ЦДІАК України

 Центральний державний історичний архів України, м. Київ
(ЦДІАК України)

Тел./факс: (044) 275-30-02
E-mail: mail.cdiak@arch.gov.ua


До уваги користувачів
НЕ ПРИЙМАЄТЬСЯ
електронна пошта, надіслана з доменів
@mail.ru, @mail.ua, @list.ru, @yandex.ru, @yandex.ua, @rambler.ru





Новини архіву Архів новин Архів у ЗМІ


До уваги користувачів!

У зв’язку зі збройною агресією російської федерації проти України, введенням воєнного стану в Україні, припиняються будь-які комунікації з архівними та іншими установами, а також громадянами Республіки Білорусь, яка є пособником агресії, щодо опрацювання та надання відповідей на запити громадян цієї країни, що надходять на адресу ЦДІАК України.


5 грудня 2024

Продовжується робота з наповнення е-ресурсу ЦДІАК України на платформі “Archium”.

До Вашої уваги представлені цифрові копії 30 справ № 1284-1312 з опису 1015 фонду 127, Київська духовна консисторія. Це сповідні розписи церков та екстракти сповідних розписів церков м. Києва та Київської губернії за 1722–1918 роки. Документи містять безцінну інформацію для дослідників-генеалогів і всіх, хто цікавиться історією. Сповідні розписи були поіменні й складалися за єдиним зразком. Сповідні розписи церков спочатку надходили до духовних правлінь, де зводилися в єдину відомість у формі таблиці й надсилалися до консисторії, а там складалися у зведені екстракти за повітами. Звідти на початку наступного року до Синоду надсилався загальний звіт по єпархії про відсутніх на сповідях.

Сповідні розписи містять поіменний перелік родин парафіян із зазначенням їхнього віку та соціального стану. Формуляр сповідних розписів включав: порядковий номер будинку або двору, кількість людей, окремо чоловіків і жінок. Якщо сім’я повна, то прізвище найчастіше записувалося один раз для всіх членів, для подружжя вказувалося ім’я та по батькові, а для дітей – тільки ім’я. Якщо хтось із подружжя помирав, то зазначалося удівство іншого. Важливо, що в сповідному розписі вказувався вік кожного із членів сім’ї на даний рік. До розпису вписувалися імена всіх дітей, починаючи з одного року, але при цьому в графі про сповідь священник ставив прочерк навпроти імен дітей до 7 років.


4 грудня 2024

До уваги користувачів!


Центральний державний історичний архів України в м. Києві інформує про наповнення іменного покажчика «Метричні книги православних церков м. Києва» ще 5000 нових записів.

Прізвища, ім’я, по-батькові осіб в покажчику вказані російською мовою, відповідно до записів у метричних книгах.

Ознайомитись з покажчиком можна в розділах “Довідковий апарат” та “E-Directory”








4 грудня 2024

Продовжується робота з наповнення е-ресурсу ЦДІАК України на платформі “Archium”.

До Вашої уваги представлені цифрові копії 30 справ № 1254-1283 з опису 1015 фонду 127, Київська духовна консисторія. Це сповідні розписи церков та екстракти сповідних розписів церков м. Києва та Київської губернії за 1722–1918 роки. Документи містять безцінну інформацію для дослідників-генеалогів і всіх, хто цікавиться історією. Сповідні розписи були поіменні й складалися за єдиним зразком. Сповідні розписи церков спочатку надходили до духовних правлінь, де зводилися в єдину відомість у формі таблиці й надсилалися до консисторії, а там складалися у зведені екстракти за повітами. Звідти на початку наступного року до Синоду надсилався загальний звіт по єпархії про відсутніх на сповідях.

Сповідні розписи містять поіменний перелік родин парафіян із зазначенням їхнього віку та соціального стану. Формуляр сповідних розписів включав: порядковий номер будинку або двору, кількість людей, окремо чоловіків і жінок. Якщо сім’я повна, то прізвище найчастіше записувалося один раз для всіх членів, для подружжя вказувалося ім’я та по батькові, а для дітей – тільки ім’я. Якщо хтось із подружжя помирав, то зазначалося удівство іншого. Важливо, що в сповідному розписі вказувався вік кожного із членів сім’ї на даний рік. До розпису вписувалися імена всіх дітей, починаючи з одного року, але при цьому в графі про сповідь священник ставив прочерк навпроти імен дітей до 7 років.


2 грудня 2024

До Дня пам’яті жертв Голодомору Центральний державний історичний архів України, м. Київ підготував презентацію про діяльність Комітету допомоги голодуючим в Україні.
У презентації використані цифрові копії з фонду 1219 «Скоропадські».
🔶 Комітет допомоги голодуючим в Україні створений у вересні 1933-го гетьманцями-державниками у Берліні.
🔶 На початках комітет очолювала дружина Гетьмана Олександра Скоропадська, а згодом цією справою заопікувалася його донька - Гетьманівна Єлизавета Скоропадська.
🔶 Комітет мав філії у багатьох європейських столицях: у Берліні (Німеччина), Варшаві (Польща), Бухаресті (Румунія), Празі (Чехословаччина), Брюсселі (Бельгія).
🔶 Комітет збирав інформацію про голод в Україні, інформував західних урядовців та громадськість про трагедію українців, проводив збірки коштів для допомоги голодуючим, надавав допомогу через систему магазинів «Toргсіну».
🔶 Восени 1933 р. Гетьман Павло Скоропадський звернувся з листом до Президента США Франкліна Делано Рузвельта, благаючи про допомогу для українців.
«Я, колишній Гетьман України, підтримував, попри всі труднощі, постійний зв’язок зі своїми співвітчизниками в Україні й знаю з абсолютно достовірних джерел, що в моїй країні під радянською владою панує голод, який призводить до смерті мільйонів українців і, якщо не буде негайно надано допомогу, спричинить незмірну катастрофу».
🔶 Комітет допоміг сотням українців пережити голод. Допомогу від Комітету отримували митрополит УАПЦ Василь Липківський, громадська діячка Марія Чикаленко, родина бандуриста-віртуоза Василя Ємця.
🔶 Зусиллями Комітету, і головно завдяки Єлизаветі Скоропадській, зібрано важливі свідчення про Голодомор 1932-1933 років в Україні.
🔶 У фонді 1219 «Скоропадські» у ЦДІАК України збереглися 157 архівних справ (6453 аркушів документів), що висвітлюють діяльність Комітету і містять важливі дані про Голодомор в Україні.


2 грудня 2024

Продовжується робота з наповнення е-ресурсу ЦДІАК України на платформі “Archium”.

До Вашої уваги представлені цифрові копії 30 справ № 1224-1253 з опису 1015 фонду 127, Київська духовна консисторія. Це сповідні розписи церков та екстракти сповідних розписів церков м. Києва та Київської губернії за 1722–1918 роки. Документи містять безцінну інформацію для дослідників-генеалогів і всіх, хто цікавиться історією. Сповідні розписи були поіменні й складалися за єдиним зразком. Сповідні розписи церков спочатку надходили до духовних правлінь, де зводилися в єдину відомість у формі таблиці й надсилалися до консисторії, а там складалися у зведені екстракти за повітами. Звідти на початку наступного року до Синоду надсилався загальний звіт по єпархії про відсутніх на сповідях.

Сповідні розписи містять поіменний перелік родин парафіян із зазначенням їхнього віку та соціального стану. Формуляр сповідних розписів включав: порядковий номер будинку або двору, кількість людей, окремо чоловіків і жінок. Якщо сім’я повна, то прізвище найчастіше записувалося один раз для всіх членів, для подружжя вказувалося ім’я та по батькові, а для дітей – тільки ім’я. Якщо хтось із подружжя помирав, то зазначалося удівство іншого. Важливо, що в сповідному розписі вказувався вік кожного із членів сім’ї на даний рік. До розпису вписувалися імена всіх дітей, починаючи з одного року, але при цьому в графі про сповідь священник ставив прочерк навпроти імен дітей до 7 років.


27 листопада 2024

27 листопада, до дня народження Гетьманівни Єлизавети Скоропадської, Музей гетьманства презентує виставку "Думки і згадки тільки для себе" На основі архівних записів та музейних предметів, працівники музею намагаються пролити світло на самоідентифікацію Гетьманівни, її погляди на українську справу, проаналізувати висловлювання щодо перспектив України. У виставці використані архівні документи із фонду 1219 "Скоропадські", що зберігається у ЦДІАК України.









27 листопада 2024

До уваги користувачів!


Центральний державний історичний архів України в м. Києві інформує про наповнення іменного покажчика «Метричні книги православних церков м. Києва» ще 5000 нових записів.

Прізвища, ім’я, по-батькові осіб в покажчику вказані російською мовою, відповідно до записів у метричних книгах.

Ознайомитись з покажчиком можна в розділах “Довідковий апарат” та “E-Directory”








26 листопада 2024

За сприяння Державної архівної служби України Центральний державний історичний архів України, м. Київ отримав від партнерів з Німеччини - Центру допомоги мистецтву України/Ukraine Art Aid Center та координаторки Ірини Нікіфорової благодійну допомогу – 6 ноутбуків Acer. Дякуємо нашим благодійникам!


26 листопада 2024

На сайті ЦДІАК України презентовано документальну виставку до 190-річчя заснування Київського університету, який став центром наукового, освітнього, суспільно-політичного життя Києва та всієї України, студентами і викладачами якого були багато видатних українських діячів.











25 листопада 2024

Продовжується робота з наповнення е-ресурсу ЦДІАК України на платформі “Archium”.

До Вашої уваги представлені цифрові копії 30 справ № 1195-1223 з опису 1015 фонду 127, Київська духовна консисторія. Це сповідні розписи церков та екстракти сповідних розписів церков м. Києва та Київської губернії за 1722–1918 роки. Документи містять безцінну інформацію для дослідників-генеалогів і всіх, хто цікавиться історією. Сповідні розписи були поіменні й складалися за єдиним зразком. Сповідні розписи церков спочатку надходили до духовних правлінь, де зводилися в єдину відомість у формі таблиці й надсилалися до консисторії, а там складалися у зведені екстракти за повітами. Звідти на початку наступного року до Синоду надсилався загальний звіт по єпархії про відсутніх на сповідях.

Сповідні розписи містять поіменний перелік родин парафіян із зазначенням їхнього віку та соціального стану. Формуляр сповідних розписів включав: порядковий номер будинку або двору, кількість людей, окремо чоловіків і жінок. Якщо сім’я повна, то прізвище найчастіше записувалося один раз для всіх членів, для подружжя вказувалося ім’я та по батькові, а для дітей – тільки ім’я. Якщо хтось із подружжя помирав, то зазначалося удівство іншого. Важливо, що в сповідному розписі вказувався вік кожного із членів сім’ї на даний рік. До розпису вписувалися імена всіх дітей, починаючи з одного року, але при цьому в графі про сповідь священник ставив прочерк навпроти імен дітей до 7 років.


21 листопада 2024

Продовжується робота з наповнення е-ресурсу ЦДІАК України на платформі “Archium”.

До Вашої уваги представлені цифрові копії 30 справ № 1163-1194 з опису 1015 фонду 127, Київська духовна консисторія. Це сповідні розписи церков та екстракти сповідних розписів церков м. Києва та Київської губернії за 1722–1918 роки. Документи містять безцінну інформацію для дослідників-генеалогів і всіх, хто цікавиться історією. Сповідні розписи були поіменні й складалися за єдиним зразком. Сповідні розписи церков спочатку надходили до духовних правлінь, де зводилися в єдину відомість у формі таблиці й надсилалися до консисторії, а там складалися у зведені екстракти за повітами. Звідти на початку наступного року до Синоду надсилався загальний звіт по єпархії про відсутніх на сповідях.

Сповідні розписи містять поіменний перелік родин парафіян із зазначенням їхнього віку та соціального стану. Формуляр сповідних розписів включав: порядковий номер будинку або двору, кількість людей, окремо чоловіків і жінок. Якщо сім’я повна, то прізвище найчастіше записувалося один раз для всіх членів, для подружжя вказувалося ім’я та по батькові, а для дітей – тільки ім’я. Якщо хтось із подружжя помирав, то зазначалося удівство іншого. Важливо, що в сповідному розписі вказувався вік кожного із членів сім’ї на даний рік. До розпису вписувалися імена всіх дітей, починаючи з одного року, але при цьому в графі про сповідь священник ставив прочерк навпроти імен дітей до 7 років.


20 листопада 2024

До уваги користувачів!


Центральний державний історичний архів України в м. Києві інформує про наповнення іменного покажчика «Метричні книги православних церков м. Києва» ще 5000 нових записів.

Прізвища, ім’я, по-батькові осіб в покажчику вказані російською мовою, відповідно до записів у метричних книгах.

Ознайомитись з покажчиком можна в розділах “Довідковий апарат” та “E-Directory”








18 листопада 2024

Продовжується робота з наповнення е-ресурсу ЦДІАК України на платформі “Archium”.

До Вашої уваги представлені цифрові копії 30 справ № 1134-1162 з опису 1015 фонду 127, Київська духовна консисторія. Це сповідні розписи церков та екстракти сповідних розписів церков м. Києва та Київської губернії за 1722–1918 роки. Документи містять безцінну інформацію для дослідників-генеалогів і всіх, хто цікавиться історією. Сповідні розписи були поіменні й складалися за єдиним зразком. Сповідні розписи церков спочатку надходили до духовних правлінь, де зводилися в єдину відомість у формі таблиці й надсилалися до консисторії, а там складалися у зведені екстракти за повітами. Звідти на початку наступного року до Синоду надсилався загальний звіт по єпархії про відсутніх на сповідях.

Сповідні розписи містять поіменний перелік родин парафіян із зазначенням їхнього віку та соціального стану. Формуляр сповідних розписів включав: порядковий номер будинку або двору, кількість людей, окремо чоловіків і жінок. Якщо сім’я повна, то прізвище найчастіше записувалося один раз для всіх членів, для подружжя вказувалося ім’я та по батькові, а для дітей – тільки ім’я. Якщо хтось із подружжя помирав, то зазначалося удівство іншого. Важливо, що в сповідному розписі вказувався вік кожного із членів сім’ї на даний рік. До розпису вписувалися імена всіх дітей, починаючи з одного року, але при цьому в графі про сповідь священник ставив прочерк навпроти імен дітей до 7 років.


