ЦДІАК України

 Центральний державний історичний архів України, м. Київ
(ЦДІАК України)

Тел./факс: (044) 275-30-02
E-mail: [email protected]


До уваги користувачів
НЕ ПРИЙМАЄТЬСЯ
електронна пошта, надіслана з доменів
@mail.ru, @mail.ua, @list.ru, @yandex.ru, @yandex.ua, @rambler.ru





Новини архіву Архів новин Архів у ЗМІ


До уваги користувачів!

У зв’язку зі збройною агресією російської федерації проти України, введенням воєнного стану в Україні, припиняються будь-які комунікації з архівними та іншими установами, а також громадянами Республіки Білорусь, яка є пособником агресії, щодо опрацювання та надання відповідей на запити громадян цієї країни, що надходять на адресу ЦДІАК України.


17 червня 2024

Продовжується робота з наповнення е-ресурсу ЦДІАК України на платформі “Archium”.

До Вашої уваги представлені цифрові копії 30 справ № 210–238 з опису 1015 фонду 127, Київська духовна консисторія. Це сповідні розписи церков та екстракти сповідних розписів церков м. Києва та Київської губернії за 1722–1918 роки. Документи містять безцінну інформацію для дослідників-генеалогів і всіх, хто цікавиться історією. Сповідні розписи були поіменні й складалися за єдиним зразком. Сповідні розписи церков спочатку надходили до духовних правлінь, де зводилися в єдину відомість у формі таблиці й надсилалися до консисторії, а там складалися у зведені екстракти за повітами. Звідти на початку наступного року до Синоду надсилався загальний звіт по єпархії про відсутніх на сповідях.

Сповідні розписи містять поіменний перелік родин парафіян із зазначенням їхнього віку та соціального стану. Формуляр сповідних розписів включав: порядковий номер будинку або двору, кількість людей, окремо чоловіків і жінок. Якщо сім’я повна, то прізвище найчастіше записувалося один раз для всіх членів, для подружжя вказувалося ім’я та по батькові, а для дітей – тільки ім’я. Якщо хтось із подружжя помирав, то зазначалося удівство іншого. Важливо, що в сповідному розписі вказувався вік кожного із членів сім’ї на даний рік. До розпису вписувалися імена всіх дітей, починаючи з одного року, але при цьому в графі про сповідь священник ставив прочерк навпроти імен дітей до 7 років.



14 червня 2024

Продовжується робота з наповнення е-ресурсу ЦДІАК України на платформі “Archium”.

До Вашої уваги представлені цифрові копії 30 справ № 181–209 з опису 1015 фонду 127, Київська духовна консисторія. Це сповідні розписи церков та екстракти сповідних розписів церков м. Києва та Київської губернії за 1722–1918 роки. Документи містять безцінну інформацію для дослідників-генеалогів і всіх, хто цікавиться історією. Сповідні розписи були поіменні й складалися за єдиним зразком. Сповідні розписи церков спочатку надходили до духовних правлінь, де зводилися в єдину відомість у формі таблиці й надсилалися до консисторії, а там складалися у зведені екстракти за повітами. Звідти на початку наступного року до Синоду надсилався загальний звіт по єпархії про відсутніх на сповідях.

Сповідні розписи містять поіменний перелік родин парафіян із зазначенням їхнього віку та соціального стану. Формуляр сповідних розписів включав: порядковий номер будинку або двору, кількість людей, окремо чоловіків і жінок. Якщо сім’я повна, то прізвище найчастіше записувалося один раз для всіх членів, для подружжя вказувалося ім’я та по батькові, а для дітей – тільки ім’я. Якщо хтось із подружжя помирав, то зазначалося удівство іншого. Важливо, що в сповідному розписі вказувався вік кожного із членів сім’ї на даний рік. До розпису вписувалися імена всіх дітей, починаючи з одного року, але при цьому в графі про сповідь священник ставив прочерк навпроти імен дітей до 7 років.



10 червня 2024

Продовжується робота з наповнення е-ресурсу ЦДІАК України на платформі “Archium”.

До Вашої уваги представлені цифрові копії 30 справ № 151–180 з опису 1015 фонду 127, Київська духовна консисторія. Це сповідні розписи церков та екстракти сповідних розписів церков м. Києва та Київської губернії за 1722–1918 роки. Документи містять безцінну інформацію для дослідників-генеалогів і всіх, хто цікавиться історією. Сповідні розписи були поіменні й складалися за єдиним зразком. Сповідні розписи церков спочатку надходили до духовних правлінь, де зводилися в єдину відомість у формі таблиці й надсилалися до консисторії, а там складалися у зведені екстракти за повітами. Звідти на початку наступного року до Синоду надсилався загальний звіт по єпархії про відсутніх на сповідях.

Сповідні розписи містять поіменний перелік родин парафіян із зазначенням їхнього віку та соціального стану. Формуляр сповідних розписів включав: порядковий номер будинку або двору, кількість людей, окремо чоловіків і жінок. Якщо сім’я повна, то прізвище найчастіше записувалося один раз для всіх членів, для подружжя вказувалося ім’я та по батькові, а для дітей – тільки ім’я. Якщо хтось із подружжя помирав, то зазначалося удівство іншого. Важливо, що в сповідному розписі вказувався вік кожного із членів сім’ї на даний рік. До розпису вписувалися імена всіх дітей, починаючи з одного року, але при цьому в графі про сповідь священник ставив прочерк навпроти імен дітей до 7 років.



