У ці дні виповнюється 175 років від дня народження великого українського письменника Івана Семеновича Нечуя-Левицького. Живе українське слово, сповнене енергії і філософської задуми, лунає завдяки таланту письменника з театральних підмостків, радіопередавачів, у шкільних класах, захоплює образами української минувшини.
Іван Семенович Левицький народився 13 листопада 1838 р. в с. Стеблів Богуславського повіту Київської губернії.
Великий вплив на формування особистості письменника мав його батько, сільський священик Семен Степанович Левицький, вихованець Київської духовної семінарії, який користувався повагою як парафіян, так і духовенства. У спогадах про батька письменник писав: “Батько мій любив рідний край, все було нам говорять, що на Україну дуже насіли польські пани, все розказували нам українську історію…”.
Мати письменника померла рано. Ганна Лук’янівна походила з шанованої священицької родини, її батько Лук’ян Олексійович Трезвинський був священиком церкви Св. Миколая Лебединського жіночого монастиря.
І. С. Левицький показав надзвичайні успіхи у навчанні. Він закінчив Богуславське повітове духовне училище, Київську духовну семінарію та Київську духовну академію.
1853 р. з високими оцінками і гарними відгуками про успіхи І. С. Левицький був переведений з Богуславського повітового духовного училища до Київської духовної семінарії. Атестат випускника Київської духовної семінарії Левицького містить оцінки “вельми добре” і “дуже добре”. Після закінчення семінарії у 1859 р. майбутній письменник був рекомендований для зарахування до Київської духовної академії. Однак, письменнику не вдалося відразу використати цю можливість через хворобу. У Київську духовну академію він вступив у вересні 1861 р. після дволітньої служби вчителем у Богуславському духовному повітовому училищі.
Після закінчення у 1865 р. Академії Іван Семенович Левицький отримав ступінь магістра та посаду викладача Полтавської духовної семінарії.
В автобіографії І. С. Левицький згадує: “В той час виїхали в Польщу два професори академії за начальників дирекції шкіл в повіті на Підляссі, де жив український народ”. Зокрема, в м. Бялу на посаду інспектора прогімназії відправився колишній секретар Правління і Конференції Академії П. Рублевський, однокурсники Левицького Михайло Яновський, Степан Флоринський, Петро Амулін були також направлені в м. Бялу. За ними у 1866 р. у Царство Польське в Каліську гімназію, що знаходилася на далекому прикордонні з Прусією, відправився викладачем І. С. Левицький. У 1867 р. він перевівся до гімназії м. Седльце Седлецької губернії, де викладав для молоді переважно українського походження. З 1878 по 1885 р. працював у Кишиневській гімназії.
1868 р. під псевдонімом Іван Нечуй були надруковані перші твори письменника українською мовою у львівських періодичних виданнях, а 1872 р. вийшла збірка “Повісті І. Нечуя”. У період викладання у Кишеневі Іван Семенович пише твори, які увійшли до скарбниці української літературної класики, “Кайдашева сім‘я”, “Микола Джеря”.
1885 р. І. С. Левицький залишив викладацьку діяльність і переїхав до Києва, де активно долучився до життя Старої Громади. У 1890-х рр. були написані історичні романи “Гетьман Іван Виговський”, “Князь Єремія Вишневецький”.
У 1904 р. українські громадські діячі влаштували святкування 35-ї річниці літературної діяльності письменника. В наступні роки І. С. Левицький займався перевиданням своїх творів.
2 квітня 1918 р. І. С. Левицький помер в Дегтярівській богадільні. Відспівування відбулося на наступний день в Софійському соборі. Похований письменник на Байковому кладовищі.
Архівні документи, представлені на виставці, висвітлюють український період життя І. С. Левицького.
Виставку підготувала головний спеціаліст
відділу використання інформації документів
Орел Ю. В.
1838 р., листопада 21. – Запис про народження І. С. Левицького, зроблений в метричній книзі церкви Преображення Господнього с. Стеблів Богуславського повіту Київської губернії.
(ф. 127, оп. 1012, спр. 1861, арк. 18 зв.–19)
1838 р., листопада 21. – Запис про народження І. С. Левицького, зроблений в метричній книзі церкви Преображення Господнього с. Стеблів Богуславського повіту Київської губернії.
(ф. 127, оп. 1012, спр. 1861, арк. 18 зв.–19)
1853 р. – Клірова відомість церковнослужителів церкви Преображення Господнього с. Стеблів Канівського повіту Київської губернії.
(ф. 127, оп. 1009, спр. 663, арк. 318 зв.)
1853 р. – Клірова відомість церковнослужителів церкви Преображення Господнього с. Стеблів Канівського повіту Київської губернії.
