_

 Центральний державний історичний архів України, м.Київ
(ЦДІАК України)

Адреса: 03110, м. Київ-110,
вул. Солом'янська, 24
Тел./факс: (044) 275-30-02
E-mail: [email protected]


НОВІ ФАКТИ ДО БІОГРАФІЇ
ФЕДОРА АНДЕРСА

20 червня 2022 року виповнюється 155 років від дня народження українського інженера та конструктора Федора Андерса

“Літання і демонстрація діріжабля “Кіев”, – анонсувала 1 (14) жовтня 1911-го газета “Рада” показ дирижабля “Кіев”, збудованого конструктором Федором Андерсом. – 4, 5, 6 і 7 вересня в саду київського купецького зібрання буде продемонстровано діріжабль “Кіев”, збудований Ф. Ф. Андерсом. При демонстрації Ф. Ф. Андерс даватиме публіці пояснення. Буде показано роботу діріжабля в повнім ходу. За плату братимуть літати охочих з публіки.

В діріжаблі Ф. Ф. Андерса балон довжиною 52 метри, човник 25 метрів. Піднімає він 50 пудів. Крім двох механіків, діріжабль піднімає ще 3 пасажирів. На діріжаблі є електричне освітлення. Демонстрація діріжабля одбуватиметься що години з 11 ранку до 5 ½ вечора”.

Ця подія, що відбувалася на початку осені 1911-го, викликала серед киян неабиякий інтерес. І не випадково. Адже, на той час, як відзначав видатний український авіаконструктор Ігор Сікорський, “повітроплавання не було ні наукою, ні галуззю промисловості. Воно було дивом”. Після успішної демонстрації ім’я Федора Андерса стало відомим не лише в Києві, але й далеко за його межами.

Як стверджується в енциклопедіях, Федір Фердинандович Андерс народився 21 травня (2 червня) 1868 року в Києві, в родині, що мала німецьке походження. Навчався в реальному, а згодом – землемірному училищах. Зацікавився авіацією і навіть 1910-го видав брошуру “Как самому построить аэроплан”, але справжню славу інженеру та конструктору принесло будівництво дирижаблів. Вже 1911 року Федір Андерс збудував перший в Російській імперії дирижабль цивільного призначення, названий на честь рідного міста – “Київ”.

Незважаючи на те, що Федір Андерс досить відома постать в історії української науки і техніки, в його біографії є чимало перекручень і прогалин, особливо коли йдеться про період із 1913 до 1921 років. За словами дослідниці біографії Федора Андерса Тетяни Никитюк, ні в жодному з офіційних джерел немає відомостей про Андерса з 1913 по 1921 рр.: де і як він жив, чим займався.

У фонді 722 “Управління гідротехнічних робіт при арміях Південно-Західного фронту (ГІДРОЮЗ)” Центрального державного історичного архіву, м. Київ, нами виявлено нові документи, які дозволяють суттєво доповнити біографію Федора Андерса фактами 1916–1918 років, не відомими досі широкому загалу, а також інформацію, що спростовує окремі з тих, які дотепер не підлягали сумніву.

За даними довідника “Весь Киев” Федір Андерс у 1911–1916 роках мешкав у Києві за багатьма адресами: вул. Жилянська, 28; М. Володимирська, 90; Столипінська, 58: Обсерваторна, 1, із 1916 р. – проживав з своєю другою дружиною Варварою Омелянівною (Прохоровою) у будинку по вул. Фундуклеївській, 50 кв., 17.

Матеріали особової справи Федора Андерса, що зберігається у вже згаданому ф. 722, свідчать, що з 29 березня 1916 року по 5 квітня 1918 року він працював у технічному відділі Гідротехнічної організації відділу земельних покращень для потреб діючої армії Південного фронту (Гидротехническая организация отдела земельный улучшений для надобностей действующей армии Южного фронта) на посаді кошторисника (“сметчика”) з окладом в 250 руб. на місяць, а згодом  – старшим техніком зі складання кошторису. Серед матеріалів справи зберігаються особисті документи Федора Андерса – копія паспортної книжки, виданої Київською міщанською управою 17 вересня 1912 року, а також посвідчення техніка зі складання кошторисів.

