].
1566 р. – Статут Великого князівства Литовського (ІІ-й Статут).
ЦДІАК України, ф. 250, оп. 3, спр. 34, арк. 1, 1а, 1б, 31, 14 зв.–15, 94зв.–95. Мова польська. Копія рукописна [XVIII ст.].
1566 р. – Статут Великого князівства Литовського (ІІ-й Статут).
ЦДІАК України, ф. 250, оп. 3, спр. 34, арк. 1, 1а, 1б, 31, 14 зв.–15, 94зв.–95. Мова польська. Копія рукописна [XVIII ст.].
1566 р. – Статут Великого князівства Литовського (ІІ-й Статут).
ЦДІАК України, ф. 250, оп. 3, спр. 34, арк. 1, 1а, 1б, 31, 14 зв.–15, 94зв.–95. Мова польська. Копія рукописна [XVIII ст.].
1566 р. – Статут Великого князівства Литовського (ІІ-й Статут).
ЦДІАК України, ф. 250, оп. 3, спр. 34, арк. 1, 1а, 1б, 31, 14 зв.–15, 94зв.–95. Мова польська. Копія рукописна [XVIII ст.].
1566 р. – Статут Великого князівства Литовського (ІІ-й Статут).
ЦДІАК України, ф. 250, оп. 3, спр. 34, арк. 1, 1а, 1б, 31, 14 зв.–15, 94зв.–95. Мова польська. Копія рукописна [XVIII ст.].
1566 р. – Статут Великого князівства Литовського (ІІ-й Статут).
ЦДІАК України, ф. 250, оп. 3, спр. 34, арк. 1, 1а, 1б, 31, 14 зв.–15, 94зв.–95. Мова польська. Копія рукописна [XVIII ст.].
ІІ-й Литовський Статут (1566 року) є удосконаленим варіантом І-го Литовського Статуту (1529 року) і включає в себе норми державного, адміністративного, цивільного, кримінального, військового, земельного та судового права, проте не має повного розмежування між ними; багато уваги приділено нормам звичаєвого права. Повний текст Статуту складається з 14 розділів і 365 артикулів. Цей рукописний варіант ІІ-го Статуту польською мовою (вперше Литовський Статут було перекладено на польську мову в 1614 році) є неповним – він містить лише 12 розділів, частина аркушів (і в середині, і наприкінці) втрачена. В розділах Статуту зустрічаються доповнення більш пізнього часу (найпізніше за 1598 рік), в т. ч. і посилання на ІІІ-й Статут 1588 року. Має екслібріс бібліотеки Мнішків.
1566 р. – Статут Великого князівства Литовського (ІІ-й Статут).
ЦДІАК України, ф. 250, оп. 3, спр. 34, арк. 1, 1а, 1б, 31, 14 зв.–15, 94зв.–95.
Мова польська. Копія рукописна [XVIII ст.].
1588 р. – Статут Великого князівства Литовського (ІІІ-й Статут).
ЦДІАК України, ф. 739, оп. 1, спр. 12, арк. 1, 2, 20, 21, 103зв.–104. Мова староукраїнська. Друкований примірник з рукописними вставками.
1588 р. – Статут Великого князівства Литовського (ІІІ-й Статут).
ЦДІАК України, ф. 739, оп. 1, спр. 12, арк. 1, 2, 20, 21, 103зв.–104. Мова староукраїнська. Друкований примірник з рукописними вставками.
1588 р. – Статут Великого князівства Литовського (ІІІ-й Статут).
ЦДІАК України, ф. 739, оп. 1, спр. 12, арк. 1, 2, 20, 21, 103зв.–104. Мова староукраїнська. Друкований примірник з рукописними вставками.
1588 р. – Статут Великого князівства Литовського (ІІІ-й Статут).
ЦДІАК України, ф. 739, оп. 1, спр. 12, арк. 1, 2, 20, 21, 103зв.–104. Мова староукраїнська. Друкований примірник з рукописними вставками.
1588 р. – Статут Великого князівства Литовського (ІІІ-й Статут).
ЦДІАК України, ф. 739, оп. 1, спр. 12, арк. 1, 2, 20, 21, 103зв.–104. Мова староукраїнська. Друкований примірник з рукописними вставками.
1588 р. – Статут Великого князівства Литовського (ІІІ-й Статут).
ЦДІАК України, ф. 739, оп. 1, спр. 12, арк. 1, 2, 20, 21, 103зв.–104.
Мова староукраїнська. Друкований примірник з рукописними вставками.
ІІІ-й Литовський Статут має найдовший період застосування і широко використовувався на українських землях в XVI–XVIII ст., а на територіях Правобережної України, які входили до складу Речі Посполитої, а після третього розподілу потрапили до складу Російської імперії, майже до 30-х років ХІХ ст. Цей статут став основою для укладання багатьох правових кодексів (таких, як “Права, за якимим судиться малоросійський народ” 1743 року чи ”Зібрання малоросійських прав” 1807 року). Цей екземпляр виданий у м. Вільні в типографії Кузьми Мамонича, частина аркушів – рукописна (замість втрачених); рукописна частина зроблена не пізніше серпня 1781 р.; має примітку про приналежність сотенному любецькому отаману Лук’яну [Тихоновичу Красиловцу] та дарчий напис щодо дарування цього екземпляра від генерал-майора гр. Григорія Милорадовича Київській публічній бібліотеці у вересні 1887 року.
1588 р. – Статут Великого князівства Литовського (ІІІ-й Статут).
ЦДІАК України, ф. 739, оп. 1, спр. 12, арк. 1, 2, 20, 21, 103зв.–104. Мова староукраїнська. Друкований примірник з рукописними вставками.