(ф. 127, оп. 1009, спр. 663, арк. 318 зв.)
1853 р. – Іменна відомість учнів вищого відділення Богуславського духовного училища за 1851 і 1852 навчальні роки.
(ф. 712, оп. 1 (1853), спр. 143, арк. 12–13 зв.)
1853 р. – Іменна відомість учнів вищого відділення Богуславського духовного училища за 1851 і 1852 навчальні роки.
(ф. 712, оп. 1 (1853), спр. 143, арк. 12–13 зв.)
1853 р., липня 17. – Свідоцтво І. С. Левицького про закінчення Богуславського духовного училища.
(ф. 712, оп. 1 (1853), спр. 267, арк. 112)
1853 р., липня 17. – Свідоцтво І. С. Левицького про закінчення Богуславського духовного училища.
(ф. 712, оп. 1 (1853), спр. 267, арк. 112)
1853 р., вересня 4. – Список учнів Богуславського духовного училища, призначених для переведення до нижчого відділення Київської семінарії.
(ф. 712, оп. 1 (1853), спр. 126, арк. 5)
1853 р., вересня 4. – Список учнів Богуславського духовного училища, призначених для переведення до нижчого відділення Київської семінарії.
(ф. 712, оп. 1 (1853), спр. 126, арк. 5)
1859 р., серпень. – Атестат про закінчення І. С. Левицьким Київської духовної семінарії.
(ф. 712, оп. 1 (1859), спр. 93, арк. 19)
1859 р., серпень. – Атестат про закінчення І. С. Левицьким Київської духовної семінарії.
(ф. 712, оп. 1 (1859), спр. 93, арк. 19)
1860 р., травня 26. – Повідомлення правління Київської духовної семінарії благочинному Канівського повіту священнику С. Левицького про зарахування І. С. Левицького на посаду третього учителя Богуславського духовного училища.
(ф. 712, оп. 1 (1860), спр. 120, арк. 130 і зв., 174. Чернетка.)
1860 р., травня 26. – Повідомлення правління Київської духовної семінарії благочинному Канівського повіту священнику С. Левицького про зарахування І. С. Левицького на посаду третього учителя Богуславського духовного училища.
(ф. 712, оп. 1 (1860), спр. 120, арк. 130 і зв., 174. Чернетка.)
1860 р., травня 27. – Повідомлення благочинного 6-ої дільниці Канівського повіту священника С. Левицького правлінню Київської духовної семінарії про виїзд І. С. Левицького до Богуслава для зайняття посади вчителя.
(ф. 712, оп. 1 (1860), спр. 120, арк. 134)
1860 р., травня 27. – Повідомлення благочинного 6-ої дільниці Канівського повіту священника С. Левицького правлінню Київської духовної семінарії про виїзд І. С. Левицького до Богуслава для зайняття посади вчителя.
(ф. 712, оп. 1 (1860), спр. 120, арк. 134)
1867 р., березень. – Атестат І. С. Левицького про закінчення Київської духовної академії і присудження ступеню магістра 9 липня 1865 р.
(ф. 711, оп. 1, спр. 5364, арк. 30 і зв.)
1867 р., березень. – Атестат І. С. Левицького про закінчення Київської духовної академії і присудження ступеню магістра 9 липня 1865 р.
(ф. 711, оп. 1, спр. 5364, арк. 30 і зв.)
1881 р., листопада 26. – Повідомлення в. о. начальника Головного управління у справах друку П. П. Вяземського київському окремому цензору з іноземної цензури про заборону передруку творів І. С. Нечуя-Левицького “Запорожці” та Т. Г. Шевченка “Гайдамаки”.
(ф. 294, оп. 1, спр. 147, арк. 7)
1881 р., листопада 26. – Повідомлення в. о. начальника Головного управління у справах друку П. П. Вяземського київському окремому цензору з іноземної цензури про заборону передруку творів І. С. Нечуя-Левицького “Запорожці” та Т. Г. Шевченка “Гайдамаки”.
(ф. 294, оп. 1, спр. 147, арк. 7)
1904 р., грудня 23. – Донесення начальника Київського губернського жандармського управління директору Департаменту поліції про святкування 35-річного ювілею літературної діяльності І. С. Нечуя-Левицького.
(ф. 274, оп. 1, спр. 888, арк. 178–179)
1904 р., грудня 23. – Донесення начальника Київського губернського жандармського управління директору Департаменту поліції про святкування 35-річного ювілею літературної діяльності І. С. Нечуя-Левицького.
(ф. 274, оп. 1, спр. 888, арк. 178–179)
Головна сторінка