15 листопада 2024

14 листопада 2024 р. для студентів ІІІ курсу Національного університету Києво-Могилянської академії була проведена оглядова екскурсія архівними сховищами. Під час екскурсії начальник відділу давніх актів ЦДІАК України Ольга Вовк представила здобувачам вищої освіти документи періоду XIV-XVIII століття, а саме: привілеї польських королів, універсали українських гетьманів, грамоти, стародруки, актові книги, документи на підтвердження прав власності монастирів, магдебурзького права та надання гербів окремим містам; матеріали Генерального опису Лівобережної України 1765-1769 рр., карту України (1738 р.) з атласу картографа Тобіаса Конрада Лоттера.


14 листопада 2024

Продовжується робота з наповнення е-ресурсу ЦДІАК України на платформі “Archium”.

До Вашої уваги представлені цифрові копії 30 справ № 1103-1133 з опису 1015 фонду 127, Київська духовна консисторія. Це сповідні розписи церков та екстракти сповідних розписів церков м. Києва та Київської губернії за 1722–1918 роки. Документи містять безцінну інформацію для дослідників-генеалогів і всіх, хто цікавиться історією. Сповідні розписи були поіменні й складалися за єдиним зразком. Сповідні розписи церков спочатку надходили до духовних правлінь, де зводилися в єдину відомість у формі таблиці й надсилалися до консисторії, а там складалися у зведені екстракти за повітами. Звідти на початку наступного року до Синоду надсилався загальний звіт по єпархії про відсутніх на сповідях.

Сповідні розписи містять поіменний перелік родин парафіян із зазначенням їхнього віку та соціального стану. Формуляр сповідних розписів включав: порядковий номер будинку або двору, кількість людей, окремо чоловіків і жінок. Якщо сім’я повна, то прізвище найчастіше записувалося один раз для всіх членів, для подружжя вказувалося ім’я та по батькові, а для дітей – тільки ім’я. Якщо хтось із подружжя помирав, то зазначалося удівство іншого. Важливо, що в сповідному розписі вказувався вік кожного із членів сім’ї на даний рік. До розпису вписувалися імена всіх дітей, починаючи з одного року, але при цьому в графі про сповідь священник ставив прочерк навпроти імен дітей до 7 років.


13 листопада 2024

До уваги користувачів!


Центральний державний історичний архів України в м. Києві інформує про наповнення іменного покажчика «Метричні книги православних церков м. Києва» ще 5000 нових записів.

Водночас повідомляємо про вдосконалення системи пошуку по іменному покажчику: відтепер пошук можливий не тільки за цілим прізвищем, а також за його частиною.

Прізвища, ім’я, по-батькові осіб в покажчику вказані російською мовою, відповідно до записів у метричних книгах.

Ознайомитись з покажчиком можна в розділах “Довідковий апарат” та “E-Directory”






12 листопада 2024

10 листопада 2024 р. в Успенському соборі Києво-Печерської лаври відкрито документальну виставку «Просвітитель», присвячену 400-м роковинам смерті архімандрита Києво-Печерської лаври Єлисея Плетенецького, діяльність якого є символом збереження національної ідентичності та відданості православним цінностям.

Автором концепції виступила д.і.н. Наталя Білоус, яка підготувала виставку у співпраці з співробітниками Національного заповідника «Києво-Печерська лавра». Серед експонатів виставки представлено рідкісні й унікальні артефакти XVII ст., а також копії документів, серед яких – копія документа з автографом архімандрита Єлисея Плетенецького з фондів ЦДІАК України.









12 листопада 2024

12 листопада 2024 року з метою поглиблення знань у сфері пожежної безпеки, відповідно до Графіку проведення протипожежних інструктажів та навчань для працівників архіву проведено тематичне заняття «Пожежна безпека на робочому місці». У рамках заходу архівістів ознайомлено з вимогами протипожежного режиму в ЦДІАК України та порядком дій у разі виникнення пожежі.


11 листопада 2024

Продовжується робота з наповнення е-ресурсу ЦДІАК України на платформі “Archium”.

До Вашої уваги представлені цифрові копії 30 справ № 1076-1102 з опису 1015 фонду 127, Київська духовна консисторія. Це сповідні розписи церков та екстракти сповідних розписів церков м. Києва та Київської губернії за 1722–1918 роки. Документи містять безцінну інформацію для дослідників-генеалогів і всіх, хто цікавиться історією. Сповідні розписи були поіменні й складалися за єдиним зразком. Сповідні розписи церков спочатку надходили до духовних правлінь, де зводилися в єдину відомість у формі таблиці й надсилалися до консисторії, а там складалися у зведені екстракти за повітами. Звідти на початку наступного року до Синоду надсилався загальний звіт по єпархії про відсутніх на сповідях.

Сповідні розписи містять поіменний перелік родин парафіян із зазначенням їхнього віку та соціального стану. Формуляр сповідних розписів включав: порядковий номер будинку або двору, кількість людей, окремо чоловіків і жінок. Якщо сім’я повна, то прізвище найчастіше записувалося один раз для всіх членів, для подружжя вказувалося ім’я та по батькові, а для дітей – тільки ім’я. Якщо хтось із подружжя помирав, то зазначалося удівство іншого. Важливо, що в сповідному розписі вказувався вік кожного із членів сім’ї на даний рік. До розпису вписувалися імена всіх дітей, починаючи з одного року, але при цьому в графі про сповідь священник ставив прочерк навпроти імен дітей до 7 років.


8 листопада 2024

Маємо гарну новину. Учора Центральний державний історичний архів України, м. Київ за сприяння Державної архівної служби України отримав від ГО "Центр допомоги мистецтву України" та його координаторки пані Ірини Нікіфорової нову партію благодійної допомоги - сканер, ноутбук, ліхтарики, накопичувачі інформації. Дякуємо партнерам за незмінну підтримку нашого архіву.




7 листопада 2024

До уваги користувачів!


Центральний державний історичний архів України в м. Києві інформує про розміщення на вебсайті архіву іменного покажчика «Метричні книги православних церков м. Києва».

Покажчик охоплює значну частину фондів Київської та Чернігівської духовних консисторій, а саме метричні книги оп. 1080 ф. 127, оп. 2 ф. 224, оп. 1 і 2 ф. 2011.

Абсолютна більшість записів в покажчику базуються на метричних записах про народження в православних церквах м. Києва за 1911-1921 рр. (оп. 1080, ф. 127 Київська духовна консисторія).

Наразі іменний покажчик налічує понад 50 000 записів. По мірі опрацювання архівних матеріалів він буде доповнюватись.

Робота над іменним покажчиком велася понад десять років. Використовувався як внутрішній інструмент працівниками архіву, які готували відповіді на запити і звернення громадян. Відтепер зазначений покажчик може бути корисним для наших користувачів, які шукають інформацію про своїх пращурів.

Ознайомитись з покажчиком можна в розділах “Довідковий апарат” та “E-Directory”




6 листопада 2024

У жовтні 2024 р. Центральний державний історичний архів України, м. Київ у співпраці з корпорацією FamilySearch розпочав оцифрування документів із яких у 1852 р. розпочиналася історія нашого архіву – актових книг, що зберігаються у фондах судово-адміністративних установ Правобережної України (ґродських, земських, підкоморських, конфедератських, комісарських, каптурових і трибунальських судів, а також магістратів і ратуш).

Протягом цього місяця були оцифровані документи наступних фондів: ф. 1. Колекція документів Скарбу коронного; ф.2. Гродський суд Київського воєводства, м. Житомир Київського воєводства; ф. 3. Земський суд Київського воєводства, м. Житомир Київського воєводства; ф. 4. Підкоморський суд Київського воєводства, м. Київ; ф. 5. Головні каптурові суди Київського воєводства, м. Житомир Київського воєводства; ф. 6. Київська російсько-польська прикордонна комісія, м. Київ, м-ко Мотовилівка Київського полку, з 1782 р. – Київського намісництва; ф. 7. Конфедератський суд Київського воєводства, м. Житомир Київського воєводства; ф. 9. Зем’янський суд Наддніпрянського повіту, м. Богуслав; ф. 10. Житомирський земський суд, м. Житомир Київського воєводства; ф. 11. Житомирський гродський суд, м. Житомир Київського воєводства; ф. 13. Магістрат м. Житомир Київського воєводства, з 1796 р. – Волинської губернії; ф. 15. Овруцький гродський суд, м. Овруч Київського воєводства; ф. 16. Магістрат м. Овруч Київського воєводства, з 1796 р. – Волинської губернії; ф. 17. Головні каптурові суди Волинського воєводства, м. Луцьк Волинського воєводства; ф. 18. Конфедератські суди Волинського воєводства, м. Луцьк Волинського воєводства; ф. 19. Головний трибунальський суд скарбових справ Волинського воєводства, м. Луцьк Волинського воєводства; ф. 20. Магістрат м. Кременець Волинського воєводства, з 1796 р. – Волинської губернії.

Після технічного опрацювання цифрові копії будуть розміщені для самостійного опрацювання дослідниками в режимі on-line на сайті нашого партнера – корпорації FamilySearch, а також впродовж наступного року цифрові копії актових книг ми будемо розміщувати на е-ресурсі ЦДІАК України на платформі «Archium».

Водночас, звертаємо увагу, що частина з цих документів, окремі актові книги з ф. 2, Гродський суд Київського воєводства, ф. 11, Житомирський гродський суд, ф. 21, Кременецький ґродський суд, ф. 25, Луцький ґродський суд, ф. 28, Володимирський ґродський суд, ф. 39, Магістрат м. Кам’янець Подільського воєводства, а також інших фондів вже представлені на е-ресурсі архіву ARCHIUM і на сайті архіву ЦДІАК.





31 жовтня 2024

Продовжується робота з наповнення е-ресурсу ЦДІАК України на платформі “Archium”.

До Вашої уваги представлені цифрові копії 30 справ № 1050-1075 з опису 1015 фонду 127, Київська духовна консисторія. Це сповідні розписи церков та екстракти сповідних розписів церков м. Києва та Київської губернії за 1722–1918 роки. Документи містять безцінну інформацію для дослідників-генеалогів і всіх, хто цікавиться історією. Сповідні розписи були поіменні й складалися за єдиним зразком. Сповідні розписи церков спочатку надходили до духовних правлінь, де зводилися в єдину відомість у формі таблиці й надсилалися до консисторії, а там складалися у зведені екстракти за повітами. Звідти на початку наступного року до Синоду надсилався загальний звіт по єпархії про відсутніх на сповідях.

Сповідні розписи містять поіменний перелік родин парафіян із зазначенням їхнього віку та соціального стану. Формуляр сповідних розписів включав: порядковий номер будинку або двору, кількість людей, окремо чоловіків і жінок. Якщо сім’я повна, то прізвище найчастіше записувалося один раз для всіх членів, для подружжя вказувалося ім’я та по батькові, а для дітей – тільки ім’я. Якщо хтось із подружжя помирав, то зазначалося удівство іншого. Важливо, що в сповідному розписі вказувався вік кожного із членів сім’ї на даний рік. До розпису вписувалися імена всіх дітей, починаючи з одного року, але при цьому в графі про сповідь священник ставив прочерк навпроти імен дітей до 7 років.


30 жовтня 2024

До уваги користувачів!


До Вашої уваги представлені цифрові копії описів фондів КМФ-44, КМФ-46 що містять документи та матеріали з історії України з фондів Бібліотеки Народовій у Варшаві; Відносини Росії з Туреччиною.


Електронні версії описів розміщені в розділах “Довідковий апарат” та “E-Directory” (формат pdf).





28 жовтня 2024

Продовжується робота з наповнення е-ресурсу ЦДІАК України на платформі “Archium”.

До Вашої уваги представлені цифрові копії 30 справ № 1021-1049 з опису 1015 фонду 127, Київська духовна консисторія. Це сповідні розписи церков та екстракти сповідних розписів церков м. Києва та Київської губернії за 1722–1918 роки. Документи містять безцінну інформацію для дослідників-генеалогів і всіх, хто цікавиться історією. Сповідні розписи були поіменні й складалися за єдиним зразком. Сповідні розписи церков спочатку надходили до духовних правлінь, де зводилися в єдину відомість у формі таблиці й надсилалися до консисторії, а там складалися у зведені екстракти за повітами. Звідти на початку наступного року до Синоду надсилався загальний звіт по єпархії про відсутніх на сповідях.

Сповідні розписи містять поіменний перелік родин парафіян із зазначенням їхнього віку та соціального стану. Формуляр сповідних розписів включав: порядковий номер будинку або двору, кількість людей, окремо чоловіків і жінок. Якщо сім’я повна, то прізвище найчастіше записувалося один раз для всіх членів, для подружжя вказувалося ім’я та по батькові, а для дітей – тільки ім’я. Якщо хтось із подружжя помирав, то зазначалося удівство іншого. Важливо, що в сповідному розписі вказувався вік кожного із членів сім’ї на даний рік. До розпису вписувалися імена всіх дітей, починаючи з одного року, але при цьому в графі про сповідь священник ставив прочерк навпроти імен дітей до 7 років.


25 жовтня 2024

25 жовтня 2024 року археограф І категорії відділу використання інформації документів ЦДІАК України Богдана Дерван взяла участь у написанні Всеукраїнського Радіодиктанту національної єдності. Захід проходив з нагоди відзначення Дня української писемності та мови. Це свято цьогоріч святкують у неділю, 27 жовтня.

У 2024 році авторкою тексту для радіодиктанту стала українська письменниця Оксана Забужко. Текст має назву «Магія голосу». Читав диктант поет, музикант та військовий Павло Вишебаба.



24 жовтня 2024

Продовжується робота з наповнення е-ресурсу ЦДІАК України на платформі “Archium”.