Становлення Української козацької держави
1650 р., лютого 12. – Конституція Варшавського сейму від 22 листопада 1649 р., на якому було ратифіковано Зборівський мирний договір.
ЦДІАК України, ф. 25, оп. 1, спр. 264, арк. 130 – обкладинка; арк. 134 – запис про ратифікацію договору; арк. 155 зв. – велика державна печатка Речі Посполитої. Друкарський примірник конституції. Мови староукраїнська і польська.
1650 р., лютого 12. – Конституція Варшавського сейму від 22 листопада 1649 р., на якому було ратифіковано Зборівський мирний договір.
ЦДІАК України, ф. 25, оп. 1, спр. 264, арк. 130 – обкладинка; арк. 134 – запис про ратифікацію договору; арк. 155 зв. – велика державна печатка Речі Посполитої. Друкарський примірник конституції. Мови староукраїнська і польська.
1650 р., лютого 12. – Конституція Варшавського сейму від 22 листопада 1649 р., на якому було ратифіковано Зборівський мирний договір.
ЦДІАК України, ф. 25, оп. 1, спр. 264, арк. 130 – обкладинка; арк. 134 – запис про ратифікацію договору; арк. 155 зв. – велика державна печатка Речі Посполитої. Друкарський примірник конституції. Мови староукраїнська і польська.
1650 р., лютого 12. – Конституція Варшавського сейму від 22 листопада 1649 р.,
на якому було ратифіковано Зборівський мирний договір.
ЦДІАК України, ф. 25, оп. 1, спр. 264, арк. 130 – обкладинка; арк.
134 – запис про ратифікацію договору;
арк. 155 зв. – велика державна печатка Речі Посполитої. Друкарський примірник конституції. Мови староукраїнська і польська.
1649 р. – Текст Зборівської угоди (“Декларація ласки його королівської милості, даної Війську Запорозькому на пункти прохання”) зі “Щоденника експедиції проти козаків, розпочатої під Білим Кам’янцем і скінченої через пункти угоди із супротивником під Зборовим 8 серпня 1649 року”.
ЦДІАК України, ф. 2236, оп. 4, спр. 1, арк. 5, 6, 7. Копія з оригіналу, що зберігається в Головному архіві давніх актів (AGAD), м. Варшава. Копія XVIII ст. Мова польська.
1649 р. – Текст Зборівської угоди (“Декларація ласки його королівської милості, даної Війську Запорозькому на пункти прохання”) зі “Щоденника експедиції проти козаків, розпочатої під Білим Кам’янцем і скінченої через пункти угоди із супротивником під Зборовим 8 серпня 1649 року”.
ЦДІАК України, ф. 2236, оп. 4, спр. 1, арк. 5, 6, 7. Копія з оригіналу, що зберігається в Головному архіві давніх актів (AGAD), м. Варшава. Копія XVIII ст. Мова польська.
1649 р. – Текст Зборівської угоди (“Декларація ласки його королівської милості, даної Війську Запорозькому на пункти прохання”) зі “Щоденника експедиції проти козаків, розпочатої під Білим Кам’янцем і скінченої через пункти угоди із супротивником під Зборовим 8 серпня 1649 року”.
ЦДІАК України, ф. 2236, оп. 4, спр. 1, арк. 5, 6, 7.
Копія з оригіналу, що зберігається в Головному архіві давніх актів (AGAD), м. Варшава. Копія XVIII ст. Мова польська.
Зборівський мирний договір 1649 року укладено між гетьманом України Богданом Хмельницьким і польським королем Яном-Казимиром у м. Зборів (тепер Тернопільська обл.) після перемоги українського війська у Зборівській битві (початок серпня 1649 р.). Українська держава – Військо Запорозьке, Гетьманщина, виборена в ході Національно-Визвольної війни українського народу середини XVII ст., згідно з умовами договору визнавалася польським урядом у межах Київського, Чернігівського і Брацлавського воєводств (Волинь і Поділля залишалося у складі Речі Посполитої). Незважаючи на деякі невигідні для України умови, загалом Зборівський договір був значною перемогою Богдана Хмельницького у зміцненні Української держави.
1649 р. – Текст Зборівської угоди (“Декларація ласки його королівської милості, даної Війську Запорозькому на пункти прохання”)
зі “Щоденника експедиції проти козаків, розпочатої під Білим Кам’янцем і скінченої через пункти угоди із супротивником під Зборовим 8 серпня 1649 року”.
ЦДІАК України, ф. 2236, оп. 4, спр. 1, арк. 5, 6, 7. Копія з оригіналу,
що зберігається в Головному архіві давніх актів (AGAD), м. Варшава. Копія XVIII ст. Мова польська.
[28 вересня 1651 р.] – “Пункти заспокоєння Війська Запорозького…” (Білоцерківська угода).
ЦДІАК України, ф. 2236, оп. 1, спр. 1, арк.2–4 . Копія від 3 вересня 1654 р. Мова латинська.
[28 вересня 1651 р.] – “Пункти заспокоєння Війська Запорозького…” (Білоцерківська угода).
ЦДІАК України, ф. 2236, оп. 1, спр. 1, арк.2–4 . Копія від 3 вересня 1654 р. Мова латинська.
[28 вересня 1651 р.] – “Пункти заспокоєння Війська Запорозького…” (Білоцерківська угода).
ЦДІАК України, ф. 2236, оп. 1, спр. 1, арк.2–4 . Копія від 3 вересня 1654 р. Мова латинська.
