Центральний державний історичний архів України, м. Київ
(ЦДІАК України)

Продовжується робота з наповнення е-ресурсу ЦДІАК України на платформі “Archium”.

До Вашої уваги представлені цифрові копії 30 справи № 571-600 з опису 1015 фонду 127, Київська духовна консисторія. Це сповідні розписи церков та екстракти сповідних розписів церков м. Києва та Київської губернії за 1722–1918 роки. Документи містять безцінну інформацію для дослідників-генеалогів і всіх, хто цікавиться історією. Сповідні розписи були поіменні й складалися за єдиним зразком. Сповідні розписи церков спочатку надходили до духовних правлінь, де зводилися в єдину відомість у формі таблиці й надсилалися до консисторії, а там складалися у зведені екстракти за повітами. Звідти на початку наступного року до Синоду надсилався загальний звіт по єпархії про відсутніх на сповідях.

Сповідні розписи містять поіменний перелік родин парафіян із зазначенням їхнього віку та соціального стану. Формуляр сповідних розписів включав: порядковий номер будинку або двору, кількість людей, окремо чоловіків і жінок. Якщо сім’я повна, то прізвище найчастіше записувалося один раз для всіх членів, для подружжя вказувалося ім’я та по батькові, а для дітей – тільки ім’я. Якщо хтось із подружжя помирав, то зазначалося удівство іншого. Важливо, що в сповідному розписі вказувався вік кожного із членів сім’ї на даний рік. До розпису вписувалися імена всіх дітей, починаючи з одного року, але при цьому в графі про сповідь священник ставив прочерк навпроти імен дітей до 7 років.

ЦДІАК України представляє документальну виставку, присвячену 375-й річниці укладання Зборівського мирного договору 1649 року, що стало результатом перемог козацького війська під проводом гетьмана Богдана Хмельницького у ході Національно-визвольної війни українського народу упродовж 1648–1649 років і на основі якого стало можливим започаткування Української козацької держави.

До Дня Державного Прапора України

До Дня Державного Прапора України на архівній сторінці в Instagram, Facebook, Youtube розміщено розповідь про художню мініатюру з родинного фонду «Скоропадські» з домальованим українським прапором, підготовлену начальником відділу забезпечення збереженості документів Тетяною Соломко

Продовжується робота з наповнення е-ресурсу ЦДІАК України на платформі “Archium”.

До Вашої уваги представлені цифрові копії 30 справи № 542-570 з опису 1015 фонду 127, Київська духовна консисторія. Це сповідні розписи церков та екстракти сповідних розписів церков м. Києва та Київської губернії за 1722–1918 роки. Документи містять безцінну інформацію для дослідників-генеалогів і всіх, хто цікавиться історією. Сповідні розписи були поіменні й складалися за єдиним зразком. Сповідні розписи церков спочатку надходили до духовних правлінь, де зводилися в єдину відомість у формі таблиці й надсилалися до консисторії, а там складалися у зведені екстракти за повітами. Звідти на початку наступного року до Синоду надсилався загальний звіт по єпархії про відсутніх на сповідях.

Сповідні розписи містять поіменний перелік родин парафіян із зазначенням їхнього віку та соціального стану. Формуляр сповідних розписів включав: порядковий номер будинку або двору, кількість людей, окремо чоловіків і жінок. Якщо сім’я повна, то прізвище найчастіше записувалося один раз для всіх членів, для подружжя вказувалося ім’я та по батькові, а для дітей – тільки ім’я. Якщо хтось із подружжя помирав, то зазначалося удівство іншого. Важливо, що в сповідному розписі вказувався вік кожного із членів сім’ї на даний рік. До розпису вписувалися імена всіх дітей, починаючи з одного року, але при цьому в графі про сповідь священник ставив прочерк навпроти імен дітей до 7 років.

Директор Центрального державного історичного архіву України, м. Київ Ярослав Файзулін та В.о. директора Національного дендрологічного парку «Софіївка» Національної академії наук України Володимир Грабовий підписали договір про співпрацю та взаємну допомогу між установами. У рамках договору планується реалізація спільних видавничих і виставкових проєктів, проведення наукових конференцій і публічних лекцій, опрацювання архівних документів з історії м. Умані та парку «Софіївка».

Продовжується робота з наповнення е-ресурсу ЦДІАК України на платформі “Archium”.

До Вашої уваги представлені цифрові копії 30 справи № 516-541 з опису 1015 фонду 127, Київська духовна консисторія. Це сповідні розписи церков та екстракти сповідних розписів церков м. Києва та Київської губернії за 1722–1918 роки. Документи містять безцінну інформацію для дослідників-генеалогів і всіх, хто цікавиться історією. Сповідні розписи були поіменні й складалися за єдиним зразком. Сповідні розписи церков спочатку надходили до духовних правлінь, де зводилися в єдину відомість у формі таблиці й надсилалися до консисторії, а там складалися у зведені екстракти за повітами. Звідти на початку наступного року до Синоду надсилався загальний звіт по єпархії про відсутніх на сповідях.

Сповідні розписи містять поіменний перелік родин парафіян із зазначенням їхнього віку та соціального стану. Формуляр сповідних розписів включав: порядковий номер будинку або двору, кількість людей, окремо чоловіків і жінок. Якщо сім’я повна, то прізвище найчастіше записувалося один раз для всіх членів, для подружжя вказувалося ім’я та по батькові, а для дітей – тільки ім’я. Якщо хтось із подружжя помирав, то зазначалося удівство іншого. Важливо, що в сповідному розписі вказувався вік кожного із членів сім’ї на даний рік. До розпису вписувалися імена всіх дітей, починаючи з одного року, але при цьому в графі про сповідь священник ставив прочерк навпроти імен дітей до 7 років.

