_

 Центральний державний історичний архів України, м.Київ
(ЦДІАК України)

Тел./факс: (044) 275-30-02
E-mail: mail.cdiak@arch.gov.ua

Зодчі Беретті та їхнє надбання

235 років від дня народження В. І. Беретті
200 років від дня народження О. В. Беретті

Вікентій Іванович
Беретті

Олександр Вікентійович
Беретті


Архітектори Беретті – це ціла епоха в історії Києва. Завдяки ним значною мірою стало формуватися обличчя сучасного міста, було створено цілий ряд непересічних споруд у стилі класицизму, постали будівлі, які нині посідають чільні місця серед архітектурних візитівок столиці України.

Вінченцо (або як його називали на слов’янський манер, Вікентій Іванович) Беретті найчастіше асоціюється із Київським університетом. Дійсно, архітектор є автором проекту головного корпусу Київського університету, який переміг на конкурсі 1835 р. Але насправді Київ зобов’язаний Вікентію Беретті набагато більшим. Син вихідця з Італії, архітектор народився, виріс і сформувався як професіонал у Санкт-Петербурзі, а від 1837 р. і до кінця життя жив і працював у Києві, формуючи обличчя молодого міста. Міста, яке поступово звикалося зі своїм статусом столиці Південно-Західного краю, що вимагав відповідного зовнішнього вигляду планування та забудови, адже саме В. І. Беретті належить авторство планування Володимирської вулиці та Бібіковського бульвару (нині – бульвар Тараса Шевченка); він був також співавтором генерального плану Києва.

Червоний корпус Київського університету.
З листівки кінця ХІХ ст.

Вид на будівлю Інституту шляхетних дівчат.
З листівки кінця ХІХ ст.

Вікентій Беретті є автором проектів будівель Інституту шляхетних дівчат (нині – Міжнародний центр культури і мистецтв), Астрономічної обсерваторії Київського університету, планування університетського ботанічного саду (нині – Ботанічний сад ім. академіка О. В. Фоміна). При будівництві оранжерей Беретті консультувався з видатним вченим, першим ректором Київського університету М. О. Максимовичем, і таким чином було забезпечено оптимальні умови для екзотичних рослин, що до сьогодні є окрасою колекції ботанічного саду.

Крім того В. І. Беретті взяв участь у втіленні багатьох архітектурних проектів у Києві, зокрема, завершенні будівництва римо-католицького костьолу Святого Олександра, укріпленні залишків Золотих воріт тощо.

Будівля астрономічної обсерваторії Київського університету.
З рисунку середини ХІХ ст.

Олександр Беретті став спадкоємцем свого батька у справі розбудови Києва. Його діяльності активно сприяв генерал-губернатор Д. Г. Бібіков, що надавало архітекторові додаткових привілеїв та свобод. Перелік будівель, створених за проектами О. В. Беретті, є значним, і найбільше тішить той факт, що більшість цих споруд збереглися до наших днів. Це – будівля Першої чоловічої гімназії (нині – гуманітарний корпус Національного університету Тараса Шевченка), анатомічного театру Київського університету (нині – будівля Національного музею медицини України), пансіону графині Левашової (нині – будівля Президії НАН України), Реального училища (нині – Дипломатична академія при МЗС України). Авторству Олександра Беретті належать загалом 23 проекти будівель по всій Україні.

Будівля Першої чоловічої гімназії.
З листівки початку ХХ ст.

Будівля Анатомічного театру Київського університету.
З листівки початку ХХ ст.

Будівля Пансіону графині Є. Левашової.
Сучасне фото

Будівля Реального училища
(нині – Дипломатична академія при МЗС України).
Сучасне фото

Документи, представлені на виставці – лише частина архівних джерел, присвячених діяльності батька та сина Беретті, що зберігаються у ЦДІАК України. Вони розкривають сторінки їхнього життя і діяльності, демонструють величезний спектр робіт, проведених ними у Києві, дають можливість зрозуміти, наскільки неоціненним є внесок, зроблений ними до історії вітчизняної архітектури.

Г. В. Путова,
начальник відділу
довідкового апарату та обліку документів


Документи

Головна сторінка         Про архів         Довідковий апарат         Часті питання         Контактна інформація

Copyright © 2016 - ЦДІАК України
Всі права застережені