“Пункти заспокоєння Війська Запорізького...”, або Білоцерківська угода від 28 вересня 1651 року – угода між Річчю Посполитою та Військом Запорозьким, укладена після битви під Берестечком. Це латинський переклад тексту Білоцерківської угоди; складається з 11 пунктів, підписаних гетьманом Богданом Хмельницьким, полковником білоцерківським Михайлом Громиком, полковником паволоцьким Іваном Мінковським, писарем Війська Запорозького Іваном Виговським. Ця угода містила значні обмеження для козацької держави – Війська Запорозького (зменьшення території, кількості війська, припинення зовнішних зносин, розірвання союзної угоди з кримським ханом). Текст дуже пошкоджено.
[28 вересня 1651 р.] – “Пункти заспокоєння Війська Запорозького…” (Білоцерківська угода).
ЦДІАК України, ф. 2236, оп. 1, спр. 1, арк.2–4 . Копія від 3 вересня 1654 р. Мова латинська.
1658 р., вересня 16. – Гадяцька угода між Військом Запорозьким і Річчю Посполитою, яка визначала правовий статус українських земель у складі Речі Посполитої Трьох народів.
ЦДІАК України, ф. 221, оп. 1, спр. 186, арк. 1 і зв, 5 зв.-6. Копія XVIII ст. Мова староукраїнська.
1658 р., вересня 16. – Гадяцька угода між Військом Запорозьким і Річчю Посполитою, яка визначала правовий статус українських земель у складі Речі Посполитої Трьох народів.
ЦДІАК України, ф. 221, оп. 1, спр. 186, арк. 1 і зв., 5 зв.-6. Копія XVIII ст. Мова староукраїнська.
1658 р., вересня 16. – Гадяцька угода між Військом Запорозьким і Річчю Посполитою, яка визначала правовий статус українських земель у складі Речі Посполитої Трьох народів.
ЦДІАК України, ф. 221, оп. 1, спр. 186, арк. 1 і зв., 5 зв.-6. Копія XVIII ст. Мова староукраїнська.
1658 р., вересня 16. – Гадяцька угода між Військом Запорозьким і Річчю Посполитою, яка визначала правовий статус українських земель у складі Речі Посполитої Трьох народів.
ЦДІАК України, ф. 221, оп. 1, спр. 186, арк. 1 і зв., 5 зв.-6. Копія XVIII ст. Мова староукраїнська.
Гадяцький договір 1658 року укладено між гетьманом України Іваном Виговським і польським урядом у вересні 1658 р. в м. Гадяч (тепер Полтавська обл.). Автором тексту вважається Юрій Немирич. За умовами договору Україна, як окрема держава, під назвою Велике князівство Руське входила на рівних правах з Польщею й Литвою (на засадах федерації) до державного утворення – Речі Посполитої. Умови договору не було перетворено в життя, насамперед через відкриту агресію Московської держави проти України та сильні протипольські настрої в українському суспільстві.
1658 р., вересня 16. – Гадяцька угода між Військом Запорозьким і Річчю Посполитою, яка визначала правовий статус українських земель у складі Речі Посполитої Трьох народів.
ЦДІАК України, ф. 221, оп. 1, спр. 186, арк. 1 і зв., 5 зв.-6. Копія XVIII ст. Мова староукраїнська.
1659 р., червня 23. – Присяги польського короля Яна-Казимира і сенаторів від 10 червня 1659 р. у Варшаві про затвердження Гадяцького договору 1658 р. (перший етап ратифікації).
ЦДІАК України, ф. 25, оп. 1, спр. 286, арк. 629–632 зв., акт 55. Мови староукраїнська і польська.
1659 р., червня 23. – Присяги польського короля Яна-Казимира і сенаторів від 10 червня 1659 р. у Варшаві про затвердження Гадяцького договору 1658 р. (перший етап ратифікації).
ЦДІАК України, ф. 25, оп. 1, спр. 286, арк. 629–632 зв., акт 55. Мови староукраїнська і польська.
1659 р., червня 23. – Присяги польського короля Яна-Казимира і сенаторів від 10 червня 1659 р. у Варшаві про затвердження Гадяцького договору 1658 р. (перший етап ратифікації).
ЦДІАК України, ф. 25, оп. 1, спр. 286, арк. 629–632 зв., акт 55. Мови староукраїнська і польська.
1659 р., червня 23. – Присяги польського короля Яна-Казимира і сенаторів від 10 червня 1659 р. у Варшаві про затвердження Гадяцького договору 1658 р. (перший етап ратифікації).
ЦДІАК України, ф. 25, оп. 1, спр. 286, арк. 629–632 зв., акт 55. Мови староукраїнська і польська.
1659 р., червня 23. – Присяги польського короля Яна-Казимира і сенаторів від 10 червня 1659 р. у Варшаві про затвердження Гадяцького договору 1658 р. (перший етап ратифікації).
ЦДІАК України, ф. 25, оп. 1, спр. 286, арк. 629–632 зв., акт 55. Мови староукраїнська і польська.
1659 р., червня 23. – Присяги польського короля Яна-Казимира і сенаторів від 10 червня 1659 р. у Варшаві про затвердження Гадяцького договору 1658 р. (перший етап ратифікації).
ЦДІАК України, ф. 25, оп. 1, спр. 286, арк. 629–632 зв., акт 55. Мови староукраїнська і польська.
1659 р., червня 23. – Присяги польського короля Яна-Казимира і сенаторів від 10 червня 1659 р. у Варшаві про затвердження Гадяцького договору 1658 р. (перший етап ратифікації).
ЦДІАК України, ф. 25, оп. 1, спр. 286, арк. 629–632 зв., акт 55. Мови староукраїнська і польська.
1659 р., червня 23. – Присяги польського короля Яна-Казимира і сенаторів від 10 червня 1659 р. у Варшаві про затвердження Гадяцького договору 1658 р. (перший етап ратифікації).