7 червня 2024

Темою цьогорічного Міжнародного тижня архівів є #CyberArchives (#КіберАрхіви). Тому наступна наша розповідь буде присвячена Е-РЕСУРСУ ЦДІАК УКРАЇНИ НА ПЛАТФОРМІ «ARCHIUM»

Презентація е-ресурсу ЦДІАК України на платформі «Archium» відбулася 13 квітня 2023 р. в національному агентстві «Укрінформ».

✅ На е-ресурсі ЦДІАК України на платформі «Archium» представлено удосконалені описи у повнотекстовому форматі, що дає змогу здійснювати пошук необхідної інформації за ключовими словами. Впродовж 2023-2024 рр. на е-ресурс ЦДІАК України завантажено 613 повнотекстових описів.

✅ Загалом на е-ресурсі ЦДІАК України на платформі «Archium» представлено цифрові копії 12504 архівних справ (1 583 084 копій), які висвітлюють історію України XVII-ХХ століть, а також містять інформацію генеалогічного характеру.

✅ Сьогодні на е-ресурс ЦДІАК України на платформі «Archium» завантажено цифрові копії 30 справ № 123-150 з опису 1015 фонду 127, Київська духовна консисторія.

Це сповідні розписи церков та екстракти сповідних розписів церков м. Києва та Київської губернії за 1722–1918 роки. Документи містять безцінну інформацію для дослідників-генеалогів і всіх, хто цікавиться історією. Сповідні розписи були поіменні й складалися за єдиним зразком. Сповідні розписи церков спочатку надходили до духовних правлінь, де зводилися в єдину відомість у формі таблиці й надсилалися до консисторії, а там складалися у зведені екстракти за повітами. Звідти на початку наступного року до Синоду надсилався загальний звіт по єпархії про відсутніх на сповідях.

Сповідні розписи містять поіменний перелік родин парафіян із зазначенням їхнього віку та соціального стану). Формуляр сповідних розписів включав: порядковий номер будинку або двору, кількість людей, окремо чоловіків і жінок. Якщо сім’я повна, то прізвище найчастіше записувалося один раз для всіх членів, для подружжя вказувалося ім’я та по батькові, а для дітей – тільки ім’я. Якщо хтось із подружжя помирав, то зазначалося удівство іншого. Важливо, що в сповідному розписі вказувався вік кожного із членів сім’ї на даний рік. До розпису вписувалися імена всіх дітей, починаючи з одного року, але при цьому в графі про сповідь священник ставив прочерк навпроти імен дітей до 7 років.

Е-ресурс ЦДІАК України на платформі «Archium» доступний для користувачів у режимі 24/7 із будь-якої частини нашої планети.



6 червня 2024

#CyberArchives (#КіберАрхіви)

Одним із важливих завдань ЦДІАК України є забезпечення для користувачів відкритого та вільного онлайн доступу до довідкового апарату та документів Національного архівного фонду України. Для швидкого пошуку необхідної інформації наші користувачі можуть скористатися вебресурсами архіву (вебсайтом та е-ресурсом ЦДІАК України на платформі «ARCHIUM»).

У третій день Міжнародного тижня архівів ЦДІАК України інформує, що цифрові копії недіючих описів фонду 127, Київська духовна консисторія перенесені на е-ресурс ЦДІАК України на платформі “Archium” до опису 1081 («Недіючі описи»), зокрема цифрові копії описів з № 1 по № 350, що пройшли удосконалення шляхом науково-технічного опрацювання.

Вищезазначені описи містять справи про затвердження на парафії, переміщення, звільнення священників, дияконів і церковнослужителів; висвячення у стихар; прийняття у духовне звання та виключення з духовного звання; відправлення богослужінь; викладачів та студентів Київської духовної академії; порушення церковного регламенту; ремонт, освячення церковних будівель; скарги духовенства на дії економів; призначення єпитимій; стягнення боргів з духовенства; внесення виправлень до метричних книг, видачу метричних довідок тощо.



4 червня 2024

Із 3 до 9 червня 2024 р. відзначається шостий Міжнародний тиждень архівів, темою 2024 р. є #CyberArchives (#КіберАрхіви). У рамках заходів, організованих Міжнародною радою архівів, фахівці з архівної справи та управління документацією, а також із суміжних сфер обговорюватимуть вплив цифровізації на архівну галузь, виклики і можливості, що постають перед архівістами у зв’язку з розвитком штучного інтелекту, машинного навчання, блокчейну та інших передових технологій.

Центральний державний історичний архів України, м. Київ підтримує ініціативу Міжнародної ради архівів – International Council on Archives (ICA) та долучається до відзначень.

У рамках Міжнародного тижня архівів, Центральний державний історичний архів України, м. Київ 4 червня 2024 р. передав 37531 цифрових копій документів фонду ф. 229, Архів Коша Нової Запорозької Січі Інститутом української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського НАН України для підготовки фундаментальної документальної серії "Архів Коша Нової Запорозької Січі". Наразі опубліковані 9 томів виданння, ведеться робота над 10 і 11 томами.

Архів Нової Запорозької Січі є унікальним комплексом документів, які презентують багатогранну історію Запорозької Січі за 1734–1775 рр. і свідчать про демократичні організаційні засади та самобутні традиції запорожців. Відомості цих документів є надзвичайно цікавими як для наукової громадськості, так і пересічних українців.



6 червня 2024

Продовжується робота з наповнення е-ресурсу ЦДІАК України на платформі “Archium”.

