_

 Центральний державний історичний архів України, м.Київ
(ЦДІАК України)

Тел./факс: (044) 275-30-02
E-mail: mail.cdiak@arch.gov.ua

До 190-річчя заснування Київського університету.

Вид на Київський університет св. Володимира.
Репродукція.
Центральний державний аудіовізуальний
та електронний архів, од. обл. 2-129478

ЦДІАК України представляє документальну виставку, присвячену 190-річчю заснування Київського університету (Київський національний університет ім. Тараса Шевченка), який став центром наукового, освітнього, суспільно-політичного життя Києва та всієї України, студентами і викладачами якого були багато видатних українських діячів.

Заснування Київського університету відбулося відповідно до указу від 8 листопада 1833 року на базі Волинського (Кременецького) ліцею. Окрім освітньої діяльності, заклад мав стати осередком імперської політики з русифікації населення Правобережної України – Київської, Волинської, Подільської губерній.

Урочисте відкриття університету відбулося 15 липня 1834 р. у день рівноапостольного князя Володимира. В перший навчальний рік (1834/1835 н.р.) діяв тільки філософський факультет з двома відділеннями: історико-філологічним та фізико-математичним. Першими студентами університету стали 62 юнаки, які розпочали свої заняття 28 серпня 1834 р.

Першим ректором університету був призначений професор ботаніки, історик, фольклорист, видатний вчений-енциклопедист Михайло Максимович, який здобув визнання завдяки праці «Малоросійські пісні». Київський університет перебував у підпорядкуванні попечителя Київського навчального округу, водночас ректор був заступником попечителя. Рада університету вирішувала всі питання, пов'язані з організацією загальної освіти в окрузі.

Під керівництвом талановитого архітектора Вікентія Беретті впродовж 1838-1842 років було зведено величний університетський корпус у стилі класицизму з червоними стінами й чорними основами і капітелями колон.

На виставці представлені документи з фондів ЦДІАК України про заснування університету, урочисте відкриття, призначення ректора і викладачів, спорудження будівлі університету. Зокрема експонуються листи про призначення і формулярний список Михайла Максимовича, його унікальна світлина.

Станом на 1841 році у Київському університеті були такі факультети: а) історико-філологічний, б) фізико-математичний, в) юридичний, г) медичний.

Архівні документи відображають розвиток структури університету, формування нових факультетів, визначення напрямків діяльності окремих кафедр, затвердження їхнього штатного складу й навчальних предметів. Зокрема до структури університету належали різноманітні навчальні лабораторії, обсерваторія, зоологічний кабінет, ботанічний сад, бібліотека, мінц-кабінет. Від Археографічної комісії, утвореної 19 листопада 1843 р, як Тимчасова комісія для розгляду давніх актів в архівах Київської, Подільської і Волинській губерній при генерал-губернаторові, і яка безпосередньо підпорядковувалася адміністрації Київського університету, веде свою історію Центральний державний історичний архів України, м. Київ. До кінця Другої світової війни архів розташовувався в будівлі червоного корпусу університету.

У середині XIX ст. Київський університет став провідним осередком науки та зародків громадсько-політичної думки в Україні. Це створювало ґрунт для поширення поглядів несумісних з колонізаторською політикою царизму – викладачі і студенти університету часто ставали активними учасниками нелегальних груп і організацій.

Приміром, наприкінці 1845 р. виникло Кирило-Мефодіївське товариство – “Слов’янське товариство св. Кирила і Мефодія” – для вивчення історії, культури і мови українського народу. Київські студенти, як і молоді люди в інших куточках Європи, шукали можливості звільнення народу від національного гніту, сподіваючись, що це дасть можливість забезпечити право на гідне життя. В Київському університеті викладали і навчалися учасники Кирило-Мефодіївського братства - Микола Костомаров, Василь Білозерський, Георгій Андрузький. У 1845-1847 рр. в Археографічній комісії при університеті працював Тарас Шевченко.

Вже у березні 1847 р. Кирило-Мефодіївське братство було викрите, а його учасники зазнали переслідувань. На виставці представлені документи про переслідування, як членів товариства Миколи Костомарова, Георгія Андрузького, Миколи Гулака, Івана Посяди, так і Пантелеймона Куліша й Тараса Шевченка, які його членами не були, а були засуджені за літературну діяльність. Також розміщено документи про вилучення з бібліотек заборонених творів Костомарова, Куліша, Шевченка.

У 1850-1880-х Київський університет залучався до реалізації імперської політики, що мала на меті знищення національної ідентичності українців. Згадаємо про заборони української мови запроваджені сумнозвісними Валуєвським циркуляром (1863) і Емським указом (1876). Це викликало спротив, який очолювала національно свідома інтелігенція. У представлених документах відображено розгортання національного руху від «хлопоманів», громадівців до формулювання політичних завдань Михайлом Драгомановим та Михайлом Грушевським.

Діяльність Київської громади, багато з членів якої були викладачами і студентами Київського університету, зробила свій внесок в громадсько-культурний розвиток України на зламі століть. Зокрема, в презентованих документах згадано про підготовку і проведення у 1899 р. ХІ Археологічного з’їзду в Києві, головою підготовчого комітету якого був історик, викладач університету Володимир Антонович. Однак активна українська молодь того часу не обмежувалася науково-культурним рухом, працюючи над створенням перших політичних партій, підтримуючи контакти із українським рухом на західноукраїнських землях у складі Австро-Угорщини. Свідчення чого знаходимо в архівних документах.

До виставки включені документи з фамільного фонду родини Грушевських. Михайло Грушевський є одним з найвідоміших випускників Київського університету. В колекції добре збереглися документи про його студентське життя – заява про зарахування на навчання, студентський квиток, диплом про закінчення університету та ін. А також рукописи видатного вченого - чернетки, тексти статей, видавничі гранки із власноручною коректурою Михайла Грушевського. Томи його легендарної праці «Історія України-Руси», якою, на думку істориків, вчений обґрунтував існування української нації.


Виставка підготовлена
за участі Кафедри архівознавства та спеціальних
галузей історичної науки Історичного факультету
Київського університету імені Тараса Шевченка


Документи

Головна сторінка         Про архів         Довідковий апарат         Часті питання         Контактна інформація

Copyright © 2024 - ЦДІАК України
Всі права застережені