ЦДІАК України, ф. 25, оп. 1, спр. 286, арк. 629–632 зв., акт 55. Мови староукраїнська і польська.
1659 р., червня 23. – Присяги польського короля Яна-Казимира і сенаторів від 10 червня 1659 р. у Варшаві
про затвердження Гадяцького договору 1658 р. (перший етап ратифікації).
ЦДІАК України, ф. 25, оп. 1, спр. 286, арк. 629–632 зв., акт 55. Мови староукраїнська і польська.
Договори з Москвою
1659 р., жовтня 17. – “Переяславські статті” (договір) про регулювання відносин між Україною та Московською державою, встановлені при остаточному обранні гетьманом Юрія Хмельницького.
ЦДІАК України, ф. 128, оп. 1заг., спр. 2, арк. 2, 2 зв. і 3 зв. Копія 2-ої пол. XVIII ст. Мова староукраїнська.
1659 р., жовтня 17. – “Переяславські статті” (договір) про регулювання відносин між Україною та Московською державою, встановлені при остаточному обранні гетьманом Юрія Хмельницького.
ЦДІАК України, ф. 128, оп. 1заг., спр. 2, арк. 2, 2 зв. і 3 зв. Копія 2-ої пол. XVIII ст. Мова староукраїнська.
1659 р., жовтня 17. – “Переяславські статті” (договір) про регулювання відносин між Україною та Московською державою, встановлені при остаточному обранні гетьманом Юрія Хмельницького.
ЦДІАК України, ф. 128, оп. 1заг., спр. 2, арк. 2, 2 зв. і 3 зв. Копія 2-ої пол. XVIII ст. Мова староукраїнська.
Переяславські статті 1659 року укладено між гетьманом України Юрієм Хмельницьким і царським урядом в особі боярина Олексія Трубецького. Проект договору, який було запропоновано українською стороною і який містив певні уточнення і доповнення до Березневих статей 1654 р. (т. зв. Жердівські статті), спрямовані на зміцнення гарантій суверенітету Української держави, було відхилено, натомість було підписано 18 нових пунктів, які істотно обмежували права Гетьманщини (заборона на міжнародні стосунки, на право гетьмана призначення генеральної старшини, введення воєводського правління крім Києва в інших найбільших містах тощо).
1659 р., жовтня 17. – “Переяславські статті” (договір) про регулювання відносин між Україною та Московською державою,
встановлені при остаточному обранні гетьманом Юрія Хмельницького.
ЦДІАК України, ф. 128, оп. 1заг., спр. 2, арк. 2, 2 зв. і 3 зв. Копія 2-ої пол. XVIII ст. Мова староукраїнська.
1669 р., березня 16. – “Глухівські статті” (договір) про регулювання відносин між Україною та Московською державою, встановлені при обранні гетьманом Дем’яна Ігнатовича (Многогрішного).
ЦДІАК України, ф. 228, оп. 1, спр. 38, арк. 1 і 7 зв. Копія XVIII ст. Мова староукраїнська.
1669 р., березня 16. – “Глухівські статті” (договір) про регулювання відносин між Україною та Московською державою, встановлені при обранні гетьманом Дем’яна Ігнатовича (Многогрішного).
ЦДІАК України, ф. 228, оп. 1, спр. 38, арк. 1 і 7 зв. Копія XVIII ст. Мова староукраїнська.
Глухівські статті 1669 року укладено між гетьманом України Дем’яном Ігнатовичем (Многогрішним) і російським урядом в особі воєводи кн. Григорія Ромодановського. Згідно з цими статтями обмежувалось втручання московського уряду у внутрішні справи гетьмана, реєстрове військо збільшувалося до 30 тис., збір податків повертався до старшини, гетьману дозволялось мати компанійські полки, представники старшини мали можливість бути присутніми на міжнародних нарадах з питань укладання миру. Але при тому ж зберігалася заборона на проведення гетьманом самостійної зовнішньої політики і було залишено (хоча і зменшено за кількістю міст) військові залоги і воєводське правління в українських містах.
1669 р., березня 16. – “Глухівські статті” (договір) про регулювання відносин між Україною та Московською державою,
встановлені при обранні гетьманом Дем’яна Ігнатовича (Многогрішного).
ЦДІАК України, ф. 228, оп. 1, спр. 38, арк. 1 і 7 зв. Копія XVIII ст. Мова староукраїнська.
1674 р., березня 17. – “Переяславські статті” (договір) про регулювання відносин між Україною та Московською державою, встановлені при обранні гетьманом обох сторін Дніпра Івана Самойловича.
ЦДІАК України, ф. 228, оп. 1, спр. 38, арк.16 зв. і 20 зв. Копія XVIII ст. Мова староукраїнська.
1674 р., березня 17. – “Переяславські статті” (договір) про регулювання відносин між Україною та Московською державою, встановлені при обранні гетьманом обох сторін Дніпра Івана Самойловича.
ЦДІАК України, ф. 228, оп. 1, спр. 38, арк.16 зв. і 20 зв. Копія XVIII ст. Мова староукраїнська.
Переяславські статті 1674 року було укладено після вдалого наступу російсько-українського війська на Правобережжя, коли було скликано Генеральну Раду, на якій Івана Самойловича було проголошено гетьманом “обох сторін Дніпра” і укладено нові Переяславські статті, які підтверджували основні пункти з попередніх Глухівських і Конотопських статей і врегульовували статус Правобережжя.
1674 р., березня 17. – “Переяславські статті” (договір) про регулювання відносин між Україною та Московською державою,
встановлені при обранні гетьманом обох сторін Дніпра Івана Самойловича.
ЦДІАК України, ф. 228, оп. 1, спр. 38, арк.16 зв. і 20 зв. Копія XVIII ст. Мова староукраїнська.