До Вашої уваги представлені цифрові копії 30 справ № 94–122 з опису 1015 фонду 127, Київська духовна консисторія. Це сповідні розписи церков та екстракти сповідних розписів церков м. Києва та Київської губернії за 1722–1918 роки. Документи містять безцінну інформацію для дослідників-генеалогів і всіх, хто цікавиться історією. Сповідні розписи були поіменні й складалися за єдиним зразком. Сповідні розписи церков спочатку надходили до духовних правлінь, де зводилися в єдину відомість у формі таблиці й надсилалися до консисторії, а там складалися у зведені екстракти за повітами. Звідти на початку наступного року до Синоду надсилався загальний звіт по єпархії про відсутніх на сповідях.

Сповідні розписи містять поіменний перелік родин парафіян із зазначенням їхнього віку та соціального стану. Формуляр сповідних розписів включав: порядковий номер будинку або двору, кількість людей, окремо чоловіків і жінок. Якщо сім’я повна, то прізвище найчастіше записувалося один раз для всіх членів, для подружжя вказувалося ім’я та по батькові, а для дітей – тільки ім’я. Якщо хтось із подружжя помирав, то зазначалося удівство іншого. Важливо, що в сповідному розписі вказувався вік кожного із членів сім’ї на даний рік. До розпису вписувалися імена всіх дітей, починаючи з одного року, але при цьому в графі про сповідь священник ставив прочерк навпроти імен дітей до 7 років.



31 травня 2024

Продовжується робота з наповнення е-ресурсу ЦДІАК України на платформі “Archium”.

До Вашої уваги представлені цифрові копії 50 справ № 45–93 з опису 1015 фонду 127, Київська духовна консисторія. Це сповідні розписи церков та екстракти сповідних розписів церков м. Києва та Київської губернії за 1722–1918 роки. Документи містять безцінну інформацію для дослідників-генеалогів і всіх, хто цікавиться історією. Сповідні розписи були поіменні й складалися за єдиним зразком. Сповідні розписи церков спочатку надходили до духовних правлінь, де зводилися в єдину відомість у формі таблиці й надсилалися до консисторії, а там складалися у зведені екстракти за повітами. Звідти на початку наступного року до Синоду надсилався загальний звіт по єпархії про відсутніх на сповідях.

Сповідні розписи містять поіменний перелік родин парафіян із зазначенням їхнього віку та соціального стану. Формуляр сповідних розписів включав: порядковий номер будинку або двору, кількість людей, окремо чоловіків і жінок. Якщо сім’я повна, то прізвище найчастіше записувалося один раз для всіх членів, для подружжя вказувалося ім’я та по батькові, а для дітей – тільки ім’я. Якщо хтось із подружжя помирав, то зазначалося удівство іншого. Важливо, що в сповідному розписі вказувався вік кожного із членів сім’ї на даний рік. До розпису вписувалися імена всіх дітей, починаючи з одного року, але при цьому в графі про сповідь священник ставив прочерк навпроти імен дітей до 7 років.



30 травня 2024

Шановні користувачі!

До уваги користувачів!

На сайті ЦДІАК України оновлено “Перелік оцифрованих справ ЦДІАК України, зроблених у рамках співпраці з міжнародною корпорацією FamilySearch International”.

До переліку додано 10427 нових записів, зокрема інформація по фондам 51, 127, 203, 205, 229, 961, 990, 1130, 1721, 1722, 1723, 1725, 1975, 1976, 1977, 1978, 1979, 1980, 1981, 1982, 1983, 1984, 1985, 1986, 1987, 1988, 1989, 1990, 1991, 1992, 1993, 1994, 1995, 1996, 2000, 2001, 2002, 2003, 2005, 2006.









29 травня 2024



Продовжується робота з покращення довідкового апарату ЦДІАК України.

На е-ресурс ЦДІАК України на платформі “Archium” завантажено удосконалені описи №№ 1, 2 фонду 1040, Радомишльський деканат, м. Хабне Радомишльського повіту Київського воєводства (1749–1926 рр.), та описи №№ 339–350 Махнівського повіту (1827–1838 рр.) фонду 127, Київська духовна консисторія.

ЦДІАК України продовжує роботу з удосконалення описів. Удосконалення описів проводиться шляхом передруку опису з одночасним перекладом українською мовою та включає комплекс робіт, спрямованих на підвищення інформаційно-пошукового рівня описів, оскільки старі діловодні описи складено російською мовою від руки, та їх заголовки часто не розкривають зміст справи. Під час удосконалення описів проведено уточнення назв населених пунктів, місць служби духовних осіб, крайніх дат документів, прізвищ та імен священнослужителів, церковнослужителів, мирян тощо.






28 травня 2024

Продовжується робота з наповнення е-ресурсу ЦДІАК України на платформі “Archium”.

До Вашої уваги представлені цифрові копії 50 справ № 1–44 з опису 1015 фонду 127, Київська духовна консисторія. Це сповідні розписи церков та екстракти сповідних розписів церков м. Києва та Київської губернії за 1722–1918 роки. Документи містять безцінну інформацію для дослідників-генеалогів і всіх, хто цікавиться історією. Сповідні розписи були поіменні й складалися за єдиним зразком. Зазвичай цю процедуру настоятелі храмів проводили в піст напередодні П'ятидесятниці (дня Святої Трійці). Сповідні розписи церков спочатку надходили до духовних правлінь, де зводилися в єдину відомість у формі таблиці й надсилалися до консисторії, а там складалися у зведені екстракти за повітами. Звідти на початку наступного року до Синоду надсилався загальний звіт по єпархії про відсутніх на сповідях.

