_

 Центральний державний історичний архів України, м.Київ
(ЦДІАК України)

Адреса: 03110, м. Київ-110,
вул. Солом'янська, 24
Тел./факс: (044) 275-30-02
E-mail: mail.cdiak@arch.gov.ua



До історії архіву. З нагоди 170-річчя заснування Київського центрального архіву давніх актів

2 квітня (14 квітня за новим стилем) 1852 року указом, наданим Правительствуючому Сенату, наказувалося заснувати Київський центральний архів давніх актових книг, аналогічні архіви мали постати у Вільно та Вітебську. Всі вони покликані були зберігати “древния актовыя книги” і стали стали попередниками сучаних державних історичних архівів. Згаданий документ є відправною точкою в тривалій і славній історії Центрального державного історичного архіву України, м. Київ (ЦДІАК України). Відтак цьогоріч, у квітні місяці, ми мали б відзначити 170-ліття нашого архіву, але змушені відкласти урочистості у зв’язку з війною, яку розв’язала РФ проти України. Натомість цією невеличкою виставкою документів хочемо привернути увагу до події, від якої веде свій відлік Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України).

На утримання Київського центрального архіву для давніх актових книг у перший рік існування було передбачено суму в 1500 рублів (для порівння: на Вітебський архів – 1350 рублів, на Віленський архів – 2300 рублів), а також у розпорядження Київському військовому губернатору, подільському і волинському генерал-губернатору Дмитру Бібікову передавалось ще 2000 рублів на “издержки, необходимые для собирания актовых книг в разных местах и на доставление их в Киев”.

Із цієї суми завідувачу архівом, який одночасно виконував обов’язки бібліотекаря (під архів було відведено одне з приміщень бібліотеки), до його основного жалування додавалось 200 рублів на рік; його постійний помічник мав отримувати 350 рублів на рік, а тимчасовий (найнятий до завершення складання каталога актових книг і одночасно виконуючого обов’язки перекладача) – 500 рублів на рік; два канцеляристи (“писца 2-го разряда”) мали отримувати по 125 рублів на рік. На канцелярію та інші витрати виділялось 200 рублів на рік.

На посаду завідувача архіву було призначено діючого бібліотекаря Київського університету Св. Володимира Антона Красовського, на посади його помічників: постійного – титулярного радника Михайла Якубовського, тимчасового – колезького асесора Семена Крижановського, на посади канцеляристів – губернського секретаря Іллю Мацкевича та дворянина Іоахима Киркора.

Актові книги до Київського центрального архіву для давніх актових книг мали збиратися з трьох губерній: Київської, Волинської та Подільської, станом на середину вересня 1852 року їх було зібрано 1134 книги (пізніше, в 1888 році подавалися відомості про 5839 актових книг, а напередодні Української революції 1917–1921 років – про 6046 книг).

Було окреслено порядок передавання цих книг з “присутственных мест” (причому верхня хронологічна межа збирання актових книг була обмежена 1799 роком): передбачено обов’язкове складання описів книг, засвідчене підписами всіх чиновників, які організують передавання книг; публікація відповідного оголошення в місцевих губернських відомстях; якщо деякі книги знаходились у приватних осіб, то передбачалось їх вилучення “посредством местных полицейских властей”, проте із забороною останнім чинити протиправні дії.

На зібрані в архіві книги завідувач архівом зі своїми помічниками мав скласти скорочені подокументні описи, надрукувати їх та розповсюдити по губернським та повітовим судовим установам. Після цього планувалося перейти до складання більш детальних каталогів документів актових книг.

Було також прописано порядок видавання виписів з актових книг приватним особам та державним установам, обов’язково було залучати для засвідчення оригінальності випису губернського предводителя шляхетства та одного з губернських стряпчих, сам випис засвідчується підписом завідувача архівом та печаткою архіву. Також було зазначено вартість цієї послуги – кожна приватна особа мала заплатити 1 рубль 50 копійок за кожен випис з актових книг. Самі ж актові книги не могли бути видані з архіву ані приватним особам, ані державним установам.

Зібрана до початку ХХ століття колекція актових книг поклала початок архівному зібранню, до якого увійшло багато інших колекцій документів (серед них – магнатських та монастирських архівів), а також документів часів Гетьманщини та провладних установ і судів пізнішого періоду (Генеральної військової канцелярії та суду, Малоросійських колегій, канцелярій намісництв та губерній, судів різних рівнів тощо – на сьогодні в ЦДІАК України нараховується 1598 фондів, 4282 описи та понад 1 300 000 одиниць зберігання. Все це заклало підвалини для існування і функціонування Центрального державного історичного архіву України, м. Київ. З плином часу в архівосховищі накопичувалось все більше різних документів, змінювались назви і структура архіву, змінувались навіть держави, мирні часи змінювались войнами і окупацією, проте зібрані документи зберігають історичну пам’ять і досьогодні, вони були, є і залишаться назавжди неоціненним науковим і культурним скарбом, що зберігається в стінах архіву.

***

На виставці представлено деякі документи з історії заснування Київського центрального архіву давніх актів (КЦАДА), що зберігаються у фондах ЦДІАК України. Всі дати у підписах до документів подаються за старим стилем.

Ольга Вовк
начальник відділу давніх актів
Центрального державного історичного архіву України, м. Київ


Документи

Головна сторінка         Про архів         Довідковий апарат         Часті питання         Контактна інформація

Copyright © 2022 - ЦДІАК України
Всі права застережені