До Вашої уваги представлені цифрові копії 30 справ № 993-1020 з опису 1015 фонду 127, Київська духовна консисторія. Це сповідні розписи церков та екстракти сповідних розписів церков м. Києва та Київської губернії за 1722–1918 роки. Документи містять безцінну інформацію для дослідників-генеалогів і всіх, хто цікавиться історією. Сповідні розписи були поіменні й складалися за єдиним зразком. Сповідні розписи церков спочатку надходили до духовних правлінь, де зводилися в єдину відомість у формі таблиці й надсилалися до консисторії, а там складалися у зведені екстракти за повітами. Звідти на початку наступного року до Синоду надсилався загальний звіт по єпархії про відсутніх на сповідях.

Сповідні розписи містять поіменний перелік родин парафіян із зазначенням їхнього віку та соціального стану. Формуляр сповідних розписів включав: порядковий номер будинку або двору, кількість людей, окремо чоловіків і жінок. Якщо сім’я повна, то прізвище найчастіше записувалося один раз для всіх членів, для подружжя вказувалося ім’я та по батькові, а для дітей – тільки ім’я. Якщо хтось із подружжя помирав, то зазначалося удівство іншого. Важливо, що в сповідному розписі вказувався вік кожного із членів сім’ї на даний рік. До розпису вписувалися імена всіх дітей, починаючи з одного року, але при цьому в графі про сповідь священник ставив прочерк навпроти імен дітей до 7 років.


23 жовтня 2024

До уваги користувачів!


До Вашої уваги представлені цифрові копії описів фондів КМФ-37, КМФ-38, КМФ-40, КМФ-41, КМФ-42, що містять публікацію П. Кеннеді-Грімстед про історію видання у XIX ст. внутрішніх описів до актових книг ЦДІАК України (англійська мова); Колекцію карт та планів з фондів Національного архіву Франції; документи Розрядного приказу та Малоросійського приказу.


Електронні версії описів розміщені в розділах “Довідковий апарат” та “E-Directory” (формат pdf).




23 жовтня 2024

До уваги користувачів!


До Вашої уваги представлені цифрові копії описів фондів КМФ-32, КМФ-33, КМФ-34, КМФ-35, КМФ-36, що містять документи та матеріали з історії греко-католицької церкви; з історії України з архівів та рукописних відділів бібліотек Литви; фондів Центрального державного архіву військово-морського флоту СРСР та Центрального державного історичного архіву БРСР; фондів рукописного відділу ЦНБ АН УРСР та інших бібліотек; Литовська метрика.


Електронні версії описів розміщені в розділах “Довідковий апарат” та “E-Directory” (формат pdf).



22 жовтня 2024

Шановні користувачі!


На сайті ЦДІАК України оновлено “Перелік оцифрованих справ ЦДІАК України, зроблених у рамках співпраці з міжнародною корпорацією FamilySearch International”.

До переліку додано 15029 нових записів, зокрема інформація про оцифровані справи (номери DGS) наступних фондів: 54; 127; 128; 1040; 1164; 1716; 1986; 1996; 2002; 2004; 2007; 2011; 2012.





22 жовтня 2024

Продовжується робота з наповнення е-ресурсу ЦДІАК України на платформі “Archium”.

До Вашої уваги представлені цифрові копії 30 справ № 968-992 з опису 1015 фонду 127, Київська духовна консисторія. Це сповідні розписи церков та екстракти сповідних розписів церков м. Києва та Київської губернії за 1722–1918 роки. Документи містять безцінну інформацію для дослідників-генеалогів і всіх, хто цікавиться історією. Сповідні розписи були поіменні й складалися за єдиним зразком. Сповідні розписи церков спочатку надходили до духовних правлінь, де зводилися в єдину відомість у формі таблиці й надсилалися до консисторії, а там складалися у зведені екстракти за повітами. Звідти на початку наступного року до Синоду надсилався загальний звіт по єпархії про відсутніх на сповідях.

Сповідні розписи містять поіменний перелік родин парафіян із зазначенням їхнього віку та соціального стану. Формуляр сповідних розписів включав: порядковий номер будинку або двору, кількість людей, окремо чоловіків і жінок. Якщо сім’я повна, то прізвище найчастіше записувалося один раз для всіх членів, для подружжя вказувалося ім’я та по батькові, а для дітей – тільки ім’я. Якщо хтось із подружжя помирав, то зазначалося удівство іншого. Важливо, що в сповідному розписі вказувався вік кожного із членів сім’ї на даний рік. До розпису вписувалися імена всіх дітей, починаючи з одного року, але при цьому в графі про сповідь священник ставив прочерк навпроти імен дітей до 7 років.


17 жовтня 2024

Продовжується робота з наповнення е-ресурсу ЦДІАК України на платформі “Archium”.

До Вашої уваги представлені цифрові копії 30 справ № 939-967 з опису 1015 фонду 127, Київська духовна консисторія. Це сповідні розписи церков та екстракти сповідних розписів церков м. Києва та Київської губернії за 1722–1918 роки. Документи містять безцінну інформацію для дослідників-генеалогів і всіх, хто цікавиться історією. Сповідні розписи були поіменні й складалися за єдиним зразком. Сповідні розписи церков спочатку надходили до духовних правлінь, де зводилися в єдину відомість у формі таблиці й надсилалися до консисторії, а там складалися у зведені екстракти за повітами. Звідти на початку наступного року до Синоду надсилався загальний звіт по єпархії про відсутніх на сповідях.

Сповідні розписи містять поіменний перелік родин парафіян із зазначенням їхнього віку та соціального стану. Формуляр сповідних розписів включав: порядковий номер будинку або двору, кількість людей, окремо чоловіків і жінок. Якщо сім’я повна, то прізвище найчастіше записувалося один раз для всіх членів, для подружжя вказувалося ім’я та по батькові, а для дітей – тільки ім’я. Якщо хтось із подружжя помирав, то зазначалося удівство іншого. Важливо, що в сповідному розписі вказувався вік кожного із членів сім’ї на даний рік. До розпису вписувалися імена всіх дітей, починаючи з одного року, але при цьому в графі про сповідь священник ставив прочерк навпроти імен дітей до 7 років.


16 жовтня 2024

До уваги користувачів!


До Вашої уваги представлені цифрові копії описів фондів КМФ-32, КМФ-33, КМФ-34, КМФ-35, КМФ-36, що містять документи та матеріали з історії греко-католицької церкви; з історії України з архівів та рукописних відділів бібліотек Литви; фондів Центрального державного архіву військово-морського флоту СРСР та Центрального державного історичного архіву БРСР; фондів рукописного відділу ЦНБ АН УРСР та інших бібліотек; Литовська метрика.


Електронні версії описів розміщені в розділах “Довідковий апарат” та “E-Directory” (формат pdf).



9 жовтня 2024

До уваги користувачів!


До Вашої уваги представлені цифрові копії описів фондів КМФ-27, КМФ-28, КМФ-29, КМФ-30, КМФ-31, що містять документи та матеріали з історії України з фондів відділу рукописів Державної публічної бібліотеки ім. Салтикова-Щедріна; матеріали до “Каталогу документів про розповсюдження творів В. І. Леніна в Україні у 1894-1917 рр.”; про селянський рух в Україні сер. XVIII – поч. XX ст.; декабристський рух в Україні; селянський та робітничий рух в Україні сер. XVIII ст. – 1904 р.


Електронні версії описів розміщені в розділах “Довідковий апарат” та “E-Directory” (формат pdf).



9 жовтня 2024

8 жовтня 2024 року у рамках стажування для фахівців з реставрації та забезпечення збереженості документів Національного архівного фонду державних архівів України на базі Центрального державного історичного архіву України, м. Київ проведена оглядова екскурсія архівними сховищами.

Під час екскурсії начальник відділу давніх актів ЦДІАК України Ольга Вовк представила учасникам стажування документи періоду ХIV-ХVIII століть, а саме: актові книги, універсали українських гетьманів на надання та підтвердження прав власності монастирів, привілеї польських королів, карту України (1738 р.) з атласу картографа Тобіаса Конрада Лоттера, документи на підтвердження магдебурзького права та надання гербів окремим містам.

У процесі презентації архівних документів, увагу присутніх акцентовано на окремих документах, які були відреставровані у минулих століттях. Стажування організовано Державною архівною службою України та відбувалося на базі Державного центру збереження документів Національного архівного фонду.


8 жовтня 2024

8 жовтня 2024 року головний спеціаліст відділу довідкового апарату та обліку документів ЦДІАК України Елеонора Антонюк взяла участь у онлайн-вебінарі «Номенклатура справ від початку до кінця», який організований журналом «Діловодство». Захід відбувся на платформі сервісу ZOOM.

Учасники вебінару розглянули наступні ключові питання:

  • види номенклатур: типова, примірна, індивідуальна та структурного підрозділу;
  • загальні засади складення номенклатури справ;
  • принципи побудови номенклатури справ;
  • вимоги щодо її форми та змісту;
  • затвердження номенклатури справ та введення в дію;
  • кількість примірників номенклатури справ;
  • складання підсумкового запису у номенклатурі, коли і як його закриваємо



  • 3 жовтня 2024

    Продовжується робота з наповнення е-ресурсу ЦДІАК України на платформі “Archium”.

    До Вашої уваги представлені цифрові копії 30 справ № 912-938 з опису 1015 фонду 127, Київська духовна консисторія. Це сповідні розписи церков та екстракти сповідних розписів церков м. Києва та Київської губернії за 1722–1918 роки. Документи містять безцінну інформацію для дослідників-генеалогів і всіх, хто цікавиться історією. Сповідні розписи були поіменні й складалися за єдиним зразком. Сповідні розписи церков спочатку надходили до духовних правлінь, де зводилися в єдину відомість у формі таблиці й надсилалися до консисторії, а там складалися у зведені екстракти за повітами. Звідти на початку наступного року до Синоду надсилався загальний звіт по єпархії про відсутніх на сповідях.

    Сповідні розписи містять поіменний перелік родин парафіян із зазначенням їхнього віку та соціального стану. Формуляр сповідних розписів включав: порядковий номер будинку або двору, кількість людей, окремо чоловіків і жінок. Якщо сім’я повна, то прізвище найчастіше записувалося один раз для всіх членів, для подружжя вказувалося ім’я та по батькові, а для дітей – тільки ім’я. Якщо хтось із подружжя помирав, то зазначалося удівство іншого. Важливо, що в сповідному розписі вказувався вік кожного із членів сім’ї на даний рік. До розпису вписувалися імена всіх дітей, починаючи з одного року, але при цьому в графі про сповідь священник ставив прочерк навпроти імен дітей до 7 років.


    2 жовтня 2024

    До уваги користувачів!


    До Вашої уваги представлені цифрові копії описів фондів КМФ-22, КМФ-23, КМФ-24, КМФ-25, КМФ-26, що містять документи та матеріали з історії суспільно-політичного руху в Україні 60-90 рр. ХІХ ст.; з історії Запорозької Січі; документи про життя та діяльність Григорія Савича Сковороди; Федора Федоровича Кістяковського; Миколи Семеновича Лелявського.


    Електронні версії описів розміщені в розділах “Довідковий апарат” та “E-Directory” (формат pdf).




    1 жовтня 2024

    Продовжується робота з наповнення е-ресурсу ЦДІАК України на платформі “Archium”.

    До Вашої уваги представлені цифрові копії 30 справ № 885-911 з опису 1015 фонду 127, Київська духовна консисторія. Це сповідні розписи церков та екстракти сповідних розписів церков м. Києва та Київської губернії за 1722–1918 роки. Документи містять безцінну інформацію для дослідників-генеалогів і всіх, хто цікавиться історією. Сповідні розписи були поіменні й складалися за єдиним зразком. Сповідні розписи церков спочатку надходили до духовних правлінь, де зводилися в єдину відомість у формі таблиці й надсилалися до консисторії, а там складалися у зведені екстракти за повітами. Звідти на початку наступного року до Синоду надсилався загальний звіт по єпархії про відсутніх на сповідях.

    Сповідні розписи містять поіменний перелік родин парафіян із зазначенням їхнього віку та соціального стану. Формуляр сповідних розписів включав: порядковий номер будинку або двору, кількість людей, окремо чоловіків і жінок. Якщо сім’я повна, то прізвище найчастіше записувалося один раз для всіх членів, для подружжя вказувалося ім’я та по батькові, а для дітей – тільки ім’я. Якщо хтось із подружжя помирав, то зазначалося удівство іншого. Важливо, що в сповідному розписі вказувався вік кожного із членів сім’ї на даний рік. До розпису вписувалися імена всіх дітей, починаючи з одного року, але при цьому в графі про сповідь священник ставив прочерк навпроти імен дітей до 7 років.


    1 жовтня 2024

    До Дня захисників і захисниць України пропонуємо вашій увазі відео про печатки українських гетьманів

    Тяглість традицій Війська Запорозького (як Козацької держави) можемо побачити в давніх документах і печатках, зокрема, у «національному гербі»
    часів Гетьманщини – це зображення «лицаря з самопалом» чи «козака з мушкетом» (козака у шапці, із рушницею та шаблею в піхвах).

    Упродовж кінця XVI–XVIII ст. цей герб використовувався на печатках основних державних («генеральних») інституцій Гетьманщини – наприклад,
    Генеральної військової канцелярії.

    «Національний герб» (козака із рушницею та шаблею з невеличкими змінами у зображенні) зустрічаємо на печатках всіх українських гетьманів:
    Богдана Хмельницького, Івана Виговського, Юрія Хмельницького, Івана Брюховецького, Павла Тетері, Петра Дорошенка, Дем’яна Ігнатовича,
    Івана Самойловича, Івана Мазепи, Пилипа Орлика, Івана Скоропадського, Данила Апостола, Кирила Розумовського.