УВАГА!!!

ДВІ ВАКАНСІЇ

Центральний державний історичний архів України м. Київ пропонує роботу на посадах архівіста І категорії та головного спеціаліста відділу інформаційних технологій та захисту інформації.

Основні завдання:

- виконання комплексу робіт, пов’язаних із оцифруванням архівних документів, упорядкування та зберігання цифрового фонду користування.

Резюме надсилайте на електронну адресу: mail.cdiak@arch.gov.ua

У разі виникнення запитань звертайтеся в приймальню директора архіву за тел.: (044) 275-30-02

Шановні користувачі!

До уваги користувачів!

На сайті ЦДІАК України оновлено “Перелік оцифрованих справ ЦДІАК України, зроблених у рамках співпраці з міжнародною корпорацією FamilySearch International”.

До переліку додано 18682 нових записів, зокрема інформація по фондам 54, 127, 1977, 1996, 1997, 1998, 1999, 2004, 2008, 2009, 2010, 2012, 2013, 2104, 2122, 2235.

Продовжується робота з наповнення е-ресурсу ЦДІАК України на платформі “Archium”.

До Вашої уваги представлені цифрові копії 30 справи № 490-515 з опису 1015 фонду 127, Київська духовна консисторія. Це сповідні розписи церков та екстракти сповідних розписів церков м. Києва та Київської губернії за 1722–1918 роки. Документи містять безцінну інформацію для дослідників-генеалогів і всіх, хто цікавиться історією. Сповідні розписи були поіменні й складалися за єдиним зразком. Сповідні розписи церков спочатку надходили до духовних правлінь, де зводилися в єдину відомість у формі таблиці й надсилалися до консисторії, а там складалися у зведені екстракти за повітами. Звідти на початку наступного року до Синоду надсилався загальний звіт по єпархії про відсутніх на сповідях.

Сповідні розписи містять поіменний перелік родин парафіян із зазначенням їхнього віку та соціального стану. Формуляр сповідних розписів включав: порядковий номер будинку або двору, кількість людей, окремо чоловіків і жінок. Якщо сім’я повна, то прізвище найчастіше записувалося один раз для всіх членів, для подружжя вказувалося ім’я та по батькові, а для дітей – тільки ім’я. Якщо хтось із подружжя помирав, то зазначалося удівство іншого. Важливо, що в сповідному розписі вказувався вік кожного із членів сім’ї на даний рік. До розпису вписувалися імена всіх дітей, починаючи з одного року, але при цьому в графі про сповідь священник ставив прочерк навпроти імен дітей до 7 років.

В рамках Меморандуму про співпрацю між Інститутом української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського та Центральним державним історичним архівом України, м. Київ започатковуємо ще один спільний проєкт – оцифрування мікрофільмів, що зберігаються в ЦДІАК України. Розпочинаємо із фонду КМФ-9 «Документи та матеріали з історії України з фондів і колекцій рукописного відділу Санкт-Петербурзького відділення інституту історії АН Росії». Власне, йдеться про документи, оригінали яких зберігаються в рф і які наразі недоступні для українських істориків. Їхні копії були зроблені ще в 1980-1990-х рр. і передані в ЦДІАК України. Це документи, історичне значення яких важко переоцінити – грамоти польських королів і литовських князів, грамоти і листування Київського митрополита, універсали багатьох українських гетьманів – Богдана Хмельницького, Івана Виговського, Юрія Хмельницького, Івана Мазепи, Івана Скоропадського, Кирила Розумовського й інших. Якщо нам вдасться і якість буде прийнятною, то надалі історики працюватимуть не з мікроплівками, а з цифровими копіями.

Продовжується робота з наповнення е-ресурсу ЦДІАК України на платформі “Archium”.

До Вашої уваги представлені цифрові копії 30 справи № 464-489 з опису 1015 фонду 127, Київська духовна консисторія. Це сповідні розписи церков та екстракти сповідних розписів церков м. Києва та Київської губернії за 1722–1918 роки. Документи містять безцінну інформацію для дослідників-генеалогів і всіх, хто цікавиться історією. Сповідні розписи були поіменні й складалися за єдиним зразком. Сповідні розписи церков спочатку надходили до духовних правлінь, де зводилися в єдину відомість у формі таблиці й надсилалися до консисторії, а там складалися у зведені екстракти за повітами. Звідти на початку наступного року до Синоду надсилався загальний звіт по єпархії про відсутніх на сповідях.

Сповідні розписи містять поіменний перелік родин парафіян із зазначенням їхнього віку та соціального стану. Формуляр сповідних розписів включав: порядковий номер будинку або двору, кількість людей, окремо чоловіків і жінок. Якщо сім’я повна, то прізвище найчастіше записувалося один раз для всіх членів, для подружжя вказувалося ім’я та по батькові, а для дітей – тільки ім’я. Якщо хтось із подружжя помирав, то зазначалося удівство іншого. Важливо, що в сповідному розписі вказувався вік кожного із членів сім’ї на даний рік. До розпису вписувалися імена всіх дітей, починаючи з одного року, але при цьому в графі про сповідь священник ставив прочерк навпроти імен дітей до 7 років.

7 серпня 2024 року у рамках стажування для фахівців з реставрації та забезпечення збереженості документів Національного архівного фонду державних архівів України на базі Центрального державного історичного архіву України, м. Київ проведена оглядова екскурсія архівними сховищами.