1687 р., липня 25. – “Коломацькі статті” (договір) про регулювання відносин між Україною та Московською державою, встановлені при обранні гетьманом Івана Мазепи.
ЦДІАК України, ф. 220, оп. 1, спр. 210, арк. 1 і 9зв. Копія XVIII ст. Мова староукраїнська.
1687 р., липня 25. – “Коломацькі статті” (договір) про регулювання відносин між Україною та Московською державою, встановлені при обранні гетьманом Івана Мазепи.
ЦДІАК України, ф. 220, оп. 1, спр. 210, арк. 1 і 9зв. Копія XVIII ст. Мова староукраїнська.
Коломацькі статті 1687 року – договір між Військом Запорозьким і Російською державою, який було укладено козацькою радою у таборі поблизу р. Коломак при обранні гетьманом Івана Мазепи. Більшість пунктів мали за основу Глухівські статті, і лише п’ять були новими (вводилося обмеження у справі обрання й усунення гетьмана – тепер тільки з відома московських царів, всупереч традиціям Війська Запорозького, пропонувалося насильне міжетнічне (між росіянами і українцями) укладання шлюбів, асиміляція і т. ін).
1687 р., липня 25. – “Коломацькі статті” (договір) про регулювання відносин між Україною та Московською державою,
встановлені при обранні гетьманом Івана Мазепи.
ЦДІАК України, ф. 220, оп. 1, спр. 210, арк. 1 і 9зв. Копія XVIII ст. Мова староукраїнська.
1728 р., березня 12. Москва. – Петиція (“просительные пункты”) про відновлення державних прав України на основі Березневих статей 1654 р. (статей Богдана Хмельницького), подана гетьманом України Данилом Апостолом під час коронації на російський престол Петра ІІ.
ЦДІАК України, ф. 222, оп. 2, спр. 12 б, арк. 161–162. Копія XVIII ст. Мова староукраїнська.
1728 р., березня 12. Москва. – Петиція (“просительные пункты”) про відновлення державних прав України на основі Березневих статей 1654 р. (статей Богдана Хмельницького), подана гетьманом України Данилом Апостолом під час коронації на російський престол Петра ІІ.
ЦДІАК України, ф. 222, оп. 2, спр. 12 б, арк. 161–162. Копія XVIII ст. Мова староукраїнська.
1728 р., березня 12. Москва. – Петиція (“просительные пункты”) про відновлення державних прав України на основі Березневих статей 1654 р. (статей Богдана Хмельницького), подана гетьманом України Данилом Апостолом під час коронації на російський престол Петра ІІ.
ЦДІАК України, ф. 222, оп. 2, спр. 12 б, арк. 161–162. Копія XVIII ст. Мова староукраїнська.
1728 р., березня 12. Москва. – Петиція (“просительные пункты”) про відновлення державних прав України на основі Березневих статей 1654 р. (статей Богдана Хмельницького),
подана гетьманом України Данилом Апостолом під час коронації на російський престол Петра ІІ.
ЦДІАК України, ф. 222, оп. 2, спр. 12 б, арк. 161–162. Копія XVIII ст. Мова староукраїнська.
1728 р., серпня 22. – “Рішительні пункти”, надані російським урядом гетьманові Данилу Апостолу у відповідь на його петицію про відновлення державних прав України.
ЦДІАК України, ф. 222, оп. 2, спр. 12 б, арк. 172 зв. і 173. Копія XVIII ст. Мова староукраїнська.
1728 р., серпня 22. – “Рішительні пункти”, надані російським урядом гетьманові Данилу Апостолу у відповідь на його петицію про відновлення державних прав України.
ЦДІАК України, ф. 222, оп. 2, спр. 12 б, арк. 172 зв. і 173. Копія XVIII ст. Мова староукраїнська.
“Рішительні пункти” 1728 року – документ, що визначав правовий статус Війська Запорозького під час обрання гетьманом Данила Апостола. За укладеною за часів царату традицією, він на початку 1728 р. в Москві подав російському цареві Петру ІІ т. зв. “Просительные пукты” щодо відновлення державних прав України, спираючись на Березневі статті 1654 р. і отримав відповідь у вигляді “Решительных пунктов”, основними положеннями яких стали: реорганізація Генерального суду шляхом введення в його склад членів-росіян і підкорення суду Колегії іноземних справ, підтверджується порядок обрання гетьмана за Коломацькими статтями, змінюється обрання і усунення з посади генеральної, полкової і сотенної старшини – все це відтепер підпадає під юрисдикцію царською (а не гетьманської) влади, для контролю збору і використання податків запроваджується дві посади підскарбієв (росіянина і українця) під контролем царського уряду, право надання маєтностей передається російському цареві, наказується провести ревізію всіх рангових маєтностей старшини і т. ін.
1728 р., серпня 22. – “Рішительні пункти”, надані російським урядом гетьманові Данилу Апостолу
у відповідь на його петицію про відновлення державних прав України.
ЦДІАК України, ф. 222, оп. 2, спр. 12 б, арк. 172 зв. і 173. Копія XVIII ст. Мова староукраїнська.
Український державний уряд в екзилі
1710 р., квітня 5. – “Договори и постановления прав и вольностей Войска Запорозького” (конституція гетьмана Пилипа Орлика).
ЦДІАК України, ф. 2236, оп. 2, спр. 10, арк. 4, 5, …, 15, 16. Мова староукраїнська. Копія з оригіналу, що зберігається в Російському державному архіві давніх актів, м. Москва.
1710 р., квітня 5. – “Договори и постановления прав и вольностей Войска Запорозького” (конституція гетьмана Пилипа Орлика).