    У відео демонструються наступні печатки:

  • Печатка часів гетьмана Богдана Хмельницького, 1648 р. (ф. 159, оп. 1, спр. 4, арк. 1);
  • Печатка часів гетьмана Івана Виговського, 1658 р. (ф. 220, оп. 1, спр. 164, арк. 1);
  • Печатка часів гетьмана Юрія Хмельницького, 1660 р. (ф. 220, оп. 1, спр. 169, арк. 1);
  • Печатка часів гетьмана Павла Тетері, 1664 р. (ф. 220, оп. 1, спр. 174, арк. 1);
  • Печатка часів гетьмана Івана Брюховецького, 1664 р. (ф. 146, оп. 1, спр. 7, арк. 1);
  • Печатка часів гетьмана Петра Дорошенка, 1668 р. (ф. 159, оп. 1, спр. 25, арк. 1);
  • Печатка часів гетьмана Дем’яна Ігнатовича, 1669 р. (ф. 133, оп. 1, спр. 34, арк. 1);
  • Печатка часів гетьмана Івана Самойловича, 1675 р. (ф. 133, оп. 1, спр. 54, арк. 1);
  • Печатка часів гетьмана Івана Мазепи, 1704 р. (ф. 129, оп. 1, спр. 11а, арк. 1);
  • Печатка часів гетьмана Івана Скоропадського, 1658 р. (ф. 129, оп. 1, спр. 11а, арк. 5);
  • Печатка часів гетьмана Данила Апостола, 1727 р. (ф. 220, оп. 1, спр. 306, арк. 1);
  • Печатка часів гетьмана Кирила Розумовського, 1658 р. (ф. 220, оп. 1, спр. 413, арк. 1);

  • 27 вересня 2024

    Продовжується робота з наповнення е-ресурсу ЦДІАК України на платформі “Archium”.

    До Вашої уваги представлені цифрові копії 30 справ № 858-884 з опису 1015 фонду 127, Київська духовна консисторія. Це сповідні розписи церков та екстракти сповідних розписів церков м. Києва та Київської губернії за 1722–1918 роки. Документи містять безцінну інформацію для дослідників-генеалогів і всіх, хто цікавиться історією. Сповідні розписи були поіменні й складалися за єдиним зразком. Сповідні розписи церков спочатку надходили до духовних правлінь, де зводилися в єдину відомість у формі таблиці й надсилалися до консисторії, а там складалися у зведені екстракти за повітами. Звідти на початку наступного року до Синоду надсилався загальний звіт по єпархії про відсутніх на сповідях.

    Сповідні розписи містять поіменний перелік родин парафіян із зазначенням їхнього віку та соціального стану. Формуляр сповідних розписів включав: порядковий номер будинку або двору, кількість людей, окремо чоловіків і жінок. Якщо сім’я повна, то прізвище найчастіше записувалося один раз для всіх членів, для подружжя вказувалося ім’я та по батькові, а для дітей – тільки ім’я. Якщо хтось із подружжя помирав, то зазначалося удівство іншого. Важливо, що в сповідному розписі вказувався вік кожного із членів сім’ї на даний рік. До розпису вписувалися імена всіх дітей, починаючи з одного року, але при цьому в графі про сповідь священник ставив прочерк навпроти імен дітей до 7 років.


    25 вересня 2024

    До уваги користувачів!


    До Вашої уваги представлені цифрові копії описів фондів КМФ-17, КМФ-18, КМФ-19, КМФ-20, КМФ-21, що містять документи та матеріали про гайдамацький рух в Україні у ХVIII ст.; колекцію документів з історії родини Потоцьких; документи з історії української культури та революційного руху; грамоти російських царів та універсали українських гетьманів; документи з історії України з фондів закордонних архівів.


    Електронні версії описів розміщені в розділах “Довідковий апарат” та “E-Directory” (формат pdf).




    19 вересня 2024

    Продовжується робота з наповнення е-ресурсу ЦДІАК України на платформі “Archium”.

    До Вашої уваги представлені цифрові копії 30 справ № 799-827 з опису 1015 фонду 127, Київська духовна консисторія. Це сповідні розписи церков та екстракти сповідних розписів церков м. Києва та Київської губернії за 1722–1918 роки. Документи містять безцінну інформацію для дослідників-генеалогів і всіх, хто цікавиться історією. Сповідні розписи були поіменні й складалися за єдиним зразком. Сповідні розписи церков спочатку надходили до духовних правлінь, де зводилися в єдину відомість у формі таблиці й надсилалися до консисторії, а там складалися у зведені екстракти за повітами. Звідти на початку наступного року до Синоду надсилався загальний звіт по єпархії про відсутніх на сповідях.

    Сповідні розписи містять поіменний перелік родин парафіян із зазначенням їхнього віку та соціального стану. Формуляр сповідних розписів включав: порядковий номер будинку або двору, кількість людей, окремо чоловіків і жінок. Якщо сім’я повна, то прізвище найчастіше записувалося один раз для всіх членів, для подружжя вказувалося ім’я та по батькові, а для дітей – тільки ім’я. Якщо хтось із подружжя помирав, то зазначалося удівство іншого. Важливо, що в сповідному розписі вказувався вік кожного із членів сім’ї на даний рік. До розпису вписувалися імена всіх дітей, починаючи з одного року, але при цьому в графі про сповідь священник ставив прочерк навпроти імен дітей до 7 років.


    18 вересня 2024

    Центральний державний історичний архів України, м. Київ разом з Інститутом української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України та видавцем Віталієм Рябцевим реалізують спільний проєкт із видання корпусу документів Архіву Коша.

    Сьогодні видавець Віталій Рябцев та один із упорядників видання, старший науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України Іван Синяк передали в бібліотеку Центрального державного історичного архіву України, м. Київ примірники дев’ятого тому «Архіву Коша Нової Запорозької Січі», який включає 35, 36 та 37 справи ф.229, Архів Коша Нової Запорозької Січі.

    Цей том продовжує видання корпусу документів Архіву Коша, що є документальною скарбницею українського народу, а також представляє сторінки історії українсько-кримських відносин, включаючи й дипломатарій Кримськотатарського ханату за 1755-1769 роки.

    Поява видання стала можливою завдяки поєднанню зусиль працівників ЦДІАК України, співробітників Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України та видавця Віталія РЯБЦЕВА.


    18 вересня 2024

    До уваги користувачів!


    До Вашої уваги представлені цифрові копії описів фондів КМФ-12, КМФ-13, КМФ-14, КМФ-15, КМФ-16, що містять документи та матеріали з історії державних установ України; робітничого руху в Україні в період Першої світової війни 1914-1918 років; російсько-болгарських політичних, економічних та торгівельних відносин кін. XIX - поч. XX ст.; слідчої справи про Кирило-Мефодіївське товариство; документи з архівів та рукописних відділів бібліотек Польщі.


    Електронні версії описів розміщені в розділах “Довідковий апарат” та “E-Directory” (формат pdf).





    16 вересня 2024

    Продовжується робота з наповнення е-ресурсу ЦДІАК України на платформі “Archium”.

    До Вашої уваги представлені цифрові копії 30 справ № 770-798 з опису 1015 фонду 127, Київська духовна консисторія. Це сповідні розписи церков та екстракти сповідних розписів церков м. Києва та Київської губернії за 1722–1918 роки. Документи містять безцінну інформацію для дослідників-генеалогів і всіх, хто цікавиться історією. Сповідні розписи були поіменні й складалися за єдиним зразком. Сповідні розписи церков спочатку надходили до духовних правлінь, де зводилися в єдину відомість у формі таблиці й надсилалися до консисторії, а там складалися у зведені екстракти за повітами. Звідти на початку наступного року до Синоду надсилався загальний звіт по єпархії про відсутніх на сповідях.

    Сповідні розписи містять поіменний перелік родин парафіян із зазначенням їхнього віку та соціального стану. Формуляр сповідних розписів включав: порядковий номер будинку або двору, кількість людей, окремо чоловіків і жінок. Якщо сім’я повна, то прізвище найчастіше записувалося один раз для всіх членів, для подружжя вказувалося ім’я та по батькові, а для дітей – тільки ім’я. Якщо хтось із подружжя помирав, то зазначалося удівство іншого. Важливо, що в сповідному розписі вказувався вік кожного із членів сім’ї на даний рік. До розпису вписувалися імена всіх дітей, починаючи з одного року, але при цьому в графі про сповідь священник ставив прочерк навпроти імен дітей до 7 років.


    13 вересня 2024

    11 вересня 2024 року ЦДІАК України взяв участь в офіційному заході, який відбувся у Міністерстві закордонних справ України і в рамках якого представив оригінали документи з архівних фондів.

    Тематична підбірка документів про Кримську війну була представлена міністру закордонних справ України Андрію Сибізі, державному секретареві Сполучених Штатів Америки Ентоні Блінкену та державному секретарю у закордонних справах Великої Британії Девіду Ламмі.

    ЦДІАК України представив до уваги очільникам дипломатії трьох країн справи з фонду 442, Канцелярія київського, подільського і волинського генерал-губернатора. Презентовані документи стосувалися ведення бойових дій та утримання британських військовополонених під час Кримської війни 1853–1856 років. Також у фондах архіву була віднайдена карта Криму з позначенням місця висадки англо-французького десанту у 1854 році.

    Виявлення архівних документів у фондах ЦДІАК України, які свідчать про тісні дипломатичні зв’язки між Україною, США та Великою Британією протягом століть, було проведено за зверненням Міністерства закордонних справ України та сприяння Державної архівної служби України.



    12 вересня 2024

    До уваги користувачів!


    До Вашої уваги представлені цифрові копії описів фондів КМФ-6, КМФ-7, КМФ-8, КМФ-9, КМФ-11, що містять документи та матеріали з історії України з фондів Центрального державного архіву давніх актів СРСР, фондів та колекцій рукописного відділу Санкт-Петербурзького відділення Інституту історії АН Росії; документи про робітничий рух в Україні кін. ХIХ-ХХ ст.; життя та діяльність Т. Г. Шевченка; з історії міст і сіл України.


    Електронні версії описів розміщені в розділах “Довідковий апарат” та “E-Directory” (формат pdf).







    12 вересня 2024

    Продовжується робота з наповнення е-ресурсу ЦДІАК України на платформі “Archium”.

    До Вашої уваги представлені цифрові копії 30 справ № 740-769 з опису 1015 фонду 127, Київська духовна консисторія. Це сповідні розписи церков та екстракти сповідних розписів церков м. Києва та Київської губернії за 1722–1918 роки. Документи містять безцінну інформацію для дослідників-генеалогів і всіх, хто цікавиться історією. Сповідні розписи були поіменні й складалися за єдиним зразком. Сповідні розписи церков спочатку надходили до духовних правлінь, де зводилися в єдину відомість у формі таблиці й надсилалися до консисторії, а там складалися у зведені екстракти за повітами. Звідти на початку наступного року до Синоду надсилався загальний звіт по єпархії про відсутніх на сповідях.

    Сповідні розписи містять поіменний перелік родин парафіян із зазначенням їхнього віку та соціального стану. Формуляр сповідних розписів включав: порядковий номер будинку або двору, кількість людей, окремо чоловіків і жінок. Якщо сім’я повна, то прізвище найчастіше записувалося один раз для всіх членів, для подружжя вказувалося ім’я та по батькові, а для дітей – тільки ім’я. Якщо хтось із подружжя помирав, то зазначалося удівство іншого. Важливо, що в сповідному розписі вказувався вік кожного із членів сім’ї на даний рік. До розпису вписувалися імена всіх дітей, починаючи з одного року, але при цьому в графі про сповідь священник ставив прочерк навпроти імен дітей до 7 років.


    9 вересня 2024

    Директор Центрального державного історичного архіву України, м. Київ у складі делегації українських архівістів бере участь у симпозіумі з оцифрування європейських архівів, організованого FamilySearch в м. Потсдам (Німеччина).

    Той випадок, коли Україна не тільки переймає найкращий світовий досвід, але й може поділитися з колегами поточними результатами та нашим лідерством в дигіталізації!

    Близько 12,5 цифрових копій щодня, 210-250 тис. копій щомісяця, близько 2,4 млн. на рік - це результати співпраці ЦДІАК України з FamilySearch.






    9 вересня 2024

    Продовжується робота з наповнення е-ресурсу ЦДІАК України на платформі “Archium”.

    До Вашої уваги представлені цифрові копії 30 справ № 714-739а з опису 1015 фонду 127, Київська духовна консисторія. Це сповідні розписи церков та екстракти сповідних розписів церков м. Києва та Київської губернії за 1722–1918 роки. Документи містять безцінну інформацію для дослідників-генеалогів і всіх, хто цікавиться історією. Сповідні розписи були поіменні й складалися за єдиним зразком. Сповідні розписи церков спочатку надходили до духовних правлінь, де зводилися в єдину відомість у формі таблиці й надсилалися до консисторії, а там складалися у зведені екстракти за повітами. Звідти на початку наступного року до Синоду надсилався загальний звіт по єпархії про відсутніх на сповідях.

    Сповідні розписи містять поіменний перелік родин парафіян із зазначенням їхнього віку та соціального стану. Формуляр сповідних розписів включав: порядковий номер будинку або двору, кількість людей, окремо чоловіків і жінок. Якщо сім’я повна, то прізвище найчастіше записувалося один раз для всіх членів, для подружжя вказувалося ім’я та по батькові, а для дітей – тільки ім’я. Якщо хтось із подружжя помирав, то зазначалося удівство іншого. Важливо, що в сповідному розписі вказувався вік кожного із членів сім’ї на даний рік. До розпису вписувалися імена всіх дітей, починаючи з одного року, але при цьому в графі про сповідь священник ставив прочерк навпроти імен дітей до 7 років.


    6 вересня 2024

    Центральний державний історичний архів України, м. Київ в співпраці з Державним центром збереження документів НАФ здійснюють оцифрування описів унікальної колекції мікрофільмів, що надійшли до архіву з фондів закордонних архівних та бібліотечних установ упродовж 1959-1999 років. Колекція, що складається з кількох тисяч мікрофільмів, охоплює широкий спектр тематик, пов’язаних з історією України XVIII-ХХ століть, зокрема, соціальних та політичних рухів, культурного розвитку та міжнародних відносин. Оцифровані та оприлюднені описи є ключем для пошуку інформації в колекціях мікрофільмів, що зберігаються в ЦДІАК України.