Під час екскурсії начальник відділу давніх актів ЦДІАК України Ольга Вовк представила учасникам стажування документи періоду ХIV-ХVIII століть, а саме: актові книги, універсали українських гетьманів на надання та підтвердження прав власності монастирів, привілеї польських королів, найбільш відому карту України (1712 р.) з атласу нюрнберзького картографа Йоганна-Баптиста Гоманна «Ukrania quae et Terra Cosaccorum cum vicinis Walachiae, Moldaviae, Minorisq, Tartariae provinciis» (Україна або Козацька земля з прилеглими провінціями Валахії, Молдавії і Малої Татарії), документи на підтвердження магдебурзького права та надання гербів окремим містам.

У процесі презентації архівних документів, увагу присутніх з акцентовано на окремих документах, які були відреставровані у минулих століттях.

Стажування організовано Державною архівною службою України та відбувалося на базі Державного центру збереження документів Національного архівного фонду.

«Головнокомандувач-архівіст»- колонка на «Історичній правді» директора Центрального державного історичного архіву України, м. Київ Ярослава Файзуліна про роботу в архіві у 1960-х роках Василя Кука – до того Голови Проводу ОУН, Головнокомандувача УПА, Голови Генерального Секретаріату УГВР.

Продовжується робота з наповнення е-ресурсу ЦДІАК України на платформі “Archium”.

До Вашої уваги представлені цифрові копії 61 справи № 435–463 з опису 1015 фонду 127, Київська духовна консисторія. Це сповідні розписи церков та екстракти сповідних розписів церков м. Києва та Київської губернії за 1722–1918 роки. Документи містять безцінну інформацію для дослідників-генеалогів і всіх, хто цікавиться історією. Сповідні розписи були поіменні й складалися за єдиним зразком. Сповідні розписи церков спочатку надходили до духовних правлінь, де зводилися в єдину відомість у формі таблиці й надсилалися до консисторії, а там складалися у зведені екстракти за повітами. Звідти на початку наступного року до Синоду надсилався загальний звіт по єпархії про відсутніх на сповідях.

Сповідні розписи містять поіменний перелік родин парафіян із зазначенням їхнього віку та соціального стану. Формуляр сповідних розписів включав: порядковий номер будинку або двору, кількість людей, окремо чоловіків і жінок. Якщо сім’я повна, то прізвище найчастіше записувалося один раз для всіх членів, для подружжя вказувалося ім’я та по батькові, а для дітей – тільки ім’я. Якщо хтось із подружжя помирав, то зазначалося удівство іншого. Важливо, що в сповідному розписі вказувався вік кожного із членів сім’ї на даний рік. До розпису вписувалися імена всіх дітей, починаючи з одного року, але при цьому в графі про сповідь священник ставив прочерк навпроти імен дітей до 7 років.

Продовжується робота з наповнення е-ресурсу ЦДІАК України на платформі “Archium”.

До Вашої уваги представлені цифрові копії 61 справи № 380–434 з опису 1015 фонду 127, Київська духовна консисторія. Це сповідні розписи церков та екстракти сповідних розписів церков м. Києва та Київської губернії за 1722–1918 роки. Документи містять безцінну інформацію для дослідників-генеалогів і всіх, хто цікавиться історією. Сповідні розписи були поіменні й складалися за єдиним зразком. Сповідні розписи церков спочатку надходили до духовних правлінь, де зводилися в єдину відомість у формі таблиці й надсилалися до консисторії, а там складалися у зведені екстракти за повітами. Звідти на початку наступного року до Синоду надсилався загальний звіт по єпархії про відсутніх на сповідях.

Сповідні розписи містять поіменний перелік родин парафіян із зазначенням їхнього віку та соціального стану. Формуляр сповідних розписів включав: порядковий номер будинку або двору, кількість людей, окремо чоловіків і жінок. Якщо сім’я повна, то прізвище найчастіше записувалося один раз для всіх членів, для подружжя вказувалося ім’я та по батькові, а для дітей – тільки ім’я. Якщо хтось із подружжя помирав, то зазначалося удівство іншого. Важливо, що в сповідному розписі вказувався вік кожного із членів сім’ї на даний рік. До розпису вписувалися імена всіх дітей, починаючи з одного року, але при цьому в графі про сповідь священник ставив прочерк навпроти імен дітей до 7 років.

Продовжується робота з покращення довідкового апарату ЦДІАК України.

На е-ресурс ЦДІАК України на платформі “Archium” завантажено удосконалені описи №№ 351–355 Протокольний стіл (1797–1810 рр.) фонду 127, Київська духовна консисторія.

ЦДІАК України продовжує роботу з удосконалення описів. Удосконалення описів проводиться шляхом передруку опису з одночасним перекладом українською мовою та включає комплекс робіт, спрямованих на підвищення інформаційно-пошукового рівня описів, оскільки старі діловодні описи складено російською мовою від руки, та їх заголовки часто не розкривають зміст справи. Під час удосконалення описів проведено уточнення назв населених пунктів, місць служби духовних осіб, крайніх дат документів, прізвищ та імен священнослужителів, церковнослужителів, мирян тощо.

Протягом останніх місяців в рамках партнерських угод між Укрдержархівом, ЦДІАК України та FamilySearch Int. проводиться копіювання справ ф. 54, Друга Малоросійська колегія, м. Глухів Ніжинського полку, який містить 17980 од.зб. Хронологічні межі справ даного фонду охоплюють час діяльності Другої Малоросійської колегії, а саме 1764–1786 рр.

