Центральний державний історичний архів України, м.Київ
(ЦДІАК України)

До святкування Дня Державного Прапора України

Указом Президента України Леоніда Кучми “Про День Державного Прапора України” від 23 серпня 2004 року № 987/2004 в Україні встановлено Свято Державного Прапора “…на вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України та з метою виховання поваги громадян до державних символів України…”. У 2009 році президент Віктор Ющенко вніс зміни до цього указу, заснувавши щорічну офіційну церемонію підняття прапора 23 серпня по всій Україні (указ № 602/2009 “Про внесення змін до Указу Президента України від 23 серпня 2004 року N 987”). Кольори ж прапора було визначено ще постановою Верховної Ради України від 28 січня 1992 року “Про затвердження державним прапором України Національного прапора”: в ній зазначено, що Державний Прапор України “являє собою прямокутне полотнище, яке складається з двох рівних за шириною горизонтально розташованих смуг: верхньої – синього кольору, нижньої – жовтого кольору, із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3”; ст. 20 Конституції України 1996 р. остаточно затверджено вигляд Державного Прапора України.

З нагоди свята Центральний державний історичний архів України, м. Київ підготував виставку, яка висвітлює невеликий період з історії козацьких знамен. Існування перших козацьких прапорів літописці відносять до XVI ст. – так, літопис Григорія Граб’янки, згадує корогву, надану в 1576 р. реєстровому козацькому війську королем Стефаном Баторієм. Прапори козацької держави XVII ст. вражали різномаїттям форм (прямокутні, трапецієподібні, з клинцями чи косицями та ін.), кольорів (білі, червоні, малинові, блакитні та ін.) та емблем (найчастіше – зображення святих, також хрести, зірки тощо). Формування адміністративно-територіального устрою Гетьманщини та розвиток її державних інституцій впровадили поділ прапорів на сотенні, полкові та загальновійськові (гетьманські). Найдавніший з відомих гетьманських прапорів – це прапор Богдана Зиновія Хмельницького, білого кольору із зображенням у середині хреста із півмісяцем у колі, полотнище оздоблене рудувато-червоною лиштвою (прапор зберігається в колекції Національного музею воєнної історії Швеції, Стокгольм). Інші гетьманські прапори, що збереглися до наших часів – це прапор гетьмана Данила Апостола (в збірці Оружейної палати Московського Кремля) і два прапори гетьмана Івана Мазепи (один – в колекції Харківського історичного музею, другий – в колекції Національного музею воєнної історії Швеції, Стокгольм). Велика підбірка прапорів Запорозької Січі зберігається у фондах санкт-петербурзького Ермітажу. На думку дослідників, ці прапори після зруйнування Запорозької Січі в 1775 році потрапили спочатку до рук кн. Григорія Потьомкіна, а після його смерті, через певний час, – до колекції Ермітажу.

Певну одностайність прапори Гетьманської України отримали лише з середини XVIIІ ст., коли згідно з ордером гетьмана Кирила Розумовського від 8 березня 1755 р. на сотенних знаменах козацьких полків було усталено певні зображення і кольори: з одного боку – національний герб, з іншого – сотенний (“И на оных знаменах с правой стороны быть гербу нации, а с другой стороны – той сотни, в которую оное знамено исправляемо будет”). Те ж саме стосувалось і полкових корогв, що можемо прослідкувати на прикладі “абриса” (проекта) прапора Лубенського полку: з одного боку “национальный герб: на светло-голубой доле с правой стороны по золотой земле на знамени расписан и вытушеван пристойными красками …” (під національним гербом тогочасна традиція розуміла зображення козака з мушкетом і шаблею), з іншого – “полковой герб: на левой стороне знамени росписан будет по сребраной земле и вытушеван темною краскою” (для Лубенського полку – рука, яка тримає пірнач); вказано також розмір прапору: “… длиною же оное знамя имеет быть полтрети аршина, шириною как вдвое доль выходить будет”. Щодо кольору полотна, з якого мали бути виготовлені сотенні прапори, то в одному з документів, представлених на виставці, знаходимо чітке формулювання: “…а цвету тем корогвам быть голубому”. Прапори виготовлялися коштом Військового скарбу, вартість виготовлення одного сотенного прапору коливалася від 12 до 15 рублів.

Традиційно кольором прапорів Запорозької Січі вважався малиновий, але як свідчать документи, запорожці не цуралися і блакитного – в 1763 р. кошовий отаман Петро Калнишевський просив замовити у київських майстрів прапор блакитного кольору: “…войсковое знамя на блакитном канаваце в подобие имеющегося при Коше … со изображением на нем гербов: с одной стороны – Св. апостолов Петра и Павла и между ними церкви, с другой – большого орла, а на нем с мечем архистратига Михаила… ”.

*   *   *

На виставці представлено документи з фондів Центрального державного історичного архіву України, м. Київ, про виготовлення нових та відновлення “обветшалых” сотенних і полкових прапорів Гетьманщини та знамен Запорозької Січі у другій половині XVIIІ ст.

Виставку підготовлено
начальником відділу давніх актів
Центрального державного історичного архіву України, м. Київ
О. Б. Вовк

на початок