_

 Центральний державний історичний архів України, м.Київ
(ЦДІАК України)

Тел./факс: (044) 275-30-02
E-mail: mail.cdiak@arch.gov.ua

До 370-Ї річниці битви під Батогом 1652 р.

Україна нині, на жаль, не вперше є полем масштабних воєнних дій. У такі дні народ із надією покладається на своїх захисників і захисниць, які боронять рідну землю.

У історії українського війська є чимало славних перемог, однак чи не найвідомішою з них є битва під Батогом 1652 р. під час Хмельниччини.

Після трагічної поразки під Берестечком та Білоцерківського миру 1651 р. Річ Посполита, здавалося, поволі повертала свої позиції. Шляхта поверталася до своїх маєтків, а коронне військо займало Брацлавщину та Чернігівщину – воєводства, які козаки повинні були полишити згідно з угодою. Все ж певне "затишшя" було оманою – сторони готувалися до продовження війни.

Причиною нового зіткнення коронного війська Речі Посполитої із козацькими силами стала "шлюбна дипломатія". Ще 1650 р. було домовлено, що старший син Богдана Хмельницького Тиміш одружиться із дочкою молдавського господаря Василя Лупула – Розандою. Однак після поразки козаків під Берестечком майбутній тесть втратив бажання поріднитися з українським гетьманом. Саме тому навесні 1652 р. наречений із 15-тисячним військом направився до Молдови, аби переконати Василя Лупула у необхідності дотримання угоди та проведення весілля. Цьому шлюбові намагалися завадити й поляки, адже його укладення означало б зміцнення союзу України Гетьманщини з Молдовою з одного боку та вивищення самого роду Хмельницьких з іншого. На заваді гетьманичу мав стати корпус коронного польного гетьмана Марцина Калиновського, який став табором поблизу Південного Бугу під горою Батіг (нині біля с. Четвертинівка на Вінничині). На допомогу синові Богдан Хмельницький підійшов із 35-тисячним козацьким військом і 20-тисячним татарським підкріпленням на чолі з Карач-беєм. Протягом двох днів битви – 22–23 травня (за новим стилем 1–2 червня) гетьман продемонстрував найвищий рівень військового мистецтва, майстерно командуючи кількома військовими загонами. Табір Калиновського був оточений, його військо було знищене. Загинув і сам коронний гетьман.

Перемога під Батогом та подальша облога Кам’янця-Подільського переконали молдавського господаря все ж погодитися на шлюб Розанди й Тимоша. Розгром коронного війська також дозволив козакам повернути контроль над Брацлавщиною та Чернігівщиною (de facto відновивши становище, закріплене Зборівським миром 1649 р.) та навіть проводити рейди на Західне Поділля та Волинь.

***

Джерела про битву під Батогом з фондів ЦДІАК України можна поділити на два типи – актові та наративні. Перші дозволяють побачити контекст, у якому відбувалися воєнні дії; збитки, якими неминуче супроводжується війна; іноді навіть поспостерігати за долями окремих солдатів воюючих армій. Оповідні ж джерела представлені пізнішими текстами, які, окрім власне опису бойових дій, містять і оцінки зображуваних подій авторами XVIII ст.

Виставку підготував
головний спеціаліст відділу давніх актів
Євген Дубовінський


Документи

Головна сторінка         Про архів         Довідковий апарат         Часті питання         Контактна інформація

Copyright © 2022 - ЦДІАК України
Всі права застережені