Документи фонду – це укази Сенату, розпорядження Колегії про призначення чиновників в новоутворені намісництва, відомості комісарів про збір рубльового окладу, рапорти і відомості підлеглих судів, канцелярій і комісій про хід їхньої діяльності, та про одержання керівних указів Колегії, облікові відомості старшини і чиновників. Також зустрічаються справи про побутові конфлікти, про поділ спадщини, про стягнення боргів, про надання і конфіскацію або про купівлю і продаж маєтків, про розмежування маєтностей, про привласнення заставленого майна, про шукання козацтва, про кримінальні злочини (крадіжки, побиття, вбивства, підпали), про підробку майнових і юридичних документів, паспортів і печаток, про хабарництво, про контрабанду, про фальшування грошей, про купівлю і зберігання краденого, про захоплення чужих підданих, про гайдамаків, про будівництво церков, про захоплення церковної і монастирської землі, про крадіжки церковного майна тощо.

Окремо маємо згадати справи про надання старшині чинів, посад і рангових маєтностей, про звільнення з посад і надання відставок, про контроль за роботою старшини, офіцерів і чиновників та покарання порушників, про зловживання владою, про виплату жалування, про контроль Генеральної лічильної комісії за прибутками і видатками військової адміністрації, про збільшення числа ярмарок, про передачу на відкуп різноманітного військового і казенного майна, про поставку провіанту в казенні магазини, про поставку солі, про виробництво і поставку селітри, про службу полкових лікарів, про роботу пошти, про переведення козаків і старшини в інші полки і сотні, про утримання турецьких полонених, про видачу полкам пороху та штрафування за його перевитрати, про стан і утримання полкової артилерії, про заготівлю продовольства для діючої армії та ін.

До кінця року справи цього фонду мають бути оцифровані і згодом розміщені для самостійного опрацювання дослідниками в режимі on-line на сайті організації FamilySearch Int.

На сайті ЦДІАК України презентовано документальну онлайн виставку до 175-річчя від дня народження Олени Пчілки (Ольги Петрівни Косач), української письменниці, громадської діячки, фольклористки

Продовжується робота з наповнення е-ресурсу ЦДІАК України на платформі “Archium”.

До Вашої уваги представлені цифрові копії 30 справ № 296–322 з опису 1015 фонду 127, Київська духовна консисторія. Це сповідні розписи церков та екстракти сповідних розписів церков м. Києва та Київської губернії за 1722–1918 роки. Документи містять безцінну інформацію для дослідників-генеалогів і всіх, хто цікавиться історією. Сповідні розписи були поіменні й складалися за єдиним зразком. Сповідні розписи церков спочатку надходили до духовних правлінь, де зводилися в єдину відомість у формі таблиці й надсилалися до консисторії, а там складалися у зведені екстракти за повітами. Звідти на початку наступного року до Синоду надсилався загальний звіт по єпархії про відсутніх на сповідях.

Сповідні розписи містять поіменний перелік родин парафіян із зазначенням їхнього віку та соціального стану. Формуляр сповідних розписів включав: порядковий номер будинку або двору, кількість людей, окремо чоловіків і жінок. Якщо сім’я повна, то прізвище найчастіше записувалося один раз для всіх членів, для подружжя вказувалося ім’я та по батькові, а для дітей – тільки ім’я. Якщо хтось із подружжя помирав, то зазначалося удівство іншого. Важливо, що в сповідному розписі вказувався вік кожного із членів сім’ї на даний рік. До розпису вписувалися імена всіх дітей, починаючи з одного року, але при цьому в графі про сповідь священник ставив прочерк навпроти імен дітей до 7 років.

Продовжується робота з наповнення е-ресурсу ЦДІАК України на платформі “Archium”.

До Вашої уваги представлені цифрові копії 30 справ № 269–295 з опису 1015 фонду 127, Київська духовна консисторія. Це сповідні розписи церков та екстракти сповідних розписів церков м. Києва та Київської губернії за 1722–1918 роки. Документи містять безцінну інформацію для дослідників-генеалогів і всіх, хто цікавиться історією. Сповідні розписи були поіменні й складалися за єдиним зразком. Сповідні розписи церков спочатку надходили до духовних правлінь, де зводилися в єдину відомість у формі таблиці й надсилалися до консисторії, а там складалися у зведені екстракти за повітами. Звідти на початку наступного року до Синоду надсилався загальний звіт по єпархії про відсутніх на сповідях.

Сповідні розписи містять поіменний перелік родин парафіян із зазначенням їхнього віку та соціального стану. Формуляр сповідних розписів включав: порядковий номер будинку або двору, кількість людей, окремо чоловіків і жінок. Якщо сім’я повна, то прізвище найчастіше записувалося один раз для всіх членів, для подружжя вказувалося ім’я та по батькові, а для дітей – тільки ім’я. Якщо хтось із подружжя помирав, то зазначалося удівство іншого. Важливо, що в сповідному розписі вказувався вік кожного із членів сім’ї на даний рік. До розпису вписувалися імена всіх дітей, починаючи з одного року, але при цьому в графі про сповідь священник ставив прочерк навпроти імен дітей до 7 років.

Продовжується робота з наповнення е-ресурсу ЦДІАК України на платформі “Archium”.

До Вашої уваги представлені цифрові копії 30 справ № 239–268 з опису 1015 фонду 127, Київська духовна консисторія. Це сповідні розписи церков та екстракти сповідних розписів церков м. Києва та Київської губернії за 1722–1918 роки. Документи містять безцінну інформацію для дослідників-генеалогів і всіх, хто цікавиться історією. Сповідні розписи були поіменні й складалися за єдиним зразком. Сповідні розписи церков спочатку надходили до духовних правлінь, де зводилися в єдину відомість у формі таблиці й надсилалися до консисторії, а там складалися у зведені екстракти за повітами. Звідти на початку наступного року до Синоду надсилався загальний звіт по єпархії про відсутніх на сповідях.