Сповідні розписи містять поіменний перелік родин парафіян із зазначенням їхнього віку та соціального стану. Формуляр сповідних розписів включав: порядковий номер будинку або двору, кількість людей, окремо чоловіків і жінок. Якщо сім’я повна, то прізвище найчастіше записувалося один раз для всіх членів, для подружжя вказувалося ім’я та по батькові, а для дітей – тільки ім’я. Якщо хтось із подружжя помирав, то зазначалося удівство іншого. Важливо, що в сповідному розписі вказувався вік кожного із членів сім’ї на даний рік. До розпису вписувалися імена всіх дітей, починаючи з одного року, але при цьому в графі про сповідь священник ставив прочерк навпроти імен дітей до 7 років.



27 травня 2024

27 травня 2022 р. у ЦДІАК України завершено встановлення обладнання і розпочато масштабний проєкт з оцифрування документів в співпраці з корпорацією FamilySearch.

За два роки проєкту в співпраці з партнерами оцифрували понад 137 000 архівних справ.

Станом на сьогодні – 27 травня 2024 р. на е-ресурсі FamilySearch відкрито доступ до цифрових копій 119 884 архівних справ, що були зроблені в рамках співпраці впродовж двох років.

Оцифрування документів є надзвичайно важливим як з огляду на збереження самих оригіналів документів, архівної інформації, так і їх удоступнення для користувачів.



26 травня 2024

Вітаємо з Днем Києва!


24 травня 2024

Співробітники ЦДІАК України – заступник директора ЦДІАК України Ірина Ігнатенко, начальник відділу давніх актів Ольга Вовк, начальник відділу забезпечення збереженості документів Тетяна Соломко, начальник відділу довідкового апарату та обліку документів Олена Баранова, головний спеціаліст відділу давніх актів Євген Дубовінський, провідний науковий співробітник відділу давніх актів к.і.н. Віталій Крижанівський та провідний науковий співробітник відділу давніх актів к.і.н. Олександр Пономарьов, архівіст І категорії відділу довідкового апарату та обліку документів Ірина Степанченко взяли участь у ХХІІ-й Міжнародній науковій конференції «Церква–наука–суспільство: питання взаємодії», організованої Національним заповідником «Києво-Печерська лавра», Інститутом археології НАН України, ЦДІАК України, Лабораторією гуманітарних міждисциплінарних студій Університету ім. Адама Міцкевича в Познані та Товариством дослідників християнських старожитностей Центральної та Східної Європи (23–24 травня 2024 р.).



24 травня 2024

Продовжується робота з наповнення е-ресурсу ЦДІАК України на платформі “Archium”.

До уваги широкого кола зацікавлених осіб і, передусім, дослідників сімейної історії, представляємо цифрові копії 63 справ № 1452–1515 опису 1 фонду 224, Колекція метричних книг, що включає в себе тільки один вид документів – метричні книги за 1717–1893 рр. Територіально вони охоплюють населені пункти Подільського і Брацлавського воєводств у складі Речі Посполитої (до 1793 р.), Брацлавського, Вознесенського, Ізяславського і Подільського намісництв (1793–1796 рр.), а з 1797 р. – Подільської губ. у складі Російської імперії. Маємо зауважити, що записи в метричних книгах зазвичай велися упродовж кількох років (до її заповнення), тому в багатьох випадках книгу починали за часу входження того чи іншого населеного пункту до складу Речі Посполитої, а завершували вже після переходу його у склад Російської імперії; також не всі метричні книги збереглися в повному обсязі (у складі трьох частин – записів про народження, шлюб і смерть).





20 травня 2024

Продовжується робота з наповнення е-ресурсу ЦДІАК України на платформі “Archium”.

До уваги широкого кола зацікавлених осіб і, передусім, дослідників сімейної історії, представляємо цифрові копії 100 справ № 1347–1451 опису 1 фонду 224, Колекція метричних книг, що включає в себе тільки один вид документів – метричні книги за 1717–1893 рр. Територіально вони охоплюють населені пункти Подільського і Брацлавського воєводств у складі Речі Посполитої (до 1793 р.), Брацлавського, Вознесенського, Ізяславського і Подільського намісництв (1793–1796 рр.), а з 1797 р. – Подільської губ. у складі Російської імперії. Маємо зауважити, що записи в метричних книгах зазвичай велися упродовж кількох років (до її заповнення), тому в багатьох випадках книгу починали за часу входження того чи іншого населеного пункту до складу Речі Посполитої, а завершували вже після переходу його у склад Російської імперії; також не всі метричні книги збереглися в повному обсязі (у складі трьох частин – записів про народження, шлюб і смерть).





19 травня 2024




Сьогодні, у цей травневий день, відзначає свій ювілей наша колега Баранова Олена Вячеславівна, начальник відділу довідкового апарату та обліку документів Центрального державного історичного архіву України, м. Київ.

Від щирого серця увесь колектив ЦДІАК України вітає іменинницю з Днем народження!








17 травня 2024

Продовжується робота з наповнення е-ресурсу ЦДІАК України на платформі “Archium”.