ЦДІАК України, ф. 2236, оп. 2, спр. 10, арк. 4, 5, …, 15, 16. Мова староукраїнська. Копія з оригіналу, що зберігається в Російському державному архіві давніх актів, м. Москва.
1710 р., квітня 5. – “Договори и постановления прав и вольностей Войска Запорозького” (конституція гетьмана Пилипа Орлика).
ЦДІАК України, ф. 2236, оп. 2, спр. 10, арк. 4, 5, …, 15, 16. Мова староукраїнська. Копія з оригіналу, що зберігається в Російському державному архіві давніх актів, м. Москва.
1710 р., квітня 5. – “Договори и постановления прав и вольностей Войска Запорозького” (конституція гетьмана Пилипа Орлика).
ЦДІАК України, ф. 2236, оп. 2, спр. 10, арк. 4, 5, …, 15, 16. Мова староукраїнська. Копія з оригіналу, що зберігається в Російському державному архіві давніх актів, м. Москва.
1710 р., квітня 5. – “Договори и постановления прав и вольностей Войска Запорозького” (конституція гетьмана Пилипа Орлика).
ЦДІАК України, ф. 2236, оп. 2, спр. 10, арк. 4, 5, …, 15, 16. Мова староукраїнська. Копія з оригіналу, що зберігається в Російському державному архіві давніх актів, м. Москва.
1710 р., квітня 5. – “Договори и постановления прав и вольностей Войска Запорозького” (конституція гетьмана Пилипа Орлика).
ЦДІАК України, ф. 2236, оп. 2, спр. 10, арк. 4, 5, …, 15, 16. Мова староукраїнська. Копія з оригіналу, що зберігається в Російському державному архіві давніх актів, м. Москва.
1710 р., квітня 5. – “Договори и постановления прав и вольностей Войска Запорозького” (конституція гетьмана Пилипа Орлика).
ЦДІАК України, ф. 2236, оп. 2, спр. 10, арк. 4, 5, …, 15, 16. Мова староукраїнська. Копія з оригіналу, що зберігається в Російському державному архіві давніх актів, м. Москва.
1710 р., квітня 5. – “Договори и постановления прав и вольностей Войска Запорозького” (конституція гетьмана Пилипа Орлика).
ЦДІАК України, ф. 2236, оп. 2, спр. 10, арк. 4, 5, …, 15, 16. Мова староукраїнська.
Копія з оригіналу, що зберігається в Російському державному архіві давніх актів, м. Москва.
Конституція Пилипа Орлика (Бендерська Конституція, Конституція 1710 р.) – угода та домовленості між гетьманом Пилипом Орликом та Військом Запорозьким, затверджені у м. Бендери за обрання Пилипа Орлика гетьманом та присяга останнього, в якій він зобов’язується додержуватись всіх положень своїх домовленостей з Військом Запорозьким. Складається з вступу та 16 пунктів, які присвячені таким проблемам: питанню віри та захисту прав українського православ’я, визначенню кордонів; декларуванню протекторату Швеції над козацькою державою; відновленню прав Війська Запорозького Низового на його землі, ліквідації побудованих царем фортець на територіях належних Кошу та закріпленню автономного політичного і економічного статусу Січі в складі гетьманської держави; закріпленню основних принципів організації влади в козацькій державі (проголошенню обмеження прерогатив гетьманської влади з метою уникнення загрози встановлення деспотичного правління і декларуванню створення інституту генеральної ради, якій мала належати першість у вирішенні стратегічних питань державного життя); затвердженню головних функцій у вирішенні громадських справ за Генеральною старшиною (а не гетьманськими слугами); затвердженню інституту Генеральних скарбників, які мали слідкувати за державними прибутками і видатками та не допускати присвоєння гетьманом державної власності; визначенню адміністративних обов’язків і прав гетьмана та полковників, як керівників територіально-адміністративних одиниць держави та встановленню чіткого порядку набуття урядових посад та формування вертикалі адміністративної влади; запобіганню корупційним діям (заборона отримання посад і винагород за родинні зв’язки) тощо.
1710 р., квітня 5. – “Договори и постановления прав и вольностей Войска Запорозького” (конституція гетьмана Пилипа Орлика).
ЦДІАК України, ф. 2236, оп. 2, спр. 10, арк. 4, 5, …, 15, 16. Мова староукраїнська.
Копія з оригіналу, що зберігається в Російському державному архіві давніх актів, м. Москва.
1710 р., квітня 5. – “Contenta Pactorum inter Ducem et Exercitum Zaporoviensem conventorum, in Compendium brevi Stylo collecta” (“Затверджені умови договору між гетьманом та Військом Запорозьким, в стислому огляді зібрані”) – Конституція гетьмана Пилипа Орлика у скороченому вигляді.
ЦДІАК України, ф. 2236, оп. 1, спр. 72, арк. 1–7. Мова латинська. Копія з оригіналу, що зберігається в Національному архіві Швеції, м. Стокгольм, колекція «Cosacica». Складається з 16 пунктів.
1710 р., квітня 5. – “Contenta Pactorum inter Ducem et Exercitum Zaporoviensem conventorum, in Compendium brevi Stylo collecta” (“Затверджені умови договору між гетьманом та Військом Запорозьким, в стислому огляді зібрані”) – Конституція гетьмана Пилипа Орлика у скороченому вигляді.
ЦДІАК України, ф. 2236, оп. 1, спр. 72, арк. 1–7. Мова латинська. Копія з оригіналу, що зберігається в Національному архіві Швеції, м. Стокгольм, колекція «Cosacica». Складається з 16 пунктів.