Крім того, в документах справи є відомості про ще один винахід Федора Андерса – “гідро-аеро-мобіль”. 17 червня 1916 року Федір Андерс звертався з проханням до “Його Високоповажності Пана Начальника гідротехнічної організації відділу земельних покращень для потреб діючої армії Південного фронту” в якому просив “про дозвіл та надання допомоги на побудуву винайденого мною і пропонованого для потреб Військового Відомства апарату “гідро-аеро-мобіля”, призначеного для пересування по воді, повітрю і землі. Ось відмінні риси апарату, що поєднував в собі: а) гідроплан, б) гідро-аероплан, в) аероплан і г) автомобіль. Забезпечений механічними розкладаючимися та складаючимися крилами, апарат протягом ½ – 2 хв. Приймає вищевказані види (човна, аероплана, автомобіля). Не потребує спеціального ангару – зберігається в сараї. Безперешкодно пересувається по всіх вулицях і дорогах. Котячись по землі, як автомобіль, не перериваючи ходу в’їжджає в воду і одним поворотом важеля перетворюється на гідроплан. Розгорнувши крила на воді – в гідро-аероплан, і на землі – в аероплан, і т. д. Мотор апарату забезпечується глушником моєї системи, що збільшує силу мотора на 6%, внаслідок чого мотор працює безшумно”. Документ містив примітку, зроблену рукою Федора Андерса: “Подібне клопотання я порушував, з поданням технічних розрахунків і креслень, перед Головним Військово-технічним Управлінням – але моє клопотання було відхилено. 27 серпня 1915 року”. З архівних документів, які нам вдалося виявити, на жаль, не відомо про подальшу долю “гідро-аеро-мобіля” Федора Андерса. Натомість, вони містять багато цікавої інформації про діяльність Федора Андерса в Управління гідротехнічних робіт при арміях Південно-Західного фронту, його наукові зацікавлення, популяризацію повітроплавання.

Окремо заслуговують на увагу документи брата Федора Андерса – Олександра, адже вони містять важливу інформацію про місце та рік народження братів-близнюків, їхню родину. Зокрема, спростовують цілу низку фактів, які вважалися енциклопедичними і дотепер сумнівам не піддавалися. Приміром, у творі, який Олександр Андерс написав в рамках іспиту з російської мови він зазначав: “Народився я в містечку Біла Церква в 1867 році, розташування якого не пам’ятаю, тому що двох років був перевезений в с. Городище. Нас було п’ятеро: я, брат, з яким ми були – близнюками і три сестри. Я і брат були дуже дружні, ділячи разом і радість і горе. Коли нам, тобто мені і братові, було по вісім років, ми були привезені в місто Київ де віддано нас в один з навчальних закладів. Після напів-річної підготовки ми, нарешті, склавши попередньо іспит, були відправлені в реальне училище. З третього року нашого навчання батьки мої впали в крайню потребу; батько втратив посаду … навчання продовжувати ми не могли. Ми, тобто я і брат, були взяті з навчання та влаштовані то технічним конторам…”. Отже, ця довідка підтверджує, що Федір та Олександр Андерси народилися в 1867 року в Білій Церкві, а не 1868-го в Києві, як це вважалося донині, згодом родина переїхала до Городища, а далі – до Києва.

Важливі біографічні відомості містить послужний список Олександра Андерса: “Не має чину Олександр Фердинандович Андерс, межовик 2 розряду Київського Удільного Округу, 32-х років (народився 20 червня 1867 року), віросповідання православного”. “З якого звання походить – з прусських підданих, зарахований до міщан м. Києва”, “Виховувався в Київському реальному училищі, але повного курсу наук не закінчив, вибув з 4-го класу”. Отже, маємо ще одне уточнення – брати-близнюки Федір та Олександр Андерси народилися 20 червня 1867 року, а не 21  травня, чи 2 червня 1868-го, як це вважалося раніше.

Добірку підготувала Тетяна Димша,
завідувач сектору обліку документів ЦДІАК України



Головна сторінка         Про архiв         Довідковий апарат         Часті питання         Контактна інформація

Copyright © 2022 - ЦДІАК України
Всі права застережені