До уваги широкого кола зацікавлених осіб і, передусім, дослідників сімейної історії, представляємо цифрові копії 100 справ № 1245–1346 опису 1 фонду 224, Колекція метричних книг, що включає в себе тільки один вид документів – метричні книги за 1717–1893 рр. Територіально вони охоплюють населені пункти Подільського і Брацлавського воєводств у складі Речі Посполитої (до 1793 р.), Брацлавського, Вознесенського, Ізяславського і Подільського намісництв (1793–1796 рр.), а з 1797 р. – Подільської губ. у складі Російської імперії. Маємо зауважити, що записи в метричних книгах зазвичай велися упродовж кількох років (до її заповнення), тому в багатьох випадках книгу починали за часу входження того чи іншого населеного пункту до складу Речі Посполитої, а завершували вже після переходу його у склад Російської імперії; також не всі метричні книги збереглися в повному обсязі (у складі трьох частин – записів про народження, шлюб і смерть).





16 травня 2024

Вітаємо з чудовим святом самобутньої, неповторної, барвистої української культури – з Днем вишиванки!

Щороку в третій четвер травня відзначається Всесвітній день вишиванки. Виши́ва́нка (новітня назва українського національного вбрання, традиційні назви – соро́чка, ви́шита соро́чка, виши́вана соро́чка) має спільне походження з вишитими сорочками слов'янських народів Східної та Центральної Європи. В сербів та хорватів відома назва – кошуля, в поляків – кошуля, в білорусів – кошуля, в чехів – рубашка та кошуля. У наших пращурів були різні вишивані сорочки, їх носили як повсякденний так і як святковий одяг. Традиційна вишивка сорочок має оберегове значення й різниться залежно від регіону України.....

Читати далі






15 травня 2024

14 травня 2024 року заступник директора – головний зберігач фондів Центрального державного історичного архіву України, м. Київ Ірина Казімірова взяла участь у воркшопі, присвяченому оцифруванню культурної спадщини України. Серед запрошених були представники центральних органів влади, музеїв, бібліотек та громадських організацій.

Захід організований Українською фундацією безпекових студій, яка реалізовує проєкт «Цифрова культурна спадщина: формуючи цілісну державну політику».

Важливим етапом проєкту є підготовка аналітичної доповіді, що має узагальнити поточну ситуацію з оцифровкою культурної спадщини, дати огляд міжнародного досвіду в цьому питанні та окреслити шляхи вирішення виявлених проблем.

Під час заходу виступили Голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов, заступниця Міністра культури та інформаційної політики України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасія Бондар, директор Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого Сербін Олег. До обговорення долучилися також представники інших інституцій.




13 травня 2024

Продовжується робота з наповнення е-ресурсу ЦДІАК України на платформі “Archium”.

До уваги широкого кола зацікавлених осіб і, передусім, дослідників сімейної історії, представляємо цифрові копії 100 справ № 1141–1244 опису 1 фонду 224, Колекція метричних книг, що включає в себе тільки один вид документів – метричні книги за 1717–1893 рр. Територіально вони охоплюють населені пункти Подільського і Брацлавського воєводств у складі Речі Посполитої (до 1793 р.), Брацлавського, Вознесенського, Ізяславського і Подільського намісництв (1793–1796 рр.), а з 1797 р. – Подільської губ. у складі Російської імперії. Маємо зауважити, що записи в метричних книгах зазвичай велися упродовж кількох років (до її заповнення), тому в багатьох випадках книгу починали за часу входження того чи іншого населеного пункту до складу Речі Посполитої, а завершували вже після переходу його у склад Російської імперії; також не всі метричні книги збереглися в повному обсязі (у складі трьох частин – записів про народження, шлюб і смерть).





10 травня 2024

Продовжується робота з наповнення е-ресурсу ЦДІАК України на платформі “Archium”.

До уваги широкого кола зацікавлених осіб і, передусім, дослідників сімейної історії, представляємо цифрові копії 100 справ № 1033–1140 опису 1 фонду 224, Колекція метричних книг, що включає в себе тільки один вид документів – метричні книги за 1717–1893 рр. Територіально вони охоплюють населені пункти Подільського і Брацлавського воєводств у складі Речі Посполитої (до 1793 р.), Брацлавського, Вознесенського, Ізяславського і Подільського намісництв (1793–1796 рр.), а з 1797 р. – Подільської губ. у складі Російської імперії. Маємо зауважити, що записи в метричних книгах зазвичай велися упродовж кількох років (до її заповнення), тому в багатьох випадках книгу починали за часу входження того чи іншого населеного пункту до складу Речі Посполитої, а завершували вже після переходу його у склад Російської імперії; також не всі метричні книги збереглися в повному обсязі (у складі трьох частин – записів про народження, шлюб і смерть).





9 травня 2024

Для студентів І курсу кафедри історії Центральної та Східної Європи, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, в межах навчального курсу «Палеографія» була проведена оглядова екскурсія архівними сховищами. Під час екскурсії здобувачам вищої освіти начальник відділу давніх актів ЦДІАК України Ольга Вовк представила документи періоду XIV–XVIII століття, а саме: грамоти, універсали українських гетьманів, стародруки, актові книги тощо




7 травня 2024

Продовжується робота з наповнення е-ресурсу ЦДІАК України на платформі “Archium”.