Сповідні розписи містять поіменний перелік родин парафіян із зазначенням їхнього віку та соціального стану. Формуляр сповідних розписів включав: порядковий номер будинку або двору, кількість людей, окремо чоловіків і жінок. Якщо сім’я повна, то прізвище найчастіше записувалося один раз для всіх членів, для подружжя вказувалося ім’я та по батькові, а для дітей – тільки ім’я. Якщо хтось із подружжя помирав, то зазначалося удівство іншого. Важливо, що в сповідному розписі вказувався вік кожного із членів сім’ї на даний рік. До розпису вписувалися імена всіх дітей, починаючи з одного року, але при цьому в графі про сповідь священник ставив прочерк навпроти імен дітей до 7 років.

Продовжується робота з наповнення е-ресурсу ЦДІАК України на платформі “Archium”.

До Вашої уваги представлені цифрові копії 30 справ № 210–238 з опису 1015 фонду 127, Київська духовна консисторія. Це сповідні розписи церков та екстракти сповідних розписів церков м. Києва та Київської губернії за 1722–1918 роки. Документи містять безцінну інформацію для дослідників-генеалогів і всіх, хто цікавиться історією. Сповідні розписи були поіменні й складалися за єдиним зразком. Сповідні розписи церков спочатку надходили до духовних правлінь, де зводилися в єдину відомість у формі таблиці й надсилалися до консисторії, а там складалися у зведені екстракти за повітами. Звідти на початку наступного року до Синоду надсилався загальний звіт по єпархії про відсутніх на сповідях.

Сповідні розписи містять поіменний перелік родин парафіян із зазначенням їхнього віку та соціального стану. Формуляр сповідних розписів включав: порядковий номер будинку або двору, кількість людей, окремо чоловіків і жінок. Якщо сім’я повна, то прізвище найчастіше записувалося один раз для всіх членів, для подружжя вказувалося ім’я та по батькові, а для дітей – тільки ім’я. Якщо хтось із подружжя помирав, то зазначалося удівство іншого. Важливо, що в сповідному розписі вказувався вік кожного із членів сім’ї на даний рік. До розпису вписувалися імена всіх дітей, починаючи з одного року, але при цьому в графі про сповідь священник ставив прочерк навпроти імен дітей до 7 років.

Продовжується робота з наповнення е-ресурсу ЦДІАК України на платформі “Archium”.

До Вашої уваги представлені цифрові копії 30 справ № 181–209 з опису 1015 фонду 127, Київська духовна консисторія. Це сповідні розписи церков та екстракти сповідних розписів церков м. Києва та Київської губернії за 1722–1918 роки. Документи містять безцінну інформацію для дослідників-генеалогів і всіх, хто цікавиться історією. Сповідні розписи були поіменні й складалися за єдиним зразком. Сповідні розписи церков спочатку надходили до духовних правлінь, де зводилися в єдину відомість у формі таблиці й надсилалися до консисторії, а там складалися у зведені екстракти за повітами. Звідти на початку наступного року до Синоду надсилався загальний звіт по єпархії про відсутніх на сповідях.

Сповідні розписи містять поіменний перелік родин парафіян із зазначенням їхнього віку та соціального стану. Формуляр сповідних розписів включав: порядковий номер будинку або двору, кількість людей, окремо чоловіків і жінок. Якщо сім’я повна, то прізвище найчастіше записувалося один раз для всіх членів, для подружжя вказувалося ім’я та по батькові, а для дітей – тільки ім’я. Якщо хтось із подружжя помирав, то зазначалося удівство іншого. Важливо, що в сповідному розписі вказувався вік кожного із членів сім’ї на даний рік. До розпису вписувалися імена всіх дітей, починаючи з одного року, але при цьому в графі про сповідь священник ставив прочерк навпроти імен дітей до 7 років.

Продовжується робота з наповнення е-ресурсу ЦДІАК України на платформі “Archium”.

До Вашої уваги представлені цифрові копії 30 справ № 151–180 з опису 1015 фонду 127, Київська духовна консисторія. Це сповідні розписи церков та екстракти сповідних розписів церков м. Києва та Київської губернії за 1722–1918 роки. Документи містять безцінну інформацію для дослідників-генеалогів і всіх, хто цікавиться історією. Сповідні розписи були поіменні й складалися за єдиним зразком. Сповідні розписи церков спочатку надходили до духовних правлінь, де зводилися в єдину відомість у формі таблиці й надсилалися до консисторії, а там складалися у зведені екстракти за повітами. Звідти на початку наступного року до Синоду надсилався загальний звіт по єпархії про відсутніх на сповідях.

Сповідні розписи містять поіменний перелік родин парафіян із зазначенням їхнього віку та соціального стану. Формуляр сповідних розписів включав: порядковий номер будинку або двору, кількість людей, окремо чоловіків і жінок. Якщо сім’я повна, то прізвище найчастіше записувалося один раз для всіх членів, для подружжя вказувалося ім’я та по батькові, а для дітей – тільки ім’я. Якщо хтось із подружжя помирав, то зазначалося удівство іншого. Важливо, що в сповідному розписі вказувався вік кожного із членів сім’ї на даний рік. До розпису вписувалися імена всіх дітей, починаючи з одного року, але при цьому в графі про сповідь священник ставив прочерк навпроти імен дітей до 7 років.

Темою цьогорічного Міжнародного тижня архівів є #CyberArchives (#КіберАрхіви). Тому наступна наша розповідь буде присвячена Е-РЕСУРСУ ЦДІАК УКРАЇНИ НА ПЛАТФОРМІ «ARCHIUM»

Презентація е-ресурсу ЦДІАК України на платформі «Archium» відбулася 13 квітня 2023 р. в національному агентстві «Укрінформ».