    До Вашої уваги представлені цифрові копії описів перших 5 фондів КМФ, а саме, які стосуються історії українського визвольного руху у XVIII ст., соціального становища і культурного життя українців у XVIII-XIX століттях, а також відображають біографію відомої родини Богомольців.


    Електронні версії описів розміщені в розділах “Довідковий апарат” та “E-Directory” (формат pdf).





    5 вересня 2024

    О 14:00 год. 6 вересня 2024 р. у Головному корпусі Національного музею історії України у Другій світовій війні. Меморіальний комплекс відбудеться відкриття виставкового проєкту «…за межею свого ридного краю», що на основі артефактів XVIII–XX ст. відтворює історичний портрет Курщини, яка опинилася в епіцентрі сучасної російсько-української війни.

    Центральний державний історичний архів України, м. Київ долучився до створення виставкового проєкту, надавши оригінали архівних документів, що відображають заселення території Курщини і Білгородщини українцями, значний відсоток українців у містах і селах краю в серед. XVIII ст., а також картографічні матеріали, які свідчать про адміністративно-територіальну приналежність Курщини до Слобідсько-Української губернії в другій половині XVIII ст.






    5 вересня 2024

    Продовжується робота з наповнення е-ресурсу ЦДІАК України на платформі “Archium”.

    До Вашої уваги представлені цифрові копії 30 справ № 687-713 а з опису 1015 фонду 127, Київська духовна консисторія. Це сповідні розписи церков та екстракти сповідних розписів церков м. Києва та Київської губернії за 1722–1918 роки. Документи містять безцінну інформацію для дослідників-генеалогів і всіх, хто цікавиться історією. Сповідні розписи були поіменні й складалися за єдиним зразком. Сповідні розписи церков спочатку надходили до духовних правлінь, де зводилися в єдину відомість у формі таблиці й надсилалися до консисторії, а там складалися у зведені екстракти за повітами. Звідти на початку наступного року до Синоду надсилався загальний звіт по єпархії про відсутніх на сповідях.

    Сповідні розписи містять поіменний перелік родин парафіян із зазначенням їхнього віку та соціального стану. Формуляр сповідних розписів включав: порядковий номер будинку або двору, кількість людей, окремо чоловіків і жінок. Якщо сім’я повна, то прізвище найчастіше записувалося один раз для всіх членів, для подружжя вказувалося ім’я та по батькові, а для дітей – тільки ім’я. Якщо хтось із подружжя помирав, то зазначалося удівство іншого. Важливо, що в сповідному розписі вказувався вік кожного із членів сім’ї на даний рік. До розпису вписувалися імена всіх дітей, починаючи з одного року, але при цьому в графі про сповідь священник ставив прочерк навпроти імен дітей до 7 років.


    3 вересня 2024

    Продовжується робота з наповнення е-ресурсу ЦДІАК України на платформі “Archium”.

    До Вашої уваги представлені цифрові копії 30 справ № 659-686 з опису 1015 фонду 127, Київська духовна консисторія. Це сповідні розписи церков та екстракти сповідних розписів церков м. Києва та Київської губернії за 1722–1918 роки. Документи містять безцінну інформацію для дослідників-генеалогів і всіх, хто цікавиться історією. Сповідні розписи були поіменні й складалися за єдиним зразком. Сповідні розписи церков спочатку надходили до духовних правлінь, де зводилися в єдину відомість у формі таблиці й надсилалися до консисторії, а там складалися у зведені екстракти за повітами. Звідти на початку наступного року до Синоду надсилався загальний звіт по єпархії про відсутніх на сповідях.

    Сповідні розписи містять поіменний перелік родин парафіян із зазначенням їхнього віку та соціального стану. Формуляр сповідних розписів включав: порядковий номер будинку або двору, кількість людей, окремо чоловіків і жінок. Якщо сім’я повна, то прізвище найчастіше записувалося один раз для всіх членів, для подружжя вказувалося ім’я та по батькові, а для дітей – тільки ім’я. Якщо хтось із подружжя помирав, то зазначалося удівство іншого. Важливо, що в сповідному розписі вказувався вік кожного із членів сім’ї на даний рік. До розпису вписувалися імена всіх дітей, починаючи з одного року, але при цьому в графі про сповідь священник ставив прочерк навпроти імен дітей до 7 років.


    2 вересня 2024

    Центральний державний історичний архів України, м. Київ отримав грант на придбання 15 зарядних станцій від Міжнародного альянсу із захисту спадщини в зонах конфлікту – ALIPH (@ALIPH Foundation).

    Завдяки чому буде забезпечено безперебійну роботу 15 працівників архіву, передовсім тих, які працюють із запитами громадян і з цифровим фондом користування, незалежно від наявності або відсутності електроенергії.

    Щиро дякую партнерам із Міжнародного альянсу із захисту спадщини в зонах конфлікту – ALIPH за незмінну довіру, постійну підтримку і допомогу нашому архіву.












    2 вересня 2024

    Продовжується робота з наповнення е-ресурсу ЦДІАК України на платформі “Archium”.

    До Вашої уваги представлені цифрові копії 30 справ № 630а-658 з опису 1015 фонду 127, Київська духовна консисторія. Це сповідні розписи церков та екстракти сповідних розписів церков м. Києва та Київської губернії за 1722–1918 роки. Документи містять безцінну інформацію для дослідників-генеалогів і всіх, хто цікавиться історією. Сповідні розписи були поіменні й складалися за єдиним зразком. Сповідні розписи церков спочатку надходили до духовних правлінь, де зводилися в єдину відомість у формі таблиці й надсилалися до консисторії, а там складалися у зведені екстракти за повітами. Звідти на початку наступного року до Синоду надсилався загальний звіт по єпархії про відсутніх на сповідях.

    Сповідні розписи містять поіменний перелік родин парафіян із зазначенням їхнього віку та соціального стану. Формуляр сповідних розписів включав: порядковий номер будинку або двору, кількість людей, окремо чоловіків і жінок. Якщо сім’я повна, то прізвище найчастіше записувалося один раз для всіх членів, для подружжя вказувалося ім’я та по батькові, а для дітей – тільки ім’я. Якщо хтось із подружжя помирав, то зазначалося удівство іншого. Важливо, що в сповідному розписі вказувався вік кожного із членів сім’ї на даний рік. До розпису вписувалися імена всіх дітей, починаючи з одного року, але при цьому в графі про сповідь священник ставив прочерк навпроти імен дітей до 7 років.


    28 серпня 2024

    Продовжується робота з наповнення е-ресурсу ЦДІАК України на платформі “Archium”.

    До Вашої уваги представлені цифрові копії 30 справи № 601-630 з опису 1015 фонду 127, Київська духовна консисторія. Це сповідні розписи церков та екстракти сповідних розписів церков м. Києва та Київської губернії за 1722–1918 роки. Документи містять безцінну інформацію для дослідників-генеалогів і всіх, хто цікавиться історією. Сповідні розписи були поіменні й складалися за єдиним зразком. Сповідні розписи церков спочатку надходили до духовних правлінь, де зводилися в єдину відомість у формі таблиці й надсилалися до консисторії, а там складалися у зведені екстракти за повітами. Звідти на початку наступного року до Синоду надсилався загальний звіт по єпархії про відсутніх на сповідях.

    Сповідні розписи містять поіменний перелік родин парафіян із зазначенням їхнього віку та соціального стану. Формуляр сповідних розписів включав: порядковий номер будинку або двору, кількість людей, окремо чоловіків і жінок. Якщо сім’я повна, то прізвище найчастіше записувалося один раз для всіх членів, для подружжя вказувалося ім’я та по батькові, а для дітей – тільки ім’я. Якщо хтось із подружжя помирав, то зазначалося удівство іншого. Важливо, що в сповідному розписі вказувався вік кожного із членів сім’ї на даний рік. До розпису вписувалися імена всіх дітей, починаючи з одного року, але при цьому в графі про сповідь священник ставив прочерк навпроти імен дітей до 7 років.


    26 серпня 2024




    Сьогодні відзначає ювілей Соломко Тетяна Миколаївна
    начальник відділу забезпечення збереженості документів Центрального державного історичного архіву України,
    м. Київ
















    23 серпня 2024

    Центральний державний історичний архів України, м. Київ відвідав науковець, історик, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Перу, а за сумісництвом Посол України в Колумбії та Еквадорі Юрій Полюхович. Директор архіву Ярослав Файзулін розповів гостю про історію установи, діяльність в умовах війни. Працівники архіву Тетяна Соломко та Євген Дубовінський познайомили дипломата з унікальними документами, що зберігаються в фондах архіву.

    На лист Посольства України в Перу Центральний державний історичний архів України, м. Київ провів виявлення і підготував підбірку копій архівних документів, що відображають життя і діяльність відомого українця Михайла Скибицького – учасника Війни за незалежність іспанських колоній в Америці, соратника Сімона Болівара, біографа президента Венесуели Хосе Антоніо Паеса, Національного героя Перу, Колумбії та Венесуели.

    9 грудня 2024 р. виповниться 200-річчя битви при Аякучо – вирішальної битви у війні за незалежність Перу, у якій уславився Михайло Скибицький.



    23 серпня 2024

    З нагоди Дня Державного прапора України та Дня Незалежності України голова Державною архівної служби України Анатолій Хромов відзначив начальника відділу забезпечення збереженості документів Центрального державного історичного архіву України Соломко Тетяну Миколаївну за сумлінну, якісну та ефективну працю, особистий внесок у розвиток архівної справи, високий професіоналізм подякою Державною архівної служби України.



    23 серпня 2024

    Продовжується робота з наповнення е-ресурсу ЦДІАК України на платформі “Archium”.

    До Вашої уваги представлені цифрові копії 30 справи № 571-600 з опису 1015 фонду 127, Київська духовна консисторія. Це сповідні розписи церков та екстракти сповідних розписів церков м. Києва та Київської губернії за 1722–1918 роки. Документи містять безцінну інформацію для дослідників-генеалогів і всіх, хто цікавиться історією. Сповідні розписи були поіменні й складалися за єдиним зразком. Сповідні розписи церков спочатку надходили до духовних правлінь, де зводилися в єдину відомість у формі таблиці й надсилалися до консисторії, а там складалися у зведені екстракти за повітами. Звідти на початку наступного року до Синоду надсилався загальний звіт по єпархії про відсутніх на сповідях.

    Сповідні розписи містять поіменний перелік родин парафіян із зазначенням їхнього віку та соціального стану. Формуляр сповідних розписів включав: порядковий номер будинку або двору, кількість людей, окремо чоловіків і жінок. Якщо сім’я повна, то прізвище найчастіше записувалося один раз для всіх членів, для подружжя вказувалося ім’я та по батькові, а для дітей – тільки ім’я. Якщо хтось із подружжя помирав, то зазначалося удівство іншого. Важливо, що в сповідному розписі вказувався вік кожного із членів сім’ї на даний рік. До розпису вписувалися імена всіх дітей, починаючи з одного року, але при цьому в графі про сповідь священник ставив прочерк навпроти імен дітей до 7 років.


    23 серпня 2024







    ЦДІАК України представляє документальну виставку, присвячену 375-й річниці укладання Зборівського мирного договору 1649 року, що стало результатом перемог козацького війська під проводом гетьмана Богдана Хмельницького у ході Національно-визвольної війни українського народу упродовж 1648–1649 років і на основі якого стало можливим започаткування Української козацької держави.

    Детальніше









    22 серпня 2024

    До Дня Державного Прапора України

    До Дня Державного Прапора України на архівній сторінці в Instagram, Facebook, Youtube розміщено розповідь про художню мініатюру з родинного фонду «Скоропадські» з домальованим українським прапором, підготовлену начальником відділу забезпечення збереженості документів Тетяною Соломко










    19 серпня 2024

    Продовжується робота з наповнення е-ресурсу ЦДІАК України на платформі “Archium”.

    До Вашої уваги представлені цифрові копії 30 справи № 542-570 з опису 1015 фонду 127, Київська духовна консисторія. Це сповідні розписи церков та екстракти сповідних розписів церков м. Києва та Київської губернії за 1722–1918 роки. Документи містять безцінну інформацію для дослідників-генеалогів і всіх, хто цікавиться історією. Сповідні розписи були поіменні й складалися за єдиним зразком. Сповідні розписи церков спочатку надходили до духовних правлінь, де зводилися в єдину відомість у формі таблиці й надсилалися до консисторії, а там складалися у зведені екстракти за повітами. Звідти на початку наступного року до Синоду надсилався загальний звіт по єпархії про відсутніх на сповідях.

    Сповідні розписи містять поіменний перелік родин парафіян із зазначенням їхнього віку та соціального стану. Формуляр сповідних розписів включав: порядковий номер будинку або двору, кількість людей, окремо чоловіків і жінок. Якщо сім’я повна, то прізвище найчастіше записувалося один раз для всіх членів, для подружжя вказувалося ім’я та по батькові, а для дітей – тільки ім’я. Якщо хтось із подружжя помирав, то зазначалося удівство іншого. Важливо, що в сповідному розписі вказувався вік кожного із членів сім’ї на даний рік. До розпису вписувалися імена всіх дітей, починаючи з одного року, але при цьому в графі про сповідь священник ставив прочерк навпроти імен дітей до 7 років.


    16 серпня 2024

    Директор Центрального державного історичного архіву України, м. Київ Ярослав Файзулін та В.о. директора Національного дендрологічного парку «Софіївка» Національної академії наук України Володимир Грабовий підписали договір про співпрацю та взаємну допомогу між установами. У рамках договору планується реалізація спільних видавничих і виставкових проєктів, проведення наукових конференцій і публічних лекцій, опрацювання архівних документів з історії м. Умані та парку «Софіївка».



    15 серпня 2024

    Продовжується робота з наповнення е-ресурсу ЦДІАК України на платформі “Archium”.