До уваги широкого кола зацікавлених осіб і, передусім, дослідників сімейної історії, представляємо цифрові копії 100 справ № 931–1032 опису 1 фонду 224, Колекція метричних книг, що включає в себе тільки один вид документів – метричні книги за 1717–1893 рр. Територіально вони охоплюють населені пункти Подільського і Брацлавського воєводств у складі Речі Посполитої (до 1793 р.), Брацлавського, Вознесенського, Ізяславського і Подільського намісництв (1793–1796 рр.), а з 1797 р. – Подільської губ. у складі Російської імперії. Маємо зауважити, що записи в метричних книгах зазвичай велися упродовж кількох років (до її заповнення), тому в багатьох випадках книгу починали за часу входження того чи іншого населеного пункту до складу Речі Посполитої, а завершували вже після переходу його у склад Російської імперії; також не всі метричні книги збереглися в повному обсязі (у складі трьох частин – записів про народження, шлюб і смерть).





3 травня 2024



Центральний державний історичний архів України, м. Київ
вітає всіх з прийдешнім святом Великодня!

Запрошуємо до перегляду листівок, що зберігаються в фамільному фонді Скоропадських.







2 травня 2024

Продовжується робота з наповнення е-ресурсу ЦДІАК України на платформі “Archium”.

До уваги широкого кола зацікавлених осіб і, передусім, дослідників сімейної історії, представляємо цифрові копії 100 справ № 828–930 опису 1 фонду 224, Колекція метричних книг, що включає в себе тільки один вид документів – метричні книги за 1717–1893 рр. Територіально вони охоплюють населені пункти Подільського і Брацлавського воєводств у складі Речі Посполитої (до 1793 р.), Брацлавського, Вознесенського, Ізяславського і Подільського намісництв (1793–1796 рр.), а з 1797 р. – Подільської губ. у складі Російської імперії. Маємо зауважити, що записи в метричних книгах зазвичай велися упродовж кількох років (до її заповнення), тому в багатьох випадках книгу починали за часу входження того чи іншого населеного пункту до складу Речі Посполитої, а завершували вже після переходу його у склад Російської імперії; також не всі метричні книги збереглися в повному обсязі (у складі трьох частин – записів про народження, шлюб і смерть).





1 травня 2024

Центральний державний історичний архів України, м. Київ
передав копії унікальних кипчацьких книг представникам Посольства Республіки Казахстан в Україні

У середу, 1 травня 2024 р., Центральний державний історичний архів України, м. Київ урочисто передав цифрові копії актових книг Кам’янець-Подільського вірменського війтівського суду, написаних вірмено-кипчацькою мовою, представникам Посольства Республіки Казахстан в Україні для розповсюдження цих копій серед наукових інституцій Казахстану.

Участь у заході взяли директор Центрального державного історичного архіву України, м. Київ Ярослав Файзулін, радники Посольства Республіки Казахстан в Україні Аслан Алібеков, Ермек Катренов, Даурен Сатибалдін, представники казахського мецената Айдина Рахімбаєва, який подарував Центральному державному історичному архіву України, м. Київ п’ять сучасних комп’ютерів.

“Центральний державний історичний архів України, м. Київ зберігає найбільшу у світі колекцію вірмено-кипчацьких пам’яток – 28 актових книг Кам’янець-Подільського вірменського війтівського суду XVI-XVII ст. Ці унікальні писемні документи, написані давньою вірмено-кипчацькою мовою, що є прамовою багатьох народів Середньої Азії, у тому числі казахів, киргизів, узбеків, але яка натепер вважається вмираючою. Щоб зберегти ці пам’ятки, сприяти їх дослідженню ЦДІАК України передає через Посольство Республіки Казахстан в Україні науковим й освітнім установам Казахстану цифрові копії кипчацьких книг. Сподіваємося, що в майбутньому спільними зусиллями ці унікальні історичні пам’ятки будуть віднесені до Світової спадщини Юнеско”, - відзначив директор ЦДІАК України Ярослав Файзулін.

Прес-реліз



29 квітня 2024

Продовжується робота з наповнення е-ресурсу ЦДІАК України на платформі “Archium”.

До уваги широкого кола зацікавлених осіб і, передусім, дослідників сімейної історії, представляємо цифрові копії 100 справ № 720-827 опису 1 фонду 224, Колекція метричних книг, що включає в себе тільки один вид документів – метричні книги за 1717–1893 рр. Територіально вони охоплюють населені пункти Подільського і Брацлавського воєводств у складі Речі Посполитої (до 1793 р.), Брацлавського, Вознесенського, Ізяславського і Подільського намісництв (1793–1796 рр.), а з 1797 р. – Подільської губ. у складі Російської імперії. Маємо зауважити, що записи в метричних книгах зазвичай велися упродовж кількох років (до її заповнення), тому в багатьох випадках книгу починали за часу входження того чи іншого населеного пункту до складу Речі Посполитої, а завершували вже після переходу його у склад Російської імперії; також не всі метричні книги збереглися в повному обсязі (у складі трьох частин – записів про народження, шлюб і смерть).





26 квітня 2024

Продовжується робота з наповнення е-ресурсу ЦДІАК України на платформі “Archium”.

До уваги широкого кола зацікавлених осіб і, передусім, дослідників сімейної історії, представляємо цифрові копії 100 справ № 615-719 опису 1 фонду 224, Колекція метричних книг, що включає в себе тільки один вид документів – метричні книги за 1717–1893 рр. Територіально вони охоплюють населені пункти Подільського і Брацлавського воєводств у складі Речі Посполитої (до 1793 р.), Брацлавського, Вознесенського, Ізяславського і Подільського намісництв (1793–1796 рр.), а з 1797 р. – Подільської губ. у складі Російської імперії. Маємо зауважити, що записи в метричних книгах зазвичай велися упродовж кількох років (до її заповнення), тому в багатьох випадках книгу починали за часу входження того чи іншого населеного пункту до складу Речі Посполитої, а завершували вже після переходу його у склад Російської імперії; також не всі метричні книги збереглися в повному обсязі (у складі трьох частин – записів про народження, шлюб і смерть).