1710 р., квітня 5. – “Contenta Pactorum inter Ducem et Exercitum Zaporoviensem conventorum, in Compendium brevi Stylo collecta” (“Затверджені умови договору між гетьманом та Військом Запорозьким, в стислому огляді зібрані”) – Конституція гетьмана Пилипа Орлика у скороченому вигляді.
ЦДІАК України, ф. 2236, оп. 1, спр. 72, арк. 1–7. Мова латинська. Копія з оригіналу, що зберігається в Національному архіві Швеції, м. Стокгольм, колекція «Cosacica». Складається з 16 пунктів.
1710 р., квітня 5. – “Contenta Pactorum inter Ducem et Exercitum Zaporoviensem conventorum, in Compendium brevi Stylo collecta” (“Затверджені умови договору між гетьманом та Військом Запорозьким, в стислому огляді зібрані”) – Конституція гетьмана Пилипа Орлика у скороченому вигляді.
ЦДІАК України, ф. 2236, оп. 1, спр. 72, арк. 1–7. Мова латинська. Копія з оригіналу, що зберігається в Національному архіві Швеції, м. Стокгольм, колекція «Cosacica». Складається з 16 пунктів.
1710 р., квітня 5. – “Contenta Pactorum inter Ducem et Exercitum Zaporoviensem conventorum, in Compendium brevi Stylo collecta” (“Затверджені умови договору між гетьманом та Військом Запорозьким, в стислому огляді зібрані”) – Конституція гетьмана Пилипа Орлика у скороченому вигляді.
ЦДІАК України, ф. 2236, оп. 1, спр. 72, арк. 1–7. Мова латинська. Копія з оригіналу, що зберігається в Національному архіві Швеції, м. Стокгольм, колекція «Cosacica». Складається з 16 пунктів.
1710 р., квітня 5. – “Contenta Pactorum inter Ducem et Exercitum Zaporoviensem conventorum, in Compendium brevi Stylo collecta” (“Затверджені умови договору між гетьманом та Військом Запорозьким, в стислому огляді зібрані”) – Конституція гетьмана Пилипа Орлика у скороченому вигляді.
ЦДІАК України, ф. 2236, оп. 1, спр. 72, арк. 1–7. Мова латинська. Копія з оригіналу, що зберігається в Національному архіві Швеції, м. Стокгольм, колекція «Cosacica». Складається з 16 пунктів.
1710 р., квітня 5. – “Contenta Pactorum inter Ducem et Exercitum Zaporoviensem conventorum, in Compendium brevi Stylo collecta” (“Затверджені умови договору між гетьманом та Військом Запорозьким, в стислому огляді зібрані”) – Конституція гетьмана Пилипа Орлика у скороченому вигляді.
ЦДІАК України, ф. 2236, оп. 1, спр. 72, арк. 1–7. Мова латинська. Копія з оригіналу, що зберігається в Національному архіві Швеції, м. Стокгольм, колекція «Cosacica». Складається з 16 пунктів.
1710 р., квітня 5. – “Contenta Pactorum inter Ducem et Exercitum Zaporoviensem conventorum, in Compendium brevi Stylo collecta” (“Затверджені умови договору між гетьманом та Військом Запорозьким, в стислому огляді зібрані”) – Конституція гетьмана Пилипа Орлика у скороченому вигляді.
ЦДІАК України, ф. 2236, оп. 1, спр. 72, арк. 1–7. Мова латинська. Копія з оригіналу, що зберігається в Національному архіві Швеції, м. Стокгольм, колекція «Cosacica». Складається з 16 пунктів.
1710 р., квітня 5. – “Contenta Pactorum inter Ducem et Exercitum Zaporoviensem conventorum, in Compendium brevi Stylo collecta” (“Затверджені умови договору між гетьманом та Військом Запорозьким, в стислому огляді зібрані”) – Конституція гетьмана Пилипа Орлика у скороченому вигляді.
ЦДІАК України, ф. 2236, оп. 1, спр. 72, арк. 1–7. Мова латинська. Копія з оригіналу, що зберігається в Національному архіві Швеції, м. Стокгольм, колекція «Cosacica». Складається з 16 пунктів.
1710 р., квітня 5. – “Contenta Pactorum inter Ducem et Exercitum Zaporoviensem conventorum, in Compendium brevi Stylo collecta” (“Затверджені умови договору між гетьманом та Військом Запорозьким, в стислому огляді зібрані”) – Конституція гетьмана Пилипа Орлика у скороченому вигляді.
ЦДІАК України, ф. 2236, оп. 1, спр. 72, арк. 1–7. Мова латинська. Копія з оригіналу, що зберігається в Національному архіві Швеції, м. Стокгольм, колекція «Cosacica». Складається з 16 пунктів.
1710 р., квітня 5. – “Contenta Pactorum inter Ducem et Exercitum Zaporoviensem conventorum, in Compendium brevi Stylo collecta” (“Затверджені умови договору між гетьманом та Військом Запорозьким, в стислому огляді зібрані”) – Конституція гетьмана Пилипа Орлика у скороченому вигляді.
ЦДІАК України, ф. 2236, оп. 1, спр. 72, арк. 1–7. Мова латинська. Копія з оригіналу, що зберігається в Національному архіві Швеції, м. Стокгольм, колекція «Cosacica». Складається з 16 пунктів.
1710 р., квітня 5. – “Contenta Pactorum inter Ducem et Exercitum Zaporoviensem conventorum, in Compendium brevi Stylo collecta” (“Затверджені умови договору між гетьманом та Військом Запорозьким, в стислому огляді зібрані”) – Конституція гетьмана Пилипа Орлика у скороченому вигляді.