✅ На е-ресурсі ЦДІАК України на платформі «Archium» представлено удосконалені описи у повнотекстовому форматі, що дає змогу здійснювати пошук необхідної інформації за ключовими словами. Впродовж 2023-2024 рр. на е-ресурс ЦДІАК України завантажено 613 повнотекстових описів.

✅ Загалом на е-ресурсі ЦДІАК України на платформі «Archium» представлено цифрові копії 12504 архівних справ (1 583 084 копій), які висвітлюють історію України XVII-ХХ століть, а також містять інформацію генеалогічного характеру.

✅ Сьогодні на е-ресурс ЦДІАК України на платформі «Archium» завантажено цифрові копії 30 справ № 123-150 з опису 1015 фонду 127, Київська духовна консисторія.

Це сповідні розписи церков та екстракти сповідних розписів церков м. Києва та Київської губернії за 1722–1918 роки. Документи містять безцінну інформацію для дослідників-генеалогів і всіх, хто цікавиться історією. Сповідні розписи були поіменні й складалися за єдиним зразком. Сповідні розписи церков спочатку надходили до духовних правлінь, де зводилися в єдину відомість у формі таблиці й надсилалися до консисторії, а там складалися у зведені екстракти за повітами. Звідти на початку наступного року до Синоду надсилався загальний звіт по єпархії про відсутніх на сповідях.

Сповідні розписи містять поіменний перелік родин парафіян із зазначенням їхнього віку та соціального стану). Формуляр сповідних розписів включав: порядковий номер будинку або двору, кількість людей, окремо чоловіків і жінок. Якщо сім’я повна, то прізвище найчастіше записувалося один раз для всіх членів, для подружжя вказувалося ім’я та по батькові, а для дітей – тільки ім’я. Якщо хтось із подружжя помирав, то зазначалося удівство іншого. Важливо, що в сповідному розписі вказувався вік кожного із членів сім’ї на даний рік. До розпису вписувалися імена всіх дітей, починаючи з одного року, але при цьому в графі про сповідь священник ставив прочерк навпроти імен дітей до 7 років.

Е-ресурс ЦДІАК України на платформі «Archium» доступний для користувачів у режимі 24/7 із будь-якої частини нашої планети.

#CyberArchives (#КіберАрхіви)

Одним із важливих завдань ЦДІАК України є забезпечення для користувачів відкритого та вільного онлайн доступу до довідкового апарату та документів Національного архівного фонду України. Для швидкого пошуку необхідної інформації наші користувачі можуть скористатися вебресурсами архіву (вебсайтом та е-ресурсом ЦДІАК України на платформі «ARCHIUM»).

У третій день Міжнародного тижня архівів ЦДІАК України інформує, що цифрові копії недіючих описів фонду 127, Київська духовна консисторія перенесені на е-ресурс ЦДІАК України на платформі “Archium” до опису 1081 («Недіючі описи»), зокрема цифрові копії описів з № 1 по № 350, що пройшли удосконалення шляхом науково-технічного опрацювання.

Вищезазначені описи містять справи про затвердження на парафії, переміщення, звільнення священників, дияконів і церковнослужителів; висвячення у стихар; прийняття у духовне звання та виключення з духовного звання; відправлення богослужінь; викладачів та студентів Київської духовної академії; порушення церковного регламенту; ремонт, освячення церковних будівель; скарги духовенства на дії економів; призначення єпитимій; стягнення боргів з духовенства; внесення виправлень до метричних книг, видачу метричних довідок тощо.

Із 3 до 9 червня 2024 р. відзначається шостий Міжнародний тиждень архівів, темою 2024 р. є #CyberArchives (#КіберАрхіви). У рамках заходів, організованих Міжнародною радою архівів, фахівці з архівної справи та управління документацією, а також із суміжних сфер обговорюватимуть вплив цифровізації на архівну галузь, виклики і можливості, що постають перед архівістами у зв’язку з розвитком штучного інтелекту, машинного навчання, блокчейну та інших передових технологій.

Центральний державний історичний архів України, м. Київ підтримує ініціативу Міжнародної ради архівів – International Council on Archives (ICA) та долучається до відзначень.

У рамках Міжнародного тижня архівів, Центральний державний історичний архів України, м. Київ 4 червня 2024 р. передав 37531 цифрових копій документів фонду ф. 229, Архів Коша Нової Запорозької Січі Інститутом української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського НАН України для підготовки фундаментальної документальної серії "Архів Коша Нової Запорозької Січі". Наразі опубліковані 9 томів виданння, ведеться робота над 10 і 11 томами.

Архів Нової Запорозької Січі є унікальним комплексом документів, які презентують багатогранну історію Запорозької Січі за 1734–1775 рр. і свідчать про демократичні організаційні засади та самобутні традиції запорожців. Відомості цих документів є надзвичайно цікавими як для наукової громадськості, так і пересічних українців.

Продовжується робота з наповнення е-ресурсу ЦДІАК України на платформі “Archium”.

До Вашої уваги представлені цифрові копії 30 справ № 94–122 з опису 1015 фонду 127, Київська духовна консисторія. Це сповідні розписи церков та екстракти сповідних розписів церков м. Києва та Київської губернії за 1722–1918 роки. Документи містять безцінну інформацію для дослідників-генеалогів і всіх, хто цікавиться історією. Сповідні розписи були поіменні й складалися за єдиним зразком. Сповідні розписи церков спочатку надходили до духовних правлінь, де зводилися в єдину відомість у формі таблиці й надсилалися до консисторії, а там складалися у зведені екстракти за повітами. Звідти на початку наступного року до Синоду надсилався загальний звіт по єпархії про відсутніх на сповідях.