24 квітня 2024

Шановні користувачі!

До уваги користувачів!

На сайті ЦДІАК України оновлено “Перелік оцифрованих справ ЦДІАК України, зроблених у рамках співпраці з міжнародною корпорацією FamilySearch International”.

До переліку додано 26072 нових записи, зокрема інформація по фондам 51, 63, 75, 80, 83, 94, 96, 98, 102, 108, 127, 224, 380, 1721, 1722, 1723, 1725, 2007.









22 квітня 2024

Продовжується робота з наповнення е-ресурсу ЦДІАК України на платформі “Archium”.

До уваги широкого кола зацікавлених осіб і, передусім, дослідників сімейної історії, представляємо цифрові копії 100 справ № 508-614 опису 1 фонду 224, Колекція метричних книг, що включає в себе тільки один вид документів – метричні книги за 1717–1893 рр. Територіально вони охоплюють населені пункти Подільського і Брацлавського воєводств у складі Речі Посполитої (до 1793 р.), Брацлавського, Вознесенського, Ізяславського і Подільського намісництв (1793–1796 рр.), а з 1797 р. – Подільської губ. у складі Російської імперії. Маємо зауважити, що записи в метричних книгах зазвичай велися упродовж кількох років (до її заповнення), тому в багатьох випадках книгу починали за часу входження того чи іншого населеного пункту до складу Речі Посполитої, а завершували вже після переходу його у склад Російської імперії; також не всі метричні книги збереглися в повному обсязі (у складі трьох частин – записів про народження, шлюб і смерть).





19 квітня 2024

Директор ЦДІАК України Ярослав Файзулін та співробітники архіву – начальник відділу давніх актів Ольга Вовк, завідувач сектору забезпечення збереження відділу давніх актів Вікторія Костенко та завідувач сектору обліку відділу довідкового апарату та обліку документів Тетяна Димша – взяли участь у презентації видань, підготовлених Національним історико-культурним заповідником «Гетьманська столиця» та Благодійним фондом «Спадок Гетьманщини» у співпраці з Центральним державним історичним архівом, м. Київ – «Місто Конотоп у матеріалах Генерального опису Лівобережної України 1765–1769 рр.».

В збірнику представлено документи з Генерального опису Лівобережної України 1765–1769 рр. (так званого Рум’янцевського опису), пов’язані з містом Конотоп Конотопської сотні Ніжинського полку. Матеріали збірника містять цінні відомості соціально-економічного, господарського та демографічного характеру та дають уявлення про походження та родинні зв’язки населення.




19 квітня 2024

Продовжується робота з наповнення е-ресурсу ЦДІАК України на платформі “Archium”.

До уваги широкого кола зацікавлених осіб і, передусім, дослідників сімейної історії, представляємо цифрові копії 100 справ № 403-507 опису 1 фонду 224, Колекція метричних книг, що включає в себе тільки один вид документів – метричні книги за 1717–1893 рр. Територіально вони охоплюють населені пункти Подільського і Брацлавського воєводств у складі Речі Посполитої (до 1793 р.), Брацлавського, Вознесенського, Ізяславського і Подільського намісництв (1793–1796 рр.), а з 1797 р. – Подільської губ. у складі Російської імперії. Маємо зауважити, що записи в метричних книгах зазвичай велися упродовж кількох років (до її заповнення), тому в багатьох випадках книгу починали за часу входження того чи іншого населеного пункту до складу Речі Посполитої, а завершували вже після переходу його у склад Російської імперії; також не всі метричні книги збереглися в повному обсязі (у складі трьох частин – записів про народження, шлюб і смерть).





15 квітня 2024

Центральний державний історичний архів України, м. Київ разом з іншими центральними державними архівами долучився до проведення заходу «Продовольча безпека: виклики для України та світу», організованому Державною архівною службою України, Мережею захисту національних інтересів «АНТС», International Centre for Ukrainian Victory (ICUV). В ході зустрічі з дипломатичним корпусом презентовано дослідження про вплив сучасної російсько-української війни на продовольчу безпеку в світі.

Центральні державні архіви України та Галузевий державний архів Служби безпеки України презентували добірки документів з історії Голодомору 1932-1933 років в Україні. Зокрема ЦДІАК України представив документи з фонду 1219, Скоропадські про діяльність Комітету допомоги голодуючим на Україні (КДГУ), який очолювала Єлизавета Скоропадська – заклик про допомогу голодуючим в Україні, листування з різними установами й приватними особами щодо організації допомоги, свідчення українців про Голодомор, банківські документи про пересилання грошових переказів до “Внешторгбанка” на допомогу голодуючим та ін.

Від ЦДІАК України участь в заході взяли: директор Ярослав Файзулін, головний зберігач фондів Ірина Казімірова, начальник відділу забезпечення збереженості документів Тетяна Соломко, завідувач сектору обліку документів Тетяна Димша.




15 квітня 2024

Продовжується робота з наповнення е-ресурсу ЦДІАК України на платформі “Archium”.

