_

 Центральний державний історичний архів України, м.Київ
(ЦДІАК України)

Адреса: 03110, м. Київ-110,
вул. Солом'янська, 24
Тел./факс: (044) 275-30-02
E-mail: mail.cdiak@arch.gov.ua


“...Цікавому норову людському не може нічого бути сподобнішого,
як читати книги й дізнаватися про давні людські діяння та вчинки...”

До 350-річчя від дня народження Самійла Величка
та 300-річчя написання Літопису

Самійло Васильович Величко народився близько 1670 р. Походив з козацького роду. На думку дослідників, освіту він міг здобути у Києво-Могилянській академії (про це свідчить дослідження характеру т. зв. “київського письма”, що, як вважається, утворилося саме в Академії, звідки й розповсюдилось по всій Гетьманщині), а з 1690 року почав службу у генерального писаря Василя Леонтієвича Кочубея, виконуючи, серед іншого, й “особливі доручення” – передусім, це стосувалося секретного листування з московським царем, волоським і мунтянським володарями та іншими європейськими можновладцями. З 1705 року перебував на посаді старшого канцеляриста в Генеральній військовій канцелярії, брав участь у походах Війська Запорозького, залучався до складу посольств. Наприкінці 1708 року, у зв’язку з внутрішньополітичними подіями, а саме після зміни політичного курсу гетьмана Івана Мазепи, Самійло Величко був заарештований і ув’язнений. В 1715 році за сприяння сина свого патрона Василя Кочубея був звільнений і, відтоді, жив в селах Жуки і Диканька Першої Полтавського сотні Полтавського полку. Саме тут Самійло Величко працював над своїм Літописом, перший том якого, на думку деяких дослідників, він чи то розпочав, чи то закінчив в 1720 році; над другим томом робота тривала протягом 1725–1728 років. Помер Самійло Величко після 1728 року в селі Жуках, його могила не збереглася, але в селі встановлено пам’ятний знак на пошану літописця.

Оригінал Літопису (без початку, з втраченими частинами на початку, в середині і наприкінці тексту) зберігається у Відділі рукописів Російської національної бібліотеки в Санкт-Петербурзі (РНБ СПб) в ф. 588, Зібрання М. П. Погодіна, № 2020/1–3 (в 1840 році літопис було придбано на аукціоні істориком Михайлом Петровичем Погодіним). Копія цього твору, зроблена у XVIII ст. (т. зв. “Київський список” чи “список Судієнка”, який має більш повний текст у порівнянні з оригіналом), зберігається в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського в ф. VIIІ, Архів та зібрання рукописів Університету св. Володимира, № 154.

Протягом ХІХ–ХХ ст. Літопис Самійла Величка видавався тричі. Перше видання було здійснено Тимчасовою комісією для розгляду давніх актів в Києві в 1848 (Т. 1), 1851 (т. ІІ), 1855 (Т. ІІІ) та 1864 (Т. IV, додатки до Літопису з різних джерел) роках; це видання було дозволено Цензурним комітетом, а питання щодо друку деяких частин тексту вирішувалось листуванням з канцелярією Міністерства народної просвіти Російської імперії (лист Михайла Юзефовича до очільника канцелярії Евареста Грубера).

Друге видання в 1926 році в серії “Пам’ятки українського писемства” здійснила Археографічна комісія Української Академії наук, редакційний комітет якої очолювали Михайло Грушевський та Йосип Гермайзе, палеографічний опис рукопису здійснила Катерина Лазаревська.

Втретє Літопис побачив світ в 1991 році у науково-популярному виданні у “перекладі з книжної української мови” Валерія Шевчука; видання було здійснене за копійним варіантом Літопису з т. зв. Судієнкового списку, а також довповнене передмовою та ґрунтовними коментарями.

Самуель фон Пуфендорф.
Вступ до історії великих народів та європейських держав
(Samuel Pufendorf. Einleitung zu der Historie der vornehmsten Reiche und Staaten,
so itziger Zeit in Europa sich befinden). –
Франкфурт-на-Майні, друкарня Фрідріха Кноха, 1684.

Літопис Самійла Величка складається з двох книг: “Сказанїє о войнѣ козацкой з полякамі…” (1648–1659), “Повѣствованія лѣтописная о малоросійских и иних отчасти поведеніях собранная и зде описанная” (1660–1700), містить портрети українських гетьманів Богдана і Юрія Хмельницьких, Івана Виговського, Івана Брюховецького, Павла Тетері, Петра Дорошенка, Михайла Ханенка, Дем’яна Ігнатовича (Многогрішного), Івана Самойловича, Івана Мазепи, копії текстів документів, до яких Самійло Величко мав доступ, працюючи в Генеральній військовій канцелярії.

Самуель Твардовський. Війна домова
(Twardowski Samuel. Wojna domowa z Kozaki i Tatary). –
Каліш, друкарня Каліського колегіуму, 1681.

Будучи людиною з європейською освітою, Самійло Величко за своє життя зібрав власну бібліотеку (свого часу в московських архівах було виявлено сім книжок з написами “з книг Самоїла Величка, канцеляристи”) і в своїй праці використав не лише документи, які знав по роботі в канцелярії, але й сучасні йому історичні твори – наприклад, “Війну домову” Самуеля Твардовського, “Вступ до історії великих народів та європейських держав” Самуеля фон Пуфендорфа, “Хроніки європейської Сарматії” Олександра Гваньїні, записки Мацея Титлевського, діаріуш Симона Окольського та діаріуш канцеляриста Самійла Зорки (щодо існування якого і до сьогодні сперечаються історики). В Літописі можна також зустріти посилання на праці та цитування видатних богословів та полемістів того часу – Димитрія Туптала, Лазаря Барановича та інших.

Окремі з цих видань та документів Генеральної військової канцелярії збереглися в фондах і колекціях ЦДІАК України до сьогодні і, оскільки власне оригінал і копія Літопису Самійла Величка зберігаються поза межами архіву, увазі дослідників його творчості та широкого кола громадян, яких цікавить історія козаччини, пропонується виставка документів, на якій паралельно представлено уривки з оригіналу Літопису (тексти жалуваних грамот, договорів, гетьманських статей тощо) та документи, якими послуговувався Самійло Величко в написанні свого твору і які сьогодні зберігаються в нашому архіві (в оригіналах та копіях XVIII ст.). На виставці представлено також декілька документів Київського цензурного комітету щодо публікації окремих томів Літопису Тимчасовою комісією для розгляду давніх актів в Києві в 1850-ті роки.

Виставку підготувала
начальник відділу давніх актів
Ольга Вовк


Документи

Головна сторінка         Про архів         Довідковий апарат         Часті питання         Контакти

Copyright © 2020 - ЦДІАК України
Всі права застережені