Сповідні розписи містять поіменний перелік родин парафіян із зазначенням їхнього віку та соціального стану. Формуляр сповідних розписів включав: порядковий номер будинку або двору, кількість людей, окремо чоловіків і жінок. Якщо сім’я повна, то прізвище найчастіше записувалося один раз для всіх членів, для подружжя вказувалося ім’я та по батькові, а для дітей – тільки ім’я. Якщо хтось із подружжя помирав, то зазначалося удівство іншого. Важливо, що в сповідному розписі вказувався вік кожного із членів сім’ї на даний рік. До розпису вписувалися імена всіх дітей, починаючи з одного року, але при цьому в графі про сповідь священник ставив прочерк навпроти імен дітей до 7 років.

Продовжується робота з наповнення е-ресурсу ЦДІАК України на платформі “Archium”.

До Вашої уваги представлені цифрові копії 50 справ № 45–93 з опису 1015 фонду 127, Київська духовна консисторія. Це сповідні розписи церков та екстракти сповідних розписів церков м. Києва та Київської губернії за 1722–1918 роки. Документи містять безцінну інформацію для дослідників-генеалогів і всіх, хто цікавиться історією. Сповідні розписи були поіменні й складалися за єдиним зразком. Сповідні розписи церков спочатку надходили до духовних правлінь, де зводилися в єдину відомість у формі таблиці й надсилалися до консисторії, а там складалися у зведені екстракти за повітами. Звідти на початку наступного року до Синоду надсилався загальний звіт по єпархії про відсутніх на сповідях.

Сповідні розписи містять поіменний перелік родин парафіян із зазначенням їхнього віку та соціального стану. Формуляр сповідних розписів включав: порядковий номер будинку або двору, кількість людей, окремо чоловіків і жінок. Якщо сім’я повна, то прізвище найчастіше записувалося один раз для всіх членів, для подружжя вказувалося ім’я та по батькові, а для дітей – тільки ім’я. Якщо хтось із подружжя помирав, то зазначалося удівство іншого. Важливо, що в сповідному розписі вказувався вік кожного із членів сім’ї на даний рік. До розпису вписувалися імена всіх дітей, починаючи з одного року, але при цьому в графі про сповідь священник ставив прочерк навпроти імен дітей до 7 років.

Шановні користувачі!

До уваги користувачів!

На сайті ЦДІАК України оновлено “Перелік оцифрованих справ ЦДІАК України, зроблених у рамках співпраці з міжнародною корпорацією FamilySearch International”.

До переліку додано 10427 нових записів, зокрема інформація по фондам 51, 127, 203, 205, 229, 961, 990, 1130, 1721, 1722, 1723, 1725, 1975, 1976, 1977, 1978, 1979, 1980, 1981, 1982, 1983, 1984, 1985, 1986, 1987, 1988, 1989, 1990, 1991, 1992, 1993, 1994, 1995, 1996, 2000, 2001, 2002, 2003, 2005, 2006.

Продовжується робота з покращення довідкового апарату ЦДІАК України.

На е-ресурс ЦДІАК України на платформі “Archium” завантажено удосконалені описи №№ 1, 2 фонду 1040, Радомишльський деканат, м. Хабне Радомишльського повіту Київського воєводства (1749–1926 рр.), та описи №№ 339–350 Махнівського повіту (1827–1838 рр.) фонду 127, Київська духовна консисторія.

ЦДІАК України продовжує роботу з удосконалення описів. Удосконалення описів проводиться шляхом передруку опису з одночасним перекладом українською мовою та включає комплекс робіт, спрямованих на підвищення інформаційно-пошукового рівня описів, оскільки старі діловодні описи складено російською мовою від руки, та їх заголовки часто не розкривають зміст справи. Під час удосконалення описів проведено уточнення назв населених пунктів, місць служби духовних осіб, крайніх дат документів, прізвищ та імен священнослужителів, церковнослужителів, мирян тощо.

Продовжується робота з наповнення е-ресурсу ЦДІАК України на платформі “Archium”.

До Вашої уваги представлені цифрові копії 50 справ № 1–44 з опису 1015 фонду 127, Київська духовна консисторія. Це сповідні розписи церков та екстракти сповідних розписів церков м. Києва та Київської губернії за 1722–1918 роки. Документи містять безцінну інформацію для дослідників-генеалогів і всіх, хто цікавиться історією. Сповідні розписи були поіменні й складалися за єдиним зразком. Зазвичай цю процедуру настоятелі храмів проводили в піст напередодні П'ятидесятниці (дня Святої Трійці). Сповідні розписи церков спочатку надходили до духовних правлінь, де зводилися в єдину відомість у формі таблиці й надсилалися до консисторії, а там складалися у зведені екстракти за повітами. Звідти на початку наступного року до Синоду надсилався загальний звіт по єпархії про відсутніх на сповідях.

Сповідні розписи містять поіменний перелік родин парафіян із зазначенням їхнього віку та соціального стану. Формуляр сповідних розписів включав: порядковий номер будинку або двору, кількість людей, окремо чоловіків і жінок. Якщо сім’я повна, то прізвище найчастіше записувалося один раз для всіх членів, для подружжя вказувалося ім’я та по батькові, а для дітей – тільки ім’я. Якщо хтось із подружжя помирав, то зазначалося удівство іншого. Важливо, що в сповідному розписі вказувався вік кожного із членів сім’ї на даний рік. До розпису вписувалися імена всіх дітей, починаючи з одного року, але при цьому в графі про сповідь священник ставив прочерк навпроти імен дітей до 7 років.

27 травня 2022 р. у ЦДІАК України завершено встановлення обладнання і розпочато масштабний проєкт з оцифрування документів в співпраці з корпорацією FamilySearch.