    До Вашої уваги представлені цифрові копії 30 справи № 516-541 з опису 1015 фонду 127, Київська духовна консисторія. Це сповідні розписи церков та екстракти сповідних розписів церков м. Києва та Київської губернії за 1722–1918 роки. Документи містять безцінну інформацію для дослідників-генеалогів і всіх, хто цікавиться історією. Сповідні розписи були поіменні й складалися за єдиним зразком. Сповідні розписи церков спочатку надходили до духовних правлінь, де зводилися в єдину відомість у формі таблиці й надсилалися до консисторії, а там складалися у зведені екстракти за повітами. Звідти на початку наступного року до Синоду надсилався загальний звіт по єпархії про відсутніх на сповідях.

    Сповідні розписи містять поіменний перелік родин парафіян із зазначенням їхнього віку та соціального стану. Формуляр сповідних розписів включав: порядковий номер будинку або двору, кількість людей, окремо чоловіків і жінок. Якщо сім’я повна, то прізвище найчастіше записувалося один раз для всіх членів, для подружжя вказувалося ім’я та по батькові, а для дітей – тільки ім’я. Якщо хтось із подружжя помирав, то зазначалося удівство іншого. Важливо, що в сповідному розписі вказувався вік кожного із членів сім’ї на даний рік. До розпису вписувалися імена всіх дітей, починаючи з одного року, але при цьому в графі про сповідь священник ставив прочерк навпроти імен дітей до 7 років.



    14 серпня 2024

    УВАГА!!!

    ДВІ ВАКАНСІЇ

    Центральний державний історичний архів України м. Київ пропонує роботу на посадах архівіста І категорії та головного спеціаліста відділу інформаційних технологій та захисту інформації.

    Основні завдання:

    - виконання комплексу робіт, пов’язаних із оцифруванням архівних документів, упорядкування та зберігання цифрового фонду користування.

    Резюме надсилайте на електронну адресу: mail.cdiak@arch.gov.ua

    У разі виникнення запитань звертайтеся в приймальню директора архіву за тел.: (044) 275-30-02







    13 серпня 2024

    Шановні користувачі!

    До уваги користувачів!

    На сайті ЦДІАК України оновлено “Перелік оцифрованих справ ЦДІАК України, зроблених у рамках співпраці з міжнародною корпорацією FamilySearch International”.

    До переліку додано 18682 нових записів, зокрема інформація по фондам 54, 127, 1977, 1996, 1997, 1998, 1999, 2004, 2008, 2009, 2010, 2012, 2013, 2104, 2122, 2235.






    12 серпня 2024

    Продовжується робота з наповнення е-ресурсу ЦДІАК України на платформі “Archium”.

    До Вашої уваги представлені цифрові копії 30 справи № 490-515 з опису 1015 фонду 127, Київська духовна консисторія. Це сповідні розписи церков та екстракти сповідних розписів церков м. Києва та Київської губернії за 1722–1918 роки. Документи містять безцінну інформацію для дослідників-генеалогів і всіх, хто цікавиться історією. Сповідні розписи були поіменні й складалися за єдиним зразком. Сповідні розписи церков спочатку надходили до духовних правлінь, де зводилися в єдину відомість у формі таблиці й надсилалися до консисторії, а там складалися у зведені екстракти за повітами. Звідти на початку наступного року до Синоду надсилався загальний звіт по єпархії про відсутніх на сповідях.

    Сповідні розписи містять поіменний перелік родин парафіян із зазначенням їхнього віку та соціального стану. Формуляр сповідних розписів включав: порядковий номер будинку або двору, кількість людей, окремо чоловіків і жінок. Якщо сім’я повна, то прізвище найчастіше записувалося один раз для всіх членів, для подружжя вказувалося ім’я та по батькові, а для дітей – тільки ім’я. Якщо хтось із подружжя помирав, то зазначалося удівство іншого. Важливо, що в сповідному розписі вказувався вік кожного із членів сім’ї на даний рік. До розпису вписувалися імена всіх дітей, починаючи з одного року, але при цьому в графі про сповідь священник ставив прочерк навпроти імен дітей до 7 років.



    9 серпня 2024

    В рамках Меморандуму про співпрацю між Інститутом української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського та Центральним державним історичним архівом України, м. Київ започатковуємо ще один спільний проєкт – оцифрування мікрофільмів, що зберігаються в ЦДІАК України. Розпочинаємо із фонду КМФ-9 «Документи та матеріали з історії України з фондів і колекцій рукописного відділу Санкт-Петербурзького відділення інституту історії АН Росії». Власне, йдеться про документи, оригінали яких зберігаються в рф і які наразі недоступні для українських істориків. Їхні копії були зроблені ще в 1980-1990-х рр. і передані в ЦДІАК України. Це документи, історичне значення яких важко переоцінити – грамоти польських королів і литовських князів, грамоти і листування Київського митрополита, універсали багатьох українських гетьманів – Богдана Хмельницького, Івана Виговського, Юрія Хмельницького, Івана Мазепи, Івана Скоропадського, Кирила Розумовського й інших. Якщо нам вдасться і якість буде прийнятною, то надалі історики працюватимуть не з мікроплівками, а з цифровими копіями.



    8 серпня 2024

    Продовжується робота з наповнення е-ресурсу ЦДІАК України на платформі “Archium”.

    До Вашої уваги представлені цифрові копії 30 справи № 464-489 з опису 1015 фонду 127, Київська духовна консисторія. Це сповідні розписи церков та екстракти сповідних розписів церков м. Києва та Київської губернії за 1722–1918 роки. Документи містять безцінну інформацію для дослідників-генеалогів і всіх, хто цікавиться історією. Сповідні розписи були поіменні й складалися за єдиним зразком. Сповідні розписи церков спочатку надходили до духовних правлінь, де зводилися в єдину відомість у формі таблиці й надсилалися до консисторії, а там складалися у зведені екстракти за повітами. Звідти на початку наступного року до Синоду надсилався загальний звіт по єпархії про відсутніх на сповідях.

    Сповідні розписи містять поіменний перелік родин парафіян із зазначенням їхнього віку та соціального стану. Формуляр сповідних розписів включав: порядковий номер будинку або двору, кількість людей, окремо чоловіків і жінок. Якщо сім’я повна, то прізвище найчастіше записувалося один раз для всіх членів, для подружжя вказувалося ім’я та по батькові, а для дітей – тільки ім’я. Якщо хтось із подружжя помирав, то зазначалося удівство іншого. Важливо, що в сповідному розписі вказувався вік кожного із членів сім’ї на даний рік. До розпису вписувалися імена всіх дітей, починаючи з одного року, але при цьому в графі про сповідь священник ставив прочерк навпроти імен дітей до 7 років.



    7 серпня 2024

    7 серпня 2024 року у рамках стажування для фахівців з реставрації та забезпечення збереженості документів Національного архівного фонду державних архівів України на базі Центрального державного історичного архіву України, м. Київ проведена оглядова екскурсія архівними сховищами.

    Під час екскурсії начальник відділу давніх актів ЦДІАК України Ольга Вовк представила учасникам стажування документи періоду ХIV-ХVIII століть, а саме: актові книги, універсали українських гетьманів на надання та підтвердження прав власності монастирів, привілеї польських королів, найбільш відому карту України (1712 р.) з атласу нюрнберзького картографа Йоганна-Баптиста Гоманна «Ukrania quae et Terra Cosaccorum cum vicinis Walachiae, Moldaviae, Minorisq, Tartariae provinciis» (Україна або Козацька земля з прилеглими провінціями Валахії, Молдавії і Малої Татарії), документи на підтвердження магдебурзького права та надання гербів окремим містам.

    У процесі презентації архівних документів, увагу присутніх з акцентовано на окремих документах, які були відреставровані у минулих століттях.

    Стажування організовано Державною архівною службою України та відбувалося на базі Державного центру збереження документів Національного архівного фонду.



    7 серпня 2024





    «Головнокомандувач-архівіст»- колонка на «Історичній правді» директора Центрального державного історичного архіву України, м. Київ Ярослава Файзуліна про роботу в архіві у 1960-х роках Василя Кука – до того Голови Проводу ОУН, Головнокомандувача УПА, Голови Генерального Секретаріату УГВР.







    5 серпня 2024

    Продовжується робота з наповнення е-ресурсу ЦДІАК України на платформі “Archium”.

    До Вашої уваги представлені цифрові копії 61 справи № 435–463 з опису 1015 фонду 127, Київська духовна консисторія. Це сповідні розписи церков та екстракти сповідних розписів церков м. Києва та Київської губернії за 1722–1918 роки. Документи містять безцінну інформацію для дослідників-генеалогів і всіх, хто цікавиться історією. Сповідні розписи були поіменні й складалися за єдиним зразком. Сповідні розписи церков спочатку надходили до духовних правлінь, де зводилися в єдину відомість у формі таблиці й надсилалися до консисторії, а там складалися у зведені екстракти за повітами. Звідти на початку наступного року до Синоду надсилався загальний звіт по єпархії про відсутніх на сповідях.

    Сповідні розписи містять поіменний перелік родин парафіян із зазначенням їхнього віку та соціального стану. Формуляр сповідних розписів включав: порядковий номер будинку або двору, кількість людей, окремо чоловіків і жінок. Якщо сім’я повна, то прізвище найчастіше записувалося один раз для всіх членів, для подружжя вказувалося ім’я та по батькові, а для дітей – тільки ім’я. Якщо хтось із подружжя помирав, то зазначалося удівство іншого. Важливо, що в сповідному розписі вказувався вік кожного із членів сім’ї на даний рік. До розпису вписувалися імена всіх дітей, починаючи з одного року, але при цьому в графі про сповідь священник ставив прочерк навпроти імен дітей до 7 років.



    1 серпня 2024

    Продовжується робота з наповнення е-ресурсу ЦДІАК України на платформі “Archium”.

    До Вашої уваги представлені цифрові копії 61 справи № 380–434 з опису 1015 фонду 127, Київська духовна консисторія. Це сповідні розписи церков та екстракти сповідних розписів церков м. Києва та Київської губернії за 1722–1918 роки. Документи містять безцінну інформацію для дослідників-генеалогів і всіх, хто цікавиться історією. Сповідні розписи були поіменні й складалися за єдиним зразком. Сповідні розписи церков спочатку надходили до духовних правлінь, де зводилися в єдину відомість у формі таблиці й надсилалися до консисторії, а там складалися у зведені екстракти за повітами. Звідти на початку наступного року до Синоду надсилався загальний звіт по єпархії про відсутніх на сповідях.

    Сповідні розписи містять поіменний перелік родин парафіян із зазначенням їхнього віку та соціального стану. Формуляр сповідних розписів включав: порядковий номер будинку або двору, кількість людей, окремо чоловіків і жінок. Якщо сім’я повна, то прізвище найчастіше записувалося один раз для всіх членів, для подружжя вказувалося ім’я та по батькові, а для дітей – тільки ім’я. Якщо хтось із подружжя помирав, то зазначалося удівство іншого. Важливо, що в сповідному розписі вказувався вік кожного із членів сім’ї на даний рік. До розпису вписувалися імена всіх дітей, починаючи з одного року, але при цьому в графі про сповідь священник ставив прочерк навпроти імен дітей до 7 років.



    31 Липня 2024



    Продовжується робота з покращення довідкового апарату ЦДІАК України.

    На е-ресурс ЦДІАК України на платформі “Archium” завантажено удосконалені описи №№ 351–355 Протокольний стіл (1797–1810 рр.) фонду 127, Київська духовна консисторія.

    ЦДІАК України продовжує роботу з удосконалення описів. Удосконалення описів проводиться шляхом передруку опису з одночасним перекладом українською мовою та включає комплекс робіт, спрямованих на підвищення інформаційно-пошукового рівня описів, оскільки старі діловодні описи складено російською мовою від руки, та їх заголовки часто не розкривають зміст справи. Під час удосконалення описів проведено уточнення назв населених пунктів, місць служби духовних осіб, крайніх дат документів, прізвищ та імен священнослужителів, церковнослужителів, мирян тощо.






    24 Липня 2024

    Протягом останніх місяців в рамках партнерських угод між Укрдержархівом, ЦДІАК України та FamilySearch Int. проводиться копіювання справ ф. 54, Друга Малоросійська колегія, м. Глухів Ніжинського полку, який містить 17980 од.зб. Хронологічні межі справ даного фонду охоплюють час діяльності Другої Малоросійської колегії, а саме 1764–1786 рр.

    Документи фонду – це укази Сенату, розпорядження Колегії про призначення чиновників в новоутворені намісництва, відомості комісарів про збір рубльового окладу, рапорти і відомості підлеглих судів, канцелярій і комісій про хід їхньої діяльності, та про одержання керівних указів Колегії, облікові відомості старшини і чиновників. Також зустрічаються справи про побутові конфлікти, про поділ спадщини, про стягнення боргів, про надання і конфіскацію або про купівлю і продаж маєтків, про розмежування маєтностей, про привласнення заставленого майна, про шукання козацтва, про кримінальні злочини (крадіжки, побиття, вбивства, підпали), про підробку майнових і юридичних документів, паспортів і печаток, про хабарництво, про контрабанду, про фальшування грошей, про купівлю і зберігання краденого, про захоплення чужих підданих, про гайдамаків, про будівництво церков, про захоплення церковної і монастирської землі, про крадіжки церковного майна тощо.

    Окремо маємо згадати справи про надання старшині чинів, посад і рангових маєтностей, про звільнення з посад і надання відставок, про контроль за роботою старшини, офіцерів і чиновників та покарання порушників, про зловживання владою, про виплату жалування, про контроль Генеральної лічильної комісії за прибутками і видатками військової адміністрації, про збільшення числа ярмарок, про передачу на відкуп різноманітного військового і казенного майна, про поставку провіанту в казенні магазини, про поставку солі, про виробництво і поставку селітри, про службу полкових лікарів, про роботу пошти, про переведення козаків і старшини в інші полки і сотні, про утримання турецьких полонених, про видачу полкам пороху та штрафування за його перевитрати, про стан і утримання полкової артилерії, про заготівлю продовольства для діючої армії та ін.