ЦДІАК України, ф. 2236, оп. 1, спр. 72, арк. 1–7. Мова латинська. Копія з оригіналу, що зберігається в Національному архіві Швеції, м. Стокгольм, колекція «Cosacica». Складається з 16 пунктів.
1710 р., квітня 5. – “Contenta Pactorum inter Ducem et Exercitum Zaporoviensem conventorum, in Compendium brevi Stylo collecta” (“Затверджені умови договору між гетьманом та Військом Запорозьким, в стислому огляді зібрані”) – Конституція гетьмана Пилипа Орлика у скороченому вигляді.
ЦДІАК України, ф. 2236, оп. 1, спр. 72, арк. 1–7. Мова латинська. Копія з оригіналу, що зберігається в Національному архіві Швеції, м. Стокгольм, колекція «Cosacica». Складається з 16 пунктів.
Тези до Конституції Пилипа Орлика – латиномовний варіант скороченого викладу Конституції, написаний рукою гетьмана Пилипа Орлика; не має передмови і складається лише з 16 пунктів, в яких стисло викладено зміст.
1710 р., квітня 5. – “Contenta Pactorum inter Ducem et Exercitum Zaporoviensem conventorum, in Compendium brevi Stylo collecta”
(“Затверджені умови договору між гетьманом та Військом Запорозьким, в стислому огляді зібрані”) – Конституція гетьмана Пилипа Орлика у скороченому вигляді.
ЦДІАК України, ф. 2236, оп. 1, спр. 72, арк. 1–7. Мова латинська.
Копія з оригіналу, що зберігається в Національному архіві Швеції, м. Стокгольм, колекція «Cosacica». Складається з 16 пунктів.
Б/д – Преамбула (до Конституції Пилипа Орлика), яка містить в собі стислий огляд української історії від найдавніших часів та, додатково, історичну доповідь про Київщину, в якій доводиться, що Росія не має на неї ніяких прав. Мова латинська.
ЦДІАК України, ф. 2236, оп. 1, спр. 71, арк. 1–6. Мова латинська. Копія з оригіналу, що зберігається в Національному архіві Швеції, м. Стокгольм, колекція «Cosacica».
Б/д – Преамбула (до Конституції Пилипа Орлика), яка містить в собі стислий огляд української історії від найдавніших часів та, додатково, історичну доповідь про Київщину, в якій доводиться, що Росія не має на неї ніяких прав. Мова латинська.
ЦДІАК України, ф. 2236, оп. 1, спр. 71, арк. 1–6. Мова латинська. Копія з оригіналу, що зберігається в Національному архіві Швеції, м. Стокгольм, колекція «Cosacica».
Б/д – Преамбула (до Конституції Пилипа Орлика), яка містить в собі стислий огляд української історії від найдавніших часів та, додатково, історичну доповідь про Київщину, в якій доводиться, що Росія не має на неї ніяких прав. Мова латинська.
ЦДІАК України, ф. 2236, оп. 1, спр. 71, арк. 1–6. Мова латинська. Копія з оригіналу, що зберігається в Національному архіві Швеції, м. Стокгольм, колекція «Cosacica».
Б/д – Преамбула (до Конституції Пилипа Орлика), яка містить в собі стислий огляд української історії від найдавніших часів та, додатково, історичну доповідь про Київщину, в якій доводиться, що Росія не має на неї ніяких прав. Мова латинська.
ЦДІАК України, ф. 2236, оп. 1, спр. 71, арк. 1–6. Мова латинська. Копія з оригіналу, що зберігається в Національному архіві Швеції, м. Стокгольм, колекція «Cosacica».
Б/д – Преамбула (до Конституції Пилипа Орлика), яка містить в собі стислий огляд української історії від найдавніших часів та, додатково, історичну доповідь про Київщину, в якій доводиться, що Росія не має на неї ніяких прав. Мова латинська.
ЦДІАК України, ф. 2236, оп. 1, спр. 71, арк. 1–6. Мова латинська. Копія з оригіналу, що зберігається в Національному архіві Швеції, м. Стокгольм, колекція «Cosacica».
Б/д – Преамбула (до Конституції Пилипа Орлика), яка містить в собі стислий огляд української історії від найдавніших часів та, додатково, історичну доповідь про Київщину, в якій доводиться, що Росія не має на неї ніяких прав. Мова латинська.
ЦДІАК України, ф. 2236, оп. 1, спр. 71, арк. 1–6. Мова латинська. Копія з оригіналу, що зберігається в Національному архіві Швеції, м. Стокгольм, колекція «Cosacica».
Б/д – Преамбула (до Конституції Пилипа Орлика), яка містить в собі стислий огляд української історії від найдавніших часів та, додатково, історичну доповідь про Київщину,
в якій доводиться, що Росія не має на неї ніяких прав. Мова латинська.
ЦДІАК України, ф. 2236, оп. 1, спр. 71, арк. 1–6. Мова латинська.
Копія з оригіналу, що зберігається в Національному архіві Швеції, м. Стокгольм, колекція «Cosacica».
Українська національна символіка
1758 р. – Національний герб Війська Запорозького (Гетьманської України), зображений на проекті прапора Лубенського полку.
ЦДІАК України, ф. 51, оп. 1, спр. 1825, арк. 4.
Під документами підпис лубенського полковника Івана Кулябки і пояснення щодо виготовлення прапора: “Национальный герб: на светло-голубой доле с правой стороны по золотой земле на знамени расписан и вытушеван пристойными красками; длиною же оное знамя имеет быть полтрети аршина, шириною как вдвое доль выходить будет”.
1758 р. – Національний герб Війська Запорозького (Гетьманської України),
зображений на проекті прапора Лубенського полку.
ЦДІАК України, ф. 51, оп. 1, спр. 1825, арк. 4.
|
Головна сторінка