За два роки проєкту в співпраці з партнерами оцифрували понад 137 000 архівних справ.

Станом на сьогодні – 27 травня 2024 р. на е-ресурсі FamilySearch відкрито доступ до цифрових копій 119 884 архівних справ, що були зроблені в рамках співпраці впродовж двох років.

Оцифрування документів є надзвичайно важливим як з огляду на збереження самих оригіналів документів, архівної інформації, так і їх удоступнення для користувачів.

Вітаємо з Днем Києва!

Співробітники ЦДІАК України – заступник директора ЦДІАК України Ірина Ігнатенко, начальник відділу давніх актів Ольга Вовк, начальник відділу забезпечення збереженості документів Тетяна Соломко, начальник відділу довідкового апарату та обліку документів Олена Баранова, головний спеціаліст відділу давніх актів Євген Дубовінський, провідний науковий співробітник відділу давніх актів к.і.н. Віталій Крижанівський та провідний науковий співробітник відділу давніх актів к.і.н. Олександр Пономарьов, архівіст І категорії відділу довідкового апарату та обліку документів Ірина Степанченко взяли участь у ХХІІ-й Міжнародній науковій конференції «Церква–наука–суспільство: питання взаємодії», організованої Національним заповідником «Києво-Печерська лавра», Інститутом археології НАН України, ЦДІАК України, Лабораторією гуманітарних міждисциплінарних студій Університету ім. Адама Міцкевича в Познані та Товариством дослідників християнських старожитностей Центральної та Східної Європи (23–24 травня 2024 р.).

Продовжується робота з наповнення е-ресурсу ЦДІАК України на платформі “Archium”.

До уваги широкого кола зацікавлених осіб і, передусім, дослідників сімейної історії, представляємо цифрові копії 63 справ № 1452–1515 опису 1 фонду 224, Колекція метричних книг, що включає в себе тільки один вид документів – метричні книги за 1717–1893 рр. Територіально вони охоплюють населені пункти Подільського і Брацлавського воєводств у складі Речі Посполитої (до 1793 р.), Брацлавського, Вознесенського, Ізяславського і Подільського намісництв (1793–1796 рр.), а з 1797 р. – Подільської губ. у складі Російської імперії. Маємо зауважити, що записи в метричних книгах зазвичай велися упродовж кількох років (до її заповнення), тому в багатьох випадках книгу починали за часу входження того чи іншого населеного пункту до складу Речі Посполитої, а завершували вже після переходу його у склад Російської імперії; також не всі метричні книги збереглися в повному обсязі (у складі трьох частин – записів про народження, шлюб і смерть).

Продовжується робота з наповнення е-ресурсу ЦДІАК України на платформі “Archium”.

До уваги широкого кола зацікавлених осіб і, передусім, дослідників сімейної історії, представляємо цифрові копії 100 справ № 1347–1451 опису 1 фонду 224, Колекція метричних книг, що включає в себе тільки один вид документів – метричні книги за 1717–1893 рр. Територіально вони охоплюють населені пункти Подільського і Брацлавського воєводств у складі Речі Посполитої (до 1793 р.), Брацлавського, Вознесенського, Ізяславського і Подільського намісництв (1793–1796 рр.), а з 1797 р. – Подільської губ. у складі Російської імперії. Маємо зауважити, що записи в метричних книгах зазвичай велися упродовж кількох років (до її заповнення), тому в багатьох випадках книгу починали за часу входження того чи іншого населеного пункту до складу Речі Посполитої, а завершували вже після переходу його у склад Російської імперії; також не всі метричні книги збереглися в повному обсязі (у складі трьох частин – записів про народження, шлюб і смерть).

Сьогодні, у цей травневий день, відзначає свій ювілей наша колега Баранова Олена Вячеславівна, начальник відділу довідкового апарату та обліку документів Центрального державного історичного архіву України, м. Київ.

Від щирого серця увесь колектив ЦДІАК України вітає іменинницю з Днем народження!

Продовжується робота з наповнення е-ресурсу ЦДІАК України на платформі “Archium”.

До уваги широкого кола зацікавлених осіб і, передусім, дослідників сімейної історії, представляємо цифрові копії 100 справ № 1245–1346 опису 1 фонду 224, Колекція метричних книг, що включає в себе тільки один вид документів – метричні книги за 1717–1893 рр. Територіально вони охоплюють населені пункти Подільського і Брацлавського воєводств у складі Речі Посполитої (до 1793 р.), Брацлавського, Вознесенського, Ізяславського і Подільського намісництв (1793–1796 рр.), а з 1797 р. – Подільської губ. у складі Російської імперії. Маємо зауважити, що записи в метричних книгах зазвичай велися упродовж кількох років (до її заповнення), тому в багатьох випадках книгу починали за часу входження того чи іншого населеного пункту до складу Речі Посполитої, а завершували вже після переходу його у склад Російської імперії; також не всі метричні книги збереглися в повному обсязі (у складі трьох частин – записів про народження, шлюб і смерть).

Вітаємо з чудовим святом самобутньої, неповторної, барвистої української культури – з Днем вишиванки!

Щороку в третій четвер травня відзначається Всесвітній день вишиванки. Виши́ва́нка (новітня назва українського національного вбрання, традиційні назви – соро́чка, ви́шита соро́чка, виши́вана соро́чка) має спільне походження з вишитими сорочками слов'янських народів Східної та Центральної Європи. В сербів та хорватів відома назва – кошуля, в поляків – кошуля, в білорусів – кошуля, в чехів – рубашка та кошуля. У наших пращурів були різні вишивані сорочки, їх носили як повсякденний так і як святковий одяг. Традиційна вишивка сорочок має оберегове значення й різниться залежно від регіону України.....