    До кінця року справи цього фонду мають бути оцифровані і згодом розміщені для самостійного опрацювання дослідниками в режимі on-line на сайті організації FamilySearch Int.



    1 липня 2024







    На сайті ЦДІАК України презентовано документальну онлайн виставку до 175-річчя від дня народження Олени Пчілки (Ольги Петрівни Косач), української письменниці, громадської діячки, фольклористки

    Детальніше









    28 червня 2024

    Продовжується робота з наповнення е-ресурсу ЦДІАК України на платформі “Archium”.

    До Вашої уваги представлені цифрові копії 30 справ № 296–322 з опису 1015 фонду 127, Київська духовна консисторія. Це сповідні розписи церков та екстракти сповідних розписів церков м. Києва та Київської губернії за 1722–1918 роки. Документи містять безцінну інформацію для дослідників-генеалогів і всіх, хто цікавиться історією. Сповідні розписи були поіменні й складалися за єдиним зразком. Сповідні розписи церков спочатку надходили до духовних правлінь, де зводилися в єдину відомість у формі таблиці й надсилалися до консисторії, а там складалися у зведені екстракти за повітами. Звідти на початку наступного року до Синоду надсилався загальний звіт по єпархії про відсутніх на сповідях.

    Сповідні розписи містять поіменний перелік родин парафіян із зазначенням їхнього віку та соціального стану. Формуляр сповідних розписів включав: порядковий номер будинку або двору, кількість людей, окремо чоловіків і жінок. Якщо сім’я повна, то прізвище найчастіше записувалося один раз для всіх членів, для подружжя вказувалося ім’я та по батькові, а для дітей – тільки ім’я. Якщо хтось із подружжя помирав, то зазначалося удівство іншого. Важливо, що в сповідному розписі вказувався вік кожного із членів сім’ї на даний рік. До розпису вписувалися імена всіх дітей, починаючи з одного року, але при цьому в графі про сповідь священник ставив прочерк навпроти імен дітей до 7 років.



    24 червня 2024

    Продовжується робота з наповнення е-ресурсу ЦДІАК України на платформі “Archium”.

    До Вашої уваги представлені цифрові копії 30 справ № 269–295 з опису 1015 фонду 127, Київська духовна консисторія. Це сповідні розписи церков та екстракти сповідних розписів церков м. Києва та Київської губернії за 1722–1918 роки. Документи містять безцінну інформацію для дослідників-генеалогів і всіх, хто цікавиться історією. Сповідні розписи були поіменні й складалися за єдиним зразком. Сповідні розписи церков спочатку надходили до духовних правлінь, де зводилися в єдину відомість у формі таблиці й надсилалися до консисторії, а там складалися у зведені екстракти за повітами. Звідти на початку наступного року до Синоду надсилався загальний звіт по єпархії про відсутніх на сповідях.

    Сповідні розписи містять поіменний перелік родин парафіян із зазначенням їхнього віку та соціального стану. Формуляр сповідних розписів включав: порядковий номер будинку або двору, кількість людей, окремо чоловіків і жінок. Якщо сім’я повна, то прізвище найчастіше записувалося один раз для всіх членів, для подружжя вказувалося ім’я та по батькові, а для дітей – тільки ім’я. Якщо хтось із подружжя помирав, то зазначалося удівство іншого. Важливо, що в сповідному розписі вказувався вік кожного із членів сім’ї на даний рік. До розпису вписувалися імена всіх дітей, починаючи з одного року, але при цьому в графі про сповідь священник ставив прочерк навпроти імен дітей до 7 років.



    21 червня 2024

    Продовжується робота з наповнення е-ресурсу ЦДІАК України на платформі “Archium”.

    До Вашої уваги представлені цифрові копії 30 справ № 239–268 з опису 1015 фонду 127, Київська духовна консисторія. Це сповідні розписи церков та екстракти сповідних розписів церков м. Києва та Київської губернії за 1722–1918 роки. Документи містять безцінну інформацію для дослідників-генеалогів і всіх, хто цікавиться історією. Сповідні розписи були поіменні й складалися за єдиним зразком. Сповідні розписи церков спочатку надходили до духовних правлінь, де зводилися в єдину відомість у формі таблиці й надсилалися до консисторії, а там складалися у зведені екстракти за повітами. Звідти на початку наступного року до Синоду надсилався загальний звіт по єпархії про відсутніх на сповідях.

    Сповідні розписи містять поіменний перелік родин парафіян із зазначенням їхнього віку та соціального стану. Формуляр сповідних розписів включав: порядковий номер будинку або двору, кількість людей, окремо чоловіків і жінок. Якщо сім’я повна, то прізвище найчастіше записувалося один раз для всіх членів, для подружжя вказувалося ім’я та по батькові, а для дітей – тільки ім’я. Якщо хтось із подружжя помирав, то зазначалося удівство іншого. Важливо, що в сповідному розписі вказувався вік кожного із членів сім’ї на даний рік. До розпису вписувалися імена всіх дітей, починаючи з одного року, але при цьому в графі про сповідь священник ставив прочерк навпроти імен дітей до 7 років.



    17 червня 2024

    Продовжується робота з наповнення е-ресурсу ЦДІАК України на платформі “Archium”.

    До Вашої уваги представлені цифрові копії 30 справ № 210–238 з опису 1015 фонду 127, Київська духовна консисторія. Це сповідні розписи церков та екстракти сповідних розписів церков м. Києва та Київської губернії за 1722–1918 роки. Документи містять безцінну інформацію для дослідників-генеалогів і всіх, хто цікавиться історією. Сповідні розписи були поіменні й складалися за єдиним зразком. Сповідні розписи церков спочатку надходили до духовних правлінь, де зводилися в єдину відомість у формі таблиці й надсилалися до консисторії, а там складалися у зведені екстракти за повітами. Звідти на початку наступного року до Синоду надсилався загальний звіт по єпархії про відсутніх на сповідях.

    Сповідні розписи містять поіменний перелік родин парафіян із зазначенням їхнього віку та соціального стану. Формуляр сповідних розписів включав: порядковий номер будинку або двору, кількість людей, окремо чоловіків і жінок. Якщо сім’я повна, то прізвище найчастіше записувалося один раз для всіх членів, для подружжя вказувалося ім’я та по батькові, а для дітей – тільки ім’я. Якщо хтось із подружжя помирав, то зазначалося удівство іншого. Важливо, що в сповідному розписі вказувався вік кожного із членів сім’ї на даний рік. До розпису вписувалися імена всіх дітей, починаючи з одного року, але при цьому в графі про сповідь священник ставив прочерк навпроти імен дітей до 7 років.



    14 червня 2024

    Продовжується робота з наповнення е-ресурсу ЦДІАК України на платформі “Archium”.

    До Вашої уваги представлені цифрові копії 30 справ № 181–209 з опису 1015 фонду 127, Київська духовна консисторія. Це сповідні розписи церков та екстракти сповідних розписів церков м. Києва та Київської губернії за 1722–1918 роки. Документи містять безцінну інформацію для дослідників-генеалогів і всіх, хто цікавиться історією. Сповідні розписи були поіменні й складалися за єдиним зразком. Сповідні розписи церков спочатку надходили до духовних правлінь, де зводилися в єдину відомість у формі таблиці й надсилалися до консисторії, а там складалися у зведені екстракти за повітами. Звідти на початку наступного року до Синоду надсилався загальний звіт по єпархії про відсутніх на сповідях.

    Сповідні розписи містять поіменний перелік родин парафіян із зазначенням їхнього віку та соціального стану. Формуляр сповідних розписів включав: порядковий номер будинку або двору, кількість людей, окремо чоловіків і жінок. Якщо сім’я повна, то прізвище найчастіше записувалося один раз для всіх членів, для подружжя вказувалося ім’я та по батькові, а для дітей – тільки ім’я. Якщо хтось із подружжя помирав, то зазначалося удівство іншого. Важливо, що в сповідному розписі вказувався вік кожного із членів сім’ї на даний рік. До розпису вписувалися імена всіх дітей, починаючи з одного року, але при цьому в графі про сповідь священник ставив прочерк навпроти імен дітей до 7 років.



    10 червня 2024

    Продовжується робота з наповнення е-ресурсу ЦДІАК України на платформі “Archium”.

    До Вашої уваги представлені цифрові копії 30 справ № 151–180 з опису 1015 фонду 127, Київська духовна консисторія. Це сповідні розписи церков та екстракти сповідних розписів церков м. Києва та Київської губернії за 1722–1918 роки. Документи містять безцінну інформацію для дослідників-генеалогів і всіх, хто цікавиться історією. Сповідні розписи були поіменні й складалися за єдиним зразком. Сповідні розписи церков спочатку надходили до духовних правлінь, де зводилися в єдину відомість у формі таблиці й надсилалися до консисторії, а там складалися у зведені екстракти за повітами. Звідти на початку наступного року до Синоду надсилався загальний звіт по єпархії про відсутніх на сповідях.

    Сповідні розписи містять поіменний перелік родин парафіян із зазначенням їхнього віку та соціального стану. Формуляр сповідних розписів включав: порядковий номер будинку або двору, кількість людей, окремо чоловіків і жінок. Якщо сім’я повна, то прізвище найчастіше записувалося один раз для всіх членів, для подружжя вказувалося ім’я та по батькові, а для дітей – тільки ім’я. Якщо хтось із подружжя помирав, то зазначалося удівство іншого. Важливо, що в сповідному розписі вказувався вік кожного із членів сім’ї на даний рік. До розпису вписувалися імена всіх дітей, починаючи з одного року, але при цьому в графі про сповідь священник ставив прочерк навпроти імен дітей до 7 років.



    7 червня 2024

    Темою цьогорічного Міжнародного тижня архівів є #CyberArchives (#КіберАрхіви). Тому наступна наша розповідь буде присвячена Е-РЕСУРСУ ЦДІАК УКРАЇНИ НА ПЛАТФОРМІ «ARCHIUM»

    Презентація е-ресурсу ЦДІАК України на платформі «Archium» відбулася 13 квітня 2023 р. в національному агентстві «Укрінформ».

    ✅ На е-ресурсі ЦДІАК України на платформі «Archium» представлено удосконалені описи у повнотекстовому форматі, що дає змогу здійснювати пошук необхідної інформації за ключовими словами. Впродовж 2023-2024 рр. на е-ресурс ЦДІАК України завантажено 613 повнотекстових описів.

    ✅ Загалом на е-ресурсі ЦДІАК України на платформі «Archium» представлено цифрові копії 12504 архівних справ (1 583 084 копій), які висвітлюють історію України XVII-ХХ століть, а також містять інформацію генеалогічного характеру.

    ✅ Сьогодні на е-ресурс ЦДІАК України на платформі «Archium» завантажено цифрові копії 30 справ № 123-150 з опису 1015 фонду 127, Київська духовна консисторія.

    Це сповідні розписи церков та екстракти сповідних розписів церков м. Києва та Київської губернії за 1722–1918 роки. Документи містять безцінну інформацію для дослідників-генеалогів і всіх, хто цікавиться історією. Сповідні розписи були поіменні й складалися за єдиним зразком. Сповідні розписи церков спочатку надходили до духовних правлінь, де зводилися в єдину відомість у формі таблиці й надсилалися до консисторії, а там складалися у зведені екстракти за повітами. Звідти на початку наступного року до Синоду надсилався загальний звіт по єпархії про відсутніх на сповідях.

    Сповідні розписи містять поіменний перелік родин парафіян із зазначенням їхнього віку та соціального стану). Формуляр сповідних розписів включав: порядковий номер будинку або двору, кількість людей, окремо чоловіків і жінок. Якщо сім’я повна, то прізвище найчастіше записувалося один раз для всіх членів, для подружжя вказувалося ім’я та по батькові, а для дітей – тільки ім’я. Якщо хтось із подружжя помирав, то зазначалося удівство іншого. Важливо, що в сповідному розписі вказувався вік кожного із членів сім’ї на даний рік. До розпису вписувалися імена всіх дітей, починаючи з одного року, але при цьому в графі про сповідь священник ставив прочерк навпроти імен дітей до 7 років.

    Е-ресурс ЦДІАК України на платформі «Archium» доступний для користувачів у режимі 24/7 із будь-якої частини нашої планети.



    6 червня 2024

    #CyberArchives (#КіберАрхіви)

    Одним із важливих завдань ЦДІАК України є забезпечення для користувачів відкритого та вільного онлайн доступу до довідкового апарату та документів Національного архівного фонду України. Для швидкого пошуку необхідної інформації наші користувачі можуть скористатися вебресурсами архіву (вебсайтом та е-ресурсом ЦДІАК України на платформі «ARCHIUM»).

    У третій день Міжнародного тижня архівів ЦДІАК України інформує, що цифрові копії недіючих описів фонду 127, Київська духовна консисторія перенесені на е-ресурс ЦДІАК України на платформі “Archium” до опису 1081 («Недіючі описи»), зокрема цифрові копії описів з № 1 по № 350, що пройшли удосконалення шляхом науково-технічного опрацювання.

    Вищезазначені описи містять справи про затвердження на парафії, переміщення, звільнення священників, дияконів і церковнослужителів; висвячення у стихар; прийняття у духовне звання та виключення з духовного звання; відправлення богослужінь; викладачів та студентів Київської духовної академії; порушення церковного регламенту; ремонт, освячення церковних будівель; скарги духовенства на дії економів; призначення єпитимій; стягнення боргів з духовенства; внесення виправлень до метричних книг, видачу метричних довідок тощо.



    4 червня 2024

    Із 3 до 9 червня 2024 р. відзначається шостий Міжнародний тиждень архівів, темою 2024 р. є #CyberArchives (#КіберАрхіви). У рамках заходів, організованих Міжнародною радою архівів, фахівці з архівної справи та управління документацією, а також із суміжних сфер обговорюватимуть вплив цифровізації на архівну галузь, виклики і можливості, що постають перед архівістами у зв’язку з розвитком штучного інтелекту, машинного навчання, блокчейну та інших передових технологій.