До уваги широкого кола зацікавлених осіб і, передусім, дослідників сімейної історії, представляємо цифрові копії 100 справ № 313-402 опису 1 фонду 224, Колекція метричних книг, що включає в себе тільки один вид документів – метричні книги за 1717–1893 рр. Територіально вони охоплюють населені пункти Подільського і Брацлавського воєводств у складі Речі Посполитої (до 1793 р.), Брацлавського, Вознесенського, Ізяславського і Подільського намісництв (1793–1796 рр.), а з 1797 р. – Подільської губ. у складі Російської імперії. Маємо зауважити, що записи в метричних книгах зазвичай велися упродовж кількох років (до її заповнення), тому в багатьох випадках книгу починали за часу входження того чи іншого населеного пункту до складу Речі Посполитої, а завершували вже після переходу його у склад Російської імперії; також не всі метричні книги збереглися в повному обсязі (у складі трьох частин – записів про народження, шлюб і смерть).





12 квітня 2024

Продовжується робота з наповнення е-ресурсу ЦДІАК України на платформі “Archium”.

До уваги широкого кола зацікавлених осіб і, передусім, дослідників сімейної історії, представляємо цифрові копії 100 справ № 205-312 опису 1 фонду 224, Колекція метричних книг, що включає в себе тільки один вид документів – метричні книги за 1717–1893 рр. Територіально вони охоплюють населені пункти Подільського і Брацлавського воєводств у складі Речі Посполитої (до 1793 р.), Брацлавського, Вознесенського, Ізяславського і Подільського намісництв (1793–1796 рр.), а з 1797 р. – Подільської губ. у складі Російської імперії. Маємо зауважити, що записи в метричних книгах зазвичай велися упродовж кількох років (до її заповнення), тому в багатьох випадках книгу починали за часу входження того чи іншого населеного пункту до складу Речі Посполитої, а завершували вже після переходу його у склад Російської імперії; також не всі метричні книги збереглися в повному обсязі (у складі трьох частин – записів про народження, шлюб і смерть).





8 квітня 2024

Продовжується робота з наповнення е-ресурсу ЦДІАК України на платформі “Archium”.

До уваги широкого кола зацікавлених осіб і, передусім, дослідників сімейної історії, представляємо цифрові копії 100 справ № 102-204 опису 1 фонду 224, Колекція метричних книг, що включає в себе тільки один вид документів – метричні книги за 1717–1893 рр. Територіально вони охоплюють населені пункти Подільського і Брацлавського воєводств у складі Речі Посполитої (до 1793 р.), Брацлавського, Вознесенського, Ізяславського і Подільського намісництв (1793–1796 рр.), а з 1797 р. – Подільської губ. у складі Російської імперії. Маємо зауважити, що записи в метричних книгах зазвичай велися упродовж кількох років (до її заповнення), тому в багатьох випадках книгу починали за часу входження того чи іншого населеного пункту до складу Речі Посполитої, а завершували вже після переходу його у склад Російської імперії; також не всі метричні книги збереглися в повному обсязі (у складі трьох частин – записів про народження, шлюб і смерть).





5 квітня 2024

Продовжується робота з наповнення е-ресурсу ЦДІАК України на платформі “Archium”.

До уваги широкого кола зацікавлених осіб і, передусім, дослідників сімейної історії, представляємо цифрові копії 50 справ № 51-101 опису 1 фонду 224, Колекція метричних книг, що включає в себе тільки один вид документів – метричні книги за 1717–1893 рр. Територіально вони охоплюють населені пункти Подільського і Брацлавського воєводств у складі Речі Посполитої (до 1793 р.), Брацлавського, Вознесенського, Ізяславського і Подільського намісництв (1793–1796 рр.), а з 1797 р. – Подільської губ. у складі Російської імперії. Маємо зауважити, що записи в метричних книгах зазвичай велися упродовж кількох років (до її заповнення), тому в багатьох випадках книгу починали за часу входження того чи іншого населеного пункту до складу Речі Посполитої, а завершували вже після переходу його у склад Російської імперії; також не всі метричні книги збереглися в повному обсязі (у складі трьох частин – записів про народження, шлюб і смерть).





1 квітня 2024

Продовжується робота з наповнення е-ресурсу ЦДІАК України на платформі “Archium”.

До уваги широкого кола зацікавлених осіб і, передусім, дослідників сімейної історії, представляємо цифрові копії 50 справ № 1-50 опису 1 фонду 224, Колекція метричних книг, що включає в себе тільки один вид документів – метричні книги за 1717–1893 рр. Територіально вони охоплюють населені пункти Подільського і Брацлавського воєводств у складі Речі Посполитої (до 1793 р.), Брацлавського, Вознесенського, Ізяславського і Подільського намісництв (1793–1796 рр.), а з 1797 р. – Подільської губ. у складі Російської імперії. Маємо зауважити, що записи в метричних книгах зазвичай велися упродовж кількох років (до її заповнення), тому в багатьох випадках книгу починали за часу входження того чи іншого населеного пункту до складу Речі Посполитої, а завершували вже після переходу його у склад Російської імперії; також не всі метричні книги збереглися в повному обсязі (у складі трьох частин – записів про народження, шлюб і смерть).







Повернутись до звичайної версії сайту






За допомогою додатку Приват24

Оплата послуг архіву через Приват24

До уваги користувачів!
Рахунки за послуги архіву мають сплачуватися одним платіжним дорученням і сума платежу має відповідати сумі до сплати, вказаній у рахунку-фактурі, із врахуванням банківської комісії на обслуговування платежів.
Дякуємо за розуміння!




Головна сторінка         Про архів         Довідковий апарат         Звернення громадян         Контактна інформація


facebook

instagram

twitter

youtube

telegram
Copyright © 2024 - ЦДІАК України
Всі права застережені