    Центральний державний історичний архів України, м. Київ підтримує ініціативу Міжнародної ради архівів – International Council on Archives (ICA) та долучається до відзначень.

    У рамках Міжнародного тижня архівів, Центральний державний історичний архів України, м. Київ 4 червня 2024 р. передав 37531 цифрових копій документів фонду ф. 229, Архів Коша Нової Запорозької Січі Інститутом української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського НАН України для підготовки фундаментальної документальної серії "Архів Коша Нової Запорозької Січі". Наразі опубліковані 9 томів виданння, ведеться робота над 10 і 11 томами.

    Архів Нової Запорозької Січі є унікальним комплексом документів, які презентують багатогранну історію Запорозької Січі за 1734–1775 рр. і свідчать про демократичні організаційні засади та самобутні традиції запорожців. Відомості цих документів є надзвичайно цікавими як для наукової громадськості, так і пересічних українців.



    6 червня 2024

    Продовжується робота з наповнення е-ресурсу ЦДІАК України на платформі “Archium”.

    До Вашої уваги представлені цифрові копії 30 справ № 94–122 з опису 1015 фонду 127, Київська духовна консисторія. Це сповідні розписи церков та екстракти сповідних розписів церков м. Києва та Київської губернії за 1722–1918 роки. Документи містять безцінну інформацію для дослідників-генеалогів і всіх, хто цікавиться історією. Сповідні розписи були поіменні й складалися за єдиним зразком. Сповідні розписи церков спочатку надходили до духовних правлінь, де зводилися в єдину відомість у формі таблиці й надсилалися до консисторії, а там складалися у зведені екстракти за повітами. Звідти на початку наступного року до Синоду надсилався загальний звіт по єпархії про відсутніх на сповідях.

    Сповідні розписи містять поіменний перелік родин парафіян із зазначенням їхнього віку та соціального стану. Формуляр сповідних розписів включав: порядковий номер будинку або двору, кількість людей, окремо чоловіків і жінок. Якщо сім’я повна, то прізвище найчастіше записувалося один раз для всіх членів, для подружжя вказувалося ім’я та по батькові, а для дітей – тільки ім’я. Якщо хтось із подружжя помирав, то зазначалося удівство іншого. Важливо, що в сповідному розписі вказувався вік кожного із членів сім’ї на даний рік. До розпису вписувалися імена всіх дітей, починаючи з одного року, але при цьому в графі про сповідь священник ставив прочерк навпроти імен дітей до 7 років.



    31 травня 2024

    Продовжується робота з наповнення е-ресурсу ЦДІАК України на платформі “Archium”.

    До Вашої уваги представлені цифрові копії 50 справ № 45–93 з опису 1015 фонду 127, Київська духовна консисторія. Це сповідні розписи церков та екстракти сповідних розписів церков м. Києва та Київської губернії за 1722–1918 роки. Документи містять безцінну інформацію для дослідників-генеалогів і всіх, хто цікавиться історією. Сповідні розписи були поіменні й складалися за єдиним зразком. Сповідні розписи церков спочатку надходили до духовних правлінь, де зводилися в єдину відомість у формі таблиці й надсилалися до консисторії, а там складалися у зведені екстракти за повітами. Звідти на початку наступного року до Синоду надсилався загальний звіт по єпархії про відсутніх на сповідях.

    Сповідні розписи містять поіменний перелік родин парафіян із зазначенням їхнього віку та соціального стану. Формуляр сповідних розписів включав: порядковий номер будинку або двору, кількість людей, окремо чоловіків і жінок. Якщо сім’я повна, то прізвище найчастіше записувалося один раз для всіх членів, для подружжя вказувалося ім’я та по батькові, а для дітей – тільки ім’я. Якщо хтось із подружжя помирав, то зазначалося удівство іншого. Важливо, що в сповідному розписі вказувався вік кожного із членів сім’ї на даний рік. До розпису вписувалися імена всіх дітей, починаючи з одного року, але при цьому в графі про сповідь священник ставив прочерк навпроти імен дітей до 7 років.



    30 травня 2024

    Шановні користувачі!

    До уваги користувачів!

    На сайті ЦДІАК України оновлено “Перелік оцифрованих справ ЦДІАК України, зроблених у рамках співпраці з міжнародною корпорацією FamilySearch International”.

    До переліку додано 10427 нових записів, зокрема інформація по фондам 51, 127, 203, 205, 229, 961, 990, 1130, 1721, 1722, 1723, 1725, 1975, 1976, 1977, 1978, 1979, 1980, 1981, 1982, 1983, 1984, 1985, 1986, 1987, 1988, 1989, 1990, 1991, 1992, 1993, 1994, 1995, 1996, 2000, 2001, 2002, 2003, 2005, 2006.









    29 травня 2024



    Продовжується робота з покращення довідкового апарату ЦДІАК України.

    На е-ресурс ЦДІАК України на платформі “Archium” завантажено удосконалені описи №№ 1, 2 фонду 1040, Радомишльський деканат, м. Хабне Радомишльського повіту Київського воєводства (1749–1926 рр.), та описи №№ 339–350 Махнівського повіту (1827–1838 рр.) фонду 127, Київська духовна консисторія.

    ЦДІАК України продовжує роботу з удосконалення описів. Удосконалення описів проводиться шляхом передруку опису з одночасним перекладом українською мовою та включає комплекс робіт, спрямованих на підвищення інформаційно-пошукового рівня описів, оскільки старі діловодні описи складено російською мовою від руки, та їх заголовки часто не розкривають зміст справи. Під час удосконалення описів проведено уточнення назв населених пунктів, місць служби духовних осіб, крайніх дат документів, прізвищ та імен священнослужителів, церковнослужителів, мирян тощо.






    28 травня 2024

    Продовжується робота з наповнення е-ресурсу ЦДІАК України на платформі “Archium”.

    До Вашої уваги представлені цифрові копії 50 справ № 1–44 з опису 1015 фонду 127, Київська духовна консисторія. Це сповідні розписи церков та екстракти сповідних розписів церков м. Києва та Київської губернії за 1722–1918 роки. Документи містять безцінну інформацію для дослідників-генеалогів і всіх, хто цікавиться історією. Сповідні розписи були поіменні й складалися за єдиним зразком. Зазвичай цю процедуру настоятелі храмів проводили в піст напередодні П'ятидесятниці (дня Святої Трійці). Сповідні розписи церков спочатку надходили до духовних правлінь, де зводилися в єдину відомість у формі таблиці й надсилалися до консисторії, а там складалися у зведені екстракти за повітами. Звідти на початку наступного року до Синоду надсилався загальний звіт по єпархії про відсутніх на сповідях.

    Сповідні розписи містять поіменний перелік родин парафіян із зазначенням їхнього віку та соціального стану. Формуляр сповідних розписів включав: порядковий номер будинку або двору, кількість людей, окремо чоловіків і жінок. Якщо сім’я повна, то прізвище найчастіше записувалося один раз для всіх членів, для подружжя вказувалося ім’я та по батькові, а для дітей – тільки ім’я. Якщо хтось із подружжя помирав, то зазначалося удівство іншого. Важливо, що в сповідному розписі вказувався вік кожного із членів сім’ї на даний рік. До розпису вписувалися імена всіх дітей, починаючи з одного року, але при цьому в графі про сповідь священник ставив прочерк навпроти імен дітей до 7 років.



    27 травня 2024

    27 травня 2022 р. у ЦДІАК України завершено встановлення обладнання і розпочато масштабний проєкт з оцифрування документів в співпраці з корпорацією FamilySearch.

    За два роки проєкту в співпраці з партнерами оцифрували понад 137 000 архівних справ.

    Станом на сьогодні – 27 травня 2024 р. на е-ресурсі FamilySearch відкрито доступ до цифрових копій 119 884 архівних справ, що були зроблені в рамках співпраці впродовж двох років.

    Оцифрування документів є надзвичайно важливим як з огляду на збереження самих оригіналів документів, архівної інформації, так і їх удоступнення для користувачів.



    26 травня 2024

    Вітаємо з Днем Києва!


    24 травня 2024

    Співробітники ЦДІАК України – заступник директора ЦДІАК України Ірина Ігнатенко, начальник відділу давніх актів Ольга Вовк, начальник відділу забезпечення збереженості документів Тетяна Соломко, начальник відділу довідкового апарату та обліку документів Олена Баранова, головний спеціаліст відділу давніх актів Євген Дубовінський, провідний науковий співробітник відділу давніх актів к.і.н. Віталій Крижанівський та провідний науковий співробітник відділу давніх актів к.і.н. Олександр Пономарьов, архівіст І категорії відділу довідкового апарату та обліку документів Ірина Степанченко взяли участь у ХХІІ-й Міжнародній науковій конференції «Церква–наука–суспільство: питання взаємодії», організованої Національним заповідником «Києво-Печерська лавра», Інститутом археології НАН України, ЦДІАК України, Лабораторією гуманітарних міждисциплінарних студій Університету ім. Адама Міцкевича в Познані та Товариством дослідників християнських старожитностей Центральної та Східної Європи (23–24 травня 2024 р.).



    24 травня 2024

    Продовжується робота з наповнення е-ресурсу ЦДІАК України на платформі “Archium”.

    До уваги широкого кола зацікавлених осіб і, передусім, дослідників сімейної історії, представляємо цифрові копії 63 справ № 1452–1515 опису 1 фонду 224, Колекція метричних книг, що включає в себе тільки один вид документів – метричні книги за 1717–1893 рр. Територіально вони охоплюють населені пункти Подільського і Брацлавського воєводств у складі Речі Посполитої (до 1793 р.), Брацлавського, Вознесенського, Ізяславського і Подільського намісництв (1793–1796 рр.), а з 1797 р. – Подільської губ. у складі Російської імперії. Маємо зауважити, що записи в метричних книгах зазвичай велися упродовж кількох років (до її заповнення), тому в багатьох випадках книгу починали за часу входження того чи іншого населеного пункту до складу Речі Посполитої, а завершували вже після переходу його у склад Російської імперії; також не всі метричні книги збереглися в повному обсязі (у складі трьох частин – записів про народження, шлюб і смерть).





    20 травня 2024

    Продовжується робота з наповнення е-ресурсу ЦДІАК України на платформі “Archium”.

    До уваги широкого кола зацікавлених осіб і, передусім, дослідників сімейної історії, представляємо цифрові копії 100 справ № 1347–1451 опису 1 фонду 224, Колекція метричних книг, що включає в себе тільки один вид документів – метричні книги за 1717–1893 рр. Територіально вони охоплюють населені пункти Подільського і Брацлавського воєводств у складі Речі Посполитої (до 1793 р.), Брацлавського, Вознесенського, Ізяславського і Подільського намісництв (1793–1796 рр.), а з 1797 р. – Подільської губ. у складі Російської імперії. Маємо зауважити, що записи в метричних книгах зазвичай велися упродовж кількох років (до її заповнення), тому в багатьох випадках книгу починали за часу входження того чи іншого населеного пункту до складу Речі Посполитої, а завершували вже після переходу його у склад Російської імперії; також не всі метричні книги збереглися в повному обсязі (у складі трьох частин – записів про народження, шлюб і смерть).





    19 травня 2024




    Сьогодні, у цей травневий день, відзначає свій ювілей наша колега Баранова Олена Вячеславівна, начальник відділу довідкового апарату та обліку документів Центрального державного історичного архіву України, м. Київ.

    Від щирого серця увесь колектив ЦДІАК України вітає іменинницю з Днем народження!








    17 травня 2024

    Продовжується робота з наповнення е-ресурсу ЦДІАК України на платформі “Archium”.

    До уваги широкого кола зацікавлених осіб і, передусім, дослідників сімейної історії, представляємо цифрові копії 100 справ № 1245–1346 опису 1 фонду 224, Колекція метричних книг, що включає в себе тільки один вид документів – метричні книги за 1717–1893 рр. Територіально вони охоплюють населені пункти Подільського і Брацлавського воєводств у складі Речі Посполитої (до 1793 р.), Брацлавського, Вознесенського, Ізяславського і Подільського намісництв (1793–1796 рр.), а з 1797 р. – Подільської губ. у складі Російської імперії. Маємо зауважити, що записи в метричних книгах зазвичай велися упродовж кількох років (до її заповнення), тому в багатьох випадках книгу починали за часу входження того чи іншого населеного пункту до складу Речі Посполитої, а завершували вже після переходу його у склад Російської імперії; також не всі метричні книги збереглися в повному обсязі (у складі трьох частин – записів про народження, шлюб і смерть).





    16 травня 2024

    Вітаємо з чудовим святом самобутньої, неповторної, барвистої української культури – з Днем вишиванки!

    Щороку в третій четвер травня відзначається Всесвітній день вишиванки. Виши́ва́нка (новітня назва українського національного вбрання, традиційні назви – соро́чка, ви́шита соро́чка, виши́вана соро́чка) має спільне походження з вишитими сорочками слов'янських народів Східної та Центральної Європи. В сербів та хорватів відома назва – кошуля, в поляків – кошуля, в білорусів – кошуля, в чехів – рубашка та кошуля. У наших пращурів були різні вишивані сорочки, їх носили як повсякденний так і як святковий одяг. Традиційна вишивка сорочок має оберегове значення й різниться залежно від регіону України.....

    Читати далі







    
    Повернутись до звичайної версії сайту






    За допомогою додатку Приват24

    Оплата послуг архіву через Приват24

    До уваги користувачів!
    Рахунки за послуги архіву мають сплачуватися одним платіжним дорученням і сума платежу має відповідати сумі до сплати, вказаній у рахунку-фактурі, із врахуванням банківської комісії на обслуговування платежів.
    Дякуємо за розуміння!




    Головна сторінка         Про архів         Довідковий апарат         Звернення громадян         Контактна інформація


    facebook

    instagram

    twitter

    youtube

    telegram
    Copyright © 2024 - ЦДІАК України
